ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа №200/5927/19-а
адміністративне провадження № К/9901/3515/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (колегія у складі суддів Гаврищук Т.Г., Арабей Т.Г., Гайдара А.В.)
у справі №200/5927/19-а
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. Позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії з відбору проектів суб`єктів малого підприємництва Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації від 21 грудня 2018 року про повернення коштів фінансової підтримки за угодою №60 від 31 жовтня 2017 року.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2019 в задоволені позову відмовлено.
3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено.
4. 31 січня 2020 року відповідач направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019.
5. Ухвалою від 11.02.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі.
6. Позивач клопотав про розгляд справи за його участі, однак своєю ухвалою від 30.06.2022 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
7. Також позивач просив про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою від 13.05.2020 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Донецька обласна державна адміністрація, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація розробила Регіональну програму розвитку малого і середнього підприємництва в Донецької області на 2017-2018 роки, яку було затверджено розпорядженням №266 від 27.03.2017.
9. Розпорядженням керівника Донецької обласної державної адміністрації № 472 від 05.05.2017 відповідно до Порядку використання коштів обласного бюджету, передбачених на надання фінансової підтримки суб`єктам малого підприємництва на реалізацію проектів, була створена конкурсна комісія з відбору проектів суб`єктів малого і середнього бізнесу.
10. Позивач представила на розгляд конкурсної комісії бізнес-план інвестиційного проекту «Модернізація виробництва швейних виробів», згідно з яким взяла на себе зобов`язання щодо обсягів виробництва на 2018 рік - 884000 грн, на 2019 рік - 910000 грн, на 2020 рік - 935000 грн, на 2021 рік - 950000 грн., щодо створення в четвертому кварталі 2017 року та 1 кварталі 2018 року з нових робочих місць та сплату податків і внесків починаючи з 2018 року.
11. Між позивачем та Департаментом економіки Донецької обласної державної адміністрації укладено угоду №60 від 31.10.2017 про фінансову підтримку суб`єкта малого підприємництва, згідно умов якого на реалізацію проекту позивач отримує 500000 грн фінансової підтримки та зобов`язується створити протягом реалізації проекту 6 робочих місць та прийняти протягом реалізації проекту на роботу 6 осіб. Додатками 1 та 2 до цієї угоди встановлений календарний план реалізації проекту та звіт про цільове використання бюджетних коштів.
12. Відповідно до п. 2.1 вказаної угоди №60 фінансова підтримка надається на безоплатній та безповоротній основі. Згідно п. 3.4.2. угоди №60 позивач зобов`язана створити протягом реалізації проекту 6 робочих місць та прийняти протягом реалізації проекту на роботу 6 осіб згідно з чинним трудовим законодавством України та забезпечити відповідні умови праці передбачені нормативно-правовими актами. За приписами п. 5.1 наведена угода діє до 15.11.2019, але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цією угодою. Відповідно до п.3.1.4 угоди №60 Департамент економіки Донецької обласної державної адміністрації має право вимагати від позивача повернення отриманих коштів фінансової підтримки у випадках передбачених Порядком. Підпунктом 3.4.1 пункту 3.4 позивач зобов`язується забезпечити реалізацію проекту відповідно до бізнес-плану, наданого конкурсної комісії, та використовувати суму фінансової підтримки у терміни та на умовах, визначених цією угодою.
13. Пунктом 1.1 угоди №60 встановлено, що фінансова підтримка суб`єктам малого підприємництва на реалізацію проектів надається відповідно до Порядку використання коштів обласного бюджету, передбачених на надання фінансової підтримки суб`єктам малого підприємництва на реалізацію проектів, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації 05.05.2017 № 466 (далі Порядок № 466).
14. Згідно з пп. 3.4.1, пп. 3.4.2 п. 3.4 угоди позивач зобов`язаний забезпечити реалізацію Проекту відповідно до бізнесу-плану, наданого до конкурсної комісії та використовувати суму фінансової підтримки у терміни та на умовах, визначених цією Угодою; створювати протягом реалізації Проекту 6 робочих місць та прийняти протягом реалізації Проекту на роботу 6 осіб згідно з чинним трудовим законодавством України. Забезпечити відповідні умови праці, передбачені нормативно-правовими актами.
15. Відповідно до п.3.1.4 угоди № 60 відповідач має право вимагати від позивача повернення отриманих коштів фінансової підтримки у випадках передбачених цим Порядком.
16. Пунктом 4 Порядку № 466 встановлено, що у разі невиконання отримувачем зобов`язань або призупинення ним реалізації проекту (крім виникнення надзвичайних і невідворотних обставин, у тому числі обставин непереробної сили, результатом яких є невиконання зобов`язань однієї із сторін, що передбачені в угоді), питання щодо припинення надання отримувачу фінансової підтримки вноситься Головним розпорядником на розгляд конкурсної комісії.
17. Згідно з п.4.3 угоди № 60 у разі невиконання отримувачем зобов`язань з реалізації Проекту відповідно до наданого до конкурсної комісії бізнес-плану або призупинення отримувачем реалізації Проекту, питання щодо припинення надання отримувачу фінансової підтримки вноситься Головним розпорядником на розгляд конкурсної комісії.
18. У п.4.4 угоди № 60 зазначено, що у разі визнання конкурсною комісією порушення умов, цілей і порядку реалізації Проекту і використання фінансової підтримки, та прийняття рішення про припинення надання фінансової підтримки та повернення отримувачем бюджетних коштів головному розпоряднику, головний розпорядник повідомляє отримувача про припинення надання фінансової підтримки та необхідність повернення бюджетних коштів шляхом направлення отримувачу відповідного листа та копії рішення конкурсної комісії про повернення коштів із зазначенням терміну повернення та суми. Отримувач зобов`язаний повернути бюджетні кошти за реквізитами та в обсягах по відповідних місцевих бюджетах, зазначених у рішенні про повернення коштів в термін не більше двадцяти календарних днів з дня одержання відповідного листа головного розпорядника.
19. На виконання вимог угоди № 60 позивач спрямовувала звіти про результати реалізації проекту від 18.12.2017, від 03.07.2018 та від 30.09.2018.
20. Станом на 01.03.2018 за звітністю інформацією про попит на робочу силу (вакансії), яку позивач подала до Мирноградського міського центру зайнятості, позивач має вільних 6 вакансій на посаду швачки та 2 вакансії на посаду кравця.
21. Відповідно до штатного розпису позивач станом на 01.08.2018 створила 13 робочих місць. Згідно зі звітністю інформація про попит на робочу силу (вакансії), позивач має вільних 6 вакансій на посаду швачки, 2 вакансії на посаду кравця, 3 вакансії на посаду технолога швейного виробництва та 2 вакансії на посаду дизайнера.
22. Станом на 04.09.2018 позивач мала вільних 13 вакансій. Станом на 05.10.2018 позивач мала вільних 15 вакансій. Станом на 15.01.2018 позивач мала вільних 14 вакансій. Однак жодна особа не зайняла вакантну посаду.
23. Позивач надавала звітність до центру зайнятості за формою № 3-ПН 05.2018, 02.08.2018, 15.01.2019 та 12.03.2019.
24. Конкурсною комісією з відбору проектів суб`єктів малого підприємництва від 21.12.2018 з підстав нестворення позивачем жодного робочого місця (проектом передбачено 6) було прийняте рішення про повернення коштів в повному обсязі до 31.01.2019.
25. Згідно з витягом з протоколу №11 засідання конкурсної комісії з відбору проектів суб`єктів малого підприємництва від 21.12.2018 підставою для прийняття рішення про повернення коштів стало не створення позивачем жодного робочого місця (проектом передбачено 6). За наведене рішення проголосувало 14 членів комісії, проти - 10, утримались - 0.
26. На підтвердження виконання своїх зобов`язань за угодою №60 позивачем було надано штатний розпис, згідно з яким станом на 01.08.2018 створено 13 робочих місць.
27. Позивач протягом 2018 року направляв до Мирноградського міського центру зайнятості звітність (форма №3-ПН) інформація про попит на робочу силу (вакансії), відповідно до якої позивач має вільних 6 вакансій на посаду швачки, 2 вакансії на посаду кравця, 3 вакансії на посаду технолога швейного виробництва та 2 вакансії на посаду дизайнера.
28. 18.10.2017 позивачем було укладено Угоду про співпрацю з Мирноградським міським центром зайнятості про спільну діяльність щодо забезпечення подальшого розвитку соціального діалогу, сприяння зайнятості населення і місті та формування соціально-відповідального бізнесу у формі оперативного підбору центром зайнятості претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.
29. Мирноградський міський центр зайнятості направляв на працевлаштування на робоче місце швачки ОСОБА_2 . Між Мирноградським міським центром зайнятості, позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про професійне навчання безробітного у роботодавця від 26.04.2018, згідно з п.1 якого Центр зайнятості направляє безробітну ОСОБА_2 на професійне навчання шляхом стажування за посадою (спеціальністю, напрямком або галуззю знань) 7436(7), швачка, виробництво іншого верхнього одягу згідно плану стажування до роботодавця, який забезпечує професійне навчання підвищення кваліфікації під конкретне замовлення роботодавця, шляхом стажування зі строком навчання 135 годин з 27.04.2018 до 23.05.2018 таку безробітну та її працевлаштування після навчання.
30. Наказом від 27.04.2018 №б/н про організацію стажування позивачем було зараховано ОСОБА_3 на професійне навчання шляхом стажування за професією 7436(7) швачка з 27.04.2018.
31. Наказом від 23.05.2018 №б/н про закінчення стажування, відраховано з курсів професійного навчання шляхом стажування за професією 7436(7) швачка ОСОБА_3 23.05.2018 на підставі договору №051318042600001 від 26.04.2018 про професійне навчання безробітної у роботодавця.
32. Мирноградський міський центр зайнятості направляв на працевлаштування на робоче місце швачки - ОСОБА_4 . Між Мирноградським міським центром зайнятості, позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір про професійне навчання безробітного у роботодавця від 07.09.2018, згідно з п.1 якого Центр зайнятості направляє безробітну ОСОБА_4 на професійне навчання шляхом стажування за посадою (спеціальністю, напрямом або галуззю знань) 7136(7) швачка. Виробництво іншого верхнього одягу, згідно плану стажувань до роботодавця, який забезпечує професійне навчання підвищення кваліфікації, під конкретне замовлення роботодавця, шляхом стажування зі строком навчання 184 години з 10.09.2018 по 10.10.2018 таку безробітну та її працевлаштування після навчання.
33. Наказом від 10.09.2018 №4 про організацію стажування на підставі договору №051318090700001 від 07.09.2018 про професійне навчання безробітної у роботодавця позивачем було зараховано безробітну ОСОБА_4 на професійне навчання шляхом стажування за професією 7136(7) швачка з 10.09.2018.
34. Наказом від 11.10.2018 №4/1 про закінчення стажування у зв`язку із закінчення строку стажування відраховано ОСОБА_4 з курсів професійного навчання шляхом стажування за професією 7136(7) швачка з 10.10.2018.
35. Мирноградський міський центр зайнятості направляв на працевлаштування на робоче місце модельєра-конструктора ОСОБА_5 . Між Мирноградським міським центром зайнятості, позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір про професійне навчання безробітного у роботодавця від 24.01.2019, згідно з п.1 якого Центр зайнятості направляє безробітну ОСОБА_5 на професійне навчання шляхом стажування за посадою (спеціальністю, напрямом або галуззю знань) 2452.2(5), модельєр-конструктор. Виробництво іншого верхнього одягу, згідно плану стажувань до роботодавця, який забезпечує професійне навчання підвищення кваліфікації, під конкретне замовлення роботодавця, шляхом стажування зі строком навчання 168 години з 25.01.2019 по 22.02.2019 таку безробітну та її працевлаштування після навчання.
36. Наказом від 23.01.2019 №7 про організацію стажування на підставі договору №05131912400001 від 24.01.2019 про професійне навчання безробітної у роботодавця, позивачем зараховано безробітну ОСОБА_5 на професійне навчання шляхом стажування за професією 2452.2(5), модельєр-конструктор з 25.01.2019.
37. Наказом від 22.02.2019 №б/н про закінчення стажування, у зв`язку із закінчення строку стажування відраховано ОСОБА_5 з курсів професійного навчання шляхом стажування за професією 2452.2(5), модельєр-конструктор з 22.02.2019.
38. Мирноградський міський центр зайнятості направляв на працевлаштування на робоче місце технолога ОСОБА_6 . Між Мирноградським міським центром зайнятості, позивачем та ОСОБА_6 було укладено договір про професійне навчання безробітного у роботодавця від 31.07.2018, згідно з п.1 якого Центр зайнятості направляє безробітну ОСОБА_6 на професійне навчання шляхом стажування за посадою (спеціальністю, напрямом або галуззю знань) 3119(48), технолог, Виробництво іншого верхнього одягу, згідно плану стажувань до роботодавця, який забезпечує професійне навчання підвищення кваліфікації, під конкретне замовлення роботодавця, шляхом стажування зі строком навчання 430 годин з 01.08.2018 по 17.10.2018 таку безробітну та її працевлаштування після навчання.
39. Наказом від 31.07.2018 №3 про організацію стажування на підставі договору №051318073100001 від 31.07.2018 про професійне навчання безробітної у роботодавця, зараховано безробітну ОСОБА_6 на професійне навчання шляхом стажування за професією 3119(48) технолог з 01.07.2018.
40. Наказом від 01.08.2018 №4 про закінчення стажування, у зв`язку із закінчення строку стажування відраховано ОСОБА_6 з курсів професійного навчання шляхом стажування за професією 3119(48) технолог з 01.07.2018.
41. Між позивачем та фізичною особою ОСОБА_7 укладено цивільно-правовий договір № 3 від 12.12.2018 на виконання послуг - пошив куртки в кількості 40 одиниць. Між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 укладено цивільно-правовий договір № 1 від 17.11.2017 на виконання послуг - пошив куртки поварської в кількості 30 одиниць.
42. Донецький обласний центр зайнятості листом №13/1490/01-37-19 від 12.06.2019 на запит відповідача надав інформацію, згідно з якою з квітня 2018 року по теперішній час Мирноградським міським центром зайнятості понад 40 особам було запропоновано працевлаштування до позивача, але більшість безробітних осіб з самого початку відмовлялися від цих пропозицій. Деякі з них давали письмові пояснення, а саме ОСОБА_9 відмовилась від пропозиції працевлаштування до позивача на посаду «швачки» через те, що вона у 2003 році звільнилася від цього роботодавця у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати.
У листі також зазначено, що з метою реалізації державної політики в сфері зайнятості населення між Мирноградським міським центром зайнятості та позивачем було підписано чотири договори про професійне навчання безробітних у роботодавця шляхом стажування. Згідно умов зазначених договорів безробітні особи проходили стажування за професіями: швачка, технолог, модельєр - конструктор. Після закінчення навчання шляхом стажування три особи відмовилися від працевлаштування - не влаштовують умови праці, обсяг робіт, який пропонував виконувати зазначений роботодавець при працевлаштуванні, не відповідав рівню оплати праці, робоче приміщення не опалювалось, температурний режим не відповідав санітарно-гігієнічним нормам, здійснювалося застосування праці понад нормативний час та у вихідні дні. Водночас, 07.03.2019 за направленням центру зайнятості після проходження професійного навчання була працевлаштована безробітна ОСОБА_5 на посаду модельєр - конструктор. Проте, через несвоєчасну виплату заробітної плати, велике навантаження та відсутність належних умов праці і порушення інших умов трудового договору ОСОБА_5 прийняла рішення звільнитися в кінці квітня 2019 року. З приводу зазначених порушень трудових прав найманого працівника 16.05.2019 ОСОБА_5 на електронну адресу Головного Управління Держпраці у Донецькій області надала відповідну заяву, в якій ще й наполягала на факті шахрайства з боку позивача. Станом на 11.06.2019 реєстратори та кар`єрні радники Мирноградського міського центру зайнятості продовжують роботу щодо укомплектування вакансій зазначеного роботодавця. Проте всі особи, які мають освіту та досвід роботи за вказаним цим підприємцем фахом, відмовляються від працевлаштування до позивача у зв`язку з наявністю вказаних обставин.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
43. Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП Мацюк вчинила всі можливі та необхідні дії для виконання умов угоди № 60: створила робочі місця, співпрацювала з центром зайнятості, приймала осіб на виробниче навчання та по завершенню пропонувала роботу, проте ніхто не погодився працювати за трудовим договором, та позивач нікому не відмовила у працевлаштуванні.
Оспорюване рішення відповідача вважає незаконним та необґрунтованим.
44. Відповідач пояснив, що ФОП Мацюк не виконала умови угоди № 60 та фактично не уклала жодного трудового договору. Згідно з протоколом засідання конкурсної комісії з відбору проектів суб`єктів малого підприємництва від 21.12.2018 було прийняте рішення про повернення коштів у зв`язку з тим що ФОП Мацюк не створила жодного робочого місця (проектом передбачено 6).
Зазначив що в протоколі від 21.12.2018 року був зроблений одрук - в графі «пропозиції щодо подальшої реалізації проекту» вказано «не створено жодного робочого місця (проектом передбачено 6)» треба було писати «не прийнято на роботу 6 осіб (передбачених проектом). Але на розгляд питання про прийняття рішення конкурсною комісією по суті проекту це не впливає.
Покликається на те, що конкурсною комісією прийнято правильне рішення, оскільки ФОП Мацюк не виконано умови угоди, а тому вона повинна повернути кошти фінансової підтримки.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
45. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що створення робочого місця це не тільки робоче місце як таке та вказане в штатному розписі підприємства, але й умови праці, обсяг робіт, який пропонує виконувати роботодавець при працевлаштуванні. Тобто ті умови, які відповідають обсягу виконаної роботи рівню оплати праці. Робоче приміщення повинно опалюватися, температурний режим повинен відповідати санітарно-гігієнічним нормам, не здійснюватися застосування праці понад нормативний час та у вихідні дні та своєчасна виплата заробітної плати. Суд першої інстанції дійшов висновку, що своє зобов`язання за угодою №60 від 31.10.2017 щодо створення 6 робочих місць та прийняття на роботу 6 осіб позивач не виконала.
46. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками та зазначив, що доказів на підтвердження факту невиконання позивачем зобов`язань щодо створення робочих місць, відповідачем не надано.
47. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
48. Зазначає, що при розгляді справи суд апеляційної інстанції не зважав на положення Методики створення нових робочих місць від 23.09.2013 № 611, зареєстрованої в Міністерстві України 11.10.2013 №1749/24281, відповідно до якої моніторинг створення нових робочих місць - система обліку адміністративних даних щодо працевлаштування осіб на створені нові робочі місця та звільнення осіб з робочих місць унаслідок змін в організації виробництва і праці. Відповідно показником створення робочого місця є саме кількість працевлаштованих на роботу осіб.
Суд апеляційної інстанції не врахував доводи відповідача, що зі штатного розпису, наданого позивачем, вбачається тенденція до зростання потреб у ФОП ОСОБА_1 в кількості працівників, однак при цьому вона інформує, що виконала всього одне замовлення на суму 20070 грн.
49. Також відповідач 26.03.2020 надіслав доповнення до касаційної скарги. Однак відповідно до ч. 1 ст. 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
50. Верховний Суд поновив відповідачу пропущений строк на касаційне оскарження постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019. Однак доповнення до касаційної скарги були направлені відповідачем 26.03.2020, тобто зі спливом строку на касаційне оскарження, а тому Суд не бере їх до уваги.
51. 16.03.2020 надійшли письмові пояснення позивача, в яких остання покликається на правомірність оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції з огляду на те, що правова позиція відповідача, що створення робочого місця - це те ж саме, що і прийняття на роботу працівника, на думку позивача, не відповідає чинному законодавству. Відповідно до КЗпП України «робоче місце» та «прийняття на роботу» це дві різні, абсолютно самостійні правові категорії. Щодо самого факту прийняття на роботу за трудовим договором, то позивач зазначила, що вона вчинила всі можливі та необхідні дії для цього, а саме: створила робочі місця, співпрацювала з центром зайнятості, приймала осіб на виробниче навчання та по завершенню пропонувала роботу, проте ніхто не погодився працювати за трудовим договором, та вона нікому не відмовляла у працевлаштуванні.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
52. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
53. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
54. Ключовим правовим питання у справі є оцінка поняття «створення робочого місця». Відповідач ототожнює поняття «створення робочого місця» з поняттям «працевлаштування працівника».
55. Згідно з п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» нове робоче місце - робоче місце, яке створене у зв`язку із створенням нового суб`єкта господарювання (крім того, що створений шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та вмінь працівника.
56. Суд звертає увагу, що відповідно до п. 1-2 ч. 1 КЗпП України до початку роботи роботодавець зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:
місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов`язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов`язків), дату початку виконання роботи;
визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
Згідно з ч. 1 ст. 32 КЗпП не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.
57. Тобто КЗпП взагалі ототожнює робоче місце саме з місцем постійного або тимчасового перебування працівників в процесі трудової діяльності.
58. Співвідношення понять «створення робочого місця» та «працевлаштування» неодноразово розглядалося Верховним Судом, зокрема, у справах щодо застосування адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування інвалідів.
59. Зокрема, у постанові Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №806/1368/17 було зазначено:
«... обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ "Про зайнятість населення" (набрав чинності з 01 січня 2013 року) роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення».
60. Cуд вважає цей висновок застосовним і до справи, що розглядається.
61. Суд зауважує, що згідно з пп. 3.4.2 Угоди №60 позивач зобов`язувався створювати протягом реалізації Проекту 6 робочих місць та прийняти протягом реалізації Проекту на роботу 6 осіб згідно з чинним трудовим законодавством України, забезпечити відповідні умови праці передбачені нормативно-правовими актами. Водночас, реальне працевлаштування працівників на посаду залежить не лише від роботодавця, але й від ситуації на ринку праці та бажання працівників відповідної професії та кваліфікації.
62. Суди не встановили, що до позивача направлялись працівники або останні самостійно звертались, але їм було відмовлено у працевлаштуванні. Тобто вини роботодавця у непрацевлаштуванні працівників не встановлено. Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач не довів належними доказами факт невиконання позивачем зобов`язань щодо створення робочих місць. З огляду на це, немає підстав для покладення на роботодавця відповідальності за порушення умов Угоди № 60.
63. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
64. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись ст. 243 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №200/5927/19-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб