№ 200/9683/20-а - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

справа №200/9683/20-а

адміністративне провадження № К/9901/44614/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ»

до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

про визнання протиправним та скасування припису

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ»

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Геращенко І.В.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. 19 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» (далі - ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ», позивач, скаржник) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі також - відповідач), у якому, з урахуванням уточнень, просило:

визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення виявлених порушень від 6 жовтня 2020 року № ДЦ 26543/2061/АВ/П;

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 15 жовтня 2020 року №ДЦ26543 2061 АВ/П/ ПТ/ТД-ФС.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 березня 2021 року позов задоволено.

3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив про відсутність відомостей щодо підстав проведення інспекційного відвідування в направлені на проведення інспекційного відвідування, що є порушенням частини третьої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V). Крім того, суд, дослідивши зміст та обсяг договорів, дійшов висновку про відсутність доказів того, що між позивачем та виявленими особами існують трудові відносини, а не цивільно-правові.

4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 березня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

5. Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що між ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» та особами були укладені договори підряду, предметами яких є ремонт обладнання, який збігається з видом діяльності підприємства.

6. Верховний Суд у постанові від 4 липня 2018 року у справі №820/1432/17 виклав правову позицію, у якій зазначив, що у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

7. Згідно з НПАОП 27.0-4.03-19 наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки (далі - наряд-допуск) - це складене на спеціальному бланку завдання на безпечне проведення робіт, що визначає їх зміст, місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад виконавців робіт і осіб, що відповідають за безпечне виконання робіт. Відповідно до якого виконавці робіт забезпечують: виконання ними вимог інструкцій з охорони праці, вказівок щодо заходів безпеки, визначених у наряді-допуску. Отриманих під час інструктажу перед допуском до роботи і під час її виконання: застосування засобів захисту, спецодягу та справність інструменту і пристроїв що використовуються; дотримання вимог з безпечного виконання робіт і вимог ПОР, ПВР, ТК.

8. Саме наряди-допуски містять дані щодо керівників робіт, виконавців робіт, визначене завдання, надані безпосередньо керівником робіт, підписи осіб та результатів інструктажів підтверджують факт допуску працівників та безпосередні виконання ними робіт підвищеної небезпеки.

9. На підстави вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними припису від 6 жовтня 2020 року №ДЦ26543/2061/АВ/П та постанови від 15 жовтня 2020 року про накладення штрафу порушення законодавства про працю та зайнятість населення ДЦ26543/2061/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

11. На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов невірних висновків про те, що оскільки ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» подає декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства та отримує відповідні дозволи на виконання конкретних видів робіт, то роботи підвищеної небезпеки, визначені такими дозволами, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами (договорами підряду), за умови відсутності у підрядників дозволів на виконання таких робіт. У зв`язку з цим, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 18 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ (далі - Закон № 2694-ХІІ).

12. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у справі № 200/9683/20-а скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 та від 28 травня 2020 року у справі № 818/532/16 про те, що незалежно від прийнятого рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

13. Окрім того, Скаржник також зазначає про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 жовтня 2018 року у справі № 805/3137/17-а та від 9 липня 2020 року у справі №823/647/17, у яких зазначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 Закону № 877-V, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

14. Також ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 31 березня 2021 року у справі №805/430/18-а та від 24 червня 2021 року у справі № 200/5877/19-а («Спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю"»), а також у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі №804/3566/17 (під час проведення перевірки суб`єкта господарювання Держпраці у будь-якому випадку повинно дотримуватися порядку призначення та проведення такої перевірки, визначеному законодавством України).

15. Також скаржник наголошує на необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 4 липня 2018 року у справі №820/1432/17 та від 29 серпня 2018 року у справі №587/1714/17 стосовно відмінностей трудових договорів від цивільно-правових.

Позиція інших учасників справи

16. 9 лютого 2022 року до Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

17. Відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що вичерпний перелік підстав проведення інспекційного відвідування міститься у пункті 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі - Порядок №823). Відповідач зазначає, що ним було видано наказ від 10 вересня 2020 року №103 про проведення інспекційного відвідування позивача на підставі пункту 5 Порядку №823, про що зазначено у направленні та акті інспекційного відвідування. Вказане рішення було прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, зазначених у пунктах 1, 2, 4-7 Порядку №823. Тому, вважає, що інспекційне відвідування позивача було здійснено відповідно до вимог законодавства України.

18. Також відповідач зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 25 січня 2019 року у справі №823/1154/18 та від 26 березня 2019 року у справі №815/4691/16.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

19. Касаційна скарга надійшла до суду 6 грудня 2021 року.

20. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №200/9683/20-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано надати відзив на касаційну скаргу.

21. Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 27 липня 2022 року.

22. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

23. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач - ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ», місцезнаходження: 87502, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Перемоги, буд. 16/22, кім. 4) зареєстроване як юридична особа 30 березня 2012 року.

24. Основним видом економічної діяльності позивача є код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

25. У період з 15 вересня 2020 року по 28 вересня 2020 року відповідачем було проведено інспекційне відвідування позивача. Під час проведення інспекційного відвідування відповідачем встановлено порушення позивачем частин третьої статті 24 КЗпП України та Порядку повідомлення Державній податкової службі та її територіальним органом про прийняття працівників на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413. Працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 станом на 11 год. 35 хв. 15 вересня 2020 року, були допущенні до виконання робіт підвищеної небезпеки на об`єкті підвищеної небезпеки за професіями зварник-різальник, газорізальник, електрозварник, слюсар-ремонтник, без укладання трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За наслідками інспекційного відвідування складено акт від 28 вересня 2020 року №ДЦ 26543/2061/АІЗ. Акт підписано позивачем 28 вересня 2020 року о 16.00. Також міститься запис, що зауваження до акта будуть надані впродовж трьох робочих днів. В акті відсутня відмітка про залучення аудіо - фото - відео фіксації.

26. Згідно з копією наказу відповідача від 10 вересня 2020 № 1033, відповідно до підпункту З пункту 5 Порядку №823 за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пункті 1,2,4-7 цього пункту, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статті 259 КЗпП України, працівникам відділу нагляду на виробництвах підвищеної небезпеки у м. Маріуполь провести інспекційне відвідування позивача з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

27. Відповідачем було виписано направлення на проведення інспекційного відвідування позивача від 10 вересня 2020 року №703/05.6/15-33, на направленні міститься запис директора позивача про незгоду з проведенням інспекційних заходів, та що копію направлення отримав 15 вересня 2020 року.

28. Вимогою відповідача від 17 вересня 2020 року №ДЦ 26543/2061/ПД про надання/поновлення документів позивача зобов`язано у строк до 09 год. 00 хв. 21 вересня 2020 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. Позивач отримав вимогу 21 вересня 2020 року, про що міститься відмітка на вимозі.

29. Позивачем були надані заперечення на акт інспекційного відвідування від 30 вересня 2020 року № 630 09. Відповідачем заперечення були отримані 1 жовтня 2020 року.

30. Листом від 5 жовтня 2020 року № 04.1-11-8 6 20 відповідачем було надано відповідь щодо заперечень до акта інспекційного відвідування.

31. 6 жовтня 2020 року о 13.45 позивачем було отримано припис від 6 жовтня 2020 року № ДТ 126543/2061/АВ/П про усунення виявлених порушень, яким позивача зобов`язано належним чином оформити працівників товариства у строк до 15 жовтня 2020 року.

32. Відповідач повідомленням про дату одержання документів від 9 жовтня 2020 року №04.1-36- 9/7043/20 повідомив позивна, що акт інспекційного відвідування отримано 5 жовтня 2020 року, справа про накладення штрафу буде розглянута у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацу 3-7 пункту 2 Порядку №823.

33. 15 жовтня 2020 року відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ДЦ26543/2061/ФВ/ПТ/ТД-ФС, якою до позивача на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України застосований штраф на суму 300 000 гривень.

34. Згідно з копії договору підряду від 1 липня 2020 року, укладеного між позивачем «замовником» та ОСОБА_5 «виконавцем», виконавець зобов`язується на власний ризик виконати роботи в обсязі і на умовах передбачених договором, а саме: Ремонт обладнання КХЛ в строк з 1 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року. У пункті 1.2 розділу 1 договору зазначено, що виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а сам організовує процес виконання робіт.

35. Згідно заяви ОСОБА_5 від 1 липня 2020 року він не бажає перебувати в трудових відносинах з позивачем, підкорятися трудовому розпорядку, перебувати у відносинах підпорядкування, тому що бажає вільно розпоряджатись своїм часом і плануванням способу заробляти собі на життя, самостійно організовувати процес виконання робіт. Просив оформити цивільно - правові відносини шляхом укладання договору підряду.

36. Згідно акта прийняття - передачі виконаних робіт від 9 жовтня 2020 року в період з 1 липня 2020 року по 9 жовтня 2020 року виконавець виконав та передав роботи по ремонту обладнання КХП, а саме: виготовлення захисних екранів, майданчиків і огорож КБ-3. Замовник прийняв вказані роботи по обсягу та якості. Вартість робіт становить 14 400 гри. Відповідно до пункту 25 Договору з суми вартості робіт вираховується податок з доходів фізичних осіб 18% у сум 2592 грн та військовий збір 1,5% у сумі 216,00 грн. У період виконання робіт були здійснені авансові виплати 22 липня 2020 року - 3864 грн, 21 серпня 2020 року - 3864 грн, 21 вересня 2020 року - 3864 гривень.

37. З наданих позивачем копій договорів, укладених з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , судом встановлено, що всі вони укладені 1 липня 2020 року, мають однаковий предмет, що й договір укладений з ОСОБА_5 . Від кожного написані заяви про укладення з ними цивільно-правового договору. Також сторонами підписані акти прийняття - передачі виконаних робіт.

38. Також відповідно до звіту позивача про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 4) за вересень 2020 року встановлено, що суми нарахованої заробітної плат, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами з додаткової бази нарахування, на яку нараховується єдиний внесок, усього (р. 2.1 + р. 2.2 - + р. 2.4 + р. 2.5) - 332532,26 грн. Нараховано єдиного внеску, усього (р. 3.1 + р. 3.2 - : +р. 3.4+р. 3.5) - 71770,93 гривень.

39. Відповідно до відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за звітний місяць вересень 2020 року встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 нараховано заробітну плату.

40. Спір у справі виник з приводу правомірності прийняття відповідачем припису від 6 жовтня 2020 року №ДЦ26543/2061/АВ/П та постанови від 15 жовтня 2020 року про накладення штрафу порушення законодавства про працю та зайнятість населення ДЦ26543/2061/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

41. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

42. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

43. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

44. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

45. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на таке.

46. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

47. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

48. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

49. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом №877-V.

50. Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

51. Відповідно до статті 2 Закону №877-V його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

52. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

53. Згідно з пунктом 4 Положення №96 Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

54. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

55. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV (далі - Конвенція №81) та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», визначає Порядок №823.

56. Відповідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

57. Згідно із пунктом 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:

1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) рішення суду;

5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) інформація:

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) доручення Прем`єр-міністра України;

9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) запит народного депутата України;

11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 28 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення.

Перед реєстрацією інспекційного відвідування роботодавця, щодо якого протягом попередніх шести календарних місяців здійснювалися інспекційні відвідування, керівник органу контролю (інша уповноважена ним посадова особа) вивчає питання про доцільність його проведення.

58. Відповідно до пункту 6 Порядку № 823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.

59. Згідно з пунктом 8 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

60. Пунктом 9 Порядку № 823 передбачено, що тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

61. Згідно з пунктом 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

62. Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

63. Згідно із пунктом 16 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

64. Відповідно до пункту 17 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

65. Згідно з пунктом 18 Порядку № 823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

66. За змістом статті 265 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

67. Відповідно до пункту 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509), цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

68. Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

69. Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавця не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

70. Згідно з пунктом 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

71. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

72. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що відповідач як територіальний орган Держпраці уповноважений на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю фізичними особами-підприємцями, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, з підстав визначених Порядком №823, за наслідками яких складати акти перевірок та за наявності порушень - приписи про їх усунення, а також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.

73. Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 березня 2021 року у справі № 380/1563/20 та від 2 червня 2022 року у справі №580/534/20.

74. З приводу доводів касаційної скарги про те, що відповідачем не наведено жодної із закріплених у статті 6 Закону №877-V підстав для проведення позапланового заходу, то колегія суддів зазначає наступне.

75. Частиною четвертою статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

76. Згідно зі статтею 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.

77. Так, у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №200/11885/18-а міститься правовий висновок про те, що Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

78. Варто зауважити й те, що питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється тільки положеннями статті 4 Закону №877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю).

79. Як було зазначено вище, відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин таким є Порядок №823.

80. Вказане дає підстави для висновку, що усі, окрім передбачених у частині четвертій статті 4 Закону №877-V, питання, які пов`язані з здійсненням державного нагляду (контролю), зокрема, за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, переліку підстав для проведення Держпраці інспекційних відвідувань), можуть урегульовуватись, як законами, у тому числі й нормами міжнародної конвенції, яка ратифікована Україною у встановленому законом порядку, так й іншими актами законодавства.

81. Водночас, такими повноваженнями інспектор наділений виключно в межах здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, за наявності підстав визначених законодавством. У свою чергу, пункт 5 Порядку № 823 визначає перелік підстав для здійснення інспекційних відвідувань, який є вичерпним.

82. Так, згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

83. Як встановлено судами попередніх інстанцій, інспекційне відвідування призначене на підставі рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань прийнятого за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пункті 1,2,4-7 цього пункту, в якому вказано про можливий допуск позивачем працівників до роботи без оформлення трудового договору.

84. На підставі рішення керівника видано наказ відповідача від 10 вересня 2020 року №1033 про проведення інспекційного відвідування ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ».

85. Отже, відповідачем правомірно призначено інспекційне відвідування позивача на підставі норм підпункту 3 пункту 5 Порядку №823, а тому колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що відповідачем не наведено законних підстав для проведення позапланового заходу.

86. Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду стосовно підстав для проведення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у формі інспекційного відвідування, висловленій у постанові від 24 червня 2021 року справа №200/5877/19-а та від 2 червня 2022 року у справі №580/534/20.

87. Як встановлено судом апеляційної інстанції, директора ТОВ "МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ" ознайомлено під особистий підпис з пунктом 13 Порядку №823 (права об`єкту відвідування), пунктом 10 Порядку №823 (права інспекторів праці) та вручено другий екземпляр направлення на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання від 10 вересня 2020 року №703/05.6/15-33. з відмітками про отримання 15 вересня 2020 року о 13-00., де зазначена підстава проведення інспекційного відвідування.

88. Вищевикладене свідчить про те, що відповідач під час проведення інспекційного відвідування позивача діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, міжнародними договорами та законами України, посадовими особам Управління Держпраці були дотримані вимоги Порядку №823.

89. Крім того, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, наказ на проведення інспекційного відвідування є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом виконання.

90. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 25 січня 2019 року у справі №823/1154/18 та від 26 березня 2019 року у справі №815/4691/16, про що обґрунтовано було зазначено відповідачем у відзиві на касаційну скаргу.

91. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року у справі №805/3137/17-а та від 9 липня 2020 року у справі №823/647/17, з огляду на таке. Правовідносини у справі №823/647/17 виникли до набрання чинності Порядку №823 та за іншої редакції Закону №877-V, тому відповідні висновки не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи. У справі №805/3137/17-а Верховним Судом досліджувалося питання можливості проведення позапланової перевірки Держпраці за ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні і Верховний Суд звернув увагу, що «прямого зобов`язання на призначення позапланової перевірки слідчий суддя не надавав, а лише надав дозвіл на проведення такої та визначив суб`єкт, який таку перевірку може провести. Отже відповідач, отримавши ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 25 липня 2017 року у справі №234/10050/17, мав можливість перевірити чи можливе виконання такого рішення слідчого судді контролюючим органом, не виходячи за межі повноважень, які надані йому Законом». При цьому у справі №805/3137/17-а норми Порядку №823 не аналізувалися та не застосовувалися. Вказане не дозволяє аналогічно застосувати положення законодавства та, відповідно, правові позиції у вказаних справах до вибору і застосування норм права у справі № 200/9683/20-а .

92. Також колегія суддів не приймає посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 та від 28 травня 2020 року у справі № 818/532/16, оскільки висновки у вказаних справах зроблені за результатами перевірки податковими органами платників податків та оскарження в подальшому наслідків проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, що врегульовується нормами Податкового кодексу України. Вказане не дозволяє аналогічно застосувати положення законодавства та, відповідно, правові позиції у вказаних справах до вибору і застосування норм права у справі № 200/9683/20-а.

93. Колегія судів не бере до уваги доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 березня 2021 року у справі № 805/430/18-а, від 24 червня 2021 року у справі № 200/5877/19-а та від 27 жовтня 2020 року у справі № 804/3566/17, оскільки скаржником належним чином не мотивовано, у чому полягає невідповідність висновків суду апеляційної інстанції висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник. При цьому, як було встановлено вище, відповідач під час проведення інспекційного відвідування позивача діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, міжнародними договорами та законами України, посадовими особам Управління Держпраці були дотримані вимоги Порядку №823. Будь-яких порушень Закону № 877-V, які б могли бути підставою для визнання проведеного інспекційного відвідування позивача, не виявлено.

94. З приводу посилань скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 4 липня 2018 року у справі №820/1432/17 та від 29 серпня 2018 року у справі №587/1714/17, і які стосуються аналізу відмінностей цивільно-правових договорів від трудових договорів, то колегія суддів зазначає, що застосування певних норм правового регулювання до конкретних відносин залежить від змісту цих відносин. Якщо між сторонами виникли відносини, які мають ознаки цивільно-правових, то відповідно на ці відносини поширюються норми цивільного законодавства, зокрема Цивільного кодексу України, водночас, якщо між особами виникли відносини, які мають ознаки трудових, то регулювання таких відносин повинно відбуватися за нормами трудового законодавства, зокрема - КЗпП України, та оформлятися шляхом укладення трудового договору. Застосування суб`єктами господарювання найманої оплачуваної праці можливе тільки у межах трудового законодавства шляхом укладення трудового договору і обов`язок щодо належного оформлення трудових правовідносин покладається на особу, яка бажає залучити найманих працівників. Залучення найманих працівників до постійної оплачуваної праці у межах певної професії на підставі цивільно-правових договорів має ознаки приховування існування реальних трудових правовідносин, що відповідно до статті 265 КЗпП України є підставою для притягнення винної особи до відповідальності.

95. Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 3 березня 2020 року у справі №1540/3913/18; від 16 червня 2020 року у справі №815/5427/17; від 4 вересня 2020 року у справі № 1840/3557/18; від 17 вересня 2020 року у справі № 560/975/19; від 24 вересня 2020 року у справі № 200/929/19-а; від 5 жовтня 2020 року у справі № 560/407/19; від 30 березня 2021 року у справі № 380/1563/20; від 28 липня 2021 року у справі № 380/1479/20; від 17 вересня 2021 року у справі № 160/5790/19 та від 11 листопада 2021 року у справі № 560/3317/19.

96. У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції на підставі наявних у матеріалах справи доказів (копії укладених договорів, актів виконаних робіт тощо) встановлено, що між ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 існували фактичні трудові відносини, які не були належним чином оформлені. При цьому судом апеляційної інстанції було установлено, що роботи, які виконувалися вказаними особами, відносяться до робіт підвищеної небезпеки.

97. Згідно із частиною третьою статті 21 Закону № 2694-XII роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування з підвищеною небезпекою.

98. Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 № 1107 (далі - Порядок № 1107), визначено перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. У додатку 6 зазначеного Порядку № 1107 визначено Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально - технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, до яких зокрема відносяться, роботи, що виконуються на висоті понад 1.3 метра: роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В і в зонах дії струму високої частоти; зварювальні роботи; роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників; газополум`яні роботи; монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені в додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

99. Пунктом 21 Порядку № 1107 визначено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6. експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 7. здійснюються роботодавцем, виробником або постачальником на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

100. Як встановлено судом апеляційної інстанції, у акті інспекційного відвідування відображено, що ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» має дозволи на роботи підвищеної небезпеки, а саме:

- Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №1685.16.14, виданий ГУ Держпраці у Донецькій області 19 жовтня 2016 року. Строк дії дозволу з 19 жовтня 2016 року по 1 жовтня 2019 року, і дію якого було продовжено до 1 жовтня 2024 року. Найменування робіт підвищеної небезпеки: Ремонт (за ремонтною документацією згідно ГОСТ 2.602-95 та ПТО1РЕ-20.1 налагодження, технічне обслуговування машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В (до 110 кВ); вантажопідіймальних кранів, ліфтів;

- Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки № 0538.18.14, виданий ГУ Держпраці у Донецькій області 13 листопада 2018 року. Строк дії дозволу з 13 листопада 2018 року по 13 листопада 2023 року. Найменування робіт підвищеної небезпеки: газонебезпечні роботи;

- Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №1684.16.14, виданий ГУ Держпраці у Донецькій області 19 жовтня 2016 року. Строк дії дозволу з 19 жовтня 2016 року по 1 жовтня 2019 року, і дію якого було продовжено до 1 жовтня 2024 року. Найменування робіт підвищеної небезпеки: Ремонт (за ремонтною документацією згідно ГОСТ 2602-95), технічні обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: технологічного устаткування металургійної промисловості: вантажопідіймальних кранів, підйомників. Зварювальні, газополумяні роботи.

101. Зазначені дозволи видані Головним управлінням Держпраці у Донецькій області ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ».

102. Згідно з Декларацією відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки від 19 червня 2020 року, реєстраційний номер №542. ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ», підтверджено відповідність матеріально-технічної бази та умов праці вимогам законодавства з питань охорони та промислової безпеки під час виконання таких робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) таких машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, тобто роботи підвищеної небезпеки, що можуть проводитися на підставі зазначеної декларації без отримання відповідних дозволів, а саме: монтаж, демонтаж, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки (пункт 5 - технологічне устаткування металургійного, коксохімічного виробництв), та роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників.

103. Водночас, ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» укладено договори підряду з фізичним особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 всупереч Порядку №1107, адже, як встановлено судом апеляційної інстанції, вказані громадяни дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки не мають; для одержання відповідних дозволів до територіального органу Держпраці не звертались, письмово про початок роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки територіальний орган Держпраці за місцем виконання таких робіт не повідомляли; декларацію відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки до територіального органу Держпраці не направляли.

104. З урахуванням вище викладеного, оскільки ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» подає декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства та отримує відповідні дозволи на виконання конкретних видів робіт, то роботи підвищеної небезпеки, визначені такими дозволами, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами (договорами підряду), за умови відсутності у підрядників дозволів на виконання таких робіт.

105. Верховним Судом у постанові від 4 вересня 2019 року у справі №480/4515/18 викладено правову позицію, згідно якої «оскільки суб`єкт господарювання подає декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства та отримує дозвіл на виконання конкретних видів робіт фізична особа-підприємець (роботодавець), то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт. Отже, до виконання робіт із обстеження, ремонту та чищення димарів, повітропроводів у даному випадку могли бути допущені виключно наймані працівники позивача, а не особи, з якими останнім укладено цивільно-правові договори щодо надання певних послуг».

106. Крім того, Верховним Судом у постанові від 2 червня 2021 року у справі №260/613/19 зазначено: «що оскільки чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено, що суб`єкт господарювання отримує дозвіл на виконання конкретних видів робіт фізична особа-підприємець (роботодавець), то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт».

107. Згідно зі статтею 18 Закону № 2694-ХІІ (із змінами та доповненнями) працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно - правових актів з охорони праці.

108. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я.

109. Вищезазначеною правовою нормою встановлено випадки обов`язкового укладання трудового договору з додержанням письмової форми, до яких, зокрема, відноситься виконання роботи в умовах підвищеного ризику для здоров`я.

110. Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» є ремонт та обслуговування машин і устаткування промислового значення, окрім того, діяльності є: інші спеціалізовані будівельні роботи, ремонт та обслуговування інших машин і устаткування. Установлення та монтаж устаткування.

111. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, між ТОВ «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» та особами були укладені договори підряду, предметами яких є ремонт обладнай. Предмет цих договорів збігається з видом діяльності підприємства.

112. Верховний Суд у постанові від 4 липня 2018 року у справі №820/1432/17 виклав правову позицію, у якій зазначив, що у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

113. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними припису від 6 жовтня 2020 року №ДЦ26543/2061/АВ/П та постанови від 15 жовтня 2020 року про накладення штрафу порушення законодавства про працю та зайнятість населення ДЦ26543/2061/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, а доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують.

114. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та неврахування висновків Верховного Суду не знайшли свого підтвердження.

115. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

116. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

117. Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскарженому судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

118. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХЕНЕРГОРЕМОНТ» залишити без задоволення.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: Н.В. Коваленко

В.М. Шарапа