ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 205/8412/16-а (2а/205/210/16)
провадження № К/9901/21145/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про перерахунок пенсії, за касаційною скаргою Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Скрипник К.О. від 25 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Божко Л.А., Кругового О.О., Лукманової О.М. від 21 лютого 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про перерахунок пенсії, у якому просила:
- визнати неправомірними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника;
- зобов`язати Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника, з урахуванням заробітної плати діючого судді на день смерті, починаючи з 30 серпня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано неправомірними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника.
Зобов`язано Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника, з урахуванням заробітної плати діючого судді на день смерті, починаючи з 30 серпня 2016 року.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у зв`язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року позивачка має право на перерахунок пенсії у зв`язку із втратою годувальника, враховуючи розмір заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську та отримує пенсію по втраті годувальника, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи із розміру довічного утримання судді у відставці ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
6. 30 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську із заявою про перерахунок пенсії, у зв`язку із втратою годувальника, з часу вступу в дію рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року рішення № 4-рп/2016.
7. Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську листом від 09 вересня 2016 року № Т-66/16ос повідомило ОСОБА_1 про відмову у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що оскільки рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року рішення № 4-рп/2016, яким скасовано деякі норми статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у тому числі щодо обмеження максимального розміру довічного грошового утримання, вступило в силу після смерті годувальника, пенсія перерахунку не підлягає.
8. Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що право особи на соціальний захист (зокрема пенсію) при досягнені пенсійного віку нерозривно пов`язано з конкретною особою, а отже є суб`єктивним правом та не може бути використано іншими особами. Тому, вимога позивачки про перерахунок пенсії годувальника є безпідставною. Не використане за життя суб`єктивне право є втраченим, оскільки, відповідно до статті 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті.
10. Відзиву на касаційну скаргу Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року ОСОБА_1 не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
12. Обґрунтованим визнається судове рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
13. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України ухвала/постанова складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин рішення, у яких має бути відображено щодо кожної заявленої вимоги позивача.
14. Згідно із частиною четвертою статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у мотивувальній частині рішення зазначаються:
1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;
5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
15. Отже, у судовому рішенні має міститися пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержана відповідь суду.
16. Як убачається із матеріалів справи, ухвалюючи рішення по суті заявлених вимог, як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, було лише процитовано резолютивну частину рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року рішення № 4-рп/2016, та зроблено висновок про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому, судами не зазначено мотивів, яким суд керувався ухвалюючи рішення про задоволення позову.
17. В оскаржуваних рішеннях, ані суд першої, ані суд апеляційної інстанції не надано оцінку доказам відповідача, викладеним у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.
18. Також судами попередніх інстанцій не зазначені норми права, які суд застосував, та мотиви їх застосування.
19. Викладене дає підстави стверджувати про неповноту встановлення судами всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що також вказує на непідтвердження відповідних обставин та фактів належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.
20. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
21. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
22. Зважаючи на вищезазначене, Суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
23. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, установити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та ухвалити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про перерахунок пенсії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний