ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2025 року
м. Київ
справа № 200/1478/24
адміністративне провадження № К/990/30545/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Стародуба О.П., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року (прийняту у складі колегії: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки з 06 грудня 2023 року.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач звернувся за призначенням пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), оскільки 31 січня 2023 року набув пенсійного віку та на цей час мав необхідну кількість років загального стажу. Зі змісту листа Управління від 26 грудня 2023 року №2600-0306-8/254648 вбачається, що оскільки позивачу вже була призначена пенсія за вислугу років, відповідачем з 06 грудня 2023 року переведено його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до статей 40, 42, 45 Закону №1058-IV, тому, на думку пенсійного органу, підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки відсутні. Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують його конституційні права.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення з 06 грудня 2023 року пенсії за віком ОСОБА_1 без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 06 грудня 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що має місце призначення позивачу пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV. У випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
5. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходячи з положень частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше, вказав, що у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
8. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неправильним застосуванням положень частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
9. У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для врахування Управлінням показника середньої заробітної плати (доходу) при здійсненні переведення позивача з пенсії, призначеної за Законом №1788-XII на пенсію за віком на загальних підставах за Законом №1058-IV.
10. При цьому позивач вважає, що суди попередніх інстанцій належним чином не встановили, що вперше ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років №1788-XII, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №2600-0202-8/53625 від 12 березня 2024 року, а не пільгова пенсія (пенсія зі зниженням пенсійного віку) за списком №2 за Законом №1788-XII, що є різновидом пенсії за віком.
11. Позивач вважає, що у даному випадку показник середньої заробітної плати при переведенні позивача з пенсії за вислугу років призначену за Законом №1058-IV (право на дострокову пенсію визначено з урахуванням вислуги років на відповідних посадах, передбачених Законом №1788-XII) на пенсію за віком на загальних підставах за Законом №1058-IV Управлінням має враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, оскільки відбувся перехід з одного виду пенсії на інший.
12. Позивач в обґрунтування підстав касаційної скарги також наводить висновок Верховного суду, викладений у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №317/4184/16-а, у якому зазначено, що при обчисленні пенсії позивача орган пенсійного фонду повинен застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, в порядку частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
13. Касаційна скарга надійшла до суду 06 серпня 2024 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 200/1478/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
15. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 31 січня 2025 року.
16. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
17. Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року, згідно даних про доставку в кабінет Електронного Суду, Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області отримано 02 жовтня 2024 року о 20:06.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
18. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
19. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, що підтверджується матеріалами справи.
20. Позивач отримував пенсію за вислугу років з 14 лютого 2018 року відповідно до Закону № 1788-ХІІ (право на дострокову пенсію визначено з урахуванням вислуги років на відповідних посадах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»), що підтверджується матеріалами справи та не оскаржується сторонами.
21. 06 грудня 2023 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід на інший вид пенсії.
22. Відповідно протокольного рішення №93002030014 від 11 грудня 2023 року про перерахунок пенсії з 06 грудня 2023 року, за принципом екстериторіальності, відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, переведено позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 3764,40 грн. (за 2016, 2017 роки), що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
23. 26 грудня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом вих.№2600-0306-8/254648 надало відповідь на звернення позивача від 18 грудня 2023 року, в якій повідомило, що позивача переведено позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV згідно його заяви від 06 грудня 2023 року, та заначило, зокрема, наступне:
«Страховий стаж, який враховано по 01 січня 2016 року становить 26 років 1 місяць 2 дні. Коефіцієнт страхового стажу становить 0,36083.
Індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення становить 2,34530, який визначено за період роботи з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2015 року. Заробіток для обчислення пенсії становить 17367,02 грн. (7405,03 грн. х 2,34530, де 7405,03 грн. - середній заробіток по народному господарству.
Складові пенсійної виплати з 06 грудня 2023 року:
06 грудня 2023 року - довічно
розмір пенсії за віком (ст.27) (17367,02 грн. * 0,36083) - 6266,54 грн.
доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.1 абз.2) (за 1 років) - 20,93 грн.
загальний розмір пенсії - 6287,47 грн.
місяць підвищення розміру пенсії - 01 грудня 2023 року
розмір пенсії з надбавками - 6287,47 грн.
Згідно вимог статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З 01 березня 2023 року показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсій, призначених по 31 грудня 2022 року, становить 7405,03.
Іншого чинним законодавством не передбачено.»
24. 06 березня 2024 року представник позивача звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із адвокатським запитом вих.№08/03 в якому, зокрема, попросила повідомити яким управлянням Пенсійного фонду України за принципом екстериторіальності прийнято та підписано рішення про перерахунок та обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 за віком.
25. 12 березня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом вих.№ 2600-0202-8/53625 на адвокатський запит представника позивача від 06 березня 2024 року №08/03 повідомило, зокрема, наступне.
«З 14 лютого 2018 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років в розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1058-ІV (право на дострокову пенсію визначено з урахуванням вислуги років на відповідних посадах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»).
З 06 грудня 2023 року згідно заяви ОСОБА_1 від 06 грудня 2023 року за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області переведено заявника з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення/перерахунку раніше призначених пенсії відповідно до Закону №1058-ІV (з 01 березня 2023 року в розмірі 7405,03 грн., з 01 березня 2024 року в розмірі 7994,47 грн.), з урахуванням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону №1058-ІV.
З огляду на зазначене, при переведенні з 06 грудня 2023 року з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, обчислювати розмір пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (за 2020-2022р.р.), відсутні законні підстави.
Вказаний показник застосовується при зверненні особи вперше в 2023 році за призначенням пенсії, як передбачено частиною другою статті 40 Закону №1058-ІV.».
26. Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся із цим позовом до суду.
Позиція Верховного Суду
27. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
28. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
29. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
30. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
31. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.
32. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
33. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
34. З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
35. Отже, з 01 січня 2004 року Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
36. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформовані, зокрема у постановах від 29 жовтня 2018 року у справі № 348/2305/16-а, від 23 листопада 2018 року у справі № 465/8263/14-а, від 11 грудня 2018 року у справі № 493/1869/17, від 21 грудня 2019 року у справі № 211/2459/17(2-а/211/160/17), від 27 лютого 2019 року у справі № 185/756/17 (2-а/185/109/17), від 19 червня 2020 року у справі № 759/6396/16-а, від 23 червня 2020 року у справі № 751/10237/16-а, від 17 вересня 2020 року у справі № 233/3458/17 та від 12 серпня 2021 року у справі № 640/20298/19.
37. Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
38. Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
пенсія за віком;
пенсія по інвалідності;
пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
39. Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
40. За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
41. Згідно пунктів 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
42. Звертаючись до суду з касаційною скаргою позивач наголошує, що суд апеляційної інстанції не врахував. що вперше ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, обраховану відповідно до положень Закону №1058-IV, що не є різновидом пенсії за віком і дає підстави для врахування при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
43. Таким чином, ключовим у цій справі є питання наявності у позивача, якому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, що обчислена відповідно до положень Закону №1058-IV, права на призначення пенсії за віком відповідно до приписів статті 40 Закону № 1058-IV після досягнення пенсійного віку.
44. Так, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
45. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
46. Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
47. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
48. Разом з тим, у справі, яка розглядається суд першої інстанції, на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 2600-0306-8/254648 від 26 грудня 2023 року та відповіді цього ж Управління (№ 2600-0202-8/53625 від 12 березня 2024 року) на адвокатський запит представника позивача, встановив, що позивачу з 14 лютого 2018 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 06 грудня 2023 року.
49. Верховний Суд України вже аналізував подібні правовідносини і у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
50. Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
51. Крім того, Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11 лютого 2013 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 11 січня 2023 року, дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, з огляду на те, що за цих обставин має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
52. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №317/4184/16-а (про що зазначає позивач у касаційній скарзі), від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23 та від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції.
53. З урахуванням наведеного, Верховний Суд доходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, у зв`язку із чим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача такого права, - не ґрунтується на правильному правозастосуванні.
54. При цьому колегія судів зауважує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, та про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення з 06 грудня 2023 року пенсії за віком ОСОБА_1 без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки і зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 06 грудня 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
55. Вказане свідчить про те, що доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень частини третьої статті 45 Закону №1058-IV та неврахування висновку Верховного Суду, викладений у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №317/4184/16-а, знайшли своє підтвердження під час здійснення касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
56. Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що постановою суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року необхідно скасувати, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року залишити в силі.
57. При цьому Суд не погоджується з твердженнями скаржника про необхідність направлення справи, рішення у якій оскаржується, на новий розгляд до суду першої інстанції і вважає за необхідне вийти за межі вимог касаційної скарги, самостійно ухваливши остаточне рішення, шляхом скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року. Вказане зумовлено необхідністю забезпечення ефективного судового захисту з одночасним дотриманням принципу процесуальної економії, уникаючи тривалого перегляду справи та додаткових процесуальних витрат. Зазначене у своїй сукупності відповідає принципу належного урядування та гарантує своєчасне відновлення порушеного права.
58. Враховуючи вже сформовану практику Верховного Суду, у цій справі Суд виходить з того, що:
у разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, такий перехід не може вважатися "переведенням на інший вид пенсії" в розумінні частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. Це є «призначенням нового виду пенсії», оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.
Таким чином, при зверненні особи у порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, за призначенням пенсії за віком, після отримання пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, відбувається призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
У зв`язку з цим, для визначення розміру пенсії за віком, що призначається відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, слід застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якого сплачувалися страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це прямо передбачено частиною другою статті 40 цього Закону.
59. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
61. Враховуючи викладене вище, Суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, тоді як висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.
62. У зв`язку із чим Суд дійшов висновку, що рішенням суду апеляційної інстанції було скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року необхідно скасувати, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року - залишити в силі.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року скасувати.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: А.А. Єзеров
О.П. Стародуб