ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

справа № 200/131/21-а

адміністративне провадження № К/9901/16831/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 (суддя Голуб В.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 (колегія суддів: Казначеєв Е.Г., Ястребова Л.В., Гаврищук Т.Г.) у справі №200/131/21-а за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Національного банку України, в якому просив: визнати протиправними та скасувати постанову Правління Національного банку України від 30.05.2014 № 320 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" до категорії неплатоспроможних", постанову Правління Національного банку України від 28.08.2014 № 537 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк".

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 позовну заяву залишено без руху, зокрема надано строк для подання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині оскарження постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2014 року № 537 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк".

Позивачем, на виконання ухвали суду заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з приводу оскарження постанови Правління Національного банку України від 28.08.2014 № 537 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк".

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021, зокрема, повернуто позивачеві позовну заяву в частині визнання протиправною та скасування постанови Правління Національного банку України від 28.08.2014№ 537 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк".

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, який визначено ст. 266-1 КАС України, та який поновленню не підлягає.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому підстави для повернення позовної заяви були відсутні.

Вказує, що в суді першої інстанції перебувала справа про скасування постанови Правління Національного банку України № 320 "Про віднесення ПАТ "АВТОКРАЗБАНК" до категорії неплатоспроможних", провадження якої втрачено через проведення АТО в м. Донецьку. Постанова Правління НБУ № 537 від 28.08.2014 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АВТОКРАЗБАНК» була прийнята пізніше, а тому позивач не мав можливості її оскаржити при подачі первинного позову. Вказує на порушення права звернення до суду та ефективного захисту своїх прав як акціонера банку, оскільки постанова № 537 від 28.08.2014 є похідною від постанови Правління НБУ від № 320.

Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2021 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

У ч. 3, 4 ст. 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Частинами 1, 2 ст. 266-1 КАС України у редакції, чинній з 23.05.2020, визначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності індивідуальних актів Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, про затвердження пропозиції Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

2) законності індивідуальних актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших індивідуальних актів, прийнятих на його виконання, а також індивідуальних актів щодо призначення уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, делегування їм повноважень;

3) законності рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

4) законності індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

5) законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Позовна заява про оскарження індивідуального акта/рішення подається до суду протягом трьох місяців з дня оприлюднення такого акта/рішення в порядку, визначеному законом. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що оскаржувана постанова Правління Національного банку України від 28.08.2014 № 537 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" опублікована на сайті Національного банку України 29.08.2014, також інформація про початок процедури ліквідації банку ПАТ "АКБ Банк" на підставі постанови № 537 опублікована на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 01.09.2014.

Позивачем адміністративний позов поданий до відділення поштового зв`язку 22.12.2020, отже позовну заяву подано з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного ч. 2 ст.266-1 КАС України, і який поновленню не підлягає.

Крім того, суди обґрунтовано не взяли до уваги заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду, оскільки, процесуальним законодавством встановлено, що зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

У такому випадку право на доступ до правосуддя обмежено для забезпечення принципу правової визначеності.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 (справа № 640/23066/20).

Також суд не приймає доводів позивача, що неможливість оскарження постанови НБУ № 537 від 28.08.2014 призведе до неефективного захисту прав, так як остання є похідною від постанови № 320 від 30.05.2014, оскільки ст. 266-1 КАС України закріплено імперативний припис щодо неможливості поновлення пропущених строків у спорах цієї категорії.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у частині вимог, яка є предметом перегляду касаційною інстанцією.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук