ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.003469

адміністративне провадження № К/9901/4547/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України»

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 (головуючий суддя - Н.А. Кухар)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 (головуючий суддя - Т.І. Шинкар, судді - М.А. Пліш, Н.М. Судова-Хомюк)

у справі № 1.380.2019.003469

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України»

до Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія»,

про визнання незаконними дій, скасування постанови,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Приватне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України» звернулось до суду з позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просило:

- визнати незаконними дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Левко Л.Р. по винесенню постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.12.2018 ВП46866100;

- скасувати неправомірну постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.12.2018 ВП46866100.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що при винесенні постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.12.2018 ВП 46866100, державний виконавець не врахував положення пунктів 5.2, 5.3 Статуту Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.10.2007 № 545, за змістом яких майно, право користування яким, передано підприємству як внесок до статутного фонду, є власністю Засновника. Майно, яке описане та на яке накладено арешт, належить не боржникові - Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», а Засновнику - Приватному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Надра України», що не було враховано при винесенні оскаржуваної постанови.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020, у задоволенні позову відмовлено.

4. При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано належних та достовірних доказів на підтвердження права власності за ним на транспортні засоби, які описані та на які накладено арешт спірною постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника, а тому дійшли висновку, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Левко Л.Р. під час винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.12.2018 ВП 46866100 вимог законодавства, в той час як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність винесеної постанови.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального права, просить рішення судів скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що винесені судами рішення порушують право власності позивача, оскільки майно, яке описано та на яке накладено арешт належить позивачу, як Засновнику, а не Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія».

Позиція інших учасників справи

7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України».

9. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2020 справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. Головним державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Левко Л.Р. 07.12.2019 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника при примусовому виконанні виконавчого листа № 813/505/14 виданого 05.05.2014 Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Стрию заборгованості в сумі 224 431, 90 грн.

11. У ході вчинення державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області виконавчих дій було описано та накладено арешт на майно:

- Транспортний засіб МАЗ-500 (бортовий) інв.№3, 1966 року випуску, зеленого кольору; днз НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 11,15;

- Причіп одноосний 1-Р-05, інв. № 7004, 1986 року випуску, зеленого кольору, днз НОМЕР_2 ;

- Автопричіп ГКБ - 817, 1985 року випуску, зеленого кольору днз НОМЕР_3 ;

- Транспортний засіб МАЗ - 5334, інв. № 6245, 1984 року випуску, синього кольору, днз НОМЕР_11 об`єм двигуна -11, 15;

- Транспортний засіб ЗІЛ - 131-71А (бортова), інв. № 7720, 1987 року випуску, зеленого кольору днз НОМЕР_4 , об`єм двигуна -6;

- Транспортний засіб КРАЗ 257, інв. № 6640, 1985 року випуску, зеленого кольору, днз 91-04ЗАЛ, об`єм двигуна 14,87;

- Транспортний засіб (самоскид), інв. № 7595, 1987 року випуску синього кольору, днз НОМЕР_5 , об`єм двигуна - 5, 38;

- Транспортний засіб МАЗ- 500, інв. №1, 1972 року випуску, зеленого кольору, днз НОМЕР_6 , об`єм двигуна - 11, 15;

- Транспортний засіб ТАЗ 2410, інв. № 2846, 1971 року випуску, чорного кольору, днз НОМЕР_7 , об`єм двигуна - 2,4;

- Транспортний засіб УРАЛ - 4320, інв. № 7955, 1988 року випуску, зеленого кольору, днз НОМЕР_8 об`єм двигуна - 14, 86;

- Транспортний засіб ЗІЛ -133 ГЯ (автокран КС - 3575-АЯ), інв. № 7164, 1986 року випуску, зеленого кольору, днз НОМЕР_12, об`єм двигуна -6;

- Транспортний засіб МАЗ - 5337 (буровий верстат УРБ ЗАМ) інв. № 8217, 1990 року випуску зеленого кольору, днз НОМЕР_9 , об`єм двигуна - 6;

- Транспортний засіб УАЗ -39621 інв. № 8152, 1989 року випуску, зеленого кольору;

- Трактор - тягач ТДТ-55, інв. № 8012, 1989 року випуску, червоного кольору, об`єм двигуна-6,3;

- Транспортний засіб УАЗ -452, інв. №8873, 1988 року випуску, зеленого кольору, днз НОМЕР_10 , об`єм двигуна -2,5.

12. Не погоджуючись з винесеною відповідачем постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

13. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

15. Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

16. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

17. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

18. Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

19. Частиною першою 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

20. Згідно із частинами п`ятою та шостою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо);

2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

21. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

24. Вимоги позивача, які покладені ним в основу позову, апеляційної та касаційної скарги ґрунтуються лише на тому, що майно, яке описано та на яке накладено арешт належить Приватному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Надра України», як Засновнику, а не Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія».

25. З матеріалів справи встановлено, що згідно із Статутом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», затвердженим Протоколом правління Національної акціонерної компанії «Надра України» від 07.09.2007 №21, Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» створене Національною акціонерною компанією «Надра України», є юридичною особою відповідно до законодавства України, користується майном, майнові права щодо якого передані Засновником, має самостійний баланс, рахунки в банківських установах.

26. Відповідно до пункту 5.1 вказаного Статуту джерелами формування майна Підприємства є: майнові права, передані Підприємству Засновником як внесок до Статутного фонду (5.1.1.); майно, передане Підприємству Засновником (5.1.2); кошти та майно, отримані Підприємством в результаті здійснення ним господарської діяльності на території України та за її межами (5.1.3); кошти та майно, безкоштовно передані Підприємству юридичними та фізичними особами (5.1.4).

27. Згідно з пунктом 5.4 Статуту Підприємство має право здійснювати щодо майна, яке є його власністю, будь-які дії, вчиняти правочини, в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Статутом.

28. Відповідно до пункту 5.6 Статуту державне майно (об`єкти житлового фонду та соціальної сфери) передане Підприємству в управління, обліковується на балансі Підприємства.

Інше майно, свердловини, в тому числі об`єкти незавершеного будівництва, які передані Засновником на баланс Підприємства і не увійшли до Статутного фонду Підприємства, є власністю Засновника.

29. Згідно з розділом 7 Статуту Підприємство самостійно здійснює свою господарську діяльність.

Для досягнення цілей і виконання завдань Підприємство має право вчиняти правочини з юридичними та фізичними особами, набувати майнових та особистих немайнових прав і зобов`язань, виступати позивачем та відповідачем у суді, господарському, адміністративному та третейському суді, здійснювати інші дії, що не суперечать діючому законодавству.

30. Статтею 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

31. Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

32. Частинами першою та другою статті 96 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

33. Отже, хоча і Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» перебуває під контролем Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України», при цьому йому властиві загальні ознаки юридичної особи, яка має, зокрема, відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в банках та несе відповідальність за власними зобов`язаннями всім закріпленим за ним майном.

34. Судами встановлено, що позивачем не надано належних та достовірних доказів на підтвердження права власності за Приватним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія» «Надра України» на транспортні засоби, які описані, та на які накладено арешт постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.12.2018, а саме договору купівлі-продажу чи інших документів, які б засвідчували право власності на вищенаведене майно, перебування транспортних засобів на його балансі, та/або судового рішення про визнання права власності на це майно.

35. Сама лише наявність вказівки у Статуті Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» на передачу майна Підприємству Засновником, не є належним та достатнім підтвердженням наявності у скаржника права на описане майно.

36. Разом з тим, судами встановлено, що листом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» від 13.11.2018 №01-1921/13, який направлено Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Левко Л.Р., надано частковий перелік транспортних засобів, які перебувають на балансі Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», опис та арешт яких в подальшому здійснено оскаржуваною постановою.

37. За таких обставин, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що оскільки майно, на яке накладено арешт оскаржуваною постановою, закріплене за боржником, не виключене і не обмежене в обороті, а тому таке, відповідно до чинного законодавства, може бути описано та арештовано за постановою державного виконавця на виконання виконавчих листів.

38. Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач при винесенні постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.12.2018 ВП46866100 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

40. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

42. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

43. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» залишити без задоволення.

2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі № 1.380.2019.003469 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк