№ 200/1354/21-а - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 200/1354/21-а

адміністративне провадження № К/9901/41156/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Приватного підприємства «Автодізайн» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного підприємства «Автодізайн» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року (прийняте в складі: головуючого судді Чучка В.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Геращенка І.В. суддів Гаврищук Т.Г., Міронової Г.М.)

УСТАНОВИВ;

І. Суть спору

1. Приватне підприємство «Автодізайн» (далі ПП «Автодізайн»», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2020 року № 0002897/09-01, №0002898/09-01.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Підприємство зазначило, що ним було зроблено вчасно закупівлю і встановлення устаткування. Окрім того, відповідно до Закону України від 30.03.2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», який набув чинності 02.04.2020 року, внесені зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI. Також, внесено відповідні зміни до Закону України від 18.12.2019р. №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», зокрема стосовно обладнання витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі акцизних складів, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000куб. метрів - не пізніше 01 липня 2020 року. Також, зазначеним законом передбачено, що у період з 01 липня 2020 року по 01 жовтня 2020 року автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється в тестовому режимі, а тому просить у судовому порядку визнати Спірні ППР незаконними та скасувати.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначали, оскільки Позивач є платником акцизного податку з реалізації пального з 01.04.2020 року по 16.04.2020 року, з 27.04.2020 року по 20.09.2020 року, то відповідно до положень чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства у нього виник обов`язок щодо реєстрації рівномірів-лічильників пального, розташованих на акцизному складі в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (в кількості 6 штук). Оскільки доказів здійснення Позивачем дій на виконання визначеного пунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) обов`язку з 1 січня 2019 року по 14 січня 2020 року не надано суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість застосування штрафних санкцій, застосованих на підставі спірних податкових повідомлень-рішень.

4.1. Також суди вказували, що жодних документів позивачем надано не було, що ним і не заперечується. Отже, ППР від 30.12.2020 року №0002898/09-01 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. 12 листопада 2021 року Товариство не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судоми попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі №200/1354/21-а та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №200/1354/21-а стало оскарження судових рішень, на підставі визначених у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

5.2. Так, позивач зазначає, що встановлений факт порушення відповідачем по справі вимог щодо проведення фактичної перевірки позивача дає підставі дійти висновку про відсутність правових наслідків такої перевірки та визнання актів індивідуальної дії, прийнятих за результатами перевірки неправомірними та скасувати їх.

5.3. Товариство указує, що направлення від 27.11.2020 № 153 на ОСОБА_1 узагалі не було вручено платнику податків (в графі акту «складено акт відмови від Підпису в направленні на право проведення перевірки» вказаний лише акт від 20.11.2020), разом з тим акт перевірки було підписано саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, з урахуванням установлених обставин, перевірка позивача проведена з порушенням пункту 81.1 статті Податкового кодексу України в частині ненадання позивачу (його уповноваженим особам) для ознайомлення направлень на проведення перевірки та наказу про проведення перевірки та не двома і більше посадовими особами контролюючого органу, а лише одним - ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 (у зв`язку із виходом на лікарняний ОСОБА_5 ) лише підписав акт перевірки, яку сам не здійснював (не виходив за адресою фактичної перевірки).

Отож, з аналізу вищевикладеного вбачається, що позивачем оскаржуються не самі податкові повідомлення - рішення Відповідача, а порядок проведення перевірки, а позовна вимога про їх скасування подається виключно з метою відновлення порушеного суб`єктивного права Позивача, яке іншим способом відновити не можливо, оскільки відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №816/228/17 неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

6. У відзиві на касаційну скаргу податковий орган проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано відмови у задоволенні позовних вимог та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

7. 11 січня 2022 року справа №200/1354/21-а надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Суди попередніх інстанцій установили, що ПП «Автодізайн» зареєстровано як юридична особа, здійснює господарську діяльність за основним видом - роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30), перебуває на обліку в ГУ ДПС у Донецькій області, Волновасько-Мангушське управління, Мангушська ДПІ (а.с. 18-23).

9. Діяльність на об`єкті за адресою: 87540, Донецька область, Мангушський район, смт.Ялта, провулок Донбаський, будинок 14, позивач здійснює на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що видана ГУ ДФС у Донецькій області від 01.07.2019 № 05400314201900145 та додатку до неї, термін дії якої становить до 01.07.2024 року (а.с.44).

10. 18.11.2020 року ГУ ДПС у Донецькій області виданий наказ № 1527 про проведення фактичної перевірки ПП «Автодізайн» за наявністю інформації про відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, розташованому на акцизному складі № 1008954, незабезпечення своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі № 1008954, за період з 01.07.2019 року по 27.11.2020 року (а.с.168).

11. За результатами перевірки складено акт від 30.11.2020 року № 0864/05/99/40/09/ НОМЕР_1 (а.с. 162-165), яким встановлені порушення з боку ПП «Автодізайн»:

- п.п. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, пункту 12 підрозділу 5 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що полягало у відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального паливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а саме: відсутність за період з 01.04.2020 року по 16.04.2020 року, з 27.04.2020 року по 20.09.2020 року реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівномірів - лічильників на 6 резервуарах для зберігання пального та витратомірів - лічильників на 9 місцях відпуску пального на акцизному складі ПП «АВТОДІЗАЙН» № 1008954 за адресою: Донецька область, Мангушський район, смт. Ялта, пров. Донбаський, 14;

- п.п.230.1.3 п. 230.1 статті 230 ПК України, що полягало у незабезпеченні з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі, а саме: за період з 01.04.2020 року по 16.04.2020 року, з 27.04.2020 року по 20.09.2020 року ПП «АВТОДІЗАЙН» до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не було надано 163 електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі № 1008954 за адресою: Донецька область, Мангушський район, смт. Ялта, пров. Донбаський, 14;

- п.85.2 статті 85 ПК України що полягало у ненаданні платником податків посадовим особам контролюючого органу після початку перевірки всіх документів, що належить або пов`язані з предметом перевірки, а саме: не було надано договір оренди або право власності, прибутково видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, облікові документи, які застосовуються у містах приймання транспортування, зберігання, відпуску пального, книгу обліку розрахункових операцій, розрахункові книжки, трудовий договір на оператора АЗС.

12. На підставі акту фактичної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 30.12.2020 року:

- № 0002897/09-01, яким до позивача згідно п. 128-1.1, п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України застосовано фінансові санкції у сумі 463000 грн., за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник 20000 грн., а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу та/або незареєстрований витратомір-лічильник (20000*6=120000 рівнеміри) (2000*9=180000 витратоміри); та штраф в розмірі 1000 грн. за кожний неподаний електронний документ (1000*163=163000) (а.с. 137-138);

- № 0002898/09-01, яким до позивача згідно п. 121.1 статті 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн. за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом (а.с. 135-136).

13. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття зазначених актів індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Оцінка Верховного Суду

14. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

15. Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

16. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 статті 80 ПК України).

17. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема в разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

18. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

19. Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 810/1394/16.

20. Так, умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 ПК України.

21. Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

22. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

23. Суд звертає увагу на те, що на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 18.11.2020 року № 1527, керуючись ст. 19-1, ст.20, статті 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 статті 80 ПК України, за наявністю інформації про відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, розташованому на акцизному складі № 1008954, незабезпечення своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі № 1008954, за період з 01.07.2019 року по 27.11.2020 року, на підставі направлень на проведення фактичної перевірки від 18.11.2020 року № 59, № 60, від 27.11.2020 № 153, відповідачем здійснена фактична перевірка на акцизному складі ПП «АВТОДІЗАЙН» № 1008954 за адресою: Донецька область, Мангушський район, смт. Ялта, пров. Донбаський, 14.

24. Отже, підставою для проведення фактичної перевірки стала саме наявність інформації про відсутність реєстрації в Єдиному Державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у, резервуарі, розташованому на акцизному складі № 1008954, незабезпечення своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі № 1008954, про що безпосередньо зазначено в наказі про проведення перевірки.

25. Перевірка проводилась з 20.11.2020 року по 27.11.2020 року, за результатом перевірки складений акт від 30.11.2020 року № 0864/05/99/40/09/ НОМЕР_1 .

26. Перед початком фактичної перевірки 20.11.2020 року оператор АЗС ПП «Автодізайн» ОСОБА_6 , без надання пояснень відмовилась від підпису у направленні на перевірку від 18.11.2020 №59, №60, про що посадовими особами контролюючого органу складено акт № 17 від 20.11.2020 року (а.с. 167).

27. Судами попередніх інстанцій правильно відхилено посилання позивача, що ОСОБА_6 не працювала і не знаходилась на робочому місці 27.11.2020 року та 30.11.2020 року, оскільки від підпису вона відмовилась саме 20.11.2020 року. 20.11.2020 року посадовими особами контролюючого органу складено додаток до акту № 000011, в якому просили надати до перевірки документи, пов`язані з предметом перевірки до 25.11.2020 року, який отримано оператором ОСОБА_6 (а.с. 166).

28. Судами першої та апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень порядку проведення відповідачем перевірки.

29. Суд зазначає, що зміст та мотиви касаційної скарги зводяться до того, що позивачем оскаржуються не самі податкові повідомлення - рішення Відповідача, а порядок проведення перевірки, а позовна вимога про їх скасування подається виключно з метою відновлення порушеного суб`єктивного права Позивача.

30. Колегія суддів виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга товариства органу вмотивована виключно посиланням про неправильне застосування статті 81.1 статті Податкового кодексу України, доводів щодо неправильного застосування судами норм підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 та пункту 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України (в частині встановлених перевіркою порушень) касаційна не містить, а отже рішення судів попередніх інстанцій в зазначеній частині судом касаційної інстанції не переглядаються.

31. Щодо доводів позивача про не врахування апеляційним судом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, колегія суддів зазначає таке.

32. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

33. Висновки суду апеляційної інстанції у цій справі не суперечать такому висновку Великої Палати Верховного Суду.

34. Крім того, колегія суддів вважає, що у вказаному висновку Великої Палати Верховного Суду не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок. Разом з тим, постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.

35. Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі. Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

36. Згідно з підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

37. Ця норма внесена до Податкового кодексу України у зв`язку із набранням чинності 1 січня 2019 року Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23 листопада 2018 року №2628-VIII.

38. Як передбачено було пунктом 18 підрозділу 5 Розділу XX ПК України до 28 грудня 2019 року норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються з 1 січня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.

39. У зв`язку із набранням чинності 29 грудня 2019 року Закону № 391-IX пункт 18 підрозділу 5 Розділу XX ПК України цього Кодексу викладено редакції, відповідно до якої норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.

40. Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

41. Санкція, встановлена пунктом 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України, застосовується не конкретно за реалізацію пального за відсутності встановлених витратомірів-лічильників на кожному місці відпуску пального наливом, а у випадку виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального, за відсутності встановлених витратомірів-лічильників на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірів-лічильників рівня таких товарів (продукції) у резервуарі. При цьому, такі витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники повинні бути зареєстровані у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

42. Законодавчі зміни, на підставі яких у Позивача виник обов`язок обладнати акцизний склад відповідними засобами вимірювання та реєстрації таких у відповідному реєстрі, були прийняті заздалегідь.

43. При цьому фактично - розпорядникам указаних складів було надано додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

44. Позивач не наводив обставин, які б свідчили про неможливість реалізації передбаченого підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України обов`язку по 14 січня 2020 року, як і не наводив обставин, підтверджених належними доказами, що реалізація такого обов`язку перебувала винятково поза межами його впливу.

45. Помилковими є доводи Позивача, наведені у касаційній скарзі, щодо недослідження судами попередніх інстанцій підстав для застосування штрафних санкцій.

46. У ході розгляду справи судами установлено, що Позивач розпочав реалізовувати дії з метою дотримання обов`язку щодо обладнання свого акцизного складу рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі вже після 1 січня 2020 року, незважаючи на те, що такі роботи повинні вже були бути завершеними до такої дати.

47. Зважаючи на наявну вимогу закону про необхідність встановити та зареєструвати рівнеміри-лічильники, Позивач обґрунтовував неможливість виконання таких дій до 1 квітня 2020 року, тобто до дня, коли законодавцем вже передбачено застосування фінансової відповідальності за невиконання пункту 12 підрозділу Розділу XX ПК України, при цьому не доводив своєї добросовісності та намагання виконати такий обов`язок до січня 2020 року, що обґрунтовано розцінено судом першої інстанції, висновки якого не спростовані апеляційним судом, як протиправну бездіяльність та цілеспрямоване створення умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання вимог, установлених підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 та пункту 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

48. У межах цієї справи Позивачем не наведено, а судами не встановлено, що неможливість реалізації визначеного законодавством обов`язку до 1 квітня 2020 року перебувала виключно поза межами його впливу та залежала від протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень.

49. Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.12.2020 року №0002898/09-01 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 1020 грн., яке винесено за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

50. Згідно пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

51. 20.11.2020 року посадовими особами контролюючого органу складено додаток до акту №000011, в якому просили надати до перевірки документи, пов`язані з предметом перевірки до 25.11.2020 року, який отримано оператором ОСОБА_6 (а.с. 166).

52. Однак, жодних документів позивачем надано не було, що ним і не заперечується. Отже, ППР від 30.12.2020 року №0002898/09-01 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

53. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

54. Ураховуючи, що суд першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

VII. Судові витрати

55. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

56. Керуючись статтями 3 341 343 349 352 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Автодізайн» залишити без задоволення.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду 15 квітня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 у справі №200/1354/21-а залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко