№ 200/13884/18-а - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2021 року

Київ

справа №200/13884/18-а

адміністративне провадження № К/9901/319/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №200/13884/18-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Макіївський завод металевих конструкцій"

до Головного управління Держпраці у Донецькій області

про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2019 (головуючий суддя Аканова О.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 (колегія у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Макіївський завод металевих конструкцій" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 09.10.2018 №ДЦ1035/1178/АВ/ПТ/МГ-ФС про накладення штрафу в розмірі 2 419 950 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що посадовими особами Головного управління Держпраці у Донецькій області з 06.09.2018 по 19.09.2018 проведено інспекційне відвідування Публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій» з питань дотримання вимог законодавства про працю. За результатами перевірки складено Акт від 19.09.2018 №ДЦ 1035/1178/АВ, на підставі якого 09.10.2018 винесена постанова №ДЦ1035/1178/АВ/ПТ/МП-ФС про накладення штрафу на підставі абз.4 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за порушення вимог ст.ст.72ч.2, 73ч.4, 95ч.6 КЗпП України, статті 33 Закону №108 в розмірі 2 419 950 грн. Позивач вважає постанову про накладення штрафу протиправною, оскільки при обчисленні заробітної плати він дотримувався мінімальних гарантій, а саме при нарахуванні робітникам заробітної плати, суми такої у деякі місяці перевищують належну їм платню в погодинному розмірі та повинні вважатись авансовими виплатами при погодинному нарахуванні.

Щодо не нарахування оплати праці в подвійному розмірі роботи у святкові і неробочі дні зазначив, що якщо робота працівника у святковий і неробочий день проводилась із змінним графіком, тобто в межах місячної норми робочого часу для цього працівника, оплата проводиться у розмірі одинарної годинної або денної ставки. Тому підприємством у святкові і неробочі дні охоронцям нараховувалась заробітна плата у розмірі одинарної годинної ставки у межах місячної норми.

Щодо порушення в частині не нарахування та невиплати індексації з червня 2017 по 2017 року працівникам підприємства позивач зазначив, що суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входить до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2014 №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713. Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і не є мінімальною гарантією в оплаті праці. Вважає, зазначену постанову як таку, що винесена протиправно, в зв`язку з чим, позивач просив суд задовольнити позовні вимог в повному обсязі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 22.08.2019 позов задовольнив. Визнав протиправною та скасував постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області від 09.10.2018 №ДЦ1035/1178/АВ/ПТ/МГ-ФС про накладення штрафу на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України в розмірі 2 419 950 грн.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було виконано припис №ДЦ-1035/1178/АВ/П від 25.09.2018 шляхом усунення порушень у жовтні 2018 року до прийняття спірної постанови від 09.10.2018 про накладення штрафу. Оскільки позивачем у встановлений строк виконано вимоги припису, суд дійшов до висновку, що відповідно до ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), фінансові та адміністративні санкції до нього не можуть бути застосовані. Також, відповідачем не дотримано принципу пропорційності для пошуку справедливого балансу публічних і приватних інтересів.

5. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 26.11.2019 змінив мотивувальну частину рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2019, а в іншій частині вказане рішення залишив без змін.

6. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд зазначив, що в даному випадку норми частини 11 статті 7 Закону № 877 не застосовуються, отже помилковими є висновки суду першої інстанції, що оскільки позивачем у встановлений строк виконано вимоги припису, то фінансові та адміністративні санкції до нього не застосовуються.

Разом з тим, апеляційний суд звернув увагу на те, що на час апеляційного розгляду постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» був затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823), який був прийнятий в наслідок визнання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі № 826/8917/17 нечинним Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок № 295), згідно з яким позивача і було притягнуто до відповідальності. Нормами чинного Порядку № 823 визначено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються. Тобто, чинний порядок виключає, у разі виконання припису, притягнення об`єкта відвідування до відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, тобто, пом`якшує відповідальність. Оскільки матеріали справи свідчать, що позивачем під час вчинення відповідачем заходів з притягнення позивача до відповідальності та до прийняття спірної постанови були усунені порушення визначені у приписі, то відсутні підстави для застосування фінансових та адміністративних санкцій до нього.

При цьому, апеляційний суд надав оцінку виявленим інспекційним відвідуванням порушенням та дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується порушення позивачем вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108 (далі Закон №108) в частині не проведення індексації заробітної плати, а також п. 3 ч. 1 ст. 107 КЗпП України в частині не проведення оплати праці у подвійному розмірі за роботу у святкові дні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 28.12.2019 відповідач направив до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, касаційну скаргу відповідно до ст. 327 КАС України, у якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 і відмовити у задоволенні позову.

8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що Порядок №823, який суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин, набрав чинності лише 30.08.2019, тобто фактично через рік після вжиття Управлінням Держпраці заходів з притягнення позивача до відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці та через тиждень після розгляду справи №200/13884/18-а судом першої інстанції. За таких обставин, застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин Порядку №823 є недопустимим та порушує мету спрямованості існування правової держави. Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Порядку №295, як такі, що були чинними на момент виникнення таких правовідносин. Оскільки відповідно до пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, то виконання позивачем встановлених у приписі порушень, а саме: нарахування та виплата індексації не може слугувати підставою для звільнення позивача від відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 02.01.2020 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

10. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019.

11. Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 23.09.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Макіївський завод металевих конструкцій" зареєстровано як юридичну особу 22.12.1997 за № 12731200000002723, включено до ЄДРОПУ за № 01412265.

13. Головним управлінням Держпраці у Донецькій області відповідно до статті 259 КЗпП України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19, 31 Порядку № 295 у присутності Першого заступника директора Публічного акціонерного товариства "Макіївський завод металевих конструкцій" ОСОБА_1 в період з 06.09.2018 по 19.09.2018 проведено інспекційне відвідування Публічного акціонерного товариства "Макіївський завод металевих конструкцій".

14. За результатами інспекційного відвідування відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДЦ 1035/1178/АВ від 19.09.2018.

15. Інспекційним відвідуванням встановлено, що позивачем порушено норми частини першої, третьої, 4 статті 31 Закону №108, частини 2 статті 72 КЗпП, частини 4 статті 73 КЗпП, частини 1 та 2 статті 107 КзпП, частини 6 статті 95 КЗпП, статті 33 Закону №108, частини 1 та 2 статті 115 КЗпП, частини 1 статті 24 Закону №108, частини 4 статті 115 КЗпП, статті 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504 (далі - Закон №504), статті 34 Закону №108, статті 3,4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.200 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ), частини 5 статті 97 КЗпП, частини 3 статті 15 Закону №108, частини 1 статті 116 КЗпП, частини 1 статті 117 КЗпП.

16. Зі змісту акту та матеріалів справи вбачається, що згідно штатного розпису у ПАТ "Макіївський завод металоконструкцій" на 2017 рік графіків виходів робітників охорони на 2017 рік (помісячно), графіку роботи на 2017 рік, табелів обліку використання робочого часу, розрахункових відомостей нарахування та виплати заробітної плати, встановлено, що доплата до розміру мінімальної заробітної плати здійснювалась не в повному обсязі.

17. Відповідно до затверджених графіків роботи ПАТ "Макіївський завод металоконструкцій" на 2017, 2018 роки, графіків виходів працівників охорони, табелів обліку робочого часу служби охорони за період січень 2017 року по червень 2018 року працівники, що працювали у святкові дні та дні релігійних свят є:

- 01.01.2017: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

- 07.01.2017: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- 08.03.2017: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ;

- 16.04.2017: ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- 01.05.2017: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- 02.05.2017: ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 ;

- 09.05.2017: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- 04.06.2017: ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 ;

- 28.06.2017: ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 ;

- 14.10.2017: ОСОБА_14 ;

- 08.03.2018: ОСОБА_8 ;

- 09.05.2018: ОСОБА_2 .

18. Вказаним працівникам відповідно до розрахункових відомостей по заробітній платі за 2017-2018 роки робота у святковий і неробочий день не оплачувалась у подвійному розмірі.

19. Позивач, не погодившись з висновками акту надав Головному управлінню Держпраці у Донецькій області скаргу щодо акту інспекційного відвідування від 19.09.2018 №ДЦ1035/1178/АВ. Відповідачем надано позивачу відповідь від 24.09.2018 №04.2-13-6/9600-18 на скаргу (заперечення), в якій зазначено, що висновки акту інспекційного відвідування №ДЦ1035/1178/АВ від 19.09.2018 відповідають нормам чинного законодавства та скасуванню (перегляду) не підлягають.

20. Приписом про усунення виявлених порушень №ДЦ 1035/1178/АВ/П від 25.09.2018, відповідно до пункту 27 Порядку №295 зобов`язано першого заступника директора ПАТ "Макіївський завод металевих конструкцій" усунути вказані в акті порушення. Строк виконання припису до 08.11.2018.

21. 09.10.2018 Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДЦ 1035/1178/АВ/ПТ/МГ-ФС, відповідно до якої на підставі абз. 4 ч.2 ст. 265 КЗпП України вирішено накласти на Публічне акціонерне товариство "Макіївський завод металевих контрукцій" штраф у розмірі 2 419 950 грн. (а.с.12-14).

22. Згідно розрахункових відомостей позивача за жовтень 2018 року, останнім повністю виконано припис відповідача у жовтні 2018 році.

23. Листом позивача від 15.11.2018 повідомлено Головне управління Держпраці у Донецькій області про усунення виявлених порушень у повному обсязі. Крім того, надано пояснення, що індексація заробітної плати та доплати за роботу у святкові і неробочі дні входили в склад заробітної плати і були нараховані працівникам підрозділу служби охорони як доплата до мінімальної заробітної плати, але не відображались окремою графою в розрахункових відомостях за період з червня по грудень 2017 і фактично виплачені. Перерахунок індексації заробітної плати, доплати за роботу у святкові і неробочі дні і доплати до мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі зроблено з відповідним урахуванням. Зазначено про те, що неможливість подальшого виготовлення продукції, виконання договірних обов`язків перед замовниками, робітниками, з метою недопущення банкрутства підприємства, що призвели би до втрати країною платника податків та зборів в бюджет, втраті робочих місць, ПАТ "Макіївський завод металевих конструкцій" в умовах скрутного фінансово-економічного стану почало переорієнтування і налагоджування виробництва для здійснення подальшої господарської діяльності на підконтрольній Україні території в м. Бахмут. Зазначені обставини як наслідок вимушено призвели до порушення деяких норм трудового законодавства.

24. Не погоджуючись з постановою відповідача від 09.10.2018 №ДЦ1035/1178/АВ/ПТ/МГ-ФС про накладення на ПАТ "Макіївський завод металевих конструкцій" штрафу в розмірі 2 419 950 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

26. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в

27. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом № 877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

28 Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

29. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

30. Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.

31. З аналізу частини четвертої-п`ятої статті 2 Закону № 877-V вбачається, що органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю) керуються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

32. Спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".

33. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

34. Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 Державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

35. На час виникнення спірних правовідносин основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, що використовують найману працю були врегульовані Порядком № 295.

36. Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26 квітня 2017 року № 295 визнано нечинною. Одним з мотивів прийняття судового рішення у цій справі було те, що при прийняті спірної постанови Кабінетом Міністрів України не дотримано принципу передбачуваності, що означає послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що в свою чергу дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

37. За змістом частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

38. Оскільки, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то Порядок №295 вважається таким, що втратив чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019.

39. Тому, норми Порядку№ 295 підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.

40. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 420/5895/18.

41. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати Порядок №823, а не Порядок №295.

42. Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

43. За змістом пунктів 19, 20, 27, 28, 29 цього Порядку за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

44. Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис.

Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти несвоєчасної та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

45. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням Держпраці у Донецькій області в період з 06.09.2018 по 19.09.2018 проведено інспекційне відвідування ПАТ "Макіївський завод металевих конструкцій", за результатами якого складено акт №ДЦ 1035/1178/АВ від 19.09.2018, в якому зазначено, що згідно штатного розпису у ПАТ "Макіївський завод металоконструкцій" на 2017 рік графіків виходів робітників охорони на 2017 рік (помісячно), графіку роботи на 2017 рік, табелів обліку використання робочого часу, розрахункових відомостей нарахування та виплати заробітної плати, встановлено, що доплата до розміру мінімальної заробітної плати здійснювалась не в повному обсязі, а також, що відповідно до затверджених графіків роботи ПАТ "Макіївський завод металоконструкцій" на 2017, 2018 роки, графіків виходів працівників охорони, табелів обліку робочого часу служби охорони за період січень 2017 року по червень 2018 року працівникам, що працювали у святкові дні та дні релігійних свят, відповідно до розрахункових відомостей по заробітній платі за 2017-2018 роки робота у святковий і неробочий день не оплачувалась у подвійному розмірі.

46. У зв`язку з виявленими в ході інспекційного відвідування порушеннями вимог законодавства про працю відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ДЦ 1035/1178/АВ/П від 25.09.2018 та відповідно до пункту 27 Порядку №295 зобов`язано першого заступника директора ПАТ "Макіївський завод металевих конструкцій" усунути вказані в акті порушення. Строк виконання припису до 08.11.2018.

09.10.2018 Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДЦ 1035/1178/АВ/ПТ/МГ-ФС, відповідно до якої на підставі абз. 4 ч.2 ст. 265 КЗпП України вирішено накласти на ПАТ "Макіївський завод металевих конструкцій" штраф у розмірі 2 419 950 грн.

47. Так, у абзаці четвертому частини другої статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

48. Відповідно до статті 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

49. Статтею 18 вказаного Закону передбачено, що індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій.

50. Відповідно до статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

51. За змістом статті 33 Закону №108 в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

52. Таким чином, індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 частини другої статті 265 КЗпП України).

53. Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.04.2018 у справі № 816/2325/16, від 19.09.2019 у справі №813/2406/18, від 16.07.2020 у справі № 815/5516/17, від 06.10.2020 року у справі №489/5032/16-а, від 30.11.2020 у справі №824/1059/17-а, від 01.12.2020 року у справі №160/8918/18 та від 29.01.2021 у справі №814/1944/17.

54. Враховуючи викладене, апеляційним судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено порушення позивачем вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону №108 в частині не проведення індексації заробітної плати.

55. Посилання суду першої інстанції, як на підставу задоволення позову на те, що жоден з працівників, щодо яких виявлено порушення у нарахуванні індексації, в ході заходів державного контролю опитано не було, та відсутність з їх боку будь-яких скарг, є необґрунтованими, оскільки зазначене не спростовує сам факт порушення позивачем вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону №108 в частині недотримання мінімальних державних соціальних гарантій в оплаті праці таким працівникам, та жодним чином не може впливати на відповідальність.

56. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №813/2406/18.

57. Стосовно встановлених відповідачем порушень в частині не оплати у подвійному розмірі роботу у святковий і неробочий день, суд зазначає наступне.

58. Згідно з частинами 1 - 3 статті 67 КЗпП України при п`ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п`ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

59. Відповідно до частини 1 статті 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

60. За приписами статті 72 КЗпП України, робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

61. Відповідно до частини 3, 4 статті 73 КЗпП України, у дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу. Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.

62. За частиною 1 статті 107 КЗпП України, робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку. Факт залучення осіб до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні позивачем не спростовується. При цьому, позивачем не надано жодного доказу в підтвердження оплати праці зазначеним особам у ці дні в подвійному розмірі.

63. Тобто апеляційний суд дійшов вірного висновку про порушення позивачем п. 3 ч. 1 ст. 107 КЗпП України в частині не проведення оплати праці у подвійному розмірі за роботу у святкові дні.

64. Крім того, зі змісту інформації про виконання вимог припису державного інспектора праці, яка міститься в матеріалах справи, позивачем на виконання цього припису нарахована та виплачена оплата за роботу у вихідні (святкові) дні у подвійному розмірі.

65. Однак, колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційний суд, застосовуючи до спірних правовідносин норми Порядку №823, а суд першої інстанції, застосовуючи до спірних правовідносин норми частини одинадцятої статті 7 Закону №877-V, дійшли помилкових висновків про те, що оскільки матеріали справи свідчать, що позивачем під час вчинення відповідачем заходів з притягнення позивача до відповідальності та до прийняття спірної постанови були усунені порушення визначені у приписі, то відсутні підстави для застосування фінансових та адміністративних санкцій до нього, з огляду на таке.

66. Відповідно до частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

67. Водночас, норми частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V відсутні у переліку норм, наведеному у частині п`ятій статті 2 Закону, дотримання яких для відповідача є обов`язковим, а тому до спірних відносин у цій справі норми частини одинадцятої статті 7 вказаного Закону не застосовуються.

68. Згідно з пунктом 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

69. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі акта перевірки відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ДЦ 1035/1178/АВ/П від 25.09.2018 та відповідно до пункту 27 Порядку №295 зобов`язано першого заступника директора ПАТ "Макіївський завод металевих конструкцій" усунути вказані в акті порушення. Строк виконання припису до 08.11.2018.

70. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було виконано припис та усунуто порушення припису № ДЦ-1035/1178/АВ/П від 25.09.2018 у жовтні 2018 року до прийняття спірної постанови від 09.10.2018 про накладення штрафу на позивача.

71. Як було зазначено вище, суди дійшли висновку, що відповідач безпідставно прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу, оскільки підприємством у встановлений у приписі від № ДЦ-1035/1178/АВ/П від 25.09.2018 строк усунуто вказані у ньому порушення. Таким чином, суди вважали, що у відповідача не було правових підстав для застосування до позивача фінансових санкцій, а тому оскаржувана постанова є протиправною.

72. З приводу таких висновків судів попередніх інстанцій колегія суддів зазначає, що, як було вказано вище, згідно з пунктом 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

73. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №805/430/18-а дійшла такого правового висновку, що у період до 14.05.2019 (день прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/8917/17) пункт 29 Порядку №265 підлягав застосуванню якщо під час інспекційного відвідування встановлено триваючі на момент початку такої перевірки факти несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, а тому заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності підлягали вжиттю одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

74. Отже, виконання позивачем встановлених у приписі порушень не може слугувати підставою для звільнення позивача від відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, а тому постанова відповідача від 09.10.2018 №ДЦ1035/1178/АВ/ПТ/МГ-ФС про накладення штрафу в розмірі 2 419 950 грн. є законною.

75. При цьому Суд зазначає, що Верховним Судом сформовано усталену практику щодо застосування пункту 29 Порядку № 295, частини одинадцятої статті 7 Закону №877-V та частини другої статті 265 КЗпП України, зокрема, у постановах від 21.10.2019 у справі №820/5115/17, від 06.12.2019 у справі №804/7725/17, від 11.12.2019 у справі №1340/5964/18, від 10.02.2020 у справа №1.380.2019.000037, від 29.04.2020 у справі №826/16738/17, від 22.05.2020 у справі №П/811/1996/17 та від 16.07.2020 року у справі №815/5516/17, і колегія суддів не знайшла підстав для відступу від вказаної судової практики Верховного Суду.

76. Відповідно, з огляду на те, що колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від вже сформованої Верховним Судом практики щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах - відсутні підстави для задоволення клопотання позивача та передачі цієї справи на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

77. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

78. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

79. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

80. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

81. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

82. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що відповідно до частини другої статті 351 КАС України є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "Макіївський завод металевих конструкцій" до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

83. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Донецькій області задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Макіївський завод металевих конструкцій" до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

С.Г. Стеценко

А.А. Єзеров

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду