ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 1-101/11

провадження № 61-39597св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - Головний державний виконавець Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Жовніренко Наталія Сергіївна, державний виконавець Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Налапко Олександр Петрович,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2017 року у складі судді Суховій С. М. та на постанову апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2018 року в складі колегії суддів Дашковської А. В., Кримської О. М., Волчанова І. М.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст скарги

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність державних виконавців Гуляйпільського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

В обґрунтування вимог зазначив, що постановою державного виконавця ВДВС Гуляйпільського районного управління юстиції Налапко О. П. від 30 липня 2015 року накладений арешт на все майно, що належить скаржнику, та оголошено заборону на його відчуження.

19 травня 2017 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області постановив ухвалу про скасування акту опису на арешт майна - 1/5 частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , складеного 18 лютого 2012 року державним виконавцем Гуляйпільського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Жовніренко Н.С.

Вказує, що ухвала суду державним виконавцем не виконана.

На підставі зазначеного просив:

- зобов`язати державного виконавця Гуляйпільського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області Жовніренко Н. С. виконати ухвалу суду від 19 травня 2017 року і в установлений законом строк внести відомості про зняття обмеження у відчуженні 1/5 частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 , в державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язати державного виконавця Гуляйпільського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області Налапка О. П. виконати ухвалу суду від 19 травня 2017 року і в установлений законом строк внести відомості про зняття обмеження у відчуженні 1/5 частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 , в державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2017 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Суд першої інстанції виходив із того, що ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 19 травня 2017 року у справа № 1-101/11 було лише скасовано акт опису та арешту майна: 1/5 частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 , складений 18 лютого 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції у Запорізькій області Жовніренко Н. С.

Судове рішення в частині вимог про зняття арешту з указаного майна не ухвалювалось, державного виконавця не було зобов`язано прийняти постанову про зняття арешту з 1/5 частини вказаної квартири та внести в державний реєстр речових прав на нерухоме майно відповідні відомості про зняття обмеження у відчуженні, оскільки такі відомості про накладення арешту саме на 1/5 частину квартири боржника у реєстр речових прав не вносилися.

Обтяження у вигляді арешту майна ОСОБА_1 були накладені на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Жовніренко Н. С. від 05 грудня 2011 року ВП 30147688 та постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Налапка О. П. від 30 липня 2015 року ВП 43087417, які на час розгляду справи є чинними, про що свідчить наявна в матеріалах справи інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2018 року ухвалу Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2017 року, залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державних виконавців Гуляйпільського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

25 червня 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення його скарги.

В обґрунтування доводів касаційної скарги посилався на зміст ухвали Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 19 травня 2017 року про скасування акту опису та арешту майна від 18 лютого 2012 року, зокрема, що суди порушують його право власності на майно.

Вказує, що суди вийшли за межі заявлених вимог, взявши до уваги при розгляді його скарги постанови державних виконавців від 07 грудня 2011 року та 30 липня 2015 року про накладення арешту на все майно боржника, оскільки вони відношення до розгляду даної справи не мають.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 21 листопада 2011 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області стягувачу видано виконавчий лист №1-101 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3300 грн відшкодування матеріальної шкоди, 10 500 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, що становить 13 800 грн.

05 грудня 2011 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Жовніренко Н. С. відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження в межах суми звернення стягнення 13800 грн.

07 грудня 2011 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта внесені відомості про обтяження всього нерухомого майна боржника за виконавчим листом № 1-101/11.

18 лютого 2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області Жовніренко Н. С. складений акт опису та арешту на 1/5 частину квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , проте рішенням № 7 Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області відмовлено в наданні дозволу на відчуження 1/5 частини квартири, так як за даною адресою зареєстрована малолітня дитина.

23 квітня 2014 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції в Запорізькій області Соловйової С. С. об`єднані у зведене виконавче провадження № 51391901 виконавчі провадження № 50761807 з виконання виконавчого листа № 1-101/11 та №43087417 з примусового виконання виконавчого листа № 2-151, виданого 04 лютого 2005 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини доходів відповідача.

В рамках зведеного виконавчого провадження № 51391901 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Налапка О. П. від 30 липня 2015 року ВП № 43087417 накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 19 травня 2017 року акт опису та арешту майна від 18 лютого 2012 року скасований, у зв`язку з неможливістю звернення стягнення на 1/5 частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 того, скасовуючи акт опису та арешту майна від 18 лютого 2012 року, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діє з 05 жовтня 2016 року) такий акт порушує права заявника на розпорядження належної йому частини квартири.

В частині вимог про скасування арешту 1/5 частини квартири, розташованої за вказаною адресою, відмовлено.

03 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Волох І. О. із заявою про зняття арешту з 1/5 частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , посилаючись на частини п`яту, сьому статті 48, частину третю статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та те, що квартира є його єдиним житлом, просив зняти арешт з належної йому частини квартири в указаний законом строк, вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження цього майна.

16 січня 3017 року ОСОБА_1 була надана відповідь головним державним виконавцем Гуляйпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Жовніренко Н. С., що підстави для зняття арешту з 1/5 частини квартири боржника відсутні, так як звернення стягнення на дане майно боржника не проводилось.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення суду першої інстанції та апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам закону.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами другою та п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали суду) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 про зобов`язання державних виконавців Гуляйпільського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зняти арешт з майна боржника, апеляційний суд правильно виходив з того, що частиною другою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок дій виконавця у випадку накладення арешту на майно та кошти, на які заборонено звернення стягнення.

Встановивши, що арешти на все майно ОСОБА_1 були накладені на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Жовніренко Н. С. від 05 грудня 2011 року ВП 30147688 та постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Налапка О.П. від 30 липня 2015 року ВП 43087417 та врахувавши, що ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 19 травня 2017 року в задоволенні вимог ОСОБА_1 про зняття арешту з 1/5 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та внесення в державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомостей про зняття обмеження у відчуженні - відмовлено, а скасовано лише акт опису та арешту вказаної частини квартири, складений 18 лютого 2012 року у зв`язку з неможливістю звернути стягнення на 1/5 частину вказаної квартири, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 у даній справі.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою доказів та як наслідок - з обставинами, які встановили суди, та висновками, яких вони дійшли з урахуванням встановлених обставин.

Оцінка доводів касаційної скарги щодо залучення судом доказів у справі знаходиться за межами розгляду справи касаційним судом, який відповідно до статті 400 ЦПК України перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2018 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук