Постанова

Іменем України

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 205/9571/18

провадження № 61-14436св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Дніпровська міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шаулова Марина Олексіївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна Олена Валентинівна, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2020 року у складі судді Приходченко О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Деркач Н. М., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шаулова М. О., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна О. В., Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, про визнання недійсним договору дарування, скасування записів про державну реєстрацію права власності та повернення земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності. Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 28 грудня 2016 року на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31 жовтня 2016 року серії ДП № 142168262354, виданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шауловою М. О. внесено запис про право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон), загальною площею 91,3 кв. м, - розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 18430733.

Згідно з даними Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, жодних дозвільних документів на будівництво об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 ним не видавалося, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31 жовтня 2016 року серії ДП № 142168262354 не здійснювалася.

16 лютого 2017 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною О. В. і зареєстрований у реєстрі за № 422, на підставі якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв у дар об`єкт нерухомого майна - споруду підприємства торгівлі (торговельний павільйон), загальною площею 91,3 кв. м, - розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ураховуючи викладене,Дніпровська міська рада просила скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_1 від 28 грудня 2016 року № 18430733, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шауловою М. О., визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , посвідчений 16 лютого 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною О. В. і зареєстрований у реєстрі за № 422, а також запис про право власності ОСОБА_2 від 16 лютого 2017 року № 19049883, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною О. В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -1139869812101, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради, привівши її у придатний для подальшого використання стан, шляхом знесення самочинно збудованої споруди підприємства торгівлі (торговельного павільйону) загальною площею 91,3 кв. м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2020 року у задоволенні позову Дніпровської міської ради відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ДП № 142168262354 від 31 жовтня 2016 року не здійснювалася. Саме на позивача покладено обов`язок доведення заявлених вимог на підставі належних та допустимих доказів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано суду достатніх та достовірних доказів, на підставі яких суд дійшов би висновку, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ДП № 142168262354 від 31 жовтня 2016 року не здійснювалася. Саме на позивача покладено обов`язок доведення заявлених вимог на підставі належних та допустимих доказів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У жовтні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що позивач на підтвердження заявлених позовних вимог надав Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській областілист від 15 серпня 2018 року № 4/1-525, в якому зазначено, що відповідно до Єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дані якого знаходяться на сайті у розділі «Реєстр дозвільних документів», відсутні відомості стосовно дозвільних документів щодо будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31 жовтня 2016 року серії ДП № 1142168262354, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області не здійснював.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 265/4124/16-ц, (провадження № 61-26064св18), у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 127/23136/17, (провадження № 61-3382св19), у постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 826/841/17, (провадження № К/9901/5157/19), у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17 (провадження № К/9901/3734/17), у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 509/4722/16-а (провадження № К/9901/16286/18), у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 540/2441/18 (провадження № К/9901/15986/19), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 , у якому він просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга Дніпровської міської ради підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі ордера № 18, виданого комітетом міської ради по управлінню майном колишнього смт Таромське, ОСОБА_1 надано дозвіл на право зайняття місця під розміщення павільйону торгівлі по АДРЕСА_2 , а.с. 72).

Висновком від 09 лютого 2004 року вих. № 3/5223 ОСОБА_1 погоджено можливість розміщення споруди підприємства торгівлі по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 75).

01 березня 2004 року Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів надано висновок вих. № 6431.04, яким визначено, що за умови погодження міською радою місця розташування об`єкта, узгодження генерального плану розташування об`єкта і виконання окремих умов, передбачених у цьому висновку, ОСОБА_1 запропновано звернутися до Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів для організації виконання землевпорядних робіт зі складання проекту відведення земельної ділянки для розташування споруди підприємства торгівлі (торговельного павільйону) (т. 1, а.с. 75-76).

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 06 жовтня 2010 року № 302/61 затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1 для проектування, улаштування та експлуатації споруди підприємства торгівлі (торговельний павільйон) (т. 1, а.с. 51-52).

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 25 грудня 2013 року № 184/45 було внесено зміни до рішення міської ради від 06 жовтня 2010 року № 302/61, яким було вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку за територіальною громадою в особі Дніпропетровської міської ради; затвердити умови передачі земельної ділянки і передати земельну ділянку в оренду ОСОБА_1 строком на три роки для проектування, улаштування та експлуатації споруди підприємства торгівлі (торговельний павільйон) (т. 1, а.с. 54).

16 травня 2014 року між Дніпропетровською міською радою і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І. В. і зареєстрований у реєстрі за № 686 (т. 1, а.с. 42-46).

Відповідно до пункту 1 зазначеного договору Дніпропетровська міська рада надає, а ОСОБА_1 приймає у строкове платне користування земельну ділянку для проектування, улаштування та експлуатації споруд підприємства торгівлі (торговельний павільйон), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 2 вказаного договору площа земельної ділянки складає 0,0090 га.

Пунктом 8 договору оренди земельної ділянки від 16 травня 2014 року визначено, що договір укладено строком на три роки.

28 грудня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шауловою М. О. право власності на об`єкт нерухомого майна - споруди підприємства торгівлі (торговельний павільйон), загальною площею 91,3 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 - зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ДП № 142168262354, виданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 31 жовтня 2016 року, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1, а.с. 9-11).

16 лютого 2017 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено договір дарування споруди підприємства торгівлі (торговельний павільйон), загальною площею 91,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіною О. В. і зареєстрований у реєстрі за № 422, за умовами якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв у дар належне дарувальникові нерухоме майно (т. 1, а.с. 12-13).

Згідно з листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 07 вересня 2018 року вих. № 1004-1.14/1775, документів, що дають право на виконання підготовчих будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів у реєстрі дозвільних документів, дані якого перебувають у відкритому доступі, не зареєстровано. Крім того, реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31 жовтня 2016 року серії ДП № 142168262354 Департамент не здійснював (т. 1, а.с. 12).

У реєстрі декларацій дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України інформація про надання дозволів чи реєстрація документів, у тому числі декларацій, на офіційному сайті за адресою: https://www.dabi.gov.ua/declarate, на будь-які об`єкти нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

Земельна ділянка, яку було надано на підставі договору оренди землі від 16 травня 2014 року, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

08 листопада 2018 року між Дніпровською міською радою і ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду від 08 листопада 2018 року до договору від 23 грудня 2013 року № 421 про пайову участь (т. 1, а.с. 163-164).

Рішенням Дніпровської міської ради від 25 липня 2018 року № 314/34 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,15 га, по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 149).

Згідно з відомостями, зазначеними у листі Дніпровської міської ради Департаменту по роботі з активами від 01 квітня 2019 року № 3/15-163 офіційно адреса: АДРЕСА_2 ), жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалася, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній (т. 1, а.с. 214).

25 квітня 2019 року ОСОБА_2 зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта після реконструкції серії ДП № 141191151372 (т. 1, а.с. 189-196).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статі 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 18 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування» реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно з частиною четвертою статті 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державній реєстрації прав, зокрема, підлягає право власності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим положеннями частини п`ятої статті 12 ЦПК України на суд покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок)(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 750), зазначено, що надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно зі статтею 15 вказаного Порядку реєстрація декларації або видача сертифіката чи їх дублікатів здійснюється шляхом внесення даних до реєстру з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги».

Відповідно до статті 17 зазначеного Порядку замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Звертаючись до суду з позовом, Дніпровська міська рада на підтвердження заявлених позовних вимог надала лист від 15 серпня 2018 року № 4/1-525 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, в якому зазначено, що відповідно до Єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дані якого знаходяться на сайті у розділі «Реєстр дозвільних документів», відсутні відомості стосовно дозвільних документів щодо будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 31 жовтня 2016 року серії ДП № 1142168262354, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області не здійснював.

В той же час, заперечуючи проти позову ОСОБА_1 вказувала на отримання нею Декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, на лист від 15 серпня 2018 року № 4/1-525 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову Дніпровської міської ради з підстав недоведеності, не роз`яснивши сторонам право витребування доказу, яким відповідач обґрунтовує свої заперечення, а саме Декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ДП № 142168262354 від 31 жовтня 2016 року.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати та надавати оцінку доказам, а порушення норм процесуального права допущені обома судами, тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк