ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 200/16099/18
адміністративне провадження № К/9901/1090/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 200/16099/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради
про визнання протиправними та скасування приписів
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 (головуючий суддя Сліпець Н.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 (колегія у складі: головуючого судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі - Управління ДАБК Дніпровської міської ради), у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати у повному обсязі припис Управління ДАБК Дніпровської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.08.2018 , виданий позивачці, як замовнику;
- визнати протиправним і скасувати у повному обсязі припис Управління ДАБК Дніпровської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.08.2018, виданий позивачці, як підряднику;
- визнати протиправним і скасувати у повному обсязі припис Управління ДАБК Дніпровської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, правил від 20.08.2018, виданий позивачці, як підряднику.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що не погоджується з правомірністю винесення вказаних приписів, вважає, що останні порушують її права, інтереси та суперечить діючому законодавству, оскільки в неї наявні всі документи, які необхідні для виконання будівельних робіт, крім того, отримано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке на сьогоднішній день не скасовано, не визнано не дійсним, а отже залишається чинним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29.03.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019, відмовив у задоволенні позову.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в діях відповідача відсутні порушення вимог законодавства, яким врегульовано процедуру проведення позапланової перевірки та прийняття за її результатами відповідних рішень. Крім того, встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено зазначення ОСОБА_1 недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що слугувало підставою для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Виходячи зі змісту акту перевірки №00000000185 суди також погодилися, що в діях позивача, як підрядника будівництва, вбачається порушення п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», пп. б, г, д, ж п. 4.8, розділ 8, додаток А (обов`язковий), форма Б.3 додаток Б, В, Г (обов`язкові) ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 03.01.2020 ОСОБА_1 направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019, у якій просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове рішення про задоволення позову.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли до необґрунтованих висновків , що право позивача на участь у проведенні перевірки не було порушеним. Також скаржник звертає увагу, що експертною установою підтверджено, що «Реконструкція приміщення №55 під квартири по АДРЕСА_1 » відносилась до класу незначних наслідків (відповідальності) СС1 на час розробки проектних документів, а реконструкція об`єкту проводилась саме на підставі цих документів, що пройшли експертизу.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 08.01.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020, вказана касаційна скарга передана колегії суддів у складі: головуючого судді Саприкіної І.В., суддів Коваленко Н.В., Кравчука В.М.
9. Ухвалою судді Верховного Суду від 21.01.2020 згадану вище касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк десять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення її недоліків.
10. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
11. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі № 200/16099/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів.
12. Ухвалою Верховного Суду від 10.08.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 11.08.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як встановлено судами попередніх інстанції, ОСОБА_1 , як власник нежитлового приміщення №55, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у червні 2018 року на підставі розробленої експертною установою проектної документації та повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 13.06.2018 № ДП 0611816400119 почала реконструкцію належного їй нежитлового приміщення.
14. У повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначено, що об`єкт будівництва належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).
15. 01.08.2018 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на підставі звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 від 31.07.2018 року за вх. №Н-10/1 прийнято наказ №353п про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщення № 55 під квартири по АДРЕСА_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 06.08.2018 по 16.08.2018, та видано направлення на проведення перевірки №548 від 06.08.2018.
16. У зв`язку з виробничою необхідністю, на підставі службової записки головного спеціаліста-інспектора управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрого Ю.О. від 15.08.2018 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради видано наказ №393п від 17.08.2018, яким строк проведення позапланової перевірки продовжено на 2 робочих дні з 17.08.2018 по 20.08.2018 включно, та видано направлення на проведення перевірки №591-1 від 17.08.2018.
17. На підставі прийнятих наказів, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради у період з 06.08.2018 по 20.08.2018 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщення № 55 під квартири по АДРЕСА_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
18. 20.08.2018 за результатами перевірки щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності відносно ОСОБА_1 , як на замовника будівництва, відповідачем складено акт №00000000184, яким встановлено, що замовником ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) / про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а саме:
- не надано технічні умови на проектування та будівництво зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж (теплопостачання, водопостачання та водовідведення), що є невід`ємною частиною вихідних даних для проектування;
- не погоджено віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) з проектною організацією;
- проект виконаний без отримання містобудівних умов та обмежень, що є невід`ємною частиною вихідних даних (акт приймання-передачі проектної документації датований 25.02.2018, тоді як містобудівні умови та обмеження датовані 26.02.2018).
19. Отже, відповідачем встановлено порушення п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 29, ч.ч. 1, 2 ст. 30, ч. 6 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45.
20. Також відповідачем встановлено, що замовником ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), чим порушено п. 3 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
21. На підставі акту перевірки №00000000184 щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності 20.08.2018 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради складено:
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.08.2018;
- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.08.2018, в якому викладено вимоги щодо зупинення виконання будь-яких будівельних робіт на об`єкті з 21.08.2018 та усунення виявлених порушень у строк до 21.09.2018.
22. Також, за результатами перевірки щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності відносно ОСОБА_1 , як на підрядника будівництва, відповідачем складено акт №00000000185, яким встановлено, що підрядником ОСОБА_1 порушені вимоги законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час виконання будівельних робіт з реконструкції, а саме:
- відсутній журнал бетонних робіт;
- відсутні акти на закриття прихованих робіт (зведення внутрішніх стін з газобетонних блоків, улаштування дверних прорізів у несучих стінах);
- відсутні сертифікати якості на металоконструкції, рам підсилення перерізів, електроди, бетон;
- виконане підсилення дверних перерізів не відповідає вимогам затвердженого робочого проекту (465/1-17-АС);
- у загальному журналі робіт не внесені записи про виконання робіт з розбирання існуючих конструкцій підлоги, стін, улаштування нових стін, прокладання внутрішньої системи опалення та каналізації;
- відсутні виконавчі схеми виконаних ремонтно-будівельних робіт, не підписані підрядником та не прийняті технаглядом та авторським наглядом;
- відсутні ліцензії на господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.
23. Встановлені під час перевірки обставини слугували підставою для висновку про порушення п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», пп. б, г, д, ж п. 4.8, розділ 8, додаток А (обов`язковий), форма Б.3 додаток Б, В, Г (обов`язкові) ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».
24. На підставі акту перевірки №00000000185 щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності 20.08.2018 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради складено:
- протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.08.2018 року;
- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, в якому викладено вимоги щодо зупинення виконання будь-яких будівельних робіт на об`єкті з 21.08.2018 та усунення виявлених порушень у строк до 21.09.2018;
- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.08.2018, в якому викладено вимогу про усунення встановлених порушень на об`єкті у строк до 21.10.2018.
25. Позивач, не погодившись з вказаними приписами відповідача, прийнятими за наслідками проведення перевірки, звернулась до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Повноваження Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
29. Згідно з ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
30. Відповідно до п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
31. Згідно з положеннями п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
32. Відповідно до п .7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
33. За приписами пункту 8 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
34. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку № 553).
35. Права та обов`язки суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зазначені пунктах 13, 14 Порядку № 553.
36. Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
37. Зі змісту положень ст. 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.
38. Порядком № 553 передбачено, зокрема, і належну процедуру проведення позапланових перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю з гарантуванням прав суб`єктів містобудування.
39. Так, під час проведення перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (частина четверта пункту 7 Порядку); державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку).
40. У пункті 13 Порядку № 553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
41. Пунктом 21 Порядку № 533 передбачено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
42. Так, матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.17 Порядку №553, за результатами проведення позапланової перевірки складено акти та винесено приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.08.2018 року.
43. В актах перевірки міститься відмітка, що останні підписані довіреною особою ОСОБА_1 - ОСОБА_3. У приписах про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 20.08.2018 міститься відмітка про те, що останні підписані довіреною особою ОСОБА_1 - ОСОБА_3.
44. Таким чином, доводи позивача щодо того, що перевірку проведено за відсутності позивача чи її уповноваженого представника є необґрунтованими, оскільки вказане спростовано письмовими документами, наявними в матеріалах справи.
45. Крім того, допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції у якості свідка головний спеціаліст-інспектор Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради ОСОБА_2 пояснив, що 06.08.2018 прибув на об`єкт перевірки, двері йому відчинили працівники, які виконували там будівельні роботи, останні і дали йому номер телефону замовника будівництва, оскільки остання та її представники були відсутні на об`єкті будівництва. Того ж дня представники позивача з належним чином оформленими довіреностями прибули до управління та ознайомилися з підставою для проведення позапланової перевірки, отримавши копію направлення на перевірку, про що свідчить їх підпис на повідомленні.
46. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено наявність порушень в діях відповідача щодо процедури проведення перевірки та прийняття оскаржуваних приписів.
47. Щодо виявлених порушень та правомірності вимог про їх усунення, колегія суддів зазначає наступне.
48. Як зазначалось вище та наведене зафіксовано у акті перевірки №00000000184, ОСОБА_1 , як замовником будівництва, порушено п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 29, ч.ч. 1, 2 ст. 30, ч. 6 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, оскільки у повідомленні про початок виконання будівельних робіт наведенні недостовірні дані щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) по об`єкту «Реконструкція приміщення № 55 під квартири по АДРЕСА_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , в той час як згідно із ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» зазначений об`єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
49. Такий висновок мотивовано тим, що спірний об`єкт будівництва розташований на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку та перебуває у стані реконструкції, яка передбачає пристрій додаткових промов (з посиленими металевими конструкціями) для розміщення квартир під житло, зміну існуючих вікон на металопластикові, утеплення зовнішніх стін з внутрішньої сторони будівлі та улаштування додаткових мереж для квартир.
50. Позивач вважає, що даний висновок відповідача є помилковим та не ґрунтується на вимогах законодавства, посилаючись на наявність експертного звіту проекту будівництва, проведеної Філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Дніпропетровській області від 21.12.2017 №04-1334-17 щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Реконструкція приміщення № 55 з влаштуванням отворів в несучих стінах для зміни цільового призначення (під квартири) по АДРЕСА_1 », та відповідно до висновків якого клас наслідків (відповідальності) об`єкту визначено як незначні (СС1).
51. В свою чергу, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що у відповідно до ст. 32 Закону № 3038-VI клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).
До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти:
характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:
рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб;
рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб;
рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об`єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ);
пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";
нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);
об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";
житлові будинки понад чотири поверхи;
об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).
Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті.
Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
52. Положеннями діючого ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що клас наслідків (відповідальності) об`єкту будівництва встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків. Характеристики можливих наслідків від відмови будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури для класу наслідків СС1 - можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті, у кількості до 50 осіб, які періодично перебувають на об`єкті - до 100 осіб, які перебувають зовні об`єкта - до 100 осіб. При цьому, небезпекою для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об`єкту, є можливе порушення умов їх життєдіяльності більше ніж на три доби. Для класу наслідків СС2 визначено наступні характеристики: можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті, у кількості від 50 до 400 осіб, які періодично перебувають на об`єкті - від 100 до 1000 осіб, які перебувають зовні об`єкта - від 100 до 50000 осіб.
53. Відповідно до пункту 4.2 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» проектування об`єкта будівництва, до складу якого входять декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов та обмежень, на об`єкт будівництва в цілому. При цьому категорію складності такого об`єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А 1, розрахованими для об`єкта будівництва в цілому.
54. Вказуючи на порушення щодо визначення класу наслідків, відповідач виходив з того, що проектом «Реконстуркція нежитлового приміщення №55 по АДРЕСА_1 » передбачено реконструкція нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі п`ятиповерхового будинку, під квартири в тому числі шляхом влаштування промов в несучих стінах. Оскільки проектом реконструкції передбачалось втручання в несучі конструкції п`ятиповерхового будинку, то мала враховуватись категорія складності об`єкта в цілому. Отже, оскільки дана реконструкція відбувалась у багатоквартирному житловому будинку понад чотири поверхи, де кількість осіб, які перебувають зовні об`єкта не може бути меншою 100 осіб, то об`єкт будівництва не міг бути віднесений до об`єктів з незначними наслідками (СС1).
55. Колегія суддів вважає, що відповідач вірно визначив категорію складності об`єкта - реконструкція нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі п`ятиповерхового будинку - з урахуванням категорії всього об`єкта будівництва (багатоквартирного житлового будинку понад чотири поверхи) за кількістю осіб, які проживають у всьому будинку.
56. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.02.2021 у справі №420/5740/19.
57. З урахуванням викладеного, визначення класу наслідків об`єкта відповідачем відповідає вказаним вимогам закону, а тому доводи скаржника про те, що посадова особа відповідача не уповноважена перевіряти правильність визначення у проектній документації категорії складності об`єкта будівництва під час проведення перевірки, є необґрунтованими.
58. Даний висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 17.05.2019 у справі № П/811/42/1731, від 31.10.2019 у справі № 823/2483/18, від 11.11.2019 у справі № 815/1137/16. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції щодо порядку застосування статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у подібних правовідносинах.
59. Стосовно посилань позивача на висновок ДП «Укрдержбудекспертиза» №04-1331-17 від 21.12.2017, в якому встановлено, що об`єкт будівництва має клас наслідків СС1, колегія суддів зазначає наступне.
60. За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
61. На підставі частини першої статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.
62. Отже, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. 63. Тобто саме суди приймають рішення про наявність або відсутність підстав вважати протиправними та скасувати оскаржувані приписи Управління ДАБК Дніпровської міської ради, у той час як висновки експертизи носять допоміжний характер.
64. Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом під час вирішення аналогічних правовідносин у постанові від 02.02.2021 у справі №420/5740/19.
65. Колегія суддів також враховує, що заниження класу наслідків об`єкта будівництва становить небезпеку для життя та здоров`я людей, оскільки законодавчі вимоги до проектування, проведення експертизи проектної документації для будівництва об`єктів, які належать до класу наслідків СС2, відрізняються від тих, що висуваються до проектування об`єктів, що належать до класу наслідків СС1. Недотримання таких вимог може мати негативні наслідки для міцності об`єкта будівництва, стійкості конструкції, пожежної безпеки та інших характеристик об`єкта будівництва.
66. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
67. Отже, виходячи з наведених норм Закону, а також беручи до уваги встановлені під час державного архітектурно-будівельного контролю обставини, відповідач обґрунтовано дійшов висновку щодо здійснення позивачем будівництва без належного документу, наявність якого необхідна для виникнення права розпочати будівельні роботи (в даному випадку, дозволу на виконання будівельних робіт).
68. Крім зазначеного, під час перевірки також було встановлено порушення ведення виконавчої документації, зокрема, відсутність журналу бетонних робіт, актів на закриття прихованих робіт, невнесення до загального журналу робіт запису про виконання робіт з розбирання існуючих конструкцій підлоги, стін, улаштування нових стін, прокладання внутрішньої системи опалення та каналізації, відсутність виконавчих схем виконаних ремонтно-будівельних робіт, відсутність ліцензії на господарську діяльність з будівництва об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.
69. Таким чином, у відповідності до вимог Закону № 3038-VI, в межах своїх повноважень відповідачем правомірно самостійно визначено клас наслідків об`єкта будівництва та видано приписи щодо зупинення позивачем підготовчих та будівельних робіт, а також усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
70. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позову.
71. Суд враховує також позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
72. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
73. Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій