Постанова
Іменем України
21 липня 2021 року
м. Київ
справа № 202/231/17
провадження № 61-10193св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Бул-Спред»,
треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2020 року у складі судді Каратаєвої Л. О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Бул-Спред», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним правочинів, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_6 до приватного підприємства «РЕНТ 2016», ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 202/231/17 за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Бул-Спред», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним правочинів, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_6 до ПП «РЕНТ 2016», ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про визнання права власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 17 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду від 16 жовтня 2014 року до договору
№ 36-2-БВ купівлі-продажу цінних паперів від 25 червня 2014 року, укладену між ОСОБА_1 , від імені за рахунок та в інтересах якого діяв ОСОБА_2 на підставі довіреності від 06 жовтня 2014 року, за участю ТОВ «Бул-Спред»
в особі голови товариства Хотинського О. Ю. та ОСОБА_4 , від імені якої діяв ОСОБА_8 на підставі довіреності від 27 листопада 2013 року.
Визнано недійсною додаткову угоду від 16 жовтня 2014 року до договору
№ 36-1-БВ купівлі-продажу цінних паперів від 25 червня 2014 року, укладену між ОСОБА_1 , від імені за рахунок та в інтересах якого діяв ОСОБА_2 на підставі довіреності від 06 жовтня 2014 року, за участю ТОВ «Бул-Спред»
в особі голови товариства Хотинського О. Ю. та ОСОБА_5 , від імені якого діяв ОСОБА_8 .
Зобов`язано ТОВ «Бул-Спред» здійснити списання (переказ) цінних паперів: акцій простих іменних у бездокументарній формі (ідентифікаційний код цінного паперу ISIN UA4000178149, емітент ПрАТ «АТЕК») у кількості 6 757 штук, номінальною вартістю однієї акції 500,00 грн, загальною номінальною вартістю ЦП
3 378 500,00 грн, з рахунку в цінних паперах ОСОБА_3 НОМЕР_1 , відкритого в депозитарній установі ТОВ «Бул-Спред», та зарахувати на рахунок
у цінних паперах НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 і відкритий
у депозитарній установі ТОВ «Алан-Реєстр».
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 17 січня 2017 року позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_6 до ПП «РЕНТ 2016», ОСОБА_7 ,
ОСОБА_2 про визнання права власності задоволено частково.
Розірвано інвестиційний договір будівництва об`єкта нерухомості від 05 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_6 та ПП «РЕНТ 2016».
Визнано знищеним об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_6 право власності на нежитлову будівлю із присвоєнням нової адреси: АДРЕСА_1 , загальною площею 800,7 кв. м, яка складається: І поверх: 1 - тамбур, 1,0 кв. м; 2 - приміщення, 58,8 кв. м;
3 - приміщення, 81,4 кв. м; 4 - вбиральня, 1,2 кв. м; 5 - вбиральня, 1,2 кв. м;
6 - вбиральня, 1,1 кв. м, 7 - вбиральня, 1,1 кв. м; 8 - приміщення, 55,8 кв. м;
9 - приміщення, 52,8 кв. м; І - сходова клітина, 16,6 кв. м; II поверх: 1 - приміщення, 60,0 кв. м; 2 - приміщення, 129,3 кв. м; 3 - приміщення, 54,6 кв. м; II - сходова клітина, 15,8 кв. м; ІІІ поверх: 1 - приміщення, 255,2 кв. м; ІІІ - сходова клітина,
15,8 кв. м.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1194 га, із цільовим призначенням - для реконструкції з розширенням і надбудовою та подальшою експлуатацією офісного комплексу, якій було присвоєно кадастровий номер 8000000000:91:165:0032 із присвоєнням нової адреси: АДРЕСА_1 .
Усунено перешкоди ОСОБА_6 у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1194 га із цільовим призначенням для реконструкції з розширенням
і надбудовою та подальшою експлуатацією офісного комплексу, якій було присвоєно кадастровий номер 8000000000:91:165:0032, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення розташованих самочинно побудованих невстановленими особами гаражів та нежитлових приміщень у кількості 11 штук.
В іншій частині позову відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
19 травня 2020 року ПАТ «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк»
Караченцева А. Ю. як особа, яка не брала участі у справі, подало апеляційну скаргу на додаткове рішення Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 17 січня 2017 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2020 року апеляційну скаргу повернуто.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали цивільної справи викрадено, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження. Роз`яснено ПАТ «Родовід Банк» його право у порядку статей 488 489 ЦПК України спочатку звернутися до суду першої інстанції із заявою про відновлення провадження у цивільній справі № 202/231/17, після чого за результатами вирішення заяви про відновлення втраченого провадження, визначитись із подальшими процесуальними діями.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «Родовід Банк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2020 року, у якій банк просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано відновлене втрачене провадження з суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2020 року справу призначену судді-доповідачеві Каларашу А. А. та визначено суддів, які входять до складу колегії.
У лютому 2021 року матеріали про відновлення провадження у справі
№ 202/231/17 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року витребувано з Дніпровського апеляційного суду матеріали апеляційного провадження № 22-ц/803/6182/20 (справа № 202/231/17) з оригіналом ухвали Дніпровського апеляційного суду
від 12 червня 2020 року.
У травні 2021 року матеріали апеляційного провадження № 22-ц/803/6182/20 (справа № 202/231/17) надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження ПАТ «Родовід Банк» посилається
на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: статті 357 ЦПК України.
Так, статтею 357 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для повернення апеляційної скарги, з-поміж яких немає такої підстави, як фізична відсутність (викрадення) справи.
Крім того, за відсутності матеріалів справи суд наділений правом ініціювати відновлення втраченого провадження, а тому при необхідності вже після відкриття апеляційного провадження суд має право зупинити провадження до розгляду питання про відновлення втраченого провадження або розглянути справу за наявними матеріалами, особливо враховуючи очевидні порушення оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції в частині виключної територіальної підсудності.
Крім того, ПАТ «Родовід Банк» не може виконати вказівки апеляційного суду в частині звернення із заявою про відновлення втраченого провадження, оскільки банк не є учасником справи і в силу вимог закону не може ініціювати вказане питання.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 202/231/17 за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Бул-Спред», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним правочинів, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_6 до ПП «РЕНТ 2016», ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про визнання права власності.
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 17 січня 2017 року позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_6 до ПП «РЕНТ 2016», ОСОБА_7 ,
ОСОБА_2 про визнання права власності задоволено частково.
Розірвано інвестиційний договір будівництва об`єкта нерухомості від 05 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_6 та ПП «РЕНТ 2016».
Визнано знищеним об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_6 право власності на нежитлову будівлю із присвоєнням нової адреси: АДРЕСА_1 , загальною площею 800,7 кв. м, яка складається: І поверх: 1 - тамбур, 1,0 кв. м; 2 - приміщення, 58,8 кв. м;
3 - приміщення, 81,4 кв. м; 4 - вбиральня, 1,2 кв. м; 5 - вбиральня, 1,2 кв. м;
6 - вбиральня, 1,1 кв. м, 7 - вбиральня, 1,1 кв. м; 8 - приміщення, 55,8 кв. м;
9 - приміщення, 52,8 кв. м; І - сходова клітина, 16,6 кв. м; II поверх: 1 - приміщення, 60,0 кв. м; 2 - приміщення, 129,3 кв. м; 3 - приміщення, 54,6 кв. м; II - сходова клітина, 15,8 кв. м; ІІІ поверх: 1 - приміщення, 255,2 кв. м; ІІІ - сходова клітина,
15,8 кв. м.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1194 га, із цільовим призначенням - для реконструкції з розширенням і надбудовою та подальшою експлуатацією офісного комплексу, якій було присвоєно кадастровий номер 8000000000:91:165:0032 із присвоєнням нової адреси: АДРЕСА_1 .
Усунено перешкоди ОСОБА_6 у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1194 га із цільовим призначенням для реконструкції з розширенням
і надбудовою та подальшою експлуатацією офісного комплексу, якій було присвоєно кадастровий номер 8000000000:91:165:0032, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення розташованих самочинно побудованих невстановленими особами гаражів та нежитлових приміщень у кількості 11 штук.
В іншій частині позову відмовлено.
19 травня 2020 року ПАТ «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» Караченцева А. Ю. як особа, яка не брала участі у справі, подало
апеляційну скаргу на додаткове рішення Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 17 січня 2017 року.
На запит Дніпровського апеляційного суду про направлення справи Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська листом від 28 травня
2020 року повідомив, що цивільна справа № 202/231/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Бул-Спред», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним правочинів
та позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_6 про визнання права власності, викрадена з приміщення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська адвокатом
Бобровським А. І. під час ознайомлення з матеріалами справи 17 березня
2020 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, врахувавши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає вказаним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року).
Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається
ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У справі, що переглядається, встановлено, що 19 травня 2020 року ПАТ «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» Караченцева А. Ю. як особа, яка не брала участі у справі, подало апеляційну скаргу на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2017 року.
Повертаючи апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк», суд апеляційної інстанції виходив із того, що матеріали цивільної справи викрадено, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.
Колегія суддів із вказаним висновком суду апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Підстави для повернення апеляційної скарги передбачені статтею 357 ЦПК України.
Так, відповідно до частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо:
1) апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;
3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції;
4) скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З аналізу вказаної норми процесуального права можна зробити висновок про те, що у зазначеному переліку відсутня така підстава повернення апеляційної скарги, як втрачене судове провадження, що свідчить про передчасність висновку апеляційного суду про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги ПАТ «Родовід Банк».
Крім того, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції роз`яснив
ПАТ «Родовід Банк» його право у порядку статей 488 489 ЦПК України спочатку звернутися до суду першої інстанції із заявою про відновлення провадження у цивільній справі № 202/231/17, після чого за результатами вирішення заяви про відновлення втраченого провадження, визначитись із подальшими процесуальними діями.
Правовий механізм та порядок відновлення втраченого судового провадження передбачено Розділом Х ЦПК України.
Статтею 488 ЦПК України передбачено, що відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.
Таким чином, вказаною нормою права імперативно встановлено, що ініціатором процедури відновлення втраченого провадження може бути суд із власної ініціативи та лише учасник справи. Тобто особа, яка не брала участі у справі, проте вважає, що судовим рішенням порушено її права та законні інтереси, не може ініціювати процес відновлення втраченого провадження та звернутися до суду із відповідною заявою.
З огляду на зазначене, висновок суду апеляційної інстанції про необхідність
ПАТ «Родовід Банк» у порядку статей 488 489 ЦПК України спочатку звернутися до суду першої інстанції із заявою про відновлення провадження у цивільній справі
№ 202/231/17, є помилковим.
Крім того, судом апеляційної інстанції не звернуто належної правової уваги на те, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2020 року за поданням дисциплінарної комісії Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 25 березня 2020 року відкрито провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Бул-Спред», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним правочинів.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що з 15 грудня 2017 року ЦПК України
не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.
За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі
№ 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зроблено висновок про те, що регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції.
Слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).
З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги
ПАТ «Родовід Банк», помилково вважав за необхідне особі, що не брала участі у справі, у порядку статей 488 489 ЦПК України спочатку звернутися до суду першої інстанції із заявою про відновлення провадження, не звернув належної уваги на відкриття провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження у цій справі за ініціативою суду та порушив норми процесуального права в частині постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги одноособово.
З урахування вказаних порушень, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, що є підставою для її скасування та направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
Щодо клопотання про розгляд справи з викликом ПАТ «Родовід Банк»
14 липня 2021 року ПАТ «Родовід Банк» подало до Верховного Суду клопотання про виклик у судове засідання.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої вказаної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Положення частин п`ятої-шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.
Оскільки судом касаційної інстанції не ухвалювалося рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду справи за участю сторін немає.
Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з доводами іншої сторони та реагувати на ці доводи відповідно до вимог ЦПК України.
Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, доводи про розгляд справи за участю сторін у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
У зв`язку із наведеним, з метою забезпечення завдання цивільного судочинства,
а саме: щодо забезпечення справедливого розгляду справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. І. Грушицький
А. А. Калараш
Є. В. Петров
О. С. Ткачук