ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2025 року
м. Київ
справа № 200/4201/23
адміністративне провадження № К/990/16361/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 200/4201/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, порушеної за
касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (головуючий суддя Арестова Л.В.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу додаткової грошової винагороди із розрахунку 30000,00 грн на місяць у період з 13.03.2023 по 26.05.2023 та зобов`язати В/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому означену додаткову грошову винагороду за вищевказаний період;
1.2. стягнути з В/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3500000 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що проходить військову службу у В/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, виконував бойові завдання з охорони та оборони об`єктів державного значення. 25.05.2023 пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області», висновок якої: «Захворювання, ТАК, пов`язано з проходженням військової служби». 30.06.2023 позивач звернувся до відповідача із рапортом/запереченням щодо виплати додаткової винагороди за час лікування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), однак 22.07.2023 відповідач надав відповідь на рапорт/заперечення позивача, в якій, зокрема, зазначив, що у період з 13.03.2023 по 26.05.2023 позивач був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та проходженням військово-лікарської комісії, тобто, до бойових розпоряджень командира частини, як військовослужбовець, який виконує спеціальні (бойові) завдання, включений не був, відповідно не має права на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн.
2.1. Позивач доводив, що такою протиправною бездіяльністю йому завдана моральна шкоди. На обґрунтування цих вимог позивач зазначив, що, перебуваючи на військовій службі та кожен день ризикуючи своїм життям, він сподівався на справедливу та своєчасну виплату грошового забезпечення, разом із цим, під час проходження служби він отримав ряд хвороб та третю групу інвалідності, йому протипоказані психоемоційні напруження, у зв`язку з чим він оцінює завдану моральну шкоду у розмірі 3500000,00 грн для налагодження душевного стану
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Позивач проходить військову службу у В/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України з 21.01.2023, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
4. Відповідно до витягу з наказу командира В/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) (по стройовій частині) від 21.01.2023 № 22 солдат ОСОБА_1 , який прибув для проходження служби з Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), зарахований в списки особового складу частини та на всі види забезпечення з 21.01.2023. Приступив до виконання обов`язків за посадою 21.01.2023.
5. Відповідно до виписного епікризу Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької міської ради солдат ОСОБА_1 поступив 13.02.2023, виписаний 16.03.2023. ЛКК від 08.03.2023. Діагноз: Розлади адаптації у акцентованої особистості. Може бути виписаний. Розглянути питання щодо придатності до військової служби.
6. Відповідно до виписного епікризу Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької міської ради солдат ОСОБА_1 поступив 04.04.2023, виписаний 01.05.2023. ЛКК від 26.04.2023. Діагноз: Помірний депресивний епізод з соматичними симптомами та суїцідальними думками. Розглянути питання щодо придатності до військової служби.
7. Згідно з довідкою Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» № 306/с від 25.05.2023 солдат ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» 25.05.2023. Діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».
8. Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини В/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) (по стройовій частині) від 31.05.2023 № 153 приступив до виконання обов`язків солдат ОСОБА_1 з 31.05.2023 за посадою старшого кулеметника (бронеавтомобіля) протитанкового відділення протитанкового взводу 4-го батальйону оперативного призначення.
9. Відповідно до витягу з наказу командира В/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану» від 09.06.2023 № 951 наказано виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 30000,00 грн пропорційно дням участі старшому кулеметнику (бронеавтомобіля) протитанкового відділення протитанкового взводу 4-го батальйону оперативного призначення солдату ОСОБА_1 , 6 днів (24, з 27 по 31.05.2023).
10. 20.06.2023 позивач звернувся до В/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України із рапортом/запереченням в якому, зокрема, просив виплатити йому грошове забезпечення за весь період, протягом якого він мав право на його отримання.
11. 22.07.2023 В/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України листом вих.№3/29/12-4631 «Про відповідь на рапорт/заперечення» надала відповідь на рапорт/заперечення про виплату позивачу грошового забезпечення за весь період, протягом якого він мав право на його отримання, в якому зазначив, зокрема, що у період з 13.03.2023 по 26.05.2023 позивач був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та проходженням військово-лікарської комісії, тобто, до бойових розпоряджень командира частини, як військовослужбовець, який виконує спеціальні (бойові) завдання, включений не був, відповідно не має права на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. Крім того, зазначено, що оскільки позивач у період з 13.03.2023 по 26.05.2023 не здійснював бойові (спеціальні) завдання і знаходився на лікуванні не у зв`язку із пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, то він не має права на виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168.
12. Згідно з випискою акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ № 163103 від 27.06.2023 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності до 01.07.2024, причина інвалідності: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».
13. Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 , виданою В/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України 28.09.2023, позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода відповідно до Постанови № 168 у березні 2023 року у розмірі 12857,14 грн та у червні 2023 року у розмірі 5803,45 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
14. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2023, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.
14.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у період з 13.03.2023 по 26.05.2023 позивач був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та проходженням військово-лікарської комісії, а тому право на отримання додаткової щомісячної винагороди в розмірі до 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, встановленої Постановою № 168, за вказаний період у позивача не виникло, оскільки останній в означений період не виконував бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) та не знаходився у цей час на лікуванні у закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а лікування військовослужбовця у лікувальному закладі у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби, чинним законодавством не віднесено до підстав, які надають право військовослужбовцю на отримання указаної додаткової винагороди.
14.2. Отже, за оцінкою судів обох інстанцій, наявними матеріалами справи не підтверджено допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі до 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць у період з 13.03.2023 по 26.05.2023.
14.3. У зв`язку із вищевикладеним, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість і позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 3500000 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
15. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
15.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 1 Постанови № 168 у взаємозв`язку із нормами частини другої статті 1-2, частин першої-четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.
15.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за вказаним пунктом скаржник зауважив, що спірним питанням у цій справі є (не)правомірність ненарахування та невиплата йому відповідачем додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розрахунку 30000 грн на місяць за період з 13.03.2023 по 26.05.2023 (за період лікування та проходження військово-лікарської комісії). Звертав увагу Суду на те, що зміни в частині виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн запроваджені постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2023 № 836 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» набрала чинності поза межами періоду, за який позивач просив стягнути означену додаткову винагороду, а тому, на його переконання, її норми не можуть бути поширені на спірні правовідносини, оскільки це суперечило б статті 58 Конституції України.
16. Ухвалою Суду від 03.06.2024 визнано поважними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі № 200/4201/23, поновлено пропущений з поважних причин процесуальний строк та відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою після усунення її недоліків.
17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 30.05.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
18. Не погодившись із доводами касаційної скарги, В/ч НОМЕР_1 Нацгвардії України направила Суду письмовий відзив, де просила відмовити у задоволенні цієї касаційної скарги, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, як такі, що є законними та обґрунтованими.
18.1. На переконання В/ч НОМЕР_1 доводи, наведені ОСОБА_1 у касаційній скарзі щодо застосування судами попередніх інстанцій редакції Постанови № 168, яка не діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не відповідають дійсності та є перекрученням положень нормативно-правових актів, що в дійсності регулювали спірні правовідносини.
18.2. Відповідач підкреслив, що протягом спірного періоду Постанова № 168 діяла в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43, якою передбачалося, що «на період дії воєнного стану військовослужбовцям […] Національної гвардії України […] виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць», а пунктом 1 пункту 9 Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 37 на виконання пункту 2-1 Постанови № 168, визначалося, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються військовослужбовці, зазначені в підпункті 3 пункту 2 цих Порядку та умов, у тому числі ті, які: перебувають у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.
18.3. З аналізу наведених норм відповідач виснував, що запроваджена Постановою № 168 додаткова винагорода, є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, так і від виконаних завдань, що визначається бойовим розпорядженням командира (начальника).
18.4. Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 3500000 грн відповідач звертав увагу Суду на те, що позивачем не надано ані розрахунку заявленого розміру, ані доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких можна було би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені ним, а в діях відповідача судовим розглядом не встановлено протиправності.
Висновки Верховного Суду
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
19. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
20. Спір у цій справі виник у зв`язку з ненарахуванням та невиплатою військовослужбовцю Національної гвардії України додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн за період, у якому він був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку з перебуванням на лікуванні захворювання, не пов`язаного із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.
21. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
22. Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну гвардію» від 13.03.2014 № 876-VII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 876-VII) Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України.
23. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони (частина друга статті 1 Закону № 876-VII).
24. Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 876-VII особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників.
25. Частиною другою статті 21 Закону № 876-VII обумовлено, що військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
26. Грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України здійснюється в порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 21 Закону № 876-VII).
27. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаються Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII).
28. Частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-XII передбачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
29. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
30. Згідно з частиною другою статті 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
31. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
32. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
33. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
34. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
35. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
36. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
37. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168), якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди та встановив загальні умови щодо її виплати.
38. Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
39. У первинній редакції Постанови № 168 Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди, однак не визначив порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, яких вимагала реалізація цитованих приписів указаної постанови.
40. Редакція зазначеної Постанови, в тому числі її пункту 1, неодноразово змінювалася.
41. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 400 (Постанова №400) (набрала чинності 02.04.2022 та застосовується з 24.02.2022) пункт 1 Постанови № 168 доповнено, серед іншого, абзацами такого змісту:
«Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла)».
42. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 (далі - Постанова №793), набрала чинності 19.07.2022 (застосовується з 24.02.2022), у пункті 1 Постанови № 168 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 грн щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
43. З огляду на те, що конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, Кабінет Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793, доповнено Постанову № 168 пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, , передбачених цією постановою, визначаються «керівниками відповідних міністерств та державних органів».
44. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 (далі - Постанова №43), яка набрала чинності з 21.01.2023, до пункту 1 Постанови № 168 внесено зміни, які допускали більшу диверсифікацію розміру додаткової грошової винагороди, зокрема, передбачали можливість збільшення розміру винагороди для деяких категорій військовослужбовців «відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 грн».
45. Цією ж Постановою № 43 пункт 2-1 Постанови № 168 викладено в такій редакції: « 2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 грн».
46. На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 (у редакції Постанови № 43) наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 194/39250, затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, яким визначено механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.
47. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023 № 3161-IX (далі - Закон № 3161-IX), який набрав чинності з 30.06.2023, зокрема, з метою удосконалення процедури виплати додаткової винагороди під час дії воєнного та визначення законодавчого механізму врегулювання питань виплати такої додаткової винагороди під час дії воєнного стану військовослужбовцям, серед іншого, Закон № 2011-XII доповнено статтею 9-2 такого змісту:
«Стаття 9-2. Додаткова винагорода військовослужбовцям під час дії воєнного стану. Під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України».
48. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3161-IX установлено, що в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX:
військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а також здійснюють бойові (спеціальні) завдання, у період здійснення зазначених заходів (завдань) щомісячно виплачується додаткова винагорода від 30000 до 100000 гривень на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;
військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення, а також військовослужбовцям, які захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон), безвісно відсутні, інтерновані в нейтральні держави або є заручниками, щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; .
49. У зв`язку з прийняттям цього Закону Постанова № 168 викладена в новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836 (далі - Постанова №836), набрала чинності з 11.08.2023. Як зазначено у цій постанові, вона застосовується з 01.06.2023.
50. Так, Постановою № 836 вступну частину Постанови № 168 викладено в новій редакції, відповідно до якої ця постанова ухвалюється Кабінетом Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону № 2011-XII та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3161-IX.
51. Цією постановою пункт 1 Постанови № 168 викладено в новій редакції, а положення про виплату військовослужбовцям додаткової грошової винагороди, які раніше містилися у пункті 1 Постанови № 168, перенесено у новий пункт 1-1 з істотними змінами, які, зокрема, більш чітко визначали умови диверсифікації розміру винагороди, у тому числі в обсязі до 50000 грн. Пунктом 1-2 встановлено, що «виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)».
52. Пункт 2-1 викладено в новій редакції, якою передбачено, що «міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: …особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 1-1 і 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Національну гвардію ».
53. При цьому Постановою № 836 передбачено, що у разі зменшення розміру додаткової винагороди у зв`язку зі зміною відповідно до цієї постанови порядку, умов її виплати та розміру додаткової винагороди її перерахунок не здійснюється до набрання чинності цією постановою.
54. Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3161-IX та пункту 2-1 Постанови № 168 у вказаній редакції Міністерство внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 729, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.09.2023 за № 1544/40600, затверджено Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, який набрав чинності 05.09.2023.
55. Пунктом 2 цього наказу Міністерством внутрішніх справ України визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 194/39250, який втратив чинність 05.09.2023.
56. Повертаючись до обставин цієї справи необхідно констатувати, що протягом періоду з 13.03.2023 по 26.05.2023 спірні правовідносини регулювалися Постановою № 168 (у редакції зі змінами, внесеними Постановою № 400, Постановою № 793 та Постановою № 43) та Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженим на виконання пункту 2-1 Постанови № 168 у цій же редакції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 194/39250 (далі - Порядок та умови), які й були застосовані судами попередніх інстанцій при вирішенні цього спору.
57. Отже доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, про те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми Постанови № 168 у редакції Постанови №836, яка не діяла протягом спірного періоду [з 13.03.2023 по 26.05.2023], не відповідають дійсним обставинам справи та не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду цієї справи.
58. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням в межах доводів касаційної скарги, Суд виходить із такого.
59. Пунктом 1 Постанови № 168, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
59.1. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; .
60. Пунктом 2 Порядку та умов визначено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:
1) у розмірі до 30 000 грн військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;
у складі розгорнутих пунктів управління органів військового управління Національної гвардії України, що здійснюють безпосереднє управління військовими частинами (підрозділами), які залучаються до виконання завдань у межах операційних зон діючих угруповань військ (сил);
в оперативному підпорядкуванні, під оперативним контролем, оперативною взаємодією визначених органів військового управління Збройних Сил України, командувачів діючих угруповань військ (сил) та/або в межах їх зон відповідальності (операційних зон);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
з охорони та оборони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;
з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, перевезення військовополонених ворогів;
3) у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
61. Підпунктом 1 пункту 9 Порядку та умов визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, включаються військовослужбовці, зазначені в підпункті 3 пункту 2 цих Порядку та умов, у тому числі ті, які перебувають у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.
62. Підпунктом 7 пункту 11 Порядку та умов визначено, що додаткова винагорода не виплачується, зокрема, військовослужбовцям, які перебувають у відпустках (крім тих, що надаються для лікування після тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії), - за час перебування у відпустках.
63. З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що виплата військовослужбовцям Національної гвардії додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн пов`язана із виконанням бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), що обумовлено особливостями проходження військової служби у період воєнного стану, а її розмір розраховується пропорційно виконаним завданням.
64. Процитованими нормами означених нормативно-правових актів не передбачено права військовослужбовців на нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн за час лікування захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби.
65. Виключенням є випадки перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, за виконання яких пунктом 1 Постанови № 168 передбачено додаткову винагороду у розмірі до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
66. Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:
«Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії.
«Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
67. З матеріалів справи слідує, що мобілізований до Національної гвардії України солдат ОСОБА_1 проходив військову службу в м. Запоріжжя та області, виконував обов`язки з охорони об`єктів державного значення, до безпосередньої участі у бойових діях чи заходах у значенні, обумовленому пунктом 3 вищезазначеного Порядку та умов, не залучався.
68. Суди попередніх інстанцій зауважили, що у цій справі не є спірними ті обставини, що у період з 13.03.2023 по 26.05.2023 позивач був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку із захворюванням та проходженням військово-лікарської комісії. Отже бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), визначених пунктом 1 Порядку та умов, протягом означеного періоду не виконував.
69. З матеріалів справи слідує, що захворювання, у зв`язку з лікуванням якого ОСОБА_1 був звільнений від виконання службових обов`язків, не пов`язане із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.
70. Згідно з випискою акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ № 163103 від 27.06.2023 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності до 01.07.2024, причина інвалідності: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».
71. За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивач не набув права на додаткову грошову винагороду із розрахунку 30000,00 грн на місяць у період з 13.03.2023 по 26.05.2023, а тому дійшли мотивованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачу додаткової грошової винагороди із розрахунку 30000,00 грн на місяць у період з 13.03.2023 по 26.05.2023 та зобов`язання нарахувати та виплатити йому означену додаткову грошову винагороду за вищевказаний період.
72. Отже враховуючи, що В/ч НОМЕР_1 у спірних правовідносинах діяла у відповідності до чинних нормативно-правових актів, то порушень законодавства та, як наслідок, порушень прав та інтересів позивача, не допускала.
73. Вимога про стягнення моральної шкоди є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачу додаткової грошової винагороди у задоволенні якої судами попередніх інстанцій відмовлено, а тому і підстав для задоволення цієї позовної вимоги немає.
74. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
75. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
76. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
77. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв?язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 200/4201/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов