Постанова

іменем України

14 червня 2022 року?

м. Київ

справа № 202/5421/18

провадження № 51-4752км21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:?

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:?

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

засудженого

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

захисника

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2021 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040660001208 від 02 серпня 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ?уродженця та мешканця м. Дніпро, громадянина України, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК),

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами ?першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Індустріального районного суду м. Дніпроопетровська від 30 квітня 2020року засуджено ОСОБА_5 за частиною 2 сттаті 186 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

Ухвалено строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 02 серпня 2018 року у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити незмінним.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК, за таких обставин.

ОСОБА_5 02 серпня 2018 року о 15:30, перебуваючи біля першого під`їзду будинку АДРЕСА_1 , де побачив малознайому потерпілу ОСОБА_8 , яка в цей момент проходила повз вказаний під`їзд, на шиї якої знаходилися 2 ланцюга з металу жовтого кольору з хрестиком та з кулоном із металу жовтого кольору.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, ОСОБА_5 , того ж дня, перебуваючи у вказаному місці та у зазначений час, діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, з метою викрадення чужого майна, підійшов до неї зі спини, та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, спричиняючи останній фізичний біль, схопив своєю рукою її праву руку та почав сильно тиснути на неї, подавляючи змогу потерпілої до можливого опору. Після чого засуджений своєї рукою штовхнув потерпілу, від чого вона впала на землю на ліве плече, в результаті чого потерпілій спричинено легкі тілесні ушкодження, а поті шляхом ривку зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок плетіння «Арабский бісмарк», вагою 12 грамів, 583 проби, золотий ланцюжок плетіння «Бісмарк», вагою 8,5 грамів, 583 проби, на яких знаходились золотий хрестик «Без розп`яття», вагою 6,3 грамів, 583 проби, золотий кулон овальної форми, вагою 3,17 грамів, 583 проби, вартість яких складає 27 917,05 грн, що належать ОСОБА_8 .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2021 року вказаний вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового апеляційного суду. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Захисник вважає, що ухвала апеляційного суду постановлена в порушення вимог статей 410 411 413 419 КПК.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, в достатній мірі не зазначив підстав, з яких доводи у скарзі визнано необґрунтованими, а також на всі з наведених у апеляції доводи в ухвалі відповіді фактично не дано, міркування, наведені в апеляції заявником, судом не перевірялися і відповіді на них в ухвалі немає.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого і його захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на наступних підставах.

Мотиви Суду

Відповідно до вимогстатті 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Враховуючи обмеження, що визначені у вказаній нормі процесуального закону, касаційний суд виходить з обставин, встановлених судами.

Доводи захисника про те, що не було перевірено доводів апеляційної скарги та невмотивованості судового рішення апеляційного суду, то вони є неспроможними.

Не погоджуючись з вироком районного суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій вказувалося наступне:

- суд не надав належної оцінки показам ОСОБА_5 , який вказував, що рюкзак, в якому знайшли викрадене майно, йому намагався продати малознайомий ОСОБА_9 , та коли до них почали підходити працівники поліції, останній зник та залишив рюкзак йому, що підтвердив сам ОСОБА_9 в судовому засіданні;

- потерпіла в судовому засіданні суду першої інстанції чітко не вказувала на засудженого, як на особу яка викрала у неї майно, та була вражена зовнішньою схожістю і одягом обвинуваченого із іншим чоловіком;

- сумніви потерпілої щодо причетності до цього злочину саме ОСОБА_5 пов`язанні із психологічним тиском на неї з боку обвинувачення та суду, зазначив, що ні допитані в судовому засіданні співробітники поліції, ні свідки не змогли вказати, як, за яких обставин та хто саме викрав майно у потерпілої.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу захисника, суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки наступним.

Зокрема, ствердив про логічність, послідовність та узгодженість між собою показань потерпілої та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які та підтверджують винуватість у вчиненні інкримінованого засудженому злочину, в той час, як він постійно змінював свої показання, та вони не в повній мірі узгоджуються із обставинами провадження та іншими доказами у провадженні.

Апеляційний суд не прийняв до уваги показання ОСОБА_14 та ОСОБА_9 , з огляду на те, що свідок ОСОБА_14 є заінтересованою особою через близьке знайомство із засудженим, а свідок ОСОБА_9 є особою, яка відбуває покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2019 року за частиною 2 статті185, частиною 2 статті186 КК та його покази не відповідають механізму та послідовності скоєння злочину, який було встановлено під час досудового розслідування та в ході судового розгляду, а тому розцінені як надані ним з метою сприяння засудженому уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Додатково апеляційний суд спростував показання вказаних свідків доказами у кримінальному провадженні, які оцінив та проаналізував під час мотивування висновку, а потерпіла під час судового розгляду судом першої інстанції прямо вказувала на засудженого, як на особу, яка відкрито заволоділа її майном 02 серпня 2018 року біля будинку. А також не погодився з доводами сторони захисту щодо причетності до вчинення цього злочину іншої особи, які визнав такими, що спрямовані на уникнення засудженого відповідальності за вчинене.

З огляду на те, що суд першої інстанції належним чином допитав потерпілу та свідків у провадженні, й надав їх показам обґрунтовану та об`єктивну оцінку, а тому апеляційний суд не задовольнив клопотання сторони захисту про повторний допит потерпілої та свідка ОСОБА_9 та розцінив такі клопотання, як зловживання захистом своїми правами, націлене на затягування здійснення судового розгляду.

А також, апеляційний суд перевірив доводи сторони захисту щодо застосування працівниками поліції Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо засудженого під час досудового розслідування недозволених методів слідства. Зокрема, апеляційний суд проаналізував постанову, яку визнано такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, розслідування було проведено ретельно та ефективно, допитано осіб, які здійснювали досудове розслідування кримінального провадження щодо засудженого та об`єктивно й обґрунтовано встановлено відсутність в діях вказаних осіб складу злочину, передбаченого частиною 2статті 365 ККй закрито кримінальне провадження, на підставі пункту 2 частини 1статті 284 КПК.

Враховуючи викладене, під час перевірки судового рішення апеляційного суду колегією суддів не встановлено обставин, які би ставили під сумнів його законності і обґрунтованості щодо винуватості ОСОБА_5 .

З судового рішення апеляційного суду та матеріалів провадження вбачається, що здійснено перевірку тверджень засудженого, що рюкзак не належить йому та злочин вчинено не ним, потерпіла в суді чітко не вказала на нього, а на неї здійснено психологічний тиск шляхом допиту співробітників поліції.

Зокрема, апеляційний суд правильно послався на показання потерпілої, яка бачила засудженого до вчинення щодо неї злочину, засудженого було затримано безпосередньо після вчинення злочину працівниками поліції, з якими слідувала потерпіла. Вказане підтверджувалося потерпілою і працівниками поліції в судовому засіданні, а їх показання є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються з доказами у провадженні.

Відповідно, апеляційний суд послався на процесуальні дії, що проведені під час досудового розслідування, та оформлені згідно з процесуальним законом, з яких також вбачається, що засудженого було затримано після вчення злочину з викраденим майном, затримання відбувалося працівниками міліції, під час якого була потерпіла, потерпілою під час слідчого експерименту було вказано, яким чином засуджений заволодів її майном біля під`їзду, тощо.

Разом з цим, апеляційний суд правильно визнав сумнівними показання засудженого, який змінював свої показання, та свідків ОСОБА_9 , котрий не міг пояснити про обставини вчинення злочину щодо потерпілої, та ОСОБА_14 , яка є заінтересованою особою.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог статті 419 КПК, надав належні та вмотивовані відповіді на доводи, викладені в апеляційних скаргах захисника та засудженого, при цьому проаналізував усі досліджені судом докази та надав мотивовану відповідь на доводи захисника та засудженого.

Отже, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а ухвала апеляційного суду є законною і обґрунтованою.

На підставі наведеного, керуючись статтями 433 434 436 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3