ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 203/2155/21

провадження № 51-1148км22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_2.,

суддів ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5.,

прокурора ОСОБА_6.,

представника власника майна

адвоката (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальність (далі - ТОВ, Товариство) «Водостан Дніпро», в особі директора ОСОБА_1 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року постановлену у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021040000000313.

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2021 року задоволено клопотання прокурора Західної окружної прокуратури та накладено арешт на водну станцію, розташовану у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2266115312101), шляхом заборони будь-яким особам (у тому числі, суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно) вчиняти будь-які дії щодо відчуження (купівля-продаж, дарування, міна, іпотека, передача в оренду тощо), а також будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо вказаного нерухомого майна.

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді директор Товариства ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій порушив питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження рішення слідчого судді.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 02 березня 2022 року відмовив директору у поновлені строку на апеляційне оскарження і на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повернув його апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Суть доводів у касаційній скарзі директора зводить до його вказівок на те, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відсутність поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, внаслідок чого безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про поновлення строку на таке оскарження, тим самим позбавив його права на оскарження судового рішення та доступу до правосуддя.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що апеляційний суд не звернув належної уваги на те, що ухвала слідчого судді була постановлена без виклику власника майна, про зазначене рішення слідчого судді власник майна дізнався лише 02 грудня 2021 року, а його копію отримав 09 грудня 2021 року, а тому строк на апеляційне оскарження ним не пропущений, оскільки він повинен обчислюватися з моменту отримання копії судового рішення тобто 09 грудня 2021 року.

З огляду на викладене ОСОБА_1 вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 419 КПК.

Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні

Прокурор і представник власника майна адвокат ОСОБА_7. підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити на підставах, зазначених у цій скарзі.

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно зі ст. 370 та ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак ухвала апеляційного суду вказаним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

За частиною 3 вказаної норми процесуального закону, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як видно з матеріалів провадження, ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно від 06 липня 2021 року постановлено без виклику особи, яка її оскаржує та представників такої особи.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді директор Товариства 14 грудня 2021 року (згідно штампу вхідної кореспонденції) подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування свого клопотання ОСОБА_1 зазначав, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику власника майна та його представника, про розгляд клопотання вони не повідомлялись, копія ухвали їм не надсилалась, а про її існування він дізнався 02 грудня 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, у зв`язку з чим в цей же день звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріали справи та видачі копії судового рішення слідчого судді, яке було видано лише 09 грудня 2021 року.

Суд апеляційної інстанції, пославшись на вимоги статей 395 399 КПК, прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана з пропущенням процесуального строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, а підстави для його поновлення у заявленому ним клопотанні про поновлення цього строку - є неповажними.

При цьому апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що скаржником не надано жодних доказів на необізнаність про накладення арешту на вказане в ухвалі майно та об`єктивну відсутність можливості оскаржити судове рішення раніше.

Додатково апеляційний суд звернув увагу на те, що ОСОБА_1 , який є директором ТОВ «Водостан Дніпро», здійснюючи свою діяльність, не міг не знати, починаючи з липня по грудень 2021 року про існуюче рішення.

Разом з тим Верховний Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції непереконливими, з огляду на таке.

Верховний Суд звертає увагу на те, що для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставини, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Згідно висновку щодо застосування норми права, яка встановлює строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись із дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Згідно матеріалів провадження ухвала слідчого судді була постановлена без виклику власника майна та його представника, про розгляд клопотання вони не повідомлялись, копія ухвали їм не надсилалась, а була отримана лише 09 грудня 2021 року, що підтверджується розпискою (а.п. 80, зворот).

З урахуванням наведеного, у цій справі початковим моментом перебігу строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді є 09 грудня 2021 року, а кінцевим, з огляду на приписи ч. 5 ст. 115 КПК, за якими при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк - 14 грудня 2021 року.

Необґрунтованою є вказівкою апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 , який є директором ТОВ «Водостан Дніпро», здійснюючи свою діяльність, не міг не знати, починаючи з липня по грудень 2021 року про існуюче рішення.

По-перше, сам по собі факт обізнаності, чи не обізнаності про постановлене рішення, не є визначальним при обчисленні строку на апеляційне оскарження, про що було зазначено у вищевказаному рішенні об`єднаної палати Касаційного кримінального суду.

По-друге, характер заборони встановлений ухвалою слідчого судді (вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна, а також будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на вказане майно) не обмежував можливості користуватися майном, а тому не можна виключати, що власник цього майна дійсно міг не знати про накладений арешт.

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції не з`ясував усіх обставин провадження, в тому числі і зазначених вище, належної оцінки їм не дав та не зазначив в ухвалі необхідного обґрунтування, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про порушення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження і повернення його апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.

З урахуванням викладеного Верховний Суд вважає, що ухвалу апеляційного суду постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому вона підлягає скасуванню, а провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно усунути вказані недоліки, належним чином виконати всі вимоги КПК та постановити законне й обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу апеляційного суду - скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На цих підставах Верховний Суд ухвалив:

Касаційну скаргу представника ТОВ «Водостан Дніпро», в особі директора ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4