ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 200/3775/20-а

адміністративне провадження № К/9901/24953/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року (головуючий суддя - Троянова О.В.)

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2020 року (головуючий суддя - Блохін А.А., судді: Геращенко І.В., Сіваченко І.В.)

у справі №200/3775/20-а

за позовом ОСОБА_1

до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії, які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні з 1 березня по 31 грудня 2018 року включно розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»;

- зобов`язати вчинити дії щодо перерахунку з 1 березня по 31 грудня 2018 року включно розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- визнати протиправними дії, які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні з 1 січня по 1 серпня 2019 року включно розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»;

- зобов`язати вчинити дії щодо перерахунку з 1 січня по 1 серпня 2019 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати виплатити недоплачені упродовж 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законами України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 1 січня 2018 року та «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 1 січня 2019 року;

- зобов`язати подати до суду звіт про виконання рішення суду у встановлений судом термін з моменту його виконання.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначав що відповідачем у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифні сітки та схеми тарифних коефіцієнтів, було невірно нараховано та виплачено грошове забезпечення з 1 березня 2018 року по 1 серпня 2019 року.

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2020 року, у задоволені позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в Донецько-Луганському регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.

6. Наказом тимчасово виконувача обов`язків начальника 6 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 9 січня 2018 року №10-ос позивача, помічника начальника загону - начальника групи міжнародного співробітництва та прикордонно-представницької роботи, який вибуває для подальшого проходження військової служби в розпорядження начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України, виключено зі списків особового складу, знято з усіх видів забезпечення.

7. Наказом тимчасово виконувача обов`язків начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11 січня 2018 року № 4-ОС позивача, який із 6 Волинського прикордонного загону Північного регіонального управління 11 січня 2018 року за наказом голови Державної прикордонної служби України від 16 грудня 2017 року № 1296-ОС призначений начальником сектору міжнародного співробітництва, зараховано у списки особового складу на всі види забезпечення.

8. Наказом начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 26 липня 2018 року № 190-ОС позивача призначено помічником начальника регіонального управління - начальником сектору міжнародного співробітництва.

9. Наказом начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 1 липня 2019 року № 213-ОС з позивачем припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «а» (у запас із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас.

10. Наказом начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 25 липня 2019 року № 242-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 1 серпня 2019 року.

11. Супровідним листом від 26 лютого 2020 року позивачу було надіслано довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 1 серпня 2019 року, завірені копії особистих карток грошового забезпечення за 2018 та 2019 роки - період служби в Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

13. Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, у яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

14. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 1 січня 2018 року, та вилучено умову що такий розрахунок повинен проводитися виходячи із 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня календарного року. Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї постанови. Враховуючи що Додатки 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 затверджені 30 серпня 2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21 лютого 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103, то пріоритетним в цьому випадку є положення саме пункту 4 постанови № 704.

15. Суди звернули увагу що пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 1 січня 2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

16. Також суди входили з того що згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 року № 870, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає про безпідставне посилання судів на постанову Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 року №870, оскільки Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України визначають загальні підходи до підготовки проектів актів, їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки та є обов`язковими для виконавців проекту, але не є нормативним актом, який регулює порядок та правила застосування норм матеріального права.

18. Вказує що суди не врахували те, що відповідач, наголошуючи що примітка до нормативного акту не може бути застосована при визначенні розміру посадового окладу, у той же час при встановленні з 1 березня 2018 року посадового окладу застосовує принцип заокруглення відповідно до другого речення пункту 1 Примітки 1 Додатку 1 до постанови № 704. Тобто, вважає позивач, у одному випадку відповідач застосовує примітки як норму, а в іншому вважає що така не підлягає застосуванню.

19. Також у касаційній скарзі позивач звертає увагу що постановою Кабінету Міністрів України № 704, тобто спеціальним нормативним актом, визначено не мінімальну заробітну плату розрахунковою величиною, а прожитковий мінімум для визначення посадового окладу у спосіб множення на відповідних тарифний коефіцієнт, але Примітками гарантовано, що мінімальна величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб для встановлення посадового окладу та окладу за військовим званням не може бути меншою 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року. А тому постанова №704 включно з додатками та Примітками є чинним нормативним актом, який регулює розмір грошового забезпечення військовослужбовців та підлягає застосуванню до спірних правовідносин до того часу коли Уряд України внесе відповідні зміни, а у іншому випадку необхідно застосувати принцип правової невизначеності та відсутність якості закону.

20. Відповідач відзив на касаційну скаргу не надіслав.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

22. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

23. Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу правомірності незастосування відповідачем пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчислені розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням.

24. Відповідно до частини другої - третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

25. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

26. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704) затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

27. Пунктом 4 постанови № 704, в редакції на час її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

28. Згідно з пунктом 1 Примітки додатку 1 постанови № 704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

29. Згідно Примітки додатку 14 постанови № 704 оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

30. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України.

31. Відповідно до пункту 3 постанови № 103 у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»

32. Редакція Приміток додатків 1 та 14 не була змінена у зв`язку зі зміною редакції пункту 4 постанови № 704, тобто зміст приміток додатків 1 та 14 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

33. Загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки визначені Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 року № 870 (далі - Правила).

34. Пунктом 20 Правил передбачено вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою. Так, в окремих випадках в структурі проекту документа допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень. Додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.

35. Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.

36. Згідно з пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.

37. Таким чином нормативні положення постанови № 704, які встановлюють розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців та порядок їх обчислення, містяться у пункті 4. Примітки додатків 1 та 14 не містять нормативні положення та не встановлюють такі розміри, а лише роз`яснюють порядок їх обчислення.

38. Суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку що додатки 1 та 14 до постанови № 704 мають примітки пояснюючого характеру, зокрема, наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

39. На час виникнення спірних правовідносин пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня 2018 р.», тоді як згідно приміток до додатків 1 та 14 розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

40. Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

41. У постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №700/668/16-а визнано, що суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.

42. На підставі викладених позицій суди попередніх інстанцій у оскаржуваних рішеннях правомірно звернули увагу, що оскільки додатки 1 і 14 до постанови №704 були затверджені 30 серпня 2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21 лютого 2018 року на підставі постанови № 103, то відповідно і у цьому випадку пріоритетним у застосуванні є положення саме пункту 4 постанови №704.

43. Таким чином дії відповідача при обчисленні позивачу посадового окладу та окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, відповідають вимогам пункту 4 постанови № 704 та є правомірними.

44. Також суди попередніх інстанцій обґрунтовано зауважували що пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, який набрав чинності 1 січня 2017 року, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

45. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 240/4946/18 зазначала, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат, і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом.

46. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 постанови № 704, у редакції до внесення змін постановою № 103, а також додатків 1 та 14 постанови № 704, то не вбачається правових підстав для перерахунку розміру посадового окладу позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

47. Правова позиція Верховного Суду у вказані категорії справ була сформована у постановах від 11 лютого 2021 року у справах № 200/3774/20-а, № 200/3747/20-а, № 240/11952/19 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

48. У обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає про безпідставність посилання судів на Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, оскільки вони не є нормативним актом який регулює порядок і правила застосування норм матеріального права.

49. У той же час у цих Правилах визначено форму та структуру акту Кабінету Міністрів України, а також визначено у яких випадках допускається застосування приміток. З огляду на те що позивач просить здійснити перерахунок грошового забезпечення саме на підставі приміток додатку до постанови Кабінету Міністрів України, суди на підставі вказаних Правил встановили природу цієї норми та випадки коли допускається її включення до нормативно-правового акту.

50. Також у касаційній скарзі позивач зазначав, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини в разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав і обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

51. З наведеного у цій постанові системного аналізу правових норм, суд не вбачає суперечностей у застосуванні норм права які регулюють питання грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до постанови № 704, яка є чіткою та підлягає застосуванню. Питання вирішення колізій у цьому випадку відсутнє.

52. Інші доводи та аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду позивача із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

53. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 350 356 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2020 року у справі №200/3775/20-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова