Постанова

Іменем України

23 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 204/1264/18-ц

провадження № 61-1491св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМ.ДП.ЮА»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Токар Н. В., від 23 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С., від 18 грудня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ДОМ.ДП.ЮА» про захист прав споживача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в квітні 2016 року між нею та відповідачами було усно укладено договір про надання послуг у вигляді розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку.

На виконання умов договору позивач передала ОСОБА_2 , як керівнику ТОВ «ДОМ.ДП.ЮА», за весь час виконання будівельних робіт близько двох мільйонів гривень. Надання коштів оформлювалося розписками від імені ОСОБА_2 .

Зазначає, що проектно-кошторисна документація розроблена не була; будівельні роботи виконувалися, але до кінця доведені не були; звіт про виконані роботі не надано. При цьому відповідачі, зобов`язувалися закінчити будівництво будинку в строк до 01 жовтня 2016 року, який був в подальшому змінений на 31 травня 2017 року, однак в зазначений строк свої зобов`язання не виконали.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просила суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь сплачені кошти на будівництво житлового будинку за період з 06 травня 2017 року

по 14 червня 2017 року в розмірі 405 148 грн та пеню, передбачену Законом України «Про захист споживачів», в розмірі 5 189 945,88 грн за прострочення виконання ОСОБА_2 робіт по будівництву житлового будинку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду

м. Дніпропетровська від 23 серпня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що не надано належних, достатніх та допустимих доказів щодо факту укладення договору підряду з відповідачами, обсягу робіт, строків їх виконання, порушення відповідачами взятих на себе зобов`язань.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 23 серпня 2018 року залишено без змін.

Приймаючи постанову 18 грудня 2019 року, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважала такими, що не спростовують висновків районного суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня

2019 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах

є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

У березні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що за своєю суттю розписки про отримання грошових коштів на виконання робіт є документами, які підтверджують укладання договору про надання послуг і умови такого договору.

Посилається на те, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц та від 02 травня 2018 року у справі № 910/16011/17.

Вказує, що суди мали тлумачити умови договору на виконання робіт (розписок) на її користь, а строк та перелік робіт був вказаний в розписці

від 12 травня 2017 року.

Відзив на касаційну скаргу справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка АДРЕСА_1 .

Відповідно до розписки від 06 травня 2017 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 100 000 грн.

Відповідно до розписки від 28травня 2017 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 115 148 грн на будівництво будинку.

Відповідно до розписки від 28травня 2017 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 90 000 грн на будівництво будинку.

Відповідно до розписки від 14 червня 2017 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 100 000 грн на будівництво будинку.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК країни) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти:

1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою

статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У статті 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частин першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ОСОБА_1 , звертаючись до суду із розглядуваним позовом, посилалась на те, що відповідачами належним чином не виконуються умови договору про надання послуг із розробки проектно-кошторисної документації та будівництва житлового будинку.

Судами встановлено, що надані суду копії розписок ОСОБА_2 про отримані грошові кошти від ОСОБА_1 не містять відомостей про істотні умови договору, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання, а саме, не зазначено вид робіт, порядок та строки їх виконання, місцезнаходження об`єкта та інші істотні умови.

Заявляючи вимоги про стягнення коштів, сплачених на будівництво житлового будинку, та пені за прострочення виконання робіт по будівництву житлового будинку, ОСОБА_1 в апеляційній та касаційній скаргах зазначає між нею та ОСОБА_2 був укладений договір про будівництво веранди (ґанку) до будинку.

Дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено факт укладення договору про надання послуг з відповідачами, обсягу робіт, строків їх виконання, порушення відповідачами взятих на себе зобов`язань.

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 червня 2019 року у справі № 369/3689/16-ц (провадження № 61-14066св18).

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц та від 02 травня 2018 року у справі № 910/16011/17, на які посилається заявник у касаційній скарзі є нерелевантними до обставин розглядуваної справи.

Так, зокрема, у справі № 523/6003/14-ц була у наявності кошторисна документація на виконання будівельних робіт, складено дефектний акт за результатами перевірки якості виконаних робіт, проведена судова будівельно-технічна експертиза, а в справі № 910/16011/17 між сторонами було укладено договір поставки та наявні видаткові і товарно-транспортні накладні.

Колегія суддів також відхиляє доводи касаційної скарги про те, що строки та перелік робіт вказані у розписці від 12 травня 2017 року, оскільки така розписка або її копія в матеріалах справи відсутня.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору, переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі та не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, щоб призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 18 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта