Постанова
Іменем України
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 200/15443/17
провадження № 61-9181св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада, в інтересах якої також діє прокуратура Дніпропетровської області,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Петрушенська Інна Романівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року у складі судді Демченко Е. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року Дніпровська міська рада звернулася з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Петрушенська І. Р. про визнання недійсним правочину та скасування державної реєстрації права власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням 03 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська І. Р., про визнання недійсним правочину та скасування державної реєстрації права власності, відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року по справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Петрушенська І. Р., про визнання недійсним правочину та касування державної реєстрації права власності.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звернувшись з апеляційною скаргою 19 березня 2021 року, тобто після спливу більш як одного року з дня складення повного тексту судового рішення, позивач до апеляційної скарги не долучив доказів на підтвердження обставин визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року Дніпровська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи Дніпровської міської ради про те, що міська рада дізналася про заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року лише після ознайомлення з матеріалами справи 24 лютого 2021 року, а в матеріалах справи відсутні докази направлення Дніпровській міській раді повного тексту рішення суду першої інстанції, як і докази належного повідомлення Дніпровської міської ради про проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року поновлено Дніпровській міській раді строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 200/15443/17 та витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2021 року матеріали цивільної справи № 200/15443/17 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 17 червня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.
За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що «регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).
Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково постановив одноособово ухвалу від 26 квітня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року, що призвело до порушення правил щодо складу суду, а тому вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 19 травня 2021 року у справі № 127/23798/20 (провадження № 61-2921св21), від 02 червня 2021 року у справі № 711/6527/18 (провадження № 61-2110св21), від 15 вересня 2021 року у справі № 263/15092/18(провадження № 61-6848св21).
Оскільки Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність наведених Дніпровською міською радою підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів у складі трьох суддів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).
Керуючись статтями 400 401 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргуДніпровської міської ради задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року скасувати.
Справу № 200/15443/17 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук