ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 206/2965/21

адміністративне провадження № К/9901/45466/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року (Шальєва В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області капрала поліції 2 батальйону 3 роти Кобченко Сергія Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області капрала поліції 2 батальйону 3 роти Кобченко Сергія Миколайовича, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 442627 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. і закрити справу про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору.

Мотивуючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції вказував на порушення позивачем десятиденного строку для звернення з апеляційною скаргою, встановленого спеціальної нормою статті 286 КАС України та відсутності в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2021 року.

Судовий збір апелянтом сплачений у межах строку визначеного ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.

Мотивуючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржником не доведено наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б свідчили про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скаржник вказує, що скорочене рішення суду першої інстанції (вступну та резолютивну частини) складено 02 вересня 2021 року, повне судове рішення за даними ЄДРСР складено 06 вересня 2021 року і оприлюднено 09 вересня 2021 року.

Проте, судом першої інстанції не проголошувався текст повного судового рішення, копія судового рішення невідкладно не видавалась та не надсилалась учасникам справи в порушення положень частин 1,2 статті 271 КАС України.

Суд першої інстанції не надсилав позивачу копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання ні в електронній формі ні рекомендованим листом з повідомленням про вручення в порушення положень частини 3 статті 251 КАС України.

Також скаржник зазначив, що суд першої інстанції розгляд справи не здійснював в порядку, встановленому статтею 286 КАС України, не дотримувався ні особливостей провадження, ні посилався на положення статті 286 КАС України під час складання вступної та резолютивної частини рішення.

Крім того, у резолютивній частині рішенні суду першої інстанції неправильно вказаний строк набрання законної сили та порядок його оскарження, адже у рішенні вказано, що апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Тому на переконання скаржника апеляційна скарга була подана з дотриманням 30- денного строку, без дотримання 10-денного строку з підстав порушення судом першої інстанції під час розгляду справи порядку, передбаченого статтею 286 КАС України.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М. відкрито касаційне провадження на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2021 року у цій справі у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху, скаржнику надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2021 року із зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, а також надати документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали, 12 листопада 2021 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, додано документ про сплату судового збору.

Заява обґрунтована тим, що скаржник не отримував повного тексту оскаржуваного рішення, також позивач вказує, що повний текст оскаржуваного рішення складено 06 вересня 2021 року, та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 09 вересня 2021 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі від 02 листопада 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення суду першої інстанції.

Вказана ухвала від 16 листопада 2021 року є предметом оскарження у касаційному порядку.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з частинами третьою-п`ятою цієї статті за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

При цьому за правилами, установленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження вказав на відсутність підстав для поновлення пропущеного строку, оскільки скаржником не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо причин пропуску строк, а наведені ним обставини колегія суддів апеляційного суду визнала неповажними.

При цьому в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд зазначив, що норми статті 286 КАС України є спеціальними, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення.

Верховний Суд не погоджується із даними висновками і вважає їх необґрунтованим з огляду на наступне.

Верховний Суд зазначає, що стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

Як свідчать матеріали справи, 04 жовтня 2021 року позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 02 вересня 2021 року, проголошеного без його участі (його представника), у справі з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тобто з пропуском установленого статтею 289 КАС строку на апеляційне оскарження.

При цьому суд першої інстанції, роз`яснюючи порядок і строки оскарження рішення, в резолютивній частині рішення зазначив загальні строки на апеляційне оскарження (тридцять днів з дня його проголошення) та правила обчислення (якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення) (а.с. 42).

Зважаючи на те, що у цій справі суд першої інстанції не дотримався вимог частини другої статті 271 КАС і при цьому роз`яснив загальний, а не спеціальний строк і порядок його обчислення на апеляційне оскарження рішення, а позивач скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів направлення та вручення позивачу копії рішення суду першої інстанції, суд касаційної інстанції вважає, що в даному конкретному випадку апелянт не допустив тривалого необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №702/1033/17.

Крім того, оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 560/2347/20.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про передчасність застосування апеляційним судом до спірних правовідносин наслідків, встановлених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

При застосуванні процесуальних норм потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним із яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку, визначених цим Кодексом, надається право оскарження ухвалених судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.

Колегія суддів також зазначає, що Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 та пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011).

Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного адміністративного суду скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року скасувати.

Справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов