Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 201/8528/19
провадження № 61-1795св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - голова правління Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Петр Крумханзл,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року в складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року Первинна профспілкова організація співробітників головного офісу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (назву якої змінено на Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - Профспілкова організація») звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та видати наказ.
Позов обґрунтований тим, що у липні 2019 року Профспілкова організація, керуючись статтею 40 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон), з метою захисту трудових та соціально-економічних прав членів профспілки, звернулась до голови правління АТ КБ «ПриватБанк» Петра Крумханзл зі зверненнями, у яких просила:
- винести наказ, яким заборонити призначення надурочних робіт без відповідного наказу правління АТ КБ «ПриватБанк»;
- надати копії внутрішніх нормативних актів керівництва АТ КБ «ПриватБанк», що є чинними щодо формування фондів заробітної плати та інших обов`язкових виплат і компенсацій працівникам АТ КБ «ПриватБанк», порядок призначення та виплати премій та інших матеріальних заохочень, відшкодування витрат на відрядження, а також порядок формування фондів для задоволення соціально-побутових та культурних потреб трудового колективу АТ КБ «ПриватБанк»;
- надати документи та повідомити інформацію щодо проходження працівниками АТ КБ «ПриватБанк» поліграфічних тестувань;
- надати інформацію та підготовити спільно із позивачем нормативний акт щодо проведень службових перевірок трудової діяльності співробітників АТ КБ «ПриватБанк».
Посилаючись на те, що відповідач не надав відповіді на вищевказані звернення, просила:
- визнати протиправним ненадання АТ КБ «ПриватБанк» відповідей на звернення Профспілкової організації;
- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» невідкладно надати Профспілковій організації засвідчені належним чином копії усіх внутрішніх нормативних актів АТ КБ «ПриватБанк», що є чинними та регламентують випадки призначення та порядок проведення внутрішніх (відповідними підрозділами АТ КБ «ПриватБанк») перевірок трудової (службової) діяльності працівників АТ КБ «ПриватБанк»; усі внутрішні нормативні акти АТ КБ «ПриватБанк», що є чинними стосовно цілей, правових підстав та порядку проходження працівниками банку поліграфічного тестування, усіх наявних відомостей про підприємства, установи та організації, що надають банку послуги з поліграфічного тестування співробітників, усю наявну інформацію щодо того, які структурні підрозділи АТ КБ «ПриватБанк» відповідають за проведення поліграфічного тестування, із зазначенням їх функцій з посиланням на нормативні документи АТ КБ «ПриватБанк», якими вони затверджені, усіх наявних відомостей про методики цього тестування; посвідчені належним чином копій усіх внутрішніх нормативних актів керівництва АТ КБ «ПриватБанк», що є, стосовно формування фондів заробітної плати та інших обов`язкових виплат і компенсацій працівникам банку, порядку призначення та виплати премій та інших матеріальних заохочень, відшкодування витрат на відрядження, а також порядку формування фондів для задоволення соціально-побутових та культурних потреб трудового колективу АТ КБ «ПриватБанк»;
- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» невідкладно прийняти наказ про сувору заборону будь-яких надурочних робіт, зокрема, призначення керівником будь-якого рівня службових нарад в неробочий час, без офіційного наказу про це правління АТ КБ «ПриватБанк», який може бути виданий лише у випадках крайньої необхідності, з обов`язковою виплатою учасникам робіт компенсації за роботу в неурочний час.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним ненадання роботодавцем АТ КБ «ПриватБанк» відповіді на звернення Первинної профспілкової організації співробітників головного офісу АТ КБ «ПриватБанк» в м. Дніпро в особі комітету за вихідними №№ ППО2019-2, ППО2019-3, ППО2019-4, ППО2019-5 від 08 липня 2019 року. Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» невідкладно надати Первинній профспілковій організації співробітників головного офісу АТ КБ «ПриватБанк» в м. Дніпро в особі комітету інформацію та документи, які є в його розпорядженні, у відповідь на його звернення, а саме:
1. Звернення від 08 липня 2019 року № ППО2019-3, отримане 08 липня 2019 року, про надання інформації та підготовку нормативного акта щодо надання засвідчених належним чином копій усіх внутрішніх нормативних актів АТ КБ «ПриватБанк», що є чинними зараз, що регламентують випадки призначення та порядок проведення внутрішніх (силами відповідних підрозділів АТ КБ «ПриватБанк») перевірок трудової (службової) діяльності працівників АТ КБ «ПриватБанк» та пропозицією підготувати єдиний нормативний акт з вищенаведеного приводу за участю профспілки, в якому, зокрема, передбачити такі положення:
- що у вищенаведеному наказі (розпорядженні) мають бути викладені приводи та правові підстави перевірки, її план, виконавець (виконавці) та строки проведення;
- що особа, діяльність якої перевіряється, має право ознайомитися із вказаним вище наказом (розпорядженням) та зробити його копію або отримати належним чином посвідченої копії цього документу;
- що за бажанням особи, діяльність якої перевіряється, до перевірки має бути залучений представник профспілки, призначений комітетом профспілки, який має користуватися усіма правами перевіряльника.
2. Звернення від 08 липня 2019 року № ППО2019-5, отримане 08 липня 2019 року, про надання інформації, а саме: засвідчені належним чином копії таких документів:
- усіх внутрішніх нормативних актів АТ КБ «ПриватБанк», що є чинними зараз, щодоцілей, правових підстав та порядку проходження працівниками вищенаведеного банку поліграфічного тестування;
- усю наявну інформацію стосовно того, які структурні підрозділи АТ КБ «ПриватБанк» відповідають за проведення поліграфічного тестування, із зазначенням їх функцій з посиланням на нормативні документи АТ КБ «ПриватБанк», якими вони затверджені;
- усі наявні відомості методики цього тестування,
та повідомлення наступної інформації:
- чи передбачений обов`язок співробітників банку проходити поліграфічне тестування. Якщо «так», то яким нормативним актом це передбачено;
- чи може бути результат проходження поліграфічного тестування підставою для звільнення трудящого. Якщо «так», то яким нормативним актом це передбачено;
- чи є проходження поліграфічного тестування добровільним. Якщо «ні», то яким нормативним актом це передбачено;
- чи передбачена відповідальність співробітників за відмову від його проходження. Якщо «так», то яким нормативним актом це передбачено.
3. Звернення від 08 липня 2019 року № ППО2019-2, отримане 08 липня 2019 року, про надання посвідчених належним чином копій усіх внутрішніх нормативних актів керівництва АТ КБ «ПриватБанк», що є чинним зараз, стосовно формування фондів заробітної плати та інших обов`язкових виплат і компенсацій працівникам вищенаведеного банку, порядку призначення та виплати премій та інших матеріальних заохочень, відшкодування витрат на відрядження, а також порядку формування фондів для задоволення соціально-побутових та культурних потреб трудового колективу АТ КБ «ПриватБанк».
4. Звернення від 08 липня 2019 року № ППО2019-4, отримане 08 липня 2019 року, щодо заборони роботи в неурочний час з проханням винести спеціальний наказ про сувору заборону будь-яких понадурочних робіт, зокрема, призначення керівниками будь-якого рівня службових нарад, без офіційного наказу про це правління АТ КБ «ПриватБанк», який може бути виданий лише у випадках необхідності, з обов`язковою виплатою учасникам робіт компенсації за роботу в неурочний час.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що АТ КБ «ПриватБанк» порушило вимоги частини першої статті 45 Закону, оскільки у визначений законом строк не надало інформацію на запити, підписані головою комітету Первинної профспілкової організації співробітників головного офісу АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2, щодо питань нарахування та виплати заробітної плати, проведення службових перевірок, поліграфічних тестувань та прийняття наказу про заборону понаднормової праці.
Вказана профспілка створена та діє в АТ КБ «ПриватБанк» і об`єднує співробітників цього банку, тому між Профспілковою організацією та АТ КБ «ПриватБанк» існує правовий взаємозв`язок, у зв`язку з чим позивач є належним представником трудового колективу банку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2020 року скасовано. У позові відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовивши у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок суду першої інстанції про бездіяльність та ухилення АТ КБ «ПриватБанк» від надання відповідей на запити позивача є помилковим, оскільки, звертаючись з відповідними зверненнями від 08 липня 2019 року, позивач не надав відповідачу документи, які б підтверджували повноваження голови комітету Профспілкової організації ОСОБА_2 Посилання суду першої інстанції про безумовне право Профспілкової організації представляти інтереси колективу банку є помилковим, оскільки між сторонами відсутній укладений колективний договір.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням відсутності укладеного колективного договору між АТ КБ «ПриватБанк» та Профспілковою організацією відсутні правові підстави для розгляду банком звернень позивача відповідно до статті 40 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Запитувана інформація є конфіденційною, що підтверджується Положенням про класифікатор інформації, а запит щодо прийняття наказу про сувору заборону будь-яких надурочних робіт не є зверненням, а імперативною вимогою про прийняття розпорядчого акта.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року Профспілкова організація звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року, просила її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що запити до відповідача подані 08 липня 2019 року, з цим позовом позивач звернувся до суду у липні 2019 року, а лист банку з проханням надати копію статуту та підтвердити повноваження представника Профспілкової організації, датований 30 серпня 2019 року.
Висновки, викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції є суперечливими, тому вона є необґрунтованою.
Посилавшись на пункт 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд апеляційної інстанції застосував статтю 45 КЗпП України в редакції від 19 січня 1995 року, яка втратила чинність 05 січня 2001 року.
Суд апеляційної інстанції не врахував рішення Конституційного Суду України від 29 жовтня 1988 року у справі № 14-рп, у якому роз`яснено, що поняттям «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації» в розумінні Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) охоплюється будь - яка професійна спілка, яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди.
Аргументи інших учасників справи
Відзив АТ КБ «ПриватБанк» мотивований тим, що постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна оцінка із правильним застосуванням норма матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Суд апеляційної інстанції не допустив порушень процесуального законодавства, які б призвели до неправильного вирішення справи.
У додаткових поясненнях АТ КБ «ПриватБанк» посилається на постанову Верховного Суду від 01 грудня 2021 року в справі № 910/10754/20, у якій вказано, що відсутність колективного договору виключає право профспілки представляти інтереси усього трудового колективу банку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
У лютому 2022 року від відповідача надійшли пояснення, в яких просить врахувати правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/10754/20.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 19 червня 2019 року Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області зареєструвало Профспілкову організацію.
21 червня 2019 року про створення профспілкової організації повідомлено голову правління АТ КБ «ПриватБанк» Петра Крумханзл.
08 липня 2019 року Профспілкова організація співробітників головного офісу АТ КБ «ПриватБанк», з метою захисту трудових та соціально-економічних прав членів профспілки, подала до АТ КБ «ПриватБанк» чотири звернення, які підписані головою комітету Профспілкової організації ОСОБА_2
У зверненнях від 08 липня 2019 року № № ППО2019-2, ППО2019-3, ППО2019-5, ППО2019-4 позивач просив відповідача:
- винести наказ, яким заборонити призначення надурочних робіт без відповідного наказу правління АТ КБ «ПриватБанк»;
- надати копії внутрішніх нормативних актів керівництва АТ КБ «ПриватБанк», що є чинними стосовно формування фондів заробітної плати та інших обов`язкових виплат і компенсацій працівникам вищенаведеного банку, порядок призначення та виплати премій та інших матеріальних заохочень, відшкодування витрат на відрядження, а також порядок формування фондів для задоволення соціально-побутових та культурних потреб трудового колективу АТ КБ «ПриватБанк»;
- надати документи та повідомити інформацію щодо проходження працівниками АТ КБ «ПриватБанк» поліграфічних тестувань;
- надати інформацію та підготовити спільно із позивачем нормативний акт щодо проведень службових перевірок трудової діяльності співробітників АТ КБ «ПриватБанк».
09 серпня 2019 року Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області зареєструвало зміни до установчих документів, відповідно до яких назву позивача змінено на «Первинна профспілкова організація співробітників АТ КБ «ПриватБанк».
30 серпня 2019 року відповідач направив позивачу лист, у якому просив надати документи на підтвердження повноважень ОСОБА_2, який підписав вищевказані звернення.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилався на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 804/2581/16, адміністративне провадження № К/9901/10393/18.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У справі, яка переглядається, встановлено, що між сторонами виник спір щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, що підтверджується змістом відповідних звернень від 08 липня 2019 року № № ППО2019-2, ППО2019-3, ППО2019-5, ППО2019-4, поданих Профспілковою організацією до АТ КБ «ПриватБанк» з метою захисту трудових та соціально-економічних прав членів профспілки.
Права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом, цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами (стаття 244 КЗпП України).
Працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки (стаття 2, частини перша, друга статті 246 КЗпП України).
Згідно зі статтею 1 Закону професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - це добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі; профспілковий представник - керівник профспілки, її організації, об`єднання профспілок, профспілкового органу, профорганізатор або інша особа, уповноважена на представництво статутом або відповідним рішенням профспілкового органу.
Відповідно до статті 2 Закону професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.
Згідно зі статтею 3 Закону його дія поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об`єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об`єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частини другої статті 243 КЗпП України держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об`єднаннями громадян.
Відповідно до статті 10 Закону усі профспілки рівні перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки.
Згідно з частинами першою, четвертою, п`ятою статті 19 Закону профспілки, їх об`єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об`єднаннями громадян. Профспілки, їх об`єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ. Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а
Частиною першою статті 40 Закону визначено перелік суб`єктів, які мають право звертатись із зверненнями про надання інформації. Зокрема, такими суб`єктами можуть бути члени виборних органів профспілок, об`єднань профспілок, а також повноважні представники цих органів.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 14 Закону статут профспілки, серед іншого, передбачає повноваження її організаційних виборних органів.
Згідно з статтею 252-1 КЗпП України усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством, утворюють трудовий колектив підприємства.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що Профспілка організація створена та діє в АТ КБ «ПриватБанк» і об`єднує співробітників цього банку, тому між нею та банком існує правовий взаємозв`язок, у зв`язку з чим позивач є належним представником трудового колективу банку. АТ КБ «ПриватБанк» порушило вимоги частини першої статті 45 Закону, оскільки у визначений законом строк не надало інформацію на запити, підписані головою комітету Профспілкової організації ОСОБА_2, щодо питань нарахування та виплати заробітної плати, проведення службових перевірок, поліграфічних тестувань та прийняття наказу про заборону понаднормової праці.
Відмовивши у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що є помилковим висновок суду першої інстанції про безумовне право Профспілкової організації представляти інтереси колективу банку, оскільки між сторонами відсутній укладений колективний договір.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги (частина перша статті 400 ЦПК України).
У касаційній скарзі Профспілкова організація посилається на те, що суд апеляційної інстанції не застосував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 11 червня 2018 року у справі № 804/2581/16, адміністративне провадження №К/9901/10393/18, а саме що поняттям «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації", яке вживається в абзаці шостому частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України, охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що вони частково заслуговуть на увагу.
У постанові від 18 червня 2018 року, справа №804/2581/16, адміністративне провадження №К/9901/10393/18, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що поняттям «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації", яке вживається в абзаці шостому частини першої статті 43-1 Кодексу законів про працю України, охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди.
Суд апеляційної інстанції як одну із підстав відмови в позові зазначив відсутність між сторонами укладеного колективного договору, оскільки чинне трудове законодавство України передбачає певні умови застосування статті 40 Закону, які передбачають наявність взаємозв`язку між діяльністю профспілкової організації та підприємством, керівнику якого може бути пред`явлено запит про надання інформації.
Отже, висновки суду апеляційної інстанції та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо тлумачення частини першої статті 43-1 КЗпП України є різними.
Водночас Верховний Суд зазначає таке.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04 травня 2022 року, справа № 201/909/20, провадження № 14-34цс22, прийнято для продовження розгляду цивільну справу за позовом Петра Крумханзла до Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання незаконним та скасування рішення комітету профспілкової організації за касаційною скаргою Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року.
Велика Палата Верховного Суду взяла до уваги, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вважає, що наявні підстави для відступу від висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 01 грудня 2021 року (справа № 910/10754/20) та постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 18 червня 2018 року (справа № 804/2581/16), вказавши, що: на підприємстві можуть діяти декілька профспілок, які є рівними перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав та інтересів членів профспілки. При цьому положення КЗпП України не передбачають, що вимога про звільнення у разі порушення законодавства про працю, умов колективного договору керівником може бути заявлена лише тією профспілкою, яка була стороною колективного договору. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати, висловленою в постанові від 26 травня 2021 року у справі № 201/1426/20-ц.
Верховний Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції відмовив у позові також з інших підстав, а самезвертаючись з відповідними зверненнями від 08 липня 2019 року, позивач не надав відповідачу документи, які б підтверджували повноваження голови комітету Профспілкової організації ОСОБА_2 Запитувана інформація є конфіденційною, що підтверджується Положенням про класифікатор інформації, а запит щодо прийняття наказу про сувору заборону будь-яких надурочних робіт не є зверненням, а імперативною вимогою про прийняття розпорядчого акта.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, крім позивача у Банку створено, зареєстровано та діє приблизно 39 профспілкових організацій з різним статусом.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 14 Закону статут профспілки, серед іншого, передбачає повноваження її організаційних виборних органів.
Згідно зі статтями 1, 14, 40 Закону право на подання інформаційних запитів мають виключно або члени виборних органів профспілки або профспілкові представники, уповноважені на такі дії статутом Профспілки. Враховуючи те, що вказані особи можуть бути змінені без відома і погодження роботодавця у будь-який час, для підтвердження повноважень конкретної особи на звернення до роботодавця від імені та в інтересах профспілковий представник мав надати докази, що такі дії узгоджуються зі статутом Профспілкової організації. При направленні запитів від 08 липня 2019 року № № ППО2019-3, ППО2019-5, ППО2019-2, ППО2019-1 позивач не надав відповідачу належні документи, які б підтвердили повноваження ОСОБА_2 як Голови Профспілкової організації (статут, протокол засідання загальних зборів про обрання Голови Профспілкової організації). З метою з`ясування повноважень заявника 30 серпня 2019 року АТ КБ "Приватбанк" звернулося до позивача з листом, в якому попросило надати копію статуту Профспілкової організації, а також інші документи, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 Однак відповідь на зазначений лист відповідач не отримав.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про бездіяльність та ухилення від надання відповідей на звернення позивача не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить вимогам статей 1, 14, 40 Закону.
Крім того, інформація, яку просив надати позивач, мала статус конфіденційної та не могла бути розкрита банком відповідно до статей 1, 6, 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та статті 7 Закону України "Про інформацію".
Щодо цих висновків суду апеляційної інстанції відсутні доводи касаційної скарги з урахуванням підстав касаційного оскарження (частина друга статті 389 ЦПК України), тому Верховний Суд їх не оцінює.
Доводи касаційної скарги про незастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду у справі 804/2581/16 не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, а є підставою для зміни мотивувальної частини, оскільки посилання на таку підставу відмови у позові як відсутність між сторонами укладеного колективного договору не є необхідним з урахуванням підстав та змісту позову, а також інших висновків суду апеляційного інстанції про відмову у позові.
Водночас Верховний Суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, враховуючи підстави відмови у позові, які є самостійними для відмови у позові.
З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку про зміну оскаржуваного судового рішення, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Клопотання АТ КБ «ПриватБанк»у відзиві на касаційну скаргу щодо розгляду справи за участі сторін у судовому засіданні суд касаційної інстанції відхилив, з огляду на відсутність необхідності заслухати пояснення сторін (статті 43 402 ЦПК України).
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 412 ЦПК України підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про зміну постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року, з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки касаційну скаргу задоволено частково, постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року змінено, з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргуПервинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2020 рокузмінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
А. С. Олійник
Г. І. Усик
В. В. Яремко