№ 200/13500/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 200/13500/21

адміністративне провадження № К/990/7173/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Єресько Л. О., Жука А. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення невиплачених сум за час проходження служби та при звільненні, стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 (колегія суддів у складі: Блохіна А. А., Гаврищук Т. Г., Геращенка І. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за серпень-грудень 2018 року, жовтень-листопад 2019 року, січень 2020 року; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь індексації грошового забезпечення за вересень-грудень 2018 року, жовтень-листопад 2019 року; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення 31.05.2021 по день винесення судом рішення у справі, виходячи із розміру середньоденного грошового забезпечення, що складає 1081,97 грн в день.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за періоди з вересня по грудень 2018 року, з жовтня по листопад 2019 року, з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за періоди з вересня по грудень 2018 року, з жовтня по листопад 2019 року, з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції військова частина НОМЕР_1 подала через підсистему Електронний Суд апеляційну скаргу.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2023 залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали шляхом: надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав його пропуску, якщо такі є та наданням доказів на їх підтвердження; сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1089,60 грн.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2023, оскільки станом на 15.02.2024 апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги повністю, зокрема, не надано до Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому необхідно було зазначити інші причини пропуску строку, якщо такі є.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить її скасувати та відкрити провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2023.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що вирішуючи та постановляючи 15.02.2024 ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції порушив приписи частини третьої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження не 05.02.2024 (крайній термін), а 15.02.2024 на десять днів пізніше. Отже, на думку скаржника, ураховуючи, що ухвала від 15.02.2024 постановлена з порушенням строку, передбаченого частиною третьою статті 299 КАС України, та відповідно без дотримання норм процесуального права, ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження від 15.02.2024 підлягає скасуванню.

Також зазначає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження без дотримання норм процесуального права, позбавив військову частину НОМЕР_1 на апеляційне оскарження судового рішення, що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, скаржник наголошує на тому, що у розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, указана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, указана в одному з державних реєстрів. Тому, на думку скаржника, суд першої інстанції, надсилаючи військовій частині НОМЕР_1 на електронну скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 оскаржуване судове рішення, порушив вимоги абзацу другого пункту 111 розділу V Положення, статті 18, частини другої статті 242, статті 251, підпункту 15.15 пункту 15 та підпункту 16 пункту 1 Розділу VII КАС України. При цьому скаржник зазначає про те, що військова частина НОМЕР_1 була зареєстрована у підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 06.11.2023, відповідно до вимог Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами». Додатково зазначає, що в рамках цієї справи жодні документи від суду першої інстанції до військової частини НОМЕР_1 не надходили.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

26.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Жука А. В. для розгляду судової справи № 200/13500/21.

Ухвалою Верховного Суду від 07.03.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно з частиною шостою статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Частиною одинадцятою статті 251 КАС України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 5 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Пунктом 16 частини першої цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На переконання суду касаційної інстанції оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам процесуального закону, враховуючи таке.

Так, порядок надіслання копій процесуальних документів визначений приписами статті 251 КАС України.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Отже, законодавством визначено, що відлік процесуального строку пов`язується з днем вручення судового рішення, який встановлюється за правилами частини шостої статті 251 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2023 Донецьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 200/13500/21, розглянутій в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції встановлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2023 надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 05.04.2023, зареєстровано 06.04.2023 та оприлюднено 07.04.2023.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу військовою частиною НОМЕР_1 направлено на адресу апеляційного суду 29.12.2023 через систему «Електронний суд», тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2023 залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали шляхом: надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій навести пояснення з наведених в ухвалі обставин та зазначити поважні причини пропуску строку з наданням доказів на їх підтвердження; сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1089,60 грн.

Оцінюючи наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду», копію оскаржуваного судового рішення, що прийнята в адміністративній справі № 200/13500/21, надіслано військовій частині НОМЕР_1 на адресу електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - 07.04.2023. В єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст оскаржуваного рішення суду оприлюднено 07.04.2023. Проте апеляційну скаргу направлено на адресу апеляційного суду 29.12.2023 через систему «Електронний суд», тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Отже, суд апеляційної інстанції, ураховуючи тривалість часу, який минув після ухвалення оскаржуваного судового рішення та набрання ним законної сили, дійшов висновку, що поновлення пропущеного в цьому випадку строку апеляційного оскарження судового рішення беззаперечно є порушенням принципу правової визначеності, тому, відповідно до правил процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення такого строку, в якій навести пояснення з наведених вище обставин та зазначити поважні причини пропуску строку з наданням доказів на їх підтвердження.

Крім того, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки апелянтом не доведено наявність обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору.

Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 22.01.2024 о 19 год 10 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

На виконання вимог ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 військовою частиною НОМЕР_1 01.02.2024 подано клопотання про долучення до матеріалів справи документу про сплату судового збору.

Такий висновок апеляційного суду вмотивований тим, що апелянтом сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, проте станом на 15.02.2024 апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги повністю, зокрема, не надано до Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому необхідно було зазначити інші причини пропуску строку, якщо такі є.

Між тим, вищеозначені твердження та висновки апеляційного суду є передчасними у вимірі обставин цієї справи з таких підстав.

Аналіз норм процесуального закону дає підстави для висновку про можливість вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи щодо вручення судових рішень в паперовій формі. До дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси, надсилання копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС; у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05.10.2021.

Тож на час прийняття рішення судом першої інстанції - 04.04.2023 названі підсистеми (модулі) ЄСІТС уже функціонували.

За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Отже, порядок надсилання копій процесуальних документів на офіційну електронну адресу, про які йдеться у частині шостій статті 251 КАС України, здійснюється за допомогою засобів ЄСІТС.

При цьому Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що електронна адреса, яку суд першої інстанції використав для направлення копії рішення від 04.04.2023, є електронною адресою саме відповідача. Більше того, матеріали справи не містять заяв (клопотань) відповідача про надсилання копій судових рішень на електрону пошту - ІНФОРМАЦІЯ_2

Крім того, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що військова частина НОМЕР_1 була зареєстрована у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» лише 06.11.2023.

Зважаючи на наведене, а також ураховуючи приписи статті 251 КАС України, належним способом врученням копії судового рішення відповідачу у цій справі є його надсилання у паперовій формі з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На тлі цього колегія суддів дійшла висновку, що надіслання військовій частині копії рішення суду першої інстанції від 04.04.2023 відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством.

А тому є підстави вважати, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції від 04.04.2023, а посилання суду апеляційної інстанції про ознайомлення відповідача із копією рішення суду першої інстанції від 04.04.2023 електронною поштою 07.04.2023 є помилковим.

Отже відсутність у матеріалах справи відомостей щодо належного надіслання та отримання відповідачем судового рішення унеможливлювало зазначений судом апеляційної інстанції висновок про залишення апеляційної скарги на це рішення без руху та застосування наслідків неусунення недоліків апеляційної скарги.

Водночас суд апеляційної інстанції наведеного не урахував та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про належне вручення військовій частині НОМЕР_1 копії рішення суду першої інстанції від 04.04.2023.

Суд констатує, що у даному випадку апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є правом відповідача, проте направлення у передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб копії рішення - це обов`язок суду. Застосування наслідків пропущення строків, установлених статтею 295 КАС України передбачає, зокрема, наявність відомостей про дату вручення судового рішення, з якої відраховується початок такого строку. За відсутності таких відомостей, вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження є передчасним.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення цим судом незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо судових витрат

Ураховуючи результат касаційного перегляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від15.02.2024 в цій справі скасувати, а справу направити до Першого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач: Ж. М. Мельник-Томенко

Судді: А. В. Жук

Л. О. Єресько