Постанова

Іменем України

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 201/7200/18

провадження № 61-12335св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути на її користь 44 994, 42 грн на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначала, що 19 березня 2018 року о 10:30 год в м. Дніпрі на перехресті вулиць Княгині Ольги та Ярослава Мудрого сталася ДТП за участю автомобіля Nissan Murano, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля Land Rover Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_2 , під її керуванням.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до рахунку-фактури № 742 від 19 червня 2018 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕЛІТА ПРЕМІУМ», вартість ремонтних робіт автомобіля Land Rover RangeRover, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 49 507 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 8 251, 17 грн.

16 травня 2018 року Публічне акціонерне товариством «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ПАТ «СК «Універсальна») перерахувало на її рахунок страхове відшкодування у розмірі 4 512, 58 грн, однак вказана сума не покриває витрати на ремонт пошкодженого автомобіля.

Оскільки їй як кредитору належить право вимоги як до особи, винної у вчиненні ДТП, так і до страхової компанії, внаслідок ДТП їй було завдано моральну шкоду, заподіяно емоційні страждання, пов`язані з пошкодженням майна, необхідністю докласти додаткові зусилля для проведення експертизи з метою з`ясування вартості відновлювального ремонту автомобіля, підготовки документів для звернення до суду, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була на час ДТП застрахована у ПАТ «СК «Універсальна», обов`язок з відшкодування заподіяної шкоди майну потерпілої особи покладається на вказану компанію в межах загального ліміту відповідальності страховика (100 000 грн), тому заявлені позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими. Позивач не довела належними та допустимими доказами факт заподіяння відповідачем моральної шкоди, тому позов у цій частині також задоволенню не підлягає.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2019 року скасовано та ухвалене нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 908, 05 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, та 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Позивач отримала страхову виплату від ПАТ «СК «Універсальна» в розмірі 4 512, 58 грн.

Відповідно до звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна компанія» від 25 червня 2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Land RoverRange Rover, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є позивач, з урахуванням зносу складає 13 420, 63 грн.

Враховуючи наведене, відповідач на підставі статті 1194 ЦК України має відшкодувати позивачу різницю між визначеною звітом від 25 червня 2016 року вартістю відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 13 420, 63 грн та страховим відшкодуванням у розмірі 4 512, 58 грн, що складає 8 908, 05 грн.

Зважаючи на те, що в результаті ДТП ОСОБА_1 вимушена була витрачати свій час на ліквідацію її наслідків, зазнала моральних переживань, з урахуванням вимог розумності та справедливості, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2019 року та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2019 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 надала звіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна компанія» від 25 червня 2016 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту її автомобіля з урахуванням зносу складає 13 420, 63 грн.

Оскільки розмір вартості відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля не перевищує ліміт відповідальності страховика (100 000 грн), то саме останній є належним відповідачем в межах вказаного ліміту.

Стягнення з нього як особи, винної у вчиненні ДТП, різниці між вартістю відновлювального ремонту та розміром виплаченого страхового відшкодування, з урахування того, що його цивільно-правова відповідальність застрахована в установленому законом порядку, суперечить правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15- ц.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою судді Верховного Суду від 26 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

За ціною позову, обчисленою відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, справа є малозначною, проте у скарзі порушено питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у суду були наявні підстави для відкриття касаційного провадження.

15 серпня 2019 року справа № 201/7200/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 19 березня 2018 року о 10:30 год в м. Дніпро на перехресті вулиць Княгині Ольги і Ярослава Мудрого водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Nissan Murano, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Land Rover Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_2 порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України.

В результаті вказаної ДТП автомобіль позивача отримав механічні ушкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника автомобіля Nissan Murano, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7331595 в ПАТ «СК «Універсальна», відповідно до якого ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 грн.

Встановлено, що 16 травня 2018 року позивач отримала страхову виплату від ПАТ «СК «Універсальна» в розмірі 4 512, 58 грн згідно страхового акту 39260/1.

Як вбачається з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕЛІТА ПРЕМІУМ» № 742 від 19 червня 2018 року, який дійсний протягом 3-х банківських днів, вартість ремонту автомобіля Land Rover Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 49 507, 08 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 8 251, 18 грн.

Відповідно до звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна компанія» від 25 червня 2018 року вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля Land Rover Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 29 777, 92 грн, значення коефіцієнту фізичного зносу - 0, 700, вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу складає 13 420, 63 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк (пункт 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування).

Згідно з пунктом22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу (пункт 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика)).

Відповідно до пункту 2.4 указаної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність відповідача як власника автомобіля Nissan Murano, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7331595 в ПАТ «СК «Універсальна», майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Вирішуючи спір по суті, апеляційний суд не врахував, що 16 травня 2018 року ПАТ СК «Універсальна» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 згідно страхового акту 39260/1 без ПДВ у розмірі 4 512, 58 грн, не дослідив вказаний страховий акт, на підставі якого страховою компанією було виплачене страхове відшкодування, та не встановив причину виплати відшкодування у вказаному розмірі з урахуванням того, що ліміт відповідальності страховика за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7331595 становить 100 000 грн, а відповідно до звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна компанія» від 25 червня 2018 року вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля Land Rover Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 29 777, 92 грн, значення коефіцієнту фізичного зносу - 0, 700, вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу складає 13 420, 63 грн.

Вказані обставини мають значення для вирішення спору, оскільки на відповідача можна покласти відповідальність лише у разі, якщо відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Також апеляційний суд не дослідив, чи повідомляла позивач страхову компанію про незгоду з виплаченим розміром страхового відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, в силу наданих процесуальним законом повноважень, суд касаційної інстанції позбавлений права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, надавати оцінку доказам, що не були предметом їх перевірки, чи робити їх переоцінку.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції позбавлений можливості ухвалити власне рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

За таких обставин судове рішення апеляційного суду не може вважатися законним і обґрунтованим, тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального та процесуального права з урахуванням правової позиції, висловленої ВеликоюПалатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Керуючись статтями 400, 406, 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов СуддіВ. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов