ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 202/1774/15-а(2-а/0202/145/2016)
адміністративне провадження № К/9901/4312/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за
касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2017 (суддя Волошин Є.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (колегія у складі суддів Кругового О.О., Прокопчук Т.С., Шлай А.В.)
у справі № 202/1774/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Дніпропетровську
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
УСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому просив:
- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, основної пенсії з 2000 по 2010 рік з урахуванням проведених виплат;
- стягнути з відповідача перераховану пенсію, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи з 2000 по 2010 рік;
- зобов`язати відповідача виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 2000 по 2010 рік.
2. Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2015 у задоволенні позову відмовлено.
3. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015, постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2015 скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2016, постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Позивачем подавалися уточнення позовних вимог, згідно яких, останній просив:
- визнати бездіяльність відповідача щодо перерахунку та виплати недоотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.08.1995 по 27.06.2010;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок недоотриманої пенсії з 01.08.1995 по 01.10.1995 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 779 від 02.10.1995; з 01.10.1995 по 01.01.1996 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 35 від 10.01.1996; з 01.01.1996 по 01.04.1996 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.1996; з 01.04.1996 по 01.08.1996 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996; з 01.08.1996 по 27.06.2010 відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат.
6. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Дніпропетровську про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрито.
7. 24.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення, у якій останній просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2017 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
9. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2018 відкрито касаційне провадження.
11. Закриваючи провадження у справі № 202/1774/15-а, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на день розгляду даної справи є постанова суду (справа № 0417/2а-371/2011) з того самого спору і між тими самими сторонами, яка набрала законної сили.
12. У касаційній скарзі позивач зазначає про те, що у справі, що переглядається, та у справі № 0417/2а-371/2011 не збігаються сторони, а також різняться предмет та підстави позову, що свідчить про нетотожність спору та відсутність правових підстав для закриття провадження у справі, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.
13. Крім того, скаржник зазначає про те, що в матеріалах справи відсутня, а судом першої та апеляційної інстанцій не витребовувалась копія позовної заяви, що була заявлена у справі № 0417/2а-371/2011, для встановлення обставин.
14. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.
15. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, та дійшов наступного висновку.
16. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України (в редакції, чинній станом на час постановлення оскаржуваних судових рішень), суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в грудні 2010 року ОСОБА_1 звертався до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (правонаступником якого є Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України у м. Дніпропетровську) про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення та перерахунок пенсії. Позовні вимоги, в частині здійснення перерахунку пенсії, були заявлені позивачем з період з моменту, коли позивач пішов на пенсію по момент винесення рішення у справі.
18. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 (справа №0417/2а-371/2011), яка набрала законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення та перерахунок пенсії були частково задоволенні. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (правонаступником якого є Лівобережне об`єднане управління пенсійного фонду України у м. Дніпропетровську) щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.50, п.4 ст.54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 27.06.2010; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська провести ОСОБА_1 перерахунок та забезпечити виплату державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до вимог ст.50, п.4 ст.54, п.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: держаної пенсії - у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, із застосуванням положень ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 27.06.2010, з урахуванням отриманих сум. Позовні вимоги щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення до 2009 року включно та додаткової пенсії до 26.06.2010 включно - залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
19. Отже, є рішення суду, яке набрало законної сили, про залишення без розгляду позовних вимог позивача про проведення основної та додаткової пенсії з моменту, коли позивач вийшов на пенсію до 26.06.2010 включно.
20. Доводи скаржника про нетотожність позовів у справі №202/1774/15-а та справі №0417/2а-371/2011 спростовуються тим, що позивач, уточнюючи позовні вимоги, фактично змінював їх формулювання, однак основні доводи стосуються проведення перерахунку основної та додаткової пенсії відповідно до положень ст. 50, п.4 ст.54, п.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.08.1995 по 27.06.2010 та зобов`язання відповідача провести перерахунок недоотриманої пенсії.
21. Окрім того, витребування судом під час розгляду справи, з іншого суду матеріалів адміністративної справи не передбачено положеннями ст. 80 КАС України.
22. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо порушення судами норми процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних рішень.
23. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 157 (у редакції до 15.12.2017), ст. ст. 345 350 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі №202/1774/15-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб