Постанова

Іменем України

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 200/11359/19

провадження № 61-15017св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сердюк Євген Васильович,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - Дніпровська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду

від 31 серпня 2020 року у складі судді Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сердюка Є. В. про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сердюка Є. В. від 28 липня 2017 року індексні номери: 36370632, 36370213, 36370041, 36369563, 36369270, 36369066, 36368763, 36368478, 36368207, якими скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна - реєстраційні номери: 988697912101, 988716412101, 988755712101, 988765312101, 988775812101, 988784612101, 988792812101, 988840812101, 988865312101, а саме: квартири за номерами АДРЕСА_1 . Зобов`язано державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сердюка Є. В. привести у попередній стан данні у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме відновити записи про право власності №№ 15699829, 15700380, 15700911, 15701061, 15701234, 15701386, 15701562, 15702446, 15702879 на об`єкти нерухомого майна - квартири за номерами: АДРЕСА_1 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна №№ 988697912101, 988716412101, 988755712101, 988765312101, 988775812101, 988784612101, 988792812101, 988840812101, 988865312101). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням, 14 серпня 2020 року Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради повернуто заявнику.

Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, виходив із того, що заявником передчасно подано апеляційну скаргу, оскільки заочне рішення може бути переглянуто судом першої інстанції за письмовою заявою відповідно до вимог

статей 280-289 ЦПК України і лише у разі залишення судом першої інстанції такої заяви без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У жовтні 2020 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду є помилковими, оскільки Дніпровська міська рада є органом місцевого самоврядування, що наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від їх імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, проте відповідачем у цій справі є державний реєстратор департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сердюк Є. В., який представляє безпосередньо свої права та інтереси, пов`язані з його діяльністю як державного реєстратора.

У січні 2021 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу Дніпровської міської ради, у якому заявник просить залишити без задоволення вказану касаційну скаргу, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини встановлені судами

03 грудня 2019 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено заочне рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сердюка Є. В. про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сердюка Є. В. від 28 липня 2017 року, індексні номери: 36370632, 36370213, 36370041, 36369563, 36369270, 36369066, 36368763, 36368478, 36368207, якими скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна, реєстраційні номери: 988697912101, 988716412101, 988755712101, 988765312101, 988775812101, 988784612101, 988792812101, 988840812101, 988865312101, а саме: квартири за номерами АДРЕСА_1 . Зобов`язано державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сердюка Є. В. привести у попередній стан данні у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а саме відновити записи про право власності №№ 15699829, 15700380, 15700911, 15701061, 15701234, 15701386, 15701562, 15702446, 15702879 на об`єкти нерухомого майна - квартири за номерами АДРЕСА_1 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна №№ 988697912101, 988716412101, 988755712101, 988765312101, 988775812101, 988784612101, 988792812101, 988840812101, 988865312101).

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням, 14 серпня 2020 року Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради повернуто заявнику.

Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, виходив із того, що заявником передчасно подано апеляційну скаргу, оскільки заочне рішення може бути переглянуто судом першої інстанції за письмовою заявою відповідно до вимог

статей 280-289 ЦПК України і лише у разі залишення судом першої інстанції такої заяви без задоволення, таке рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку до суду апеляційної інстанції.

Проте Верховний Суд не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право, зокрема, на апеляційний перегляд справи.

Згідно із частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Отже ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення.

Системне тлумачення наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що особи, які участі у справі не брали (не були учасниками процесу), але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги (частина перша статті 352 ЦПК України).

Відповідач у справі, тобто особа, яка є учасником процесу, в свою чергу, подає заяву про перегляд заочного рішення до суду, який його ухвалив (частина перша статті 284 ЦПК України), і лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом частина четверта статті 287 ЦПК України).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом (частина друга статті 288 ЦПК України).

Отже, визначальним при вирішенні питання про те, у якому процесуальному порядку підлягає оскарженню до суду апеляційної інстанції заочне рішення суду першої інстанції, є те, хто оскаржує заочне рішення позивач чи відповідач.

У практиці Європейського суду з прав людини зазначається, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 Рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Diya 97 проти України», справа № 19164/04).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Повертаючи апеляційну скаргу Дніпровській міській раді, апеляційний суд виходив із того, що державний реєстратор є посадовою особою Дніпровської міської ради, а тому подання апеляційної скарги на заочне рішення є передчасним, адже для відповідача існує окремий порядок перегляду заочного рішення. Проте такий висновок суду апеляційної інстанції є помилковим, оскільки суд не звернув уваги на те, що відповідачем у цій справі є державний реєстратор департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради

Сердюк Є. В., який є самостійним суб`єктом, чиї дії, рішення чи бездіяльність можуть бути окремим предметом оскарження відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державний реєстратор самостійно представляє свої права та інтереси, пов`язані з його діяльністю у сфері державної реєстрації.

Дніпровська міська рада є самостійним суб`єктом, який не залучений до участі у справі, а тому є особою, яка не приймала участі у справі, відповідно, має право на оскарження заочного рішення суду першої інстанції, якщо вважає, що таким рішенням суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, а тому для неї існує загальна процедура оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Отже, апеляційним судом при поверненні апеляційної скарги Дніпровської міської рада порушено вимоги цивільного процесуального закону, зокрема статті 352 ЦПК України, а тому ухвалу апеляційного суду не можна вважати законною та обґрунтованою.

Частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

За таких обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постановлена у справі ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко