Постанова

Іменем України

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 201/4043/19-ц

провадження № 61-18264св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - акціонерне товариство «Мегабанк»,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ,

представник заінтересованої особи (боржника) - ОСОБА_2 ,

суб`єкт оскарження - Соборний відділ державної виконавчої служби

м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Мегабанк»

на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року

у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року акціонерне товариство «Мегабанк» (далі - АТ «Мегабанк») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчих листів

та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів

до виконання у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Мегабанк» (далі - ВАТ «Мегабанк») до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та додаткове стягнення заборгованості

за ним.

Заяву мотивовано тим, що заочним рішенням Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 31 серпня 2009 року у справі № 2-2602/09

за позовом ВАТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та дострокове стягнення заборгованості за ним, задоволено позовні вимоги ВАТ «Мегабанк». Розірвано кредитний договір від 07 серпня 2007 року № 87-03ПВ/2007 укладений між ВАТ «Мегабанк»

та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором та штрафні санкції за кредитним договором у загальному розмірі 95 334,24 грн. Стягнуто з ОСОБА_1

на користь ВАТ «Мегабанк» судовий збір - 961,85 грн та суму витрат

на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30,00 грн. Виконавчі листи були отримані представником товариства 02 лютого

2010 року, які пред`явленні для виконання до Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та постановою державного виконавця

від 15 квітня 2014 року було відкрито виконавче провадження № 42920272.

АТ «Мегабанк» зазначало, що відповідно до довідки Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 04 грудня 2018 року

№ 68787/17 01 лютого 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»,

у зв`язку із тим, що оголошене у розшук майно боржника не розшукано

на протязі року.

Працівниками АТ «Мегабанк» було перевірено стан вхідної кореспонденції

за період з 01 лютого 2016 року по 14 березня 2019 року та встановлено,

що на адресу АТ «Мегабанк» виконавчі листи № 2-2602/09 не поверталися.

З урахуванням викладеного, АТ «Мегабанк» просило судвидати дублікати виконавчих листів у справі № 2-2602/09 про стягнення з ОСОБА_1 користь ВАТ «Мегабанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 95 334,24 грн, судового збору - 961,85 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30,00 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня

2021 року у складі судді Антонюка О. А. заяву АТ «Мегабанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволено.

Поновлено АТ «Мегабанк» строк для пред`явлення виконавчого документу

до виконання у цивільній справі за позовом ВАТ «Мегабанк»

до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору

та дострокове стягнення заборгованості за ним.

Видано дублікат виконавчого листа, який видано Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, у цивільній справі № 2-2602/2009 за позовом

ВАТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та дострокове стягнення заборгованості за ним.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що оригінал виконавчого документу втрачено під час пересилання з виконавчої служби до банку

не з вини заявника, у зв`язку із чим заява АТ «Мегабанк» підлягає задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2021 року скасовано

й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви АТ «Мегабанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ВАТ «Мегабанк»

до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору

та дострокове стягнення заборгованості за ним відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа, виходячи з наступного. На час ухвалення заочного рішення Першотравенським міським судом Дніпропетровської області від 31 серпня 2009 року був чинний Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, у статті 22 якого зазначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів

у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що 01 лютого 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої

статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із тим,

що оголошене у розшук майно боржника не розшукано на протязі року.

Таким чином строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинув 01 лютого 2017 року.

На думку, суду апеляційної інстанції, звертаючись до суду із вказаною заявою у квітні 2019 року АТ «Мегабанк» пропустило річний строк пред`явлення виконавчих документів до виконання.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявником не надано було належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для поновлення строків пред`явлення виконавчого документу та видачу дубліката виконавчого листа у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду,

АТ «Мегабанк» просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції

і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме: не повідомив АТ «Мегабанк» належним чином про дату та час розгляду справи, а також не розглянув клопотання товариства про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

Крім того АТ «Мегабанк» вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що строк пред`явлення виконавчого листа

до виконання сплинув 01 лютого 2017 року, а товариство звернулось до суду із пропуском визначеного на вказаний період часу річного строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання складає три роки.

Разом із цим вважає, що за встановленням факту невиконання судового рішення, видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі, містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року було відмовлено

у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Мегабанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року

у частині вимоги про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою

АТ «Мегабанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у частині вимоги про видачу дубліката виконавчого листа у справі та витребувано справу № 201/4043/19-ц із Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська.

У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року справу призначено

до розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на касаційну скаргу у якому зазначено,

що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська

від 31 серпня 2009 року у справі № 2-2602/09 позов ВАТ «Мегабанк» задоволено. Розірвано кредитний договір від 07 серпня 2007 року

№ 87-03ПВ/2007, укладений між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ВАТ «Мегабанк» заборгованість

за кредитним договором та штрафні санкції за кредитним договором

у розмірі 95 334,24 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь

ВАТ «Мегабанк» судовий збір - 961,85 грн та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30,00 грн.

03 лютого 2010 року представником ВАТ «Мегабанк» були отримані виконавчі листи у справі № 201/4043/19-ц (а. с. 54).

15 квітня 2014 року постановою державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 42920272 (а. с. 56, 57, 71, 72).

Згідно довідки Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 04 грудня 2018 року № 68787/17 01 лютого 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із тим, що оголошене у розшук майно боржника не розшукано на протязі року (а. с. 70).

АТ «Мегабанк» зазначали, що за період з 01 лютого 2016 року по 14 березня 2019 року на адресу АТ «Мегабанк» виконавчі листи № 2-2602/09

не поверталися.

У лютому 2019 року начальник Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції

у Дніпропетровській області звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-2602/09 про стягнення

із ОСОБА_1 користь ВАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 95 334,24 грн (а. с. 50).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого

2019 року, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяви начальника Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про видачу дубліката виконавчого листа (а. с. 61).

Звернувшись до суду у березні 2019 року із заявою, АТ «Мегабанк» просили суд видати дублікати виконавчих листів у справі № 2-2602/09 про стягнення із ОСОБА_1 користь ВАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 95 334,24 грн, судового збору - 961,85 грн та витрат

на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30,00 грн

та поновити строк пред`явлення виконавчих листів до виконання

(а. с. 66, 67).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ОСОБА_3 АТ «Мегабанк» задоволенню не підлягає

з таких підстав.

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України,

із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу

до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Обчислюючи строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд апеляційної інстанції, помилково вважав, що такий строк сплинув 01 лютого 2017 року, виходячи з наступного.

На час відкриття виконавчого провадження (15 квітня 2014 року) був чинний Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (далі - Закон № 606-XIV), а на час звернення заявника до суду зі заявою про видачу дубліката виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення

їх до виконання був чинний Закон України «Про виконавче провадження»

від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Виконавчі документи, зокрема й судові рішення, можуть бути пред`явлені

до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом

(частина перша статті 22 Закону № 606-XIV).

Частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа

до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста

статті 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був відображений

у частині другій статті 24 Закону № 606-XIV).

Оскільки постанову про закінчення виконавчого провадження № 42920272

на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 01 лютого 2016 року

та повернуто виконавчий лист, тому ураховуючи пункт 7 розділу

ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчий лист № 201/4043/19-ц мав бути пред`явлений до виконання протягом трьох років, тобто у строк до 01 лютого 2019 року, а не до 01 лютого 2017 року,

як помилково вважав суд апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження

№ 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його

не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

За таких обставин, встановивши відсутність поважних причин пропуску

АТ «Мегабанк» строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову

в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчих листів.

При цьому Верховний Суд вважає, що неправильне обчислення судом апеляційної інстанції строку пред`явлення виконавчого документа

до виконання, як зазначено судом апеляційної інстанції, до 01 лютого

2017 року, не вплинуло на правильність вирішення справи по суті, оскільки АТ «Мегбанк» звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі за позовом ВАТ «Мегабанк»

до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору

та додаткове стягнення заборгованості за ним 05 квітня 2019 року, пропустив трьохрічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання

та поважних причин пропуску такого строку, як вважав суд апеляційної інстанції, не навів.

Разом із цим слід ураховувати, що ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в указаній справі у частині відмови у задоволенні вимоги про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання, оскільки касаційному оскарженню не підлягають судові рішення, зазначені в пункті 24 частини першої статті 353 ЦПК України.

Ураховуючи те, що суд апеляційної інстанції не поновив АТ «Мегабанк» строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зазначеній частині судове рішення в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а дублікат виконавчих документів може бути виданий лише у разі звернення із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення такого документа до виконання, доводи касаційної скарги у частині відмови

у задоволенні вимоги заяви про видачу дубліката виконавчих листів

є необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме: не розглянув клопотання товариства про проведення судових засідань у режимі відеоконференції

є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 212 ЦПК України передбачено, що учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до розгляду на 12 жовтня 2021 року о 08 год. 30 хв.

11 жовтня 2021 року до Дніпровського апеляційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Мегабанк» подало заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2021 року, у якому товариство заявило про своє бажання брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Ураховуючи зазначене, встановивши те, що АТ «Мегабанк» клопотання про проведення судових засідань у режимі відеоконференції товариством заявлено з недотриманням вимог частини другої статті 212 ЦПК України, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для розгляду та вирішення такого клопотання.

Разом із тим, є необґрунтованими доводи АТ «Мегабанк» про те, що суд апеляційної інстанції не повідомив товариство належним чином про дату

та час розгляду справи, оскільки у свої запереченнях на апеляційну скаргу

АТ «Мегабанк» не заперечувало факту отримання судової повістки про призначення справи до розгляду на 12 жовтня 2021 року о 08 год. 30 хв.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку поданим доказам, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм процесуального права та зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить

до компетенції суду касаційної інстанції.

Верховний Суд встановив, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене з додержанням норм матеріального права

та процесуального права, а доводи касаційної скарги його висновків

не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги

на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно зі частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції у частині вирішення заяви акціонерного товариства «Мегабанк» про видачу дубліката виконавчих листів- без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 406 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року

в частині вирішення заяви акціонерного товариства «Мегабанк» про видачу дубліката виконавчих листівзалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович