ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 2040/5838/18

провадження № К/9901/13058/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Калашнікової О. В., Шевцової Н. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 2040/5838/18

за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, за участю третьої особи - Головного управління Держпраці у Харківській області, про стягнення заробітної плати, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Бадюкова Ю. В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Яковенка М. М., суддів: Лях О. П., Бегунц А. О.

І. Суть спору

1. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - РВ ФДМУ по Харківській області), за участю третьої особи - Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

1.1. стягнути з відповідача заробітну плату у сумі 7776,59 гривень в якості нарахованої індексації заробітної плати згідно з частиною шостою статті 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та статті 33 Закону України "Про оплату праці" за період з жовтня 2014 по грудень 2015 року включно;

1.2. стягнути з РВ ФДМУ по Харківській області заробітну плату у сумі 13918,08 гривень в якості донарахованої премії за період з березня 2009 року по грудень 2015 року включно з урахуванням доплати персональної надбавки за високі досягнення у праці, згідно з пунктом 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів Державного бюджету, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 06 червня 2006 року № 885 та згідно з пунктом 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19 липня 2012 року № 3144.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона з 14 жовтня 2008 року по 10 жовтня 2016 року перебувала у трудових відносинах з РВ ФДМУ по Харківській області, обіймаючи різні посади державної служби, останню з яких завідувача сектору контролю та аудиту.

2.1. Стверджує, що у жовтні 2016 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю у РВ ФДМУ по Харківській області, за результатами якої встановлено порушення трудового законодавства в частині непроведення індексації заробітної плати позивача при наявності на те підстав, а також недонарахування їй премії з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством.

2.2. Вважаючи дії відповідача неправомірними, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про стягнення належних їй коштів.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Починаючи з 14 жовтня 2008 року по 10 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 працювала у РВ ФДМУ по Харківській області на різних посадах державної служби, остання з яких - завідувач сектору контролю та аудиту.

4. На підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 28 вересня 2016 року № 01.01-/1090 та направлення на перевірку від 03 жовтня 2016 року № 01.01.-94/02.02/2361 Головним управлінням Держпраці у Харківській області у період з 05 жовтня 2016 року по 12 жовтня 2016 року проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю у РВ ФДМУ по Харківській області.

5. Підставою для здійснення перевірки у РВ ФДМУ по Харківській області слугувало звернення позивача до Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 25 серпня 2016 року та доручення Держпраці України від 08 вересня 2016 року № 1796/4.1/4.3-ЗВ-16.

6. В ході перевірки Головним управлінням Держпраці у Харківській області встановлено факт непроведення індексації заробітної плати при наявності підстав та розрахунок індексації заробітної плати не відповідає встановленому порядку: "Приклад: ОСОБА_1, прийнята на посаду з 14 жовтня 2008 року до Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області. Так, в зв`язку із збільшенням розміру премії до 80 %, у листопаді 2014 року до 90 %, у грудні 2014 року до 100 %, з жовтня 2014 року припинено індексацію заробітної плати ОСОБА_1 ".

7. Відповідно до пояснень адміністрації індексацію заробітної плати ОСОБА_1 припинено на підставі листа Міністерства фінансів України від 24 червня 2015 року № 31-09010-09-8/21023, в якому надано роз`яснення, що проведення у 2015 рої індексації доходів населення має здійснюватися після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про особливий порядок індексації доходів та, зважаючи на неприпустимість несвоєчасних розрахунків зі звільненими працівниками бухгалтерською службою, прийнято рішення про призупинення проведення індексації у 2015 році.

8. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове соціальне страхування від 12 жовтня 2016 року № 20-01/4201/1768, в якому відображено встановлені порушення, а також припис від 12 жовтня 2016 року № 20-01-4201/1768-2087.

9. Разом з цим, у зв`язку з виявленими порушеннями Головним управлінням Держпраці у Харківській області прийнято постанову № 20-01-4201/1768-0347 від 04 листопада 2016 року, якою накладено штраф у розмірі 1450,00 гривень.

10. Згідно з актом перевірки та пунктом 6 припису від 12 жовтня 2016 року № 20-01-4201/1768-2087 до перевірки надані накази про преміювання працівників за період 2008 до 2015 роки, відповідно до яких премія ОСОБА_1 нараховувалась у відповідних відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років із розрахунку за фактично відпрацьований час, чим порушено пункт 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19 липня 2012 року № 3144, в якому зазначено, що премія нараховується за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

11.1. Стягнуто з РВ ФДМУ по Харківській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату у сумі 7776,59 грн. в якості нарахованої індексації заробітної плати згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці" за період з жовтня 2014 по грудень 2015 року включно.

11.2. Стягнуто з РВ ФДМУ по Харківській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату у сумі 13918,08 грн. в якості донарахованої премії за період з березня 2009 року по грудень 2015 року включно з урахуванням доплати персональної надбавки за високі досягнення у праці, згідно з пунктом 2.2 Положення по порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів Державного бюджету, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 06 червня 2006 року № 885 та пунктом 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, затвердженого наказом ФДМУ від 19 липня 2012 року № 3144.

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за період з 2006 року по 2015 рік при здійсненні преміювання ОСОБА_1 відповідачем не дотримано пункт 2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, затвердженого наказом ФДМУ від 19 липня 2012 року № 3144, при цьому у період з жовтня по грудень 2014 року та з січня по грудень 2015 року при наявності підстав індексація заробітної плати ОСОБА_1 не проводилась.

13. Зазначена позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

14. У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

15. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано приписи частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої проводити фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу та індексацію можливо лише в межах фонду заробітної плати.

15.1. Стверджує, що ОСОБА_1 мала рівні права по відношенню до всіх працівників та за відпрацьований період отримала у грошовому еквіваленті повний розрахунок у межах затверджених видатків на оплату праці за кожний бюджетний рік.

16. Водночас позивач у відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

19. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

20. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Визначення заробітної плати міститься у статті 1 Закону України "Про оплату праці" та означає винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

24. Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

25. За змістом частини другої статті 2 Закону України "Про оплату праці" до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата, яка включає, в тому числі, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

26. З метою реалізації Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 06 лютого 2003 року № 491-IV Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

27. Відповідно до абзацу 1 та абзацу 2 пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

28. Згідно з абзацами 5 - 8 пункту 4 Порядку № 1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

29. Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

30. За правилами статті 33 Закону України "Про оплату праці", у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

31. Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

32. Статтею 5 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначені джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення. Частиною шостою цієї статті зазначено, що проведення індексації грошових коштів доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загального обов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

33. Підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09 березня 2006 року № 268 передбачено право керівників відповідних органів здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

34. На виконання підпункту 2 пункту 2 вищевказаної постанови Фондом державного майна України прийнято Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затвердженого наказом голови Фонду державного майна України № 885 від 06 червня 2006 року та Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затвердженого наказом голови Фонду державного майна України від 19 липня 2012 року № 3144 (далі - Положення № 3144).

35. Відповідно до пункту 1.2 Положення № 3144 працівникам системи державних органів приватизації відповідно до їх особистого вкладу у загальні результати роботи може надаватися премія за якісне виконання своїх функціональних обов`язків, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат.

36. Згідно з пунктом 1.3 Положення № 3144 преміювання працівників системи державних органів приватизації проводиться щомісяця за рахунок запланованого фонду преміювання та економії фонду оплати праці.

37. Пунктом 2.2 Положення № 3144 передбачено, що за умови належного виконання працівником своїх функціональних обов`язків йому щомісяця надається премія у розмірі (відсотку), який визначається Управлінням фінансово-бухгалтерської роботи, фінансовою службою регіонального відділення, представництва Фонду залежно від фінансових можливостей поточного місяця у відповідності з пунктом 1.3 Положення без обмеження загального відсотка премії. Премія нараховується за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством.

VI. Позиція Верховного Суду

38. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що встановлення премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.

39. Водночас, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

40. Судами встановлено, що на підставі звернення позивача до Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 25 серпня 2016 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області у період з 05 жовтня 2016 року по 12 жовтня 2016 року проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю у РВ ФДМУ по Харківській області, за результатами проведення якої складено акт від 12 жовтня 2016 року № 20-01/4201/1768, припис від 12 жовтня 2016 року № 20-01-4201/1768-2087 та постанову про накладання штрафу № 20-01-4201/1768-0347 від 04 листопада 2016 року.

41. Таким чином Головним управлінням Держпраці у Харківській області встановлено, що у період з жовтня по грудень 2014 року та з січня по грудень 2015 року при наявності підстав індексація заробітної плати ОСОБА_1 не проводилась. Крім того у період з 2006 року по 2015 рік при здійсненні преміювання ОСОБА_1 відповідачем не дотримано пункт 2 Положення № 3144.

42. Слід зазначити, що припис від 12 жовтня 2016 року № 20-01-4201/1768-2087 та постанову про накладання штрафу від 04 листопада 2016 року № 20-01-4201/1768-0347 відповідач оскаржив в судовому порядку.

43. Харківський окружний адміністративний суд постановою від 14 лютого 2017 року у справі № 820/6751/16 позов РВ ФДМУ по Харківській області задовольнив.

44. Не погоджуючись із наведеним судовим рішенням, Головне управління Держпраці у Харківській області подало апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 820/6751/16 скасував та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову РВ ФДМУ по Харківській області до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання неправомірними та скасування припису від 12 жовтня 2016 року № 20-01-4201/1768-2087 і постанови від 04 листопада 2016 року № 20-01-4201/1768-0347 - відмовив.

45. Отже, припис та постанова, які прийняті за результатами проведення позапланової перевірки додержання законодавства про працю у РВ ФДМУ по Харківській області на підставі звернення позивача від 25 серпня 2016 року є чинними.

46. За правилами, встановленими частиною четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

47. Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

48. Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати мають компенсаторний характер. При цьому індексація заробітної плати входить до структури заробітної плати.

49. У справі, що розглядається, судами встановлено, що відповідно до наказів про преміювання працівників за період з 2008 року по 2015 рік премія ОСОБА_1 нараховувалась у відповідних відсотках до посадового окладу з урахуванням тільки надбавки за ранг та вислугу років із розрахунку за фактично відпрацьований час, що свідчить про недотримання відповідачем пункту 2 Положення № 3144, в якому вказано, що премія нараховується за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством.

50. Як свідчать приписи частини другої статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

51. На підставі аналізу наведених положень законодавства суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що індексація заробітної плати як її складова є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

52. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

53. Доводи відповідача щодо проведення індексації грошових доходів виключно за наявності на це коштів та у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, не приймається до уваги, оскільки частина шоста статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" вказує на джерела походження цих коштів, при цьому не обмежуючи проведення передбачених чинним законодавством виплат.

54. Інші ж доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

55. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

56. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Калашнікова

Н. В. Шевцова