ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.005302
адміністративне провадження № К/9901/10502/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання неправомірним та скасування наказу,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 (головуючий суддя - Качур Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 (головуючий суддя - Кушнерик М.П., судді - Курилець А.Р., Мікула О.І.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2018 №251 «Про результати службового розслідування за фактом виявлених переплат та недоутримань в військовій частині НОМЕР_1 ».
2. Ухвалою суду від 21.10.2019 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності причин пропуску строку, вказаних у заяві або клопотанні.
3. На виконання вказаної ухвали від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, де зазначено, що у зв`язку із з`ясуванням нових обставин, які були встановлені за результатами аудиту, але не були враховані під час проведення службового розслідування, ним було оскаржено наказ від 23.02.2018 начальнику Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Скарга від 10.08.2019 була прийнята та розглянута, надано відповідь, що підстав для скасування наказу немає. Відповідь на скаргу ним отримана 13.09.2019, адміністративний позов надісланий на адресу суду протягом 26 днів з моменту її отримання. Відтак позивач вважав, що строк звернення до суду з цим позовом ним не пропущено.
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 поновлено позивачу строк звернення до суду із цією позовною заявою. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
4. Від відповідача надійшло клопотання про відмову у поновленні строків звернення до суду та залишення позову без розгляду, мотивоване наступним. Відповідач вказував, що 02.05.2018 Яворівським районним судом Львівської області (справа №460/1086/18) ОСОБА_1 був визнаний винним у неналежному ставленні до виконання службових обов`язків і притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 2465,00 грн. Постановою Апеляційного суду Львівської області від 10.08.2018 рішення Яворівського районного суду Львівської області скасовано і провадження у справі закрито в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Приймаючи вищевказані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій досліджували надані учасниками провадження докази, серед яких в тому числі і наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2018 №251 «Про результати службового розслідування за фактом виявлених переплат та недоутримань в військовій частині НОМЕР_1 ». І такі докази послужили підставою для визнання в службовій діяльності позивача ознак недбалого ставлення до їх виконання, що призвело до заподіяння державі збитків. На підставі вищезазначених рішень судів, котрі набрали законної сили та з метою відшкодування заподіяних державі збитків, 27.09.2018 командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ №1563 «Про притягнення капітана ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності», яким стягнуто з грошового забезпечення ОСОБА_1 6 093,99 грн в рахунок погашення збитків. Не погодившись із прийнятим рішенням командира частини, позивач оскаржив його до Львівського окружного адміністративного суду. Рішенням суду від 20.05.2019 (справа №1340/4938/18) в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Таке рішення залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020, клопотання відповідача задоволено. Причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду із цією позовною заявою визнано неповажними. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу залишено без розгляду.
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що старшому лейтенанту ОСОБА_1 наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом виявлених переплат та недоутримань в військовій частині НОМЕР_1 » доведено до відома 10.03.2019, що підтверджується аркушем доведення вказаного наказу до відома.
7. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що оскільки цей спір виник з проходження позивачем публічної служби, до спірних правовідносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до адміністративного суду.
8. Також суди звернули увагу на те, що в описовій частині постанови Яворівського районного суду Львівської області від 02.05.2018 у справі №460/1086/18 судом зазначено, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП підтверджується, в тому числі, і наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2018 №251. Суди дійшли висновку, що той факт, що апеляційна скарга на вказану постанову подана саме ОСОБА_1 , дає підстави вважати, що він був ознайомлений з повним текстом постанови Яворівського районного суду Львівської області від 02.05.2018, а відтак і знав про існування наказу від 23.02.2018 №251.
9. За висновками судів попередніх інстанцій, позивач мав можливість звернутись за захистом свого права і не був обмежений у доступі до суду у встановлений законом строк, водночас позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованих причин, що перешкоджали йому звернутися за захистом порушеного права у строки, встановлені ч. 5 ст. 122 КАС України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020.
9. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та відкрити провадження у справі.
10. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано положення ч. 4 ст. 122 КАС України, згідно з яким якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
11. На підставі зазначеного позивач вважає, що ним не пропущено строк для звернення до адміністративного суду, адже адміністративний позов був надісланий до Львівського окружного адміністративного суду протягом 26 днів з моменту отримання відповіді на скаргу, а саме 09.10.2019, а судами було позбавлено його права досудового врегулювання спору.
12. Крім того, на думку позивача, судом першої інстанції не враховано, що аудиторський звіт, який сформовано на двадцять перший день після винесення постанови апеляційним судом Львівської області у справі №460/1086/18, є підтвердженням того, що наказ №251 від 23.02.2018 є протиправним і він не здійснював жодних правопорушень. Позивач вказує, що саме з врахуванням обставин, які були встановлені за результатами аудиту, але не були враховані під час проведення службового розслідування, ним було оскаржено спірний наказ до начальника Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
14. Відповідач зазначає, що всі доводи касаційної скарги вже були розглянуті у судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій, і їм була надана належна правова оцінка.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 для розгляду справи №1.380.2019.005302 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мельник-Томенко Ж.М., Яковенко М.М.
16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04.06.2020 №927/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з відпусткою судді Яковенка М.М., який входить до складу постійної колегії суддів.
17. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2020 для розгляду справи №1.380.2019.005302 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
18. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
19. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2022 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Позиція Верховного Суду
20. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
22. Відповідно до встановлених у справі обставин позивач оскаржує наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2018 №251 «Про результати службового розслідування за фактом виявлених переплат та недоутримань в військовій частині НОМЕР_1 », яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
23. Судами також встановлено, що позивач ознайомився з вказаним наказом ще у травні 2018 року, і вказану обставину позивач не заперечує.
24. У касаційній скарзі позивач стверджує, що результати аудиторського звіту, який був затверджений наказом командира частини від 19.09.2018, свідчать про те, що спірний наказ №251 є протиправним, та позивач не здійснював жодних правопорушень. Вважає, що зазначені обставини (встановлення, на думку позивача, відсутності його вини), є підставою для звернення до суду з цим позовом, і про порушення своїх прав він дізнався тільки 19.09.2018. При цьому, посилаючись на ч. 4 ст. 122 КАС України, скаржник обраховує строк для звернення до адміністративного суду з моменту отримання відповіді на скаргу до вищестоящого командира начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про скасування наказу №251, тобто з 13.09.2019.
25. Однак, виходячи зі змісту позовних вимог, підставою для звернення до суду є незгода позивача з прийняттям наказу №251 від 23.02.2018, який позивач вважає таким, що прийнятий з порушенням чинного законодавства, і саме цим наказом, за доводами позивача, було порушено його права.
26. Таким чином, строк на звернення до суду з цим позовом має обчислюватися з моменту ознайомлення позивача зі спірним наказом.
27. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
28. Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
29. Тобто, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
30. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений належними та допустимими доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
31. Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
32. Разом з цим, до суду з позовною заявою позивач звернувся лише у жовтні 2019 року, тобто із значним пропуском встановленого КАС України місячного строку звернення до суду.
33. Тобто, до моменту затвердження результатів аудиторського звіту позивач не виявляв наміру оскаржувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2018 №251 «Про результати службового розслідування за фактом виявлених переплат та недоутримань в військовій частині НОМЕР_1 », хоча не був обмежений у доступі до суду у встановлений законом строк. Зазначене свідчить про те, що протягом вказаного періоду часу позивач не заперечував проти правомірності наказу №251 від 23.02.2018, з яким був ознайомлений, і висновки аудиторського звіту цієї обставини не змінюють. Верховний Суд зауважує, що небажання позивача оскаржувати спірний наказ до моменту затвердження результатів аудиторського звіту не може бути підставою для незастосування до спірних правовідносин процесуальних строків, встановлених КАС України.
34. Верховний Суд зазначає, що процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
35. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
36. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від особи унеможливила своєчасне вчинення процесуальних дій.
37. Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на ч. 4 ст. 122 КАС України, оскільки для спорів, пов`язаних з проходженням публічної служби, процесуальним законом встановлений спеціальний строк, який, як було зазначено вище, становить один місяць з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У цій справі такий строк має обчислюватися з моменту ознайомлення позивача з наказом №251 від 23.02.2018, який позивач просить визнати протиправним та скасувати, а не з дня отримання ним відповіді на скаргу, як помилково вважає скаржник.
38. До того ж, досудове врегулювання спору, про яке згадує скаржник, також має відбуватися в межах певних строків.
39. Так, відповідно до статті 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
40. Таким чином, позивач, який був не згоден з накладенням на нього дисциплінарного стягнення, мав у місячний строк оскаржити спірний наказ як в силу ст. 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, так і в силу ч. 5 ст. 122 КАС України, що повністю спростовує доводи касаційної скарги в цій частині.
41. Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
42. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 про відкриття провадження у справі судом визнано доводи позивача, викладені у клопотанні про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду, про поважність причин пропуску звернення до адміністративного суду, обґрунтованими. Одночасно судом було зазначено, що в силу частин 3, 4 ст. 123 КАС України у випадку надання належних доказів того, що позивачем не дотримано строків звернення до суду, суд може повернутися до питання строків звернення до суду з цим позовом та вирішити питання про залишення позовної заяви без розгляду.
43. Відповідно до встановлених у справі обставин після відкриття провадження у справі відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, в якому відповідач надав докази того, що фактично позивач був обізнаний зі спірним наказом ще у 2018 році. В матеріалах справи міститься відповідь позивача на зазначене клопотання, в якому позивач, не заперечуючи вказаної обставини, вважає, що строк для звернення до адміністративного суду має обраховуватися від дати отримання ним відповіді на його скаргу, подану до начальника Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Повторного клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин позивачем не подано.
44. Зазначене свідчить, що позивач мав можливість в порядку ч. 4 ст. 123 КАС України вказати інші підстави для поновлення строку для звернення до адміністративного суду, проте такою можливістю не скористався.
45. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду без поважних причин, що в силу ст. 123 КАС України має наслідком залишення позову без розгляду.
45. Враховуючи наведене, Верховний Суд не вбачає неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, а тому підстави для скасування чи зміни ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 відсутні.
46. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
47. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
48. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.005302 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко