Постанова

Іменем України

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 201/476/17

провадження № 61-35198св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», за участю третіх осіб: Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про розірвання договорів та відшкодування збитків.

Позовна заява мотивована тим, що 20 грудня 2016 року він був сповіщений банком про наявність приватних обтяжень. Наказом від 20 грудня 2016 року № 22 заборонено здійснювати будь-які видаткові банківські операції з рахунків пов`язаних осіб банку та клієнтів банку, наказами від 21 грудня 2016 року № 44 та № 50 банку доручено перерахувати кошти пов`язаних з банком осіб.

22 грудня 2016 року ОСОБА_1 стало відомо про списання з його рахунків грошових коштів на підставі наказу від 21 грудня 2016 року № 44, у тому числі, 13 917 627,89 грн за договором від 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295319301, 25 805,82 дол. США за договором від 23 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071315040901, 3 990,00 дол. США, а залишок 870,00 дол. США заблоковано, 676 516,44 грн за карткою/рахунком НОМЕР_1 , 183 709,94 грн за карткою/рахунком НОМЕР_2 , 60 748,83 грн за карткою/рахунком НОМЕР_3 .

Вважав, що грошові кошти в порушення статті 1071 ЦК України списані безпідставно без відповідного його розпорядження чи рішення суду, за відсутності доказів пов`язаності його з банком та повноважень тимчасового адміністратора банку ОСОБА_3 .

На підставі викладеного просив суд розірвати укладені ним договори депозитних вкладів від 09 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071295319301, від 23 вересня 2016 року № SAMDNWFD0071315040901, за карткою/рахунком НОМЕР_4 , за карткою/рахунком НОМЕР_1 , за карткою/рахунком НОМЕР_2 , за карткою/рахунком НОМЕР_3 та збитки у розмірі 30 665,82 дол. США та 14 838 603,10 грн, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 564 608,93 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2017 року позов задоволено частково.

Розірвано укладені між сторонами договори від 09 вересня 2016 року та від 23 вересня 2016 року, за карткою/рахунком № НОМЕР_5 , за карткою/рахунком № НОМЕР_6 , за карткою/рахунком НОМЕР_4 , за карткою/рахунком НОМЕР_1 , за карткою/рахунком НОМЕР_2 , за карткою/рахунком НОМЕР_3 , стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 збитки у сумі 30 665,82 дол. США та 14 838 603,10 грн та у дохід держави 8 640,00 грн судового збору.

У решті позову відмовлено.

Рішення місцевого загального суду мотивоване тим, що банком не надано доказів про розірвання договорів, помилково списано банком з рахунків ОСОБА_1 грошові кошти та стягнуто їх як збитки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову та присудження до стягнення судових витрат.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», за участю третіх осіб: Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про розірвання договорів та відшкодування збитків.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 і наявним у ПАТ КБ «ПриватБанк» його грошовим коштам надано відповідний правовий статус згідно з відповідними рішеннями та правочинами, внаслідок яких припинені належні йому права вимоги за грошовими зобов`язаннями як вкладника ПАТ КБ «ПриватБанк».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2018 року, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що виведення банку з ринку та продаж його державі було здійснено на підставі статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за 1 грн, тобто фактично відбулася конфіскація майна позивача; рішення суду про конфіскацію майна відсутнє; суд апеляційної інстанції помилково не визнав договір про придбання акцій від імені позивача нікчемним; його безпідставно визнано пов`язаною особою з ПАТ КБ «ПриватБанк», без пред`явлення відповідної вимоги, однак оскарження цього рішення можливо до застосування цього рішення; незаконне списання коштів відбулося з вини банку.

У липні 2018 року до суду надійшов відзив, у якому Національний банк України просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

19 липня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ПАТ КБ «ПриватБанк» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

09 листопада 2018 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про розгляд справи за участю представника.

Оскільки згідно з частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, відсутні підстави для розгляду справи у судовому засіданні за участю учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 09 вересня 2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір № SAMDNWFD0071295319301 (вклад «Стандарт»), за умовами якого останній передав, а банк прийняв як депозитний вклад 13 388 412,82 грн з процентною ставкою 19,5 % річних на строк до 09 вересня 2017 року. Згідно з пунктом 16 договору строк вкладу автоматично продовжується неодноразово. Положеннями пункту 12 договору повернення вкладу гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (т. 1, а. с. 8, 9).

23 вересня 2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір № SAMDNWFD0071315040901 (вклад «Стандарт»), за умовами якого останній передав, а банк прийняв як депозитний вклад 4 900,00 дол. США на строк з процентною ставкою 9 % річних до 23 вересня 2017 року включно. За положеннями пункту 16 договору строк вкладу автоматично продовжується неодноразово, а пунктом 12 договору передбачено, що повернення вкладу гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (т. 1, а. с. 12, 13).

Згідно з відомостями ПАТ КБ «ПриватБанк» на рахунках у банку перебували грошові кошти ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 14-43) за карткою/рахунком НОМЕР_4 (договір №SAMDN03000330930937), за карткою/рахунком НОМЕР_2 (договір №SAMDNWFC00017999282), за карткою/рахунком НОМЕР_3 (договір №SAMDР01000002589624ТТ).

Згідно з витягом з рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 105 відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема, ОСОБА_1 визнано особою, що пов`язана з ПАТ КБ «ПриватБанк» з кодом контрагента - НОМЕР_7 та за номером ознаки пов`язаної особи з банком - 526 (т. 1, а. с. 139, 148, 149).

Рішенням правління Національного банку України від 18 грудня 2016 року № 498-рш/БТ ПАТ КБ «ПриватБанк» віднесено до категорії неплатоспроможних (т. 1, а. с.130-134).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2016 року № 2859 розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «ПриватБанк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації, зокрема, з призначенням уповноваженими особами Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у банку директора врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Соловйову Н. А. та провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М. А . з делегуванням їм повноважень тимчасового адміністратора (т. 1, а. с. 106-116).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 грудня 2016 року № 2887 на підставі пункту 1 частини 5, частини шостої статті 12, частини першої статті 35, статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та плану врегулювання неплатоспроможного банку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 грудня 2016 року погоджено умови договорів про придбання акцій додаткової емісії від імені пов`язаних осіб неплатоспроможного ПАТ КБ «ПриватБанк», встановлення ціни кожного договору, розміру залишку суми грошових зобов`язань, доручення уповноваженій особі Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПриватБанк» Шевченку А. М. укласти договори про придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного ПАТ КБ «ПриватБанк» від імені набувачів - пов`язаних осіб з неплатоспроможним банком, доручення уповноваженій особі Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПриватБанк» Славкіній М. А. укласти вказані договори від імені емітента - ПАТ КБ «ПриватБанк». Згідно з додатком до рішення у переліку набувачів акцій зазначено ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 70, т. 2, а. с. 102-104).

20 грудня 2016 року між емітентом ПАТ КБ «ПриватБанк» та набувачем ОСОБА_1 , від імені якого діяла уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПриватБанк» Шевченко А. М. , укладено договір № 84/2016 про придбання акцій, за умовами якого набувач в обмін на акції відступає на користь емітента, а емітент набуває прав вимоги за наступними грошовими зобов`язаннями емітента перед набувачем, еквівалент яких у гривні складає наступну суму: договір № SAMDN02000735693959 - 4 480,00 грн, договір № SAMDN03000253858340 - 700 280,00 грн, договір №SAMDN03000330930937 - 105 000,00 грн, договір № SAMDN08000029313620 - 94 360,00 грн, № SAMDNWFC00017999282 - 10 080,00 грн, № SAMDNWFC0001999282ТТ - 173 320,00 грн, № SAMDNWFD0071295319301 - 13 917 400,00 грн, № SAMDNWFD0071315040901 - 679 280,00 грн, № SAMDР01000002589624ТТ - 60 480,00 грн (т. 2, а. с. 71-74).

Актом приймання-передавання від 20 грудня 2016 року, складеного від імені емітента та набувача тими ж особами, підтверджено припинення у набувача ОСОБА_1 належних йому прав вимоги за грошовими зобов`язаннями та виникнення у емітента права списати з рахунків набувача в емітента грошових коштів, а також засвідчено відсутність взаємних претензій щодо виконання договору (т. 2, а. с. 75, 76).

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПриватБанк» від 20 грудня 2016 року № 22 з 20 грудня 2016 року заборонено здійснювати у вказаному банку будь-які банківські операції з рахунків пов`язаних із банком осіб та клієнтів банку згідно відповідного переліку та забезпечити блокування їх рахунків (т. 1, а. с. 187).

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПриватБанк» від 21 грудня 2016 року № 44 надано розпорядження про перерахування коштів пов`язаних осіб з банком, що обліковуються на рахунках банку, на відповідні рахунки банку, зокрема, згідно з додатком № 1 контрагента ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 188, 189, т. 2, а. с. 79).

Випискою про операції з цінними паперами підтверджено переказ 20 грудня 2016 року акцій на ім`я ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 77).

21 грудня 2016 року між Державою Україна в особі Міністерства фінансів України як покупцем та усіма особами, які є власниками простих іменних акцій банку у кількості відповідно до реєстру акціонерів ПАТ КБ «ПриватБанк» (додаток № 1), від імені яких діє уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПриватБанк» Шевченко А. М. , як продавцем укладено договір, за умовами якого уповноважена особа від імені кожного з акціонерів зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити відповідні акції, власником яких є акціонери відповідно до реєстру. Згідно з додатком № 1 у Реєстрі акціонерів ПАТ КБ «ПриватБанк» в Національній депозитарній системі України зазначено ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 114-124).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Зазначені положення кореспондуються з частиною першою статті 4 ЦПК України.

У частині третій статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов`язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв`язків із банком. Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов`язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи, пов`язаною з банком, не доведе протилежного.

Відповідно до положень частини шостої статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у день отримання рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку відповідно до пункту 5 частини другої статті 39 цього Закону Фонд у строки, встановлені цією частиною, вживає заходів до додаткового розміщення акцій нової емісії.

До здійснення внеску до статутного капіталу Фонд має право розпорядитися необтяженими грошовими зобов`язаннями банку перед пов`язаними особами, а також необтяженими грошовими зобов`язаннями перед юридичними та фізичними особами, що не пов`язані з банком, крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб шляхом обміну зазначених зобов`язань на акції додаткової емісії банку.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи наділений правом на розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на депозитних рахунках вкладників.

Статтею 1071 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що внаслідок визнання рішенням Комісії з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 105 ОСОБА_1 пов`язаною з ПАТ КБ «ПриватБанк» особою грошові кошти, належні йому грошові кошти, що обліковувались на рахунках банку, зокрема, на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 грудня 2016 року № 2887, наказів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПриватБанк» від 21 грудня 2016 року № 44, перераховані на відповідні рахунки банку.

20 грудня 2016 року між емітентом ПАТ КБ «ПриватБанк» та набувачем ОСОБА_1 вчинено правочин, у результаті якого припинені належні ОСОБА_1 права вимоги за грошовими зобов`язаннями, а у емітента виникло право списати з рахунків набувача в емітента грошових коштів, а 21 грудня 2016 року між Державою Україна в особі Міністерства фінансів України як покупцем та усіма особами, які є власниками простих іменних акцій банку, у тому числі, ОСОБА_1 , вчинено договір відносно належних йому акцій.

Суд апеляційної інстанції правильно вважав, що фактично як ОСОБА_1 , так і наявним у ПАТ КБ «ПриватБанк» його грошовим коштам надано відповідний правовий статус згідно зазначених рішень та правочинів, внаслідок яких припинені належні йому права вимоги за грошовими зобов`язаннями як вкладника ПАТ КБ «ПриватБанк».

Також, встановлено, що жодне із зазначених рішень, наказів та договорів, які складають самостійний предмет спору, ОСОБА_1 не оскаржено у належній юрисдикції та у встановленому законом порядку недійсним не визнано. У зв`язку з цим самі по собі посилання ОСОБА_1 на те, що його безпідставно визнано пов`язаною особою з ПАТ КБ «ПриватБанк», без пред`явлення відповідної вимоги, не можуть бути досліджені судом при розгляді даного позову, предметом якого фактично не є оспорювання відповідного рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами Національного банку України, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 на підставі статей 1058 1071 ЦК України про розірвання договорів та стягнення збитків задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги про те, що виведення банку з ринку та продаж його державі було здійснено на підставі статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за 1 грн, тобто фактично відбулася конфіскація майна позивача; рішення суду про конфіскацію майна відсутнє; суд апеляційної інстанції помилково не визнав договір про придбання акцій від імені позивача нікчемним; його безпідставно визнано пов`язаною особою з ПАТ КБ «ПриватБанк», без пред`явлення відповідної вимоги, однак оскарження цього рішення можливо до застосування цього рішення; незаконне списання коштів відбулося з вини банку, висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги).

Так, доводи позивача щодо порушення його права власності та укладення договору з метою незаконного заволодіння майном, не відповідають вищевказаним встановленим обставинам щодо придбання за грошові кошти з відповідних рахунків позивача у ПАТ КБ «ПриватБанк» акцій додаткової емісії зазначеного банку відповідно до положень статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Тобто списання коштів з відповідних рахунків позивача здійснено за наявності відповідної правової підстави, якою є договір про придбання акцій, укладений на виконання вимог закону.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що наведена норма Закону не дозволяє дійти однозначного висновку про наявність у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб права розпоряджатись коштами на поточних та депозитних рахунках юридичних та фізичних осіб як пов`язаних з банком, так і не пов`язаних з ним, то суд касаційної інстанції зазначає наступне.

За змістом частини шостої статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд має право розпоряджатися (шляхом обміну на акції додаткової емісії банку) необтяженими грошовими зобов`язаннями банку як перед пов`язаними особами, так і перед юридичними та фізичними особами, що не пов`язані з банком. Водночас окреме зазначення у наведеній правовій нормі про зобов`язання кожної з вказаних груп осіб із застосуванням розділового сполучника "а" дає підстави для висновку про неоднакове правове регулювання правовідносин щодо відповідних необтяжених грошових зобов`язань банку в залежності від особи кредитора таких зобов`язань та встановлення виключення щодо коштів за поточними та депозитними рахунками саме стосовно осіб, що не пов`язані з банком.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що уповноважена особа Фонду від імені усіх власників акцій ПАТ КБ «ПриватБанк», у тому числі від імені позивача, уклала договір купівлі-продажу акцій цього банку, за умовами якого Держава Україна в особі Міністерства фінансів України придбала 100 % акцій ПАТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, на підставі положень статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» грошові кошти ОСОБА_1 , від імені якого на підставі вимог закону діяла уповноважена особа Фонду - ОСОБА_3 , були обміняні на акції додаткової емісії ПАТ КБ «ПриватБанк» і у подальшому продані Державі Україні. Тобто позивач розпорядився грошовими коштами, які розміщувалися на депозитних рахунках у ПАТ КБ «ПриватБанк», на власний розсуд.

При вирішенні справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко