Постанова

Іменем України

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 202/1601/16-ц

провадження № 61-11159св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська у складі судді Бєльченко Л. А. від 07 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М. від 01 липня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описовачастина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, визнання введення в експлуатацію незаконним, визнання права набуття введення в експлуатацію та відшкодування шкоди.

Судові рішення, ухвалені по справі

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська

від 29 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2017 року залишено без змін.

05 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення

Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 грудня

2016 року.

Заява мотивована тим, що 14 листопада 2019 року ним отримані відомості з погосподарської книги Самаровської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області за 1950-1952 років, в якій містяться записи про відведення ОСОБА_4 в 1950 році в АДРЕСА_1 , як робітнику, присадибної ділянки площею 0,15 га під забудову. А отже введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку Б-1, сараю Г, вбиральні З у домоволодіння АДРЕСА_2 згідно акта приймання житлового будинку на ім`я ОСОБА_5 , є незаконним, оскільки ОСОБА_4 як єдиний законний землекористувач не надавав згоди на зміну договору про надання земельної ділянки у користування і виконкомом таке рішення не приймалось.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська

від 07 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Індустріального районного суду від 29 грудня 2016 року.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що зазначені заявником обставини не можна вважати нововиявленими обставинами в розумінні положень статті 423 ЦПК України.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська

від 07 квітня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

25 липня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 07 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2020 року та передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга аргументована тим, що суди належним чином не дослідили та не перевірили обставини, на які ОСОБА_1 посилалася як на підставу для перегляду рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду

від 05 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали справи № 202/1601/16-ц з Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.

У серпні 2020 року справа № 202/1601/16-ц надійшла до Верховного Суду.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

ОСОБА_1 свою заяву про перегляд у зв?язку з нововиявленими обставинами рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 грудня 2016 року мотивував посиланням на пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України, а саме тим, що йому стали відомі істотні для справи обставини в частині відмови в задоволенні позову про визнання незаконними введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку Б-1, сараю Г, вбиральні З у домоволодінні АДРЕСА_2 згідно акта приймання індивідуального житлового будинку на ім`я ОСОБА_5 ; визнання за ним права набуття введення в експлуатацію цього житлового будинку Б-1 з господарськими спорудами, які існували на час розгляду справи, але не були встановлені судом, не були і не могли бути відомі йому під час розгляду цієї справи, які входять до предмету доказування та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки сторін, що беруть участь у справі.

Статтею 423 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких рішення суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами, зокрема, пунктом першим частини другої цієї статті встановлено, що підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Для визначених в пунктах 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_6 без задоволення, оскільки обставина на яку посилається заявник не є нововиявленою у розумінні статті 361 ЦПК України 2004 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги на судові рішення судів попередніх інстанцій

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки останні ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 07 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун