Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 203/5182/14-ц

провадження № 61-10163св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2014 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 грудня 1991 року Амур-Нижньодніпровським відділом ЗАГС м. Дніпропетровська, актовий запис № 1277, розірвано.

У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення та просила його скасувати і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судові повістки про виклик до суду вона не отримувала, у зв`язку з чим не мала можливості надати свої докази та заперечення по суті позову, які мали істотне значення для справи та спростовували б обставини, викладені у позовній заяві.

Окрім цього просила поновити строк для подачі даної заяви, посилаючись на те, що про розірвання шлюбу вона дізналася випадково лише після смерті позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2014 року задоволено.

Поновлено ОСОБА_2 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2014 року.

Скасовано заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2014 року та призначено справу до нового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд першої інстанції виходив з того, що доказів, які б спростували доводи відповідача щодо неотримання нею судових повісток та копії заочного рішення, матеріали справи не містять, а тому її заява підлягає задоволенню.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2019 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу у зв`язку із смертю позивача на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалами суду першої інстанції, ОСОБА_3 , яка не була учасником справи, звернулася до суду з апеляційною скаргою.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року (провадження № 22-ц/803/4718/19) ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року скасовано та закрито провадження у справі.

Скасовуючи вказану ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції, незважаючи на наявну в матеріалах справи копію свідоцтва про смерть позивача ОСОБА_1 , поновив ОСОБА_2 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 26 серпня 2014 року та безпідставно скасував дане заочне рішення, чим фактично поновив шлюб вже після смерті позивача.

При цьому, встановивши, що на момент розгляду місцевим судом даної заяви одна із сторін по справі була померлою, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Окрім цього, постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року (провадження № 22-ц/803/4599/19) скасовано ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2019 року, з огляду на те, що вищевказаною постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року (провадження № 22-ц/803/4718/19) вже вирішено питання про закриття провадження у справі.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_2 , через свого представника ОСОБА_4 , звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року (провадження № 22-ц/803/4718/19) і залишити в силі ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, якою поновлено строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення та призначено справу до розгляду, апеляційний суд не звернув уваги на положення статтей 287 353 ЦПК України, відповідно до яких ухвала суду про призначення справи до розгляду оскарженню не підлягає.

Разом з тим, розглядаючи спір по суті, суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що суду першої інстанції необхідно було закрити провадження у справі, не розглядаючи заяву про перегляд заочного рішення, оскільки це суперечить положенням статтей 286 287 ЦПК України, якими передбачені повноваження суду за результатами розгляду вказаної заяви.

Постанова Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року (провадження № 22-ц/803/4599/19), якою скасовано ухвалу суду першої інстанції від 18 лютого 2019 року про закриття провадження у справі, заявником не оскаржується, а тому у касаційному порядку не переглядається.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Судувід 29 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали з Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Від Шабали О. Г. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

22 серпня 2019 року справа № 203/5182/14-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Судувід 23 грудня 2019 справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Встановлено, що у січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2014 року, яка ухвалою суду від 08 лютого 2019 року була задоволена, заявнику поновлено строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення та призначено справу до судового розгляду. В подальшому ухвалою суду від 18 лютого 2019 року провадження у справі закрито у зв`язку із смертю позивача.

ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на вказані ухвали.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частинами першою, шостою, восьмою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частинами третьою, четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня така ухвала як ухвала про поновлення процесуального строку, скасування заочного рішення та призначення справи до судового розгляду. Не передбачено можливості оскарження такої ухвали й статтями 127 287 ЦПК України, оскільки згідно з положеннями цих статтей особа може оскаржити ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку та ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Отже, ухвала суду першої інстанції про поновлення процесуального строку, скасування заочного рішення та призначення справи до судового розгляду не може бути самостійно оскаржена в апеляційному порядку.

У частині другій статті 353 ЦПК України зазначено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Тобто, оскарження вищевказаної ухвали в апеляційному порядку можливе лише разом з рішенням суду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою на ухвалу про закриття провадження у справі, у якій просила скасувати також ухвалу про поновлення процесуального строку, скасування заочного рішення та призначення справи до судового розгляду, що не передбачено положеннями частини другої статті 353 ЦПК України, якими, як зазначено вище, встановлено можливість оскарження такої ухвали виключно з рішенням суду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення.

Проте, апеляційний суд при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі на зазначене уваги не звернув та розглянув апеляційну скаргу по суті, чим порушив вимоги процесуального законодавства України.

Враховуючи те, що допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права унеможливили ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення по суті розгляду спору, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до підпунктів 1 та 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази та/або встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

За викладених обставин оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню зі стадії відкриття апеляційного провадження з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Під час нового розгляду апеляційний суд має повторно вирішити питання про відкриття апеляційного провадження та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року про скасування ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов