№ 1.380.2019.004026 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа №1.380.2019.004026

адміністративне провадження №К/9901/10718/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №1.380.2019.004026

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пет-Партнер»

про зупинення роботи трьох будівель,

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року (головуючий суддя: Мікула О.І., судді: Качмар В.Я., Курилець А.Р.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - «ГУ ДСНС у Львівській області») пред`явило позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пет-Партнер» (далі - «ТОВ «Пет-Партнер», «Товариство»), в якому просило суд:

- зупинити роботу трьох будівель ТОВ «Пет-Партнер» за адресою: 81070, Львівська область, Яворівський район, смт Івано-Франкове, вул. Залізнична, 1 до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час перевірки ТОВ «Пет-Партнер» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки адміністративної будівлі та двох виробничо-складських будівель ГУ ДСНС у Львівській області виявило ряд порушень вимог галузевих нормативно-правових актів, які створюють загрозу життю і здоров`ю працівників та інших людей, які можуть там перебувати.

До того ж, позивач зазначає, що 19 липня 2019 року стосовно директора ТОВ «Пет-Партнер» ОСОБА_1 були складені протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - «КУпАП») серія ЛВ №010546 і відповідно до статті 188-8 КУпАП серія ЛВ №010544.

Позивач також обґрунтовує, що оскільки при роботі будівель ТОВ «Пет-Партнер» вже не вперше виявлено грубі та численні порушення вимог пожежної і техногенної безпеки, то згідно зі статтею 70 Кодексу Цивільного захисту України (далі - «КЦЗ України») це є підставою для зупинення роботи цього об`єкта.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року позов задоволено.

Зупинено роботу трьох будівель ТОВ «ПЕТ-ПАРТНЕР» за адресою: 81070, Львівська обл., Яворівський район, смт Івано-Франкове, вул. Залізнична, буд. 1, до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Актом планової перевірки №354 від 31 травня 2019 року ГУ ДСНС у Львівській області зафіксовано 89 пунктів виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Судом взято до уваги усунуті відповідачем деякі порушення, проте доказів усунення виявлених порушень в повному обсязі станом на дату розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не надано.

За таких обставин, у зв`язку із виникненням загрози життю та здоров`ю людей і з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, а також з підстав ненадання достатніх доказів щодо усунення виявлених порушень, які зазначені в акті перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що у ході апеляційного розгляду відповідач звернувся із заявою до позивача про проведення позапланової перевірки на предмет усунення виявлених недоліків. За наслідками проведеної позапланової перевірки було складено Акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №96 від 24 лютого 2020 року, відповідно до якого неусунутими залишились 24 порушення з 89, які були зафіксовані перед цим.

Апеляційний суд, надавши оцінку 24 порушенням, які залишились на час складання другого акта перевірки, дійшов висновку, що деякі з цих порушень не відповідають дійсності, а деякі з них є безпідставними, оскільки вони не містять детального опису їх виявлення та не містять посилання на відповідну вимогу законодавства, яка вбачається порушеною.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що станом на час розгляду цієї адміністративної справи у суді апеляційної інстанції переважна більшість порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки ТОВ «Пет-Партнер» усунута, на підтвердження чого надано належні докази, і сам позивач цей факт визнає, що відображено у акті позапланової перевірки. Отже, достатніх правових підстав для застосування крайнього заходу державного нагляду (контролю) у спосіб, визначений позивачем, апеляційним судом не встановлено з мотивів його непропорційності.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду , позивач звернувся з касаційною скаргою на неї.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

У квітні 2020 року ГУ ДСНС у Львівській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року і залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року.

Скаржник у касаційній скарзі покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У касаційній скарзі ГУ ДСНС у Львівській області зазначає про застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 4 червня 2019 року в справі №809/443/16, від 11 липня 2019 року в справі №810/1201/17, від 7 жовтня 2019 року в справі №810/3472/17, від 28 лютого 2019 року в справі №810/2400/18, від 7 жовтня 2019 року в справі №815/140/18, від 13 лютого 2020 року в справі №280/5614/18.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, адже станом на дату звернення до суду з цим позовом існувало 89 порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зафіксованих Актом планової перевірки №354 від 31 травня 2019 року ГУ ДСНС у Львівській області.

До того ж, скаржник зазначає, що відповідачем так і не було подано відзиву на позовну заяву, а всі докази, які апеляційний суд розцінив як належні у якості підтвердження усунення відповідачем виявлених недоліків, не були подані ТОВ «Пет-Партнер» до суду першої інстанції, а тому безпідставно взяті до уваги на стадії апеляційного перегляду справи. Більше того, ці докази не були направлені стороною відповідача на адресу позивача, як того вимагає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), а тому є недопустимими.

Позивач також обґрунтовує, що навіть 24 порушення, яким надав свою оцінку апеляційний суд, належним чином відповідачем не усунуто, а висновки апеляційного суду про зворотне вбачаються позивачу безпідставними.

Верховним Судом ухвалою від 30 квітня 2020 року було відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, а постанову апеляційного суду залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судом апеляційної інстанції із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у відзиві обґрунтовує, що правові висновки Верховного Суду, на які покликається скаржник, були сформовані у правовідносинах, які не є подібними до цієї справи. Більше того зазначає, що зупинення роботи обєкта є крайнім заходом реагування компетентного органу, оскільки має бути застосований принцип пропорційності заходу реагування до фактичних порушень галузевого законодавства. До того ж, має існувати загроза життю та здоров`ю людей, як підстава застосування найсуворішого заходу стосовно порушника. По суті виявлених порушень відповідач наполягає на їхньому усуненні.

Щодо доводів скаржника про неотримання доказів, відповідач зазначає, що про всі ці докази було відомо позивачу, адже акт позапланової перевірки склав сам позивач, а інші докази поступово, відповідно до того як усувались порушення, були надіслані ГУ ДСНС у Львівській області в підтвердження виконання його вказівок.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У період з 20 до 31 травня 2019 року ГУ ДСНС у Львівській області провело плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки адміністративної будівлі та двох виробничо-складських будівель ТОВ «Пет-Партнер» за адресою: 81070, Львівська обл., Яворівський район, смт Івано-Франкове, вул. Залізнична, буд. 1.

Під час проведення планового заходу виявлено порушення вимог законодавства, а саме:

1. на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим;

2. для кожного приміщення об`єкта не розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки;

3. територію об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки;

4. допускається застосування на виробництві матеріалів та речовин, на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки;

5. для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі;

6. з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємстві не створено добровільну пожежну охорону;

7. посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

8. під час експлуатації об`єкта допускається зменшування мінімальних протипожежних відстаней;

9. протипожежні відстані між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів захаращені, допускається використовувати для складування матеріалів;

10. керівником об`єкта своїм розпорядчим документом не визначено спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів;

11. дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

12. для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

13. сходові клітки, внутрішні відкриті сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

14. не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

15. захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд;

16. для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта;

17. до пожежного гідранта відсутній під`їзд з твердим покриттям;

18. біля місця розташування пожежного гідранта не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеним на ньому літерного індексу ПГ, цифровим значенням відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

19. пожежні плоскоскладальні рукава не розгортано та згортано наново;

20. не здійснено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

21. для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір, ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности;

22. до комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, не входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

23. на пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

24. технічне обслуговування вогнегасників не здійснено відповідно до вимог;

25. на вогнегасниках, які експлуатуються, відсутні облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації;

26. у приміщенні складу готової продукції №1 допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (стіна між складом готової продукції №1 та адміністративним корпусом);

27. у приміщенні складу готової продукції №1 допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (вікно між складом готової продукції №1 та адміністративним корпусом);

28. у приміщенні складу готової продукції №1 допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері між складом готової продукції №1 та адміністративним корпусом);

29. у приміщенні складу готової продукції №1 допускається зберігання продукції навалом;

30. у приміщенні складу готової продукції №1 не забезпечено ширину проходів між штабелями не менше 1 м. Ширину проходів та місця штабельного зберігання не позначено обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно. Відстань між стінами та штабелями не становить не менше 0,8 м;

31. у приміщенні складу готової продукції №1 внутрішній пожежний кран-комплект установлено в недоступному місці;

32. у приміщенні складу готової продукції №1 допускається стоянка вантажно-розвантажувальних засобів;

33. у приміщенні складу готової продукції №1 допускається зарядка акумуляторних батарей;

34. у приміщенні цеху виготовлення пет-преформ допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги;

35. у приміщенні цеху виготовлення пет-преформ допускається зменшення класу вогнестійкості сходових маршів (дерев`яні сходові марші);

36. у приміщенні цеху виготовлення пет-преформ не забезпечено евакуаційні проходи до шляхів евакуації;

37. у приміщенні цеху виготовлення пет-преформ двері на шляхах евакуації не відчиняються в напрямку виходу з будівлі (приміщення);

38. у приміщенні цеху виготовлення пет-преформ допускається використання побутових електронагрівальних приладів;

39. приміщення майстерні не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);

40. приміщення майстерні не забезпечено первинними засобами пожежогасіння;

41. приміщення дільниці сушки не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);

42. у приміщені дільниці сушки пожежний кран-комплект не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра;

43. у приміщенні цеху видуву пет-преформ допускається використання побутових електронагрівальних приладів;

44. приміщення цеху видуву пет-преформ не забезпечено первинними засобами пожежогасіння;

45. приміщення цеху видуву пет-преформ електрощити не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

46. приміщення складу готової продукції №2 не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);

47. приміщення складу готової продукції №2 не забезпечено первинними засобами пожежогасіння;

48. у приміщенні складу готової продукції №2 двері на шляхах евакуації не відчиняються в напрямку виходу з будівлі (приміщення);

49. у приміщенні складу готової продукції №2 допускається зберігання продукції навалом;

50. у приміщенні складу готової продукції №2 не забезпечено ширину проходів між штабелями не менше 1 м. Ширину проходів та місця штабельного зберігання не позначено обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно. Відстань між стінами та штабелями не становить не менше 0,8 м;

51. у приміщенні складу готової продукції №2 допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері між складом готової продукції №1 та приміщенням роздягальні);

52. приміщення роздягальні не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);

53. приміщення роздягальні не забезпечено первинними засобами пожежогасіння;

54. у приміщенні складу сировини допускається зберігання продукції навалом;

55. у приміщенні складу сировини не забезпечено ширину проходів між штабелями не менше 1 м. Ширину проходів та місця штабельного зберігання не позначено обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно. Відстань між стінами та штабелями не становить не менше 0,8 м;

56. у приміщенні складу сировини внутрішній пожежний кран-комплект установлено в недоступному місці;

57. у приміщенні складу сировини система протипожежного захисту (система пожежної сигналізації) не справна і не утримується в постійній готовності до виконання роботи;

58. у приміщенні складу сировини допускається захаращувати шляхи евакуації обладнанням, різними матеріалами;

59. у приміщенні складу сировини пожежний кран-комплект не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

60. у приміщенні проміжного складу допускається зберігання продукції навалом;

61. у приміщенні проміжного складу не забезпечено ширину проходів між штабелями не менше 1 м. Ширину проходів та місця штабельного зберігання не позначено обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно. Відстань між стінами та штабелями не становить не менше 0,8 м;

62. приміщення проміжного складу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);

63. у приміщенні проміжного складу пожежний кран-комплект не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

64. у приміщенні проміжного складу допускається користування пошкодженими вимикачами;

65. у приміщенні проміжного складу з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

66. у приміщенні цеху виготовлення ручки допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері між цехом виготовлення ручки та проміжним складом);

67. у приміщенні цеху виготовлення ручки електрощити не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

68. у приміщенні цеху виготовлення корку і ручки внутрішній пожежний кран-комплект установлено в недоступному місці;

69. у приміщенні цеху виготовлення корку і ручки пожежний кран-комплект не укомплектовано стволом;

70. допускається зберігання вантажів, тари на рампах складів;

71. у приміщенні котельні допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

72. у приміщенні котельні з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

73. будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою централізованого пожежного спостереження);

74. приміщення охорони не забезпечено первинними засобами пожежогасіння;

75. у приміщенні насосної станції не вивішено загальну схему протипожежного водопостачання та схему обв`язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі відсутня інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів не визначено інструкцією;

76. у приміщенні насосної станції трубопроводи й насоси не пофарбовано у відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности, ГОСТ 14202-69 Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки;

77. біля входу в приміщення насосної станції відсутній напис (табло) Пожежна насосна станція з освітленням уночі;

78. на дверях приміщення насосної станції не вказано місце зберігання ключів;

79. не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

80. не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта;

81. об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням згідно ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування;

82. у приміщенні складу готової продукції №1 допускається зменшувати класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій (металеві конструкції не оброблено засобами вогнезахисту);

83. на другому поверсі адміністративного корпусу відсутній другий евакуаційний вихід;

84. виробничі та складські приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою протидимного захисту, автоматичною системою пожежогасіння);

85. відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

86. з працівниками на робочому місці не пройдено інструктажі з питань пожежної безпеки;

87. на всі застосовувані в технологічних процесах речовини й матеріали відсутні дані про показники їх пожежної небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения;

88. у приміщенні цеху виготовлення пет-преформ не усуваються підтікань масла з-під технологічного обладнання;

89. у приміщенні складу готової продукції №1 допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері між складом готової продукції №1 та адміністративним корпусом).

Перевіркою також встановлено, що станом на 31 травня 2019 року не усунуті порушення, вказані у попередньому Приписі про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 28 жовтня 2013 року.

За результатом проведення перевірки складено Акт №354 від 31 травня 2019 року.

У період з 18 лютого до 24 лютого 2020 року заступник начальника Яворівського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області Хрупа А.О. та провідний інспектор Яворівського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області Біда Є.П. провели позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки ТОВ «Пет-Партнер» за адресою: 81070, Львівська обл., Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Залізнична, буд. 1 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Як вбачається з Акту складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №96 від 24 лютого 2020 року залишились неусуненими наступні порушення:

1. допускається застосування на виробництві матеріалів та речовин, на яких відсутні показники щодо пожежної небезпеки;

2. дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

3. сходові клітки, внутрішні відкриті сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

4. захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

5. для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта;

6. до пожежного гідранта відсутній під`їзд з твердим покриттям;

7. не здійснено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

8. у приміщенні складу готової продукції №1 допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (стіна між складом готової продукції №1 та адміністративним корпусом);

9. у приміщенні складу готової продукції №1 не забезпечено ширину проходів між штабелями не менше 1 м. Ширину проходів та місця штабельного зберігання не позначено обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно. Відстань між стінами та штабелями не становить не менше 0,8 м;

10. у приміщенні цеху виготовлення пет-преформ допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги;

11. у приміщенні цеху виготовлення пет-преформ допускається зменшення класу вогнестійкості сходових маршів (дерев`яні сходові марші);

12. у приміщенні цеху виготовлення пет-преформ не забезпечено евакуаційні проходи до шляхів евакуації;

13. приміщення роздягальні не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою пожежної сигналізації);

14. у приміщенні складу готової продукції №2 допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері між складом готової продукції №2 та приміщенням роздягальні);

15. у приміщенні цеху виготовлення ручки допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері між цехом виготовлення ручки та проміжним складом);

16. будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою централізованого пожежного спостереження);

17. у приміщенні насосної станції не вивішено загальну схему протипожежного водопостачання та схему обв`язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі- підвищувачі відсутня інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів- підвищувачів не визначено інструкцією;

18. у приміщенні насосної станції трубопроводи й насоси не пофарбовано у відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности», ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки»;

19. об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням згідно з ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», що передбачено пунктом 4 розділу 1 та пунктом 22 розділу 11 ПГІБУ;

20. у приміщенні складу готової продукції №1 допускається зменшувати класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій (металеві конструкції не оброблено засобами вогнезахисту);

21. на другому поверсі адміністративного корпусу відсутній другий евакуаційний вихід;

22. виробничі та складські приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою протидимного захисту, автоматичною системою пожежогасіння);

23. відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

24. на всі застосовувані в технологічних процесах речовини й матеріали відсутні дані про показники їх пожежної небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.044-89 «ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения».

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частина четверта статті 4 цього Закону передбачає, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з частиною пятою статті 4 цього Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Стаття 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина друга статті 55 КЦЗ України).

Частина друга статті 51 і частина третя статті 55 КЦЗ України передбачають, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частинами першою і другою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Згідно з частиною другою статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Верховним Судом ухвалою від 30 квітня 2020 року було відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до ТОВ «Пет-Партнер» заходів реагування у виді повного зупинення експлуатації його трьох будівель, у зв`язку із виявленими порушеннями вимог пожежної і техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Як вбачається з приписів частини 1 статті 70 КЦЗ України, що застосування заходів реагування включає в себе: зупинення виробництва суб`єкта господарювання, у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об`єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів.

Повне або часткове зупинення виробництва розповсюджується на виготовлення або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг.

Встановлення факту не усунення відповідачем порушень, обумовлює звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів державного нагляду (контролю).

Одночасно, застосування означених заходів можливе у випадку, коли порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об`єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров`я та уникненню можливих несприятливих наслідків.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що частина порушень зафіксована позивачем некоректно, адже не містить детального опису порушення, а частина порушень була усунута Товариством, про що свідчать докази, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року в справі №810/2400/18, від 7 жовтня 2019 року в справі №815/140/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18, від 18 лютого 2021 року в справі №320/5696/18, на деякі з яких також влучно покликається і скаржник у касаційній скарзі.

З матеріалів справи убачається, що в ході судового розгляду справи, в суді апеляційної інстанції позивачем було проведено позапланову перевірку ТОВ «Пет-Партнер», за результатами якої складено Акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №96 від 24 лютого 2020 року, яким зафіксовано 24 порушення галузевого законодавства.

Верховний Суд приймає до уваги ту обставину, що Товариством було значно зменшено кількість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, адже їхня кількість скорочена з 89 до 24. Проте, зменшення кількості порушень не може свідчити про повне їхнє усунення.

Також Верховний Суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи будівель Товариства, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

До того ж, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

До того ж, застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщеннях Товариства.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Отже, ураховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Одночасно, Верховний Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в аспекті неповноти фіксації виявлених порушень щодо пунктів 1, 13-16, 22 Акта (допускається застосування на виробництві матеріалів та речовин, на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки; приміщення роздягальні не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою пожежної сигналізації); у приміщенні складу готової продукції №2 допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері між складом готової продукції №2 та приміщенням роздягальні); у приміщенні цеху виготовлення ручки допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері між цехом виготовлення ручки та проміжним складом); будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою централізованого пожежного спостереження); виробничі та складські приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою протидимного захисту, автоматичною системою пожежогасіння), адже зі змісту указаного Акта чітко вбачається суть таких порушень та очевидні шляхи їхнього усунення.

До того ж, Верховний Суд приймає до уваги доводи касаційної скарги щодо порушення порядку подання доказів відповідачем до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 296 КАС України якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

За правилами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник).

Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Оскільки відповідач не обґрунтував поважність причин неподання усіх наявних у нього доказів до суду першої інстанції, тому суд апеляційної інстанцій у відповідності до 308 КАС України не має права досліджувати нові докази.

З огляду на те, що відповідачем не усунуто в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів Верховного Суду вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення роботи трьох будівель ТОВ «Пет-Партнер» за адресою: 81070, Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул. Залізнична, 1 до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, до повного усунення виявлених порушень.

За наведеного правового регулювання і обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Отож, касаційну скаргу належить задовольнити, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року скасувати і залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду