Постанова

Іменем України

24 березня 2021 року

м. Київ

справа № 205/8555/18

провадження № 61-12531св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (правонаступник Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області), Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 ,

третя особа - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пашніної Анни Володимирівни, на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року у складі судді Приходченко О. С., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у складі суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Новокодацького відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) м. Дніпра Головного територіального управління юстиції (далі - ГТУЮ) у Дніпропетровській області, Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Лось Г. В., третя особа - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), про визнання електронних торгів недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі договору дарування від 20 грудня 2007 року вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

11 вересня 2008 року вона та АТ КБ «ПриватБанк» уклали кредитний договір № DNR0GR0000000146. З метою забезпечення його виконання було укладеного договір іпотеки, предметом якого була спірна квартира. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2014 року з неї та ОСОБА_4 солідарно стягнуто на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DNR0GR0000000146 у розмірі 283 556,55 грн, а також розподілено судові витрати у справі. Рішення набрало законної сили і Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчі листи.

Виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. від 08 грудня 2015 року № 7201 стягнуто на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 11 вересня 2008 року № DNR0GR0000000146 у розмірі 462 492,96 грн.

Обидва виконавчі документи стягувачем було звернуто до виконання до Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області (колишня назва - Ленінський ВДВС Дніпропетровського МУЮ), яким було відкрито виконавчі провадження.

Не погодившись із виконавчим написом, вона звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2017 року зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. від 08 грудня 2015 року № 7201.

Постановою державного виконавця Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 30 травня 2017 року зупинено вчинення виконавчих дій.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року її позов залишено без розгляду.

31 травня 2018 року вона звернулася до Апеляційного суду Дніпропетровської області із апеляційною скаргою на ухвалу суду від 02 квітня 2018 року. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року було відкрито апеляційне провадження.

08 жовтня 2018 року державним виконавцем, незважаючи на наявність чинної ухвали про забезпечення позову та знаючи, що апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою на вказане судове рішення, тому воно не набрало законної сили, було поновлено виконавче провадження, а 12 жовтня 2018 року проведено електронні торги та реалізовано предмет іпотеки - спірну квартиру.

На ухвалі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року, яку було надано стягувачем до Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, відсутня відмітка про набрання нею законної сили, тому державний виконавець не мав підстав для поновлення виконавчих дій.

Крім того, вважала, що наявність ухвали від 02 квітня 2018 року не є підставою про поновлення виконавчих дій, оскільки ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2017 року про забезпечення позову скасовано не було.

Зазначала, що електронні торги з реалізації вказаної квартири відбулися незаконно у межах виконавчого провадження, яке мало б бути зупинено.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_3 просила суд визнати недійсними електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 , проведені 12 жовтня 2018 року № 362438, лот № 215600.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги не зумовлюють наявність обставин недійсності електронних торгів, визначених статтею 203 ЦК України; позивачем дії державного виконавця щодо обставин, на які вона посилається у своєму позові, у встановленому законом порядку не оскаржувалися. Дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року - без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих позивачем, оскільки останнім не надано до суду доказів на підтвердження порушення Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна в ході проведення електронних торгів, що ці порушення вплинули на результат торгів та що під час торгів були порушені права позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Пашніна А. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної правової оцінки тому, що в державного виконавця не було правових підстав для поновлення виконавчих дій, а, відтак, і для проведення спірних прилюдних торгів.

Вказує, що залишення без розгляду позову про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не дає підстав для поновлення виконавчих дій, оскільки була чинною ухвала Бабушкінського районного суду від 20 січня 2017 року про забезпечення позову, якою виконавчі дії були зупинені, а також у зв`язку з апеляційним оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, вона не набрала законної сили. Отже, вказує на те, що поновлення державним виконавцем виконавчих дій було незаконним, внаслідок яких відбулися незаконні електронні торги та була незаконно реалізована належна їй квартира.

Посилається на те, що державним виконавцем неправильно визначено стартову ціну продажу, яка була заниженою, що порушує її права, як власника нерухомого майна, реалізованого на електронних торгах.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У жовтні 2020 року Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги, є безпідставними, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У листопаді 2020 року ДП «Сетам» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги та вимоги позову, є безпідставними, оскільки порушення державним виконавцем норм Закону України «Про виконавче провадження» має самостійний спосіб оскарження його дій і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У листопаді 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що позивачем не доведено підстав, передбачених статтями 203 215 ЦК України для визнання електронних торгів недійсними, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що позивачем не доведено порушень її прав проведеними електронними торгами. Крім того, нею не наведені порушення, які б могли вплинути на правильність проведених торгів, а, відтак, й немає підстав для визнання їх недійсними, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі договору дарування квартири від 20 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Базилєвим С. П. і зареєстрованого у реєстрі за № 7098, ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку у встановленому законом порядку було зареєстровано у Комунальному підприємстві (далі - КП) «ДМБТІ».

11 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», було укладено кредитний договір № DNR0GR0000000146, з метою забезпечення виконання якого було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 .

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2014 року у справі № 205/1568/14-ц з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 солідарно на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № DNR0GR0000000146 від 11 вересня 2008 року у розмірі 283 556,55 грн, а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Виконавчим написом від 08 грудня 2015 року, вчиненим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. і зареєстрованим у реєстрі за № 7201, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 464 192,96 грн.

Постановами державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ ВП № 50558806 від 18 березня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 7201, виданого 08 грудня 2015 року та накладено арешт на майно боржника із забороною його відчуження.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 28 березня 2016 року ВП № 50558806 дане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 16 травня 2016 року ВП № 51104958 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/205/2166/2014, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 19 листопада 2014 року на виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2014 року.

Актом опису й арешту майна від 22 вересня 2016 року описано і накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 та вказано, що майно буде передано для реалізації не раніше 06 жовтня 2016 року.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 06 жовтня 2016 року № ВП 50558806 призначено експерта - суб`єкта оціночної діяльності, для участі у виконавчому провадженні.

Висновком експерта - суб`єкта оціночної діяльності від 03 листопада 2016 року було визначено вартість нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , який було направлено боржникові ОСОБА_1

28 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ із запереченням на оцінку майна.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2017 року у справі № 200/326/17-ц зупинено стягнення за виконавчим написом від 08 грудня 2015 року, вчиненим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. і зареєстрованим у реєстрі за № 7201.

Новокодацьким ВДВС м. Дніпра 23 березня 2017 року направлено заявку ДП «СЕТАМ» на реалізацію спірного нерухомого майна.

Постановою державного виконавця Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 23 березня 2017 року ВП № 50558806 накладено арешт на майно, що належить боржникові ОСОБА_1 , а саме квартиру АДРЕСА_3 у межах суми звернення стягнення 508 922,26 грн.

Постановою старшого державного виконавця Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 30 травня 2017 року ВП № 50558806 зупинено вчинення виконавчих дій з виконання виконавчого напису нотаріуса від 08 грудня 2015 року № 7201 та зупинено реалізацію арештованого майна - квартири АДРЕСА_3 .

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, було залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року про залишення позову без розгляду.

Постановою державного виконавця Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 08 жовтня 2018 року ВП № 50558806 на підставі заяви АТ КБ «ПриватБанк» було поновлено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису від 08 грудня 2015 року № 7201.

З огляду на протокол проведення електронних торгів від 12 жовтня 2018 року № 362438 квартиру АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , було реалізовано з електронних торгів та визначено переможця.

Актом державного виконавця Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 23 жовтня 2018 року ВП № 50558806 переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_2 .

Постановами державного виконавця Новокодацького ВДВС м. Дніпра від 21 грудня 2018 року ВП № 50558806 та ВП № 51104958 з ОСОБА_1 стягнуто витрати на проведення виконавчих дій.

Розпорядженням державного виконавця від 28 листопада 2018 року № 48265133/29 грошові кошти у сумі 325 783,5 грн, отримані внаслідок примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 розподілено до перерахування.

Постановами державного виконавця від 21 грудня 2018 року ВП № 50558806 виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса від 08 грудня 2015 року № 7201 виведено зі зведеного виконавчого провадження, а виконавчий документ повернуто стягувачеві АТ КБ «ПриватБанк» у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення.

Постановами державного виконавця від 21 грудня 2018 року ВП № 51104958 виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/205/2166/2014, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 19 листопада 2014 року, виведено із зведеного виконавчого провадження, а виконавче провадження закінчено у зв`язку із повним виконанням.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2018 року ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року про залишення позову без розгляду скасовано і справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Пашніної А. В., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу .

Згідно із частиною другою статті 16, статтею 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Отже, враховуючи, те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203 215 ЦК України).

Необхідно також зазначити, що оскільки, виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в зазначеному Міністерстві 02 листопада 1999 року за № 745/4838 (далі - Тимчасове положення).

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому вказаним Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Вказаний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина четверта статті 656 ЦК України).

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, пославшись на наведені норми права, виходив із відсутності підстав для визнання недійсними електронних торгів, визначених статтею 203 ЦК України, а позивачем дії державного виконавця щодо обставин, на які вона посилається у своєму позові, у встановленому законом порядку не оскаржувалися.

Суди також вказали, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, визначених Тимчасовим положенням, та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними у зазначений спосіб.

Проте, з такими висновками судів повністю погодитися не можна, оскільки вони є передчасними.

Судами попередніх інстанцій не перевірено та не надано належної правової оцінки доводам позивача про те, що при поновленні виконавчих дій постановою від 08 жовтня 2018 року державний виконавець не звернув увагу на те, що ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, було залишено без розгляду, та яка стала підставою для поновлення виконавчих дій відповідно до статей 261 273 ЦПК України не набрала законної сили, була оспорена в апеляційному суді та, у подальшому, скасована.

Судами не було враховано доводів заявника про те, що підставою для зупинення виконавчих дій була ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2017 року про забезпечення позову, якою зупинено стягнення за виконавчим написом від 08 грудня 2015 року, вчиненим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. і зареєстрованим у реєстрі за № 7201 та саме по собі залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду не є підставою для поновлення виконавчих дій, за наявності чинної ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Принцип обов`язковості судових рішень конкретизовано у статті 18 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, не звернув уваги на те, що державним виконавцем не враховано, що в ухвалі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року про залишення позову без розгляду не було вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову, а тому ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2017 року про забезпечення позову, якою зупинено стягнення за виконавчим написом від 08 грудня 2015 року, була чинною та обов`язковою для всіх органів державної влади.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалено на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини третьої, частиною четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що наведені вище доводи були предметом позовних вимог ОСОБА_1 і доводами її апеляційної скарги, проте повністю були проігноровані судами, не досліджені та оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати та надавати оцінку доказам, порушення норм процесуального права допущені обома судами, які не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пашніної Анни Володимирівни - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2020 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк