ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 200/10196/20-а

адміністративне провадження № К/9901/8910/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сіваченка І.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г. від 18 лютого 2021 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

На виконання рішення суду у справі № 200/5033/19-а, яке набрало законної сили, відповідачем повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку із незарахуванням періодів роботи до пільгового стажу. Уважаючи рішення та дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить повторно розглянути заяву про призначення пенсії та зарахувати до пільгового стажу спірні періоди роботи. Судом апеляційної інстанції закрито провадження у справі, оскільки позовні вимоги, заявлені позивачем у цій справі, спрямовані на виконання постанови суду у справі № 200/5033/19-а, а тому позивач має звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Вирішуючи справу, Суду слід встановити дійсний характер спірних правовідносин.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21 серпня 2019 року про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонд) України Донецької області повторно розглянути заяву від 08 січня 2015 року про призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах у відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 21 березня 1994 року по 19 травня 1994 року у якості учня гірника підземного на шахті ім. В.М. Бажанова Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» та із зарахуванням до страхового стажу та пільгового стажу періодів роботи в якості прохідника підземного у ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» з 01 листопада 2014 року по 25 листопада 2014 року та у ВП «Шахтоуправління імені С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» з 01 грудня 2014 року по 07 січня 2015 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 призначена 20 березня 2019 року, а тому вимога про скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 21 серпня 2019 року є безпідставною.

3. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі № 200/5033/19-а, яким визнано протиправним та скасовано рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07 квітня 2015 року про відмову у призначенні пенсії та зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 08 січня 2015 року про призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах у відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 21 березня 1994 року по 19 травня 1994 року у якості учня гірника підземного на шахті ім. В.М. Бажанова Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» (ст.14-25ш) та із зарахуванням до страхового стажу та пільгового стажу періодів роботи в якості прохідника підземного у ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» з 01 листопада 2014 року по 25 листопада 2014 року та у ВП «Шахтоуправління імені С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» з 01 грудня 2014 року по 07 січня 2015 року із врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, відповідачем була повторно розглянута заява позивача від 08 січня 2015 року і до пільгового стажу позивача були враховані періоди роботи: з 21 березня 1994 року по 19 травня 2004 року, з 01 листопада 2014 року по 25 листопада 2014 року, з 01 грудня 2014 року по 07 січня 2015 року.

4. Оскільки відповідач згідно з рішенням суду зарахував вказані спірні періоди позивача, суд констатував відсутність порушеного права позивача.

5. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року скасовано, а провадження у справі закрито.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені позивачем у цій справі, спрямовані на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі № 200/5033/19-а, а тому позивач має звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою від 08 січня 2015 року про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

10. Рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07 квітня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії незалежно від віку, оскільки на момент звернення заявник не має необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років. До пільгового стажу не зараховано період роботи, зокрема, період роботи у відокремленому підрозділу «Шахта ім. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» з 21 березня 1994 року по 19 травня 1994 року; у відокремленому підрозділі «Шахта ім. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» з 01 листопада 2014 року по 25 листопада 2014 року та у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління імені С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» з 01 грудня 2014 року по 07 січня 2015 року.

11. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі № 200/5033/19-а визнано протиправним та скасовано рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07 квітня 2015 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії і зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 08 січня 2015 року про призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах у відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 21 березня 1994 року по 19 травня 1994 року у якості учня гірника підземного на шахті ім. В.М. Бажанова Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» та із зарахуванням до страхового стажу та пільгового стажу періодів роботи в якості прохідника підземного у ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» з 01 листопада 2014 року по 25 листопада 2014 року та у ВП «Шахтоуправління імені С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» з 01 грудня 2014 року по 07 січня 2015 року.

12. Управлінням була повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 08 січня 2015 року і до пільгового стажу позивача були враховані періоди роботи: з 21 березня 1994 року по 19 травня 2004 року, з 01 листопада 2014 року по 25 листопада 2014 року, з 01 грудня 2014 року по 07 січня 2015 року.

13. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі № 200/5033/19-а Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 13 червня 2019 року, в якому зазначено, що до пільгового стажу не було зараховано період роботи на шахті ім. В.М. Бажанова в/о «Макіїввугілля» з 21 березня 1994 року по 31 травня 2004 року, оскільки: місцезнаходження підприємства не відоме, а взяти до уваги довідки, надані заявником, неможливо, так як підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території в м. Макіївка. Також до страхового та пільгового стажу не було зараховано періоди роботи в ВП «Шахта імені В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» з 01 червня 2014 року по 25 листопада 2014 року та у ВП «Шахтоуправління імені С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» з 01 грудня 2014 року по 24 липня 2017 року, так як в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про нарахування та сплату страхових внесків.

14. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі № 200/8940/19-а визнано протиправним та скасовано рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 червня 2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії, зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 березня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку у відповідності до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при цьому до пільгового стажу періоду роботи з 20 травня 1994 року по 30 квітня 1997 року у якості гірника підземного з повним робочим днем під землею на шахті ім. В.М. Бажанова Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макїїввугілля», з 01 травня 1997 року по 31 травня 2004 року у якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею на шахті ім. В.М. Бажанова Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» та із зарахуванням до страхового стажу та пільгового стажу відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи в якості прохідника підземного з повним робочим днем в шахті у ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» з 01 червня 2014 року по 31 жовтня 2014 року та у ВП «Шахтоуправління імені С.М. Кірова» ДП «Макїїввугілля» з 08 січня 2015 року по 24 липня 2017 року.

15. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі № 200/8940/19-а Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 21 серпня 2019 року, в якому зазначено, що до страхового та до пільгового стажу не було зараховано період роботи на шахті ім. В.М. Бажанова ДП «Макіїввугілля», місцезнаходження підприємства в м. Макіївка з 01 червня 2014 року по 31 жовтня 2014 року та до страхового стажу періоди роботи в ВП «Шахта імені В.М. Бажанова» з 01 листопада 2014 року по 25 листопада 2014 року та в ВП «Шахтоуправління імені С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля», місцезнаходження підприємства в м. Макіївка з 01 грудня 2014 року по 24 липня 2017 року, так як в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про нарахування та сплату страхових внесків.

16. Уважаючи рішення відповідача від 21 серпня 2019 року про відмову у призначенні пенсії протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи не було враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 127/11919/17, в якій було розглянуто справу за подібних правовідносин по суті.

18. Також, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки пенсія не була призначена позивачу з 2015 року та не виплачувалась із 2015 року по 2019 рік, а, отже, ОСОБА_1 був позбавлений свого права на пенсійне забезпечення і, як наслідок, порушене його право на вільне володіння своїм майном, оскільки він залишився без засобів до існування. Вирішення питання про перегляд оскаржуваного судового рішення для позивача є питанням його матеріального забезпечення та реалізації права на отримання пенсійних виплат, гарантованих Конституцією України.

19. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Відповідно до статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

21. Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

22. В частині першій статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

23. З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

24. Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

25. Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

26. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

27. Верховний Суд звертає увагу на те, що вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

28. Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

29. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

30. Таким чином, оскаржувані дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зобов`язання виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком з урахуванням перерахунку за минулий час, з урахуванням змін прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в розмірі 132592,50 грн, на виконання судового у справі № 200/5033/19-а, можуть бути оскаржені відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

31. Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

32. Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

33. З огляду на вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

34. За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

35. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує виникнення підстав для подання заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду.

36. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

37. Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

38. Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із неналежним, на переконання позивача, виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі № 200/5033/19-а, яке набрало законної сили.

39. Тобто якщо позивач вважає, протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі № 200/5033/19-а, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

40. Таким чином, при розгляді даного позову суди мають повторно дослідити і встановити наявність/відсутність протиправності дій відповідача, підстав для зарахуванням до пільгового стажу певних періодів роботи, що вже було здійснено при розгляді справи № 200/5033/19-а.

41. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги у цій справі та у справі № 200/5033/19-а хоч і є відмінними, проте предмет справ є тотожним, оскільки позивач, звертаючись до суду з позовом у цій справі, фактично оскаржує порядок виконання відповідачем судового рішення у справі 200/5033/19-а, а саме відмову відповідача у призначенні пенсії, обґрунтовану незарахуванням при вирішенні питання про призначення пенсії на пільгових умовах, до страхового та пільгового стажу певних періодів роботи.

42. Колегія суддів також вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

43. Відтак, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого фактичного предмету спору (про скасування рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов`язання зарахувати до страхового та пільгового стажу певних періодів роботи) і між тими самим сторонами, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

44. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 24 липня 2020 року у справі № 501/2172/15-а та від 08 грудня 2020 року у справі № 540/326/20.

45.Твердження позивача про те, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи не було враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 127/11919/17, в якій було розглянуто справу за подібних правовідносин є безпідставним, оскільки в межах розгляду справи, на яку посилається позивач, не вирішувалось питання застосування статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин при дотриманні норм процесуального права; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін