№ 200/2694/19-а - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2020 року

Київ

справа №200/2694/19-а

адміністративне провадження №К/9901/35775/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №200/2694/19-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року (постановлене у складі головуючого судді Троянової О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №200/2694/19-а (постановлену у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Ястребової Л.В.)

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Мар`їнського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області у здійсненні процедури вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

- зобов`язати Мар`їнський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області провести ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Донецьк, паспорт НОМЕР_1 , виданий Мар`їнським РВ ГУ МВС України в Донецькій області 07.12.2009) процедуру вклеювання фотокартки по досягненню 25-річного віку в паспорт громадянина України у формі книжечки (серія/номер паспорта НОМЕР_2) відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

2. В обґрунтування позову зазначає, що у зв`язку із досягненням 25-річного віку вона 20.12.2018 звернулась до Мар`їнського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області для здійснення процедури вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки за зразком 1994 року. Вказала, що не бажає отримувати паспорт нового зразку.

3. Позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні процедури вклеювання фотокартки, оформленого листом від 26.12.2018 №53-4695, згідно якого позивачу роз`яснено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 внесено зміни до підпункту 6 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» визначено, що обмін паспорта здійснюється, якщо особа досягла 25 чи 45-річного віку та звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачка звернулась усно та не порушувала питання про видачу їй нового паспорта і не повідомляла відповідача про свою відмову від можливого обміну паспорта у зв`язку зі своїми релігійними переконаннями, відмовою від обробки її персональних даних.

Судами також встановлено, що позивач має паспорт у формі паспортної книжечки, при цьому з вимогою вклеїти фотокартку у зв`язку з досягненням 25-річного віку звернувся лише 20.12.2018, тобто з порушенням місячного строку, визначеного у постанові Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 «Про затвердження положень про паспорт громадянина України».

6. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини з приводу вклеювання фотокартки до паспорту у формі паспортної книжечки врегульовані Постановою № 2503-XII, а позивач при зверненні до відповідача 20.12.2018 не порушувала питання про видачу їй нового паспорта і не повідомляла відповідача про свою відмову від можливого обміну паспорта у зв`язку зі своїми релігійними переконаннями, відмовою від обробки її персональних даних.

7. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що хоч позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на постанову Верховного Суду від 19.09.2018 у типовій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), проте згідно з указаною постановою Верховного Суду відповідні висновки належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів Державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки у зв`язку зі своїми релігійними переконаннями, та ненаданням особою згоди на обробку її персональних даних, відповідно до Постанови № 2503-ХІІ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

8. 17.12.2019 позивачем подано касаційну скаргу.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

9. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №200/2694/19-а.

10. Ухвалою судді Верховного Суду від 27.04.2020 дану адміністративну справу призначено до попереднього касаційного розгляду за наявними у справі матеріалами.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що процедура вклеювання фотокартки по досягненню 25-річного віку до паспорта громадянина України у вигляді паспорта-книжечки та процедура обміну паспорта-книжечки на картку не є тотожними, а є двома абсолютно різними за всіма ознаками процедурами та не можуть бути заміщені одна одною.

12. Крім іншого, як підставу для скасування рішень суддів попередніх інстанції скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково вказано про незастосування до спірних правовідносин ознак типової справи № № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

13. Також скаржник зазначає, що при зверненні громадянина з порушенням строку для вклеювання фотокартки - єдиним законним алгоритмом дій працівників ДМС є за необхідності притягнення до відповідальності в порядку ст.197 КУпАП (а саме попередження або штраф) та вклеювання фотокартки за віком згідно діючого Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить Суд залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

ІIІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка є громадянкою України, має паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки, виданий Мар`їнським РВ ГУМВС України в Донецькій області 07.12.2009.

16. Позивач 20.12.2018 позивач звернулась до Мар`їнського РВ ГУ ДМС України для здійснення процедури вклеювання у паспорт громадянина України фотокартки у зв`язку із досягненням 25-річного віку.

17. Відповідачем листом від 26.12.2018 №53-4695 роз`яснено позивачу про відсутність підстав для вклеювання до паспорту зразка 1994 року фотокартки після досягнення 25-річного віку. Зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 внесено зміни до підпункту 6 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України визначено, що обмін паспорта здійснюється, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.

18. Вважаючи відмову відповідача протиправною позивачка звернулася до суду з даним позовом.

ІV. Релевантні джерела права й акти їх застосування

19. Конституція України.

19.1. За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

19.2. За змістом частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

20. Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

20.1. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (тут і далі - в редакції згідно із Законом України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України») (далі - Закон № 5492-VI) суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

20.2. Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

20.3. Згідно з частинами другою, третьою статті 4 Закону № 5492-VI визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

20.4. Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

20.5. За частиною першою статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус. Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).

20.6. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, … містять безконтактний електронний носій.

20.7. За частинами першою, другою статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

20.8. Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

20.9. Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

20.10. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 16 Закону № 5492-VI головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів. За фактом виготовлення документа відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб`єктом.

20.11. Підстави, за яких уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа, встановлено в частині сьомій статті 16 Закону № 5492-VI.

20.12. Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

20.13. Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

20.14. Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI. Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

20.15. Поряд із цим, у статті 7 Закону № 5492-VI визначено перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (пункт 13 частини першої статті 7).

20.16. Інформація, яку тут виокремлено, у розумінні пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 5492-VI, є біометричними даними, параметрами, тобто сукупністю даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб.

20.17. Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 5492-VI забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров`я або статевого життя.

21. На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

21.1. За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 01.01.2016 - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII; з 01.11.2016 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

21.2. За пунктом 3 Постанови № 302: до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано.

21.3. Відповідно до положень п.6 ч. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 302 (із змінами, 05.10.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302») обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45 - річного віку та не звернулась в установленому законодавством не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорту зразка 1994 року нових фотокарток.

21.4. Відповідно до пунктів 1, 2 додатка 2 «Технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм» до Постанови № 302 бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій. У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443 щодо запису і зчитування даних. До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

22. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. Поряд із тим, за пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII, Кабінет Міністрів України зобов`язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

23. У межах встановленого Законом № 1474-VIII строку уряд прийняв постанову від 26.10.2016 № 745, якою вніс відповідні зміни до Постанови № 302 (положення цієї Постанови (у новій редакції) наведено). Постанова № 745 набрала чинності з 01.11.2016, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

24. Положення про паспорт (у редакції постанови Верховної Ради України від 02.09.1993 №3423-ХІІ) прийнято на виконання вимог статті 5 Закону України від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України» (який втратив чинність згідно із Законом України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ «Про громадянство України»).

24.1. На підставі Положення про паспорт (у редакції постанови Верховної Ради України від 02.09.1993 №3423-ХІІ) Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.1994 №353 (далі - Постанова № 353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України. Цю постанову з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 185 «Деякі питання виконання Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визнано такою, що втратила чинність. Однак постановою від 12.06.2013 № 415 уряд зупинив дію постанови від 13.03.2013 № 185, заодно відновивши дію Постанови № 353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразка 1994 року).

24.2. Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

24.3. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис « Україна » , нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.

24.4. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

V. Позиція Верховного Суду

25. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

26. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачка звернулася до відповідача з пропуском місячного строку, визначеного п. 18 Положення № 2503-ХІІ, для здійснення процедури вклеювання у паспорт громадянина України фотокартки у зв`язку із досягненням 25-річного віку.

28. Встановлено, що звернення позивачки здійснено майже через 5 місяців після дня народження з вимогою вклеїти фотокартку до вже недійсного паспорту громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_1 від 07.12.2009.

29. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що відповідно п.6 ч. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 302 (із змінами, 05.10.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302») обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45 - річного віку та не звернулась в установленому законодавством не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорту зразка 1994 року нових фотокарток.

30. З огляду на наведене суди дійшли висновку, що відмова позивачці, яка оформлена у формі письмової відповіді згідно Закону України «Про звернення громадян» (вих. № 53-4695 від 26.12.2018) з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 795 про внесення змін до пп. 6 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 302 із зазначенням що, відповідно до п. 18 Положення № 2503-ХІІ для вклеювання нових фотокарток до паспорту громадянина України зразка 1994 року по досягненню особою відповідного віку, громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку, прийнята в межах чинного законодавства та не порушує законних прав позивачки.

31. При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій правильно визнано безпідставними доводи позивачки про застосування до спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду у типовій справі №806/3265/17, оскільки звернення позивачки не було обґрунтовано наявністю релігійних переконань або ж ненаданням особою згоди на обробку персональних данних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

32. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій та вважає посилання позивача, зокрема і у касаційній скарзі, на типову справу № 806/3265/17 як таку, що підлягає врахуванню під час вирішення спірних правовідносин у цій справі безпідставними з огляду на таке.

33. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17 визначено, що ознаками цієї типової справи є:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних данних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

34. Також вказано, що висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних данних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

35. Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що з огляду на встановлені обставини, а саме усне звернення позивачки до відповідача з вимогою щодо здійснення процедури вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ з пропуском місячного строку без наявності обставин, що визначені у висновках типової справи № 806/3265/17, відповідачем правомірно в межах законодавства відмовлено у задоволенні заяви позивача.

36. За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість оскаржуваного рішення.

37. Щодо доводів касаційної скарги позивачки про те, що процедура вклеювання фотокартки по досягненню 25-річного віку до паспорта громадянина України у вигляді паспорта-книжечки та процедура обміну паспорта-книжечки на картку не є тотожними, а є двома абсолютно різними за всіма ознаками процедурами та не можуть бути заміщені одна одною колегія суддів Верховного Суду зазначає, що позивачці відмовлено у здійсненні процедури вклеювання фотографії на підставі чинного законодавства, а саме п. 6 ч. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 302 (із змінами, 05.10.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302»).

38. Доводи скаржника про те, що при зверненні громадянина з порушенням строку для вклеювання фотокартки - єдиним законним алгоритмом дій працівників ДМС є за необхідності притягнення до відповідальності в порядку ст.197 КУпАП (а саме попередження або штраф) та вклеювання фотокартки за віком згідно діючого Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки на час звернення позивачки до відповідача законодавством було встановлено правові наслідки недотримання строку на звернення для вклеювання фотокартки, а саме: п.6 ч. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 302 (із змінами, 05.10.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302») обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45 - річного віку та не звернулась в установленому законодавством не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорту зразка 1994 року нових фотокарток.

39. Однак, позивач не звертався до відповідачів із заявою встановленого зразка про вклеювання фотокартки при досягненні 25 років.

40. Верховний Суд зауважує, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта або вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи паспорта зразка 1994 року - заяви про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому особою віку.

Аналогічна позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом в постановах від 21.11.2018 у справі №821/1974/17, від 26.06.2019 у справі №0840/3992/18, від 19.07.2019 у справі №2340/2876/18, від 25.07.2019 у справі №807/85/18, від 07.08.2019 у справі №520/11053/18 та колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступлення від такої позиції.

41. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

42. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

43. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

Жук А. В.

Мартинюк Н. М.

Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Верховного Суду