ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 200/13144/21

адміністративне провадження № К/990/5896/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 200/13144/21

за позовом керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах Відділу культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Покровський комбікормовий завод» про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Заступника керівника Донецької обласної прокуратури на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року (суд у складі головуючого судді - Галатіної О.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Казначеєва Е.Г., суддів: Гайдара А.В., Міронової Г.М.,)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Покровської окружної прокуратури (далі - позивач) звернувся в інтересах держави в особі Відділу культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покровський комбікормовий завод" (далі - відповідач), в якому просив:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Покровський комбікормовий завод" протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Відділом культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку місцевого значення з охоронним № 3062-Дн "Михайлівський млин", розташовану за адресою:Донецька область, Покровський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, 104б, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

2. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що на території Покровського району Донецької області розташований об`єкт культурної спадщини - механізований млин, який перебуває у приватній власності ТОВ «Покровський комбікормовий завод». У 2017 році відділом культури Покровської районної державної адміністрації на адресу відповідача направлено лист, яким повідомлено про внесення зазначеного об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток культури та про необхідність укласти охоронний договір. У серпні 2021 року директору ТОВ «Покровський комбікормовий завод» особисто вручено повідомлення щодо внесення механізованого млину до Державного реєстру нерухомих пам`яток культури та про необхідність укласти охоронний договір.

Проте, станом на час звернення до суду з цим позовом відповідач не здійснював дій щодо укладання охоронного договору, що створює ризики руйнування, пошкодження або втрати такого об`єкту.

У позові прокурор вказав, що уповноважений орган з питань додержання вимог законодавства з охорони культурної спадщини є Відділ культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради. Проте, він з відповідним позовом до суду не звертався, що свідчить про його бездіяльність.

На думку прокурора, пред`явлення ним позову зобов`язального характеру є ефективним способом захисту інтересів держави, що спрямований на реалізацію державою примусу щодо виконання вимог законодавства щодо збереження об`єкта культурної спадщини.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року, яка залишена без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року, позовну заяву повернуто.

4. Судові рішення обгрунтовані тим, що прокурор не довів належними і допустимими доказами, що уповноважений орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не здійснює (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається) або неналежним чином здійснює свої повноваження (не може сам реалізувати своє право на судовий захист), що спонукає прокурора виступити на захист держави шляхом звернення з цим позовом до адміністративного суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Заступник керівника Донецької обласної прокуратури 08 лютого 2022 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку про підміну прокурором органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій. Оскільки, позов подано прокурором після неодноразового звернення до Відділу культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради з листами-повідомленнями про фактичні обставини виявлених порушень та пропозицією вжити заходи щодо захисту інтересів держави, а саме притягнення до відповідальності за ухилення власника об`єкту культурної спадщини від підписання охоронного договору. Натомість Відділ культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради не вживав, протягом тривалого часу, дій щодо звернення до суду з відповідним позовом та повідомив прокуратуру. Що в нього відсутні кошти на сплату судового збору.

Прокурор наполягає, що даний позов подано з метою недопущення того, щоб інтереси держави залишились незахищенними та виконуючи субсидіарну роль. Керуючись приписами статті 131-1 Конституції України, статтями 23, 24 Закону України «Про Прокуратуру», статтею 53 КАС України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2022 року визначено склад колегії суддів: ОСОБА_1 (головуючий суддя), Бучик А.Ю., Рибачук А.І.

6. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 13 червня 2023 року, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку із поданням заяви про відставку», згідно з наказом Голови Верховного Суду від 08 червня 2023 року № 1723-к (№1723/0/5-23) «Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Верховного Суду», проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючої судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду вказаного судового рішення.

Верховний Суд ухвалою від 27 лютого 2024 року призначив касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 28 лютого 2024 року.

ІI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно із статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частини третя, четверта статті 53 КАС України визначають, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частина четверта статті 23 КАС України, серед іншого, передбачає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, погоджуючись із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, дійшла наступних висновків:

"Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Велика Палата Верховного Суду вирішила, що наведені положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб".

Підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття апеляційної скарги до розгляду недостатньо.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 263/2038/16-а.

Верховний Суд у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 дійшов таких висновків:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, проте не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо".

8. Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність, допущена відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю "Покровський комбікормовий завод", щодо неукладення охоронного договору з Відділом культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку місцевого значення з охоронним № 3062-Дн "Михайлівський млин", розташовану за адресою: вул. Шкільна, 104б, с. Михайлівка, Покровський район, Донецька область.

Вирішуючи справи, пов`язані із захистом культурної спадщини України Верховний Суд неодноразово наголошував, що культурна спадщина перебуває під охороною закону, а держава забезпечує збереження об`єктів, що становлять культурну цінність, до яких Закон України "Про охорону культурної спадщини" відносить й території, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність, зокрема, історичні ареали населених місць.

Збереження об`єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є одним із пріоритетних та головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому Україною взято міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах - історичних населених містах України (Постанова Верховного Суду в складі Судової палати від 31.01.2023 у справі №640/8728/21).

Спірні правовідносини регулюються спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).

За приписами частини першої статті 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до пунктів 6, 12, 17, 20, 22 частини першої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; укладення охоронних договорів на пам`ятки; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону; інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на їх території.

9. Відповідно до пункту 1 Положення про Відділ культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради, яке затверджено рішенням Новогродівської міської ради від 23 грудня 2020 року № 8/3-14 він є виконавчим органом Новогродівської міської ради, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі культури, релігії, спорту, сім`ї та молоді.

Згідно підпункту 7.25 пункту 7 Відділ відповідно до визначених повноважень укладає охоронні договори на пам`ятки культурної спадщини в межах повноважень, делегованих управлінням відповідно до закону.

Тобто, Відділ культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що обґрунтовуючи необхідність захисту порушених інтересів держави та звернення до суду з цим позовом прокурор зазначив, що 18 квітня 2017 року до Державного реєстру об`єктів культурної спадщини місцевого значення внесено механізований млин, який розташований за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, 104б. Нерухомій пам`ятці присвоєно охоронним № 3062-Дн та назву «Михайлівський млин».

Вказаний об`єкт з 2005 року перебуває у приватній власності ТОВ «Покровський комбікормовий завод».

21 червня 2017 року Відділ культури і туризму Покровської районної державної адміністрації на адресу ТОВ «Покровський комбікормовий завод» спрямовано лист № 01-180-26, яким повідомлено підприємство про внесення об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток культури, попереджено про обов`язки власника майна за законом, попереджено про встановлену законом відповідальність за руйнування, пошкодження або знищення об`єкта, а також повідомлено про необхідність укласти охоронний договір.

В листі від 13 квітня 2021 року керівник Покровської окружної прокуратури повідомив голову Новогродівської об`єднаної територіальної громади Донецької області про порушення відповідачем положень статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та про наявність підстав для звернення до суду з позовом про зобов`язання укласти охоронний договір.

20 квітня 2021 року Відділ культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради на адресу ТОВ «Покровський комбікормовий завод» спрямував лист вих. № 01-21/149 з пропозицією укласти охоронний договір на пам`ятку «Михайлвський млин», який повернувся у зв`язку із спливом терміну зберігання.

05 серпня 2021 року на адресу Відділу культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради прокуратурою спрямовано повідомлення про представництво, у якому вказано на виявлені порушення та повідомлено про підстави для представництва інтересів відділу прокуратурою.

10 серпня 2021 року керівнику вказаного підприємства, особисто під підпис надано повідомлення про визнання об`єкта культурною спадщиною, паспорт об`єкта культурної спадщини на млин, історичну довідку на об`єкт, визначення і опис меж та схему охоронної зони, копію Наказу Міністерства культури, а також попереджено про його обов`язки, встановлені Законом України «Про охорону культурної спадщини».

В листі від 15 вересня 2021 року Відділ культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради повідомив заступника керівника Покровської окружної прокуратури про те, що договір не укладений та про відсутність коштів на звернення до суду з позовом про зобов`язання укласти охоронний договір.

Вважаючи, що відповідний компетентний орган вчиняє недостатні та неефективні заходи, які не призвели до реального результату, прокурор з звернувся до суду з цим позовом.

Колегія суддів КАС ВС зазначає, що Верховний Суд в постанові від 09 лютого 2023 року у справі № 160/7640/20 дійшов висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Враховуючи викладене та наведені обставини цієї справи, колегія суддів КАС ВС вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про те, що у прокурора відсутні законні підстави на звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Відділу культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради, оскільки вони зроблені без належного дослідження обставин дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», дослідження порушення інтересів держави, а також наявності або відсутності бездіяльності цього органу протягом розумного строку після отримання звернення, що може слугувати достатнім аргументом для підтвердження виключних підстав для представництва прокурора в інтересах держави в особі цього органу.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає, що прокурор в повній мірі довів неналежне здійснення Відділом культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, що надавало йому у спірних правовідносинах право на звернення до суду в інтересах держави з позовом.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі №640/16767/21, від 09 жовтня 2023 року у справі № 640/4637/21, від 30 січня 2024 року по справі № 420/10218/22.

У справі, яка розглядається, достатні та ефективні заходами по захисту інтересів держави Відділ культури, молоді та спорту Новогродівської міської ради не здійснював, прокурором дотримано процедуру, передбачену статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», відтак у нього виникли передбачені законом підстави для звернення до суду з позовом в порядку, передбаченому статтею 53 КАС України, за наявності підстав для представництва інтересів держави.

10. Згідно пункту 2 частини 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, судові рішення - скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника керівника Донецької обласної прокуратури - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі № 200/13144/21 - скасувати.

Справу № 200/13144/21 направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.