№ 207/1494/17 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

11 березня 2020 року

м. Київ

справа № 207/1494/17

провадження № 61-19660св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Яремка В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІТО»,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,

особа, що подала касаційну скаргу, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галантос»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В., та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІТО» (далі - ТОВ «АВІТО», товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 року, укладеного між товариством та ОСОБА_1 .

На обґрунтування позову товариство зазначало, що 11 квітня 2016 року між ним та ОСОБА_1 укладений попередній договір оренди нерухомого майна, сторони якого зобов`язалися не пізніше 1 (одного) календарного року з моменту його укладення на умовах і в порядку, передбачених цим договором, укласти договір оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 1 (один) календарний рік. Сторони погодили, що розмір орендної плати за користування об`єктом оренди буде визначений додатково при укладенні основного договору та складатиметься із орендної плати за офісні приміщення та орендної плати за складські приміщення. ТОВ «АВІТО» стверджувало, що не має можливості виконати належним чином обов`язок, встановлений попереднім договором, щодо укладення основного договору у зв`язку із перебуванням цієї нерухомості в іпотеці Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») згідно з договором іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30 серпня 2010 року.

Посилаючись на статті 51 759 750 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 9 Закону України «Про іпотеку» в обґрунтування неможливості виконати обов`язок за попереднім договором щодо укладення основного договору, ТОВ «АВІТО» вважало, що попередній договір не припинив свою дію та підлягає розірванню в судовому порядку.

19 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом до ТОВ «АВІТО» та ПАТ «Промінвестбанк» про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки та зобов`язання укласти основний договір оренди нерухомого майна.

На обґрунтування позову зазначала, що із первісного позову ТОВ «АВІТО» дізналася про існування рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом № 38 від 20 липня 2010 року, про надання згоди виступити майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІТО ДНІПРО» (далі - «АВІТО ДНІПРО») за зобов`язаннями останнього перед ПАТ «Промінвестбанк» за кредитами шляхом надання в іпотеку нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Вважала, що вказане рішення загальних зборів порушує її права, оскільки: перешкоджає укладенню основного договору оренди; прийняте загальними зборами за відсутності кворуму для їх проведення (статті 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»); не спрямоване на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених, прийняте з неправомірним формуванням порядку денного; договір іпотеки не відповідає законодавству, а саме статтям 1, 7, 11 Закону України «Про іпотеку», статті 628 ЦК України, частині другій статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 15 Закону України «Про оренду землі».

ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «АВІТО», оформлене протоколом від 20 липня 2010 року № 38, визнати недійсним договір іпотеки від 30 серпня 2010 року № 216/08/1-10 та зобов`язати ТОВ «АВІТО» укласти договір оренди нерухомого майна відповідно до істотних умов, погоджених ТОВ «АВІТО» та ОСОБА_1 у попередньому договорі оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 року.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року в задоволенні первісного позову ТОВ «АВІТО» до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору оренди нерухомого майна відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «АВІТО», оформлене протоколом від 20 липня 2010 року № 38, про надання згоди виступити майновим поручителем ТОВ «АВІТО ДНІПРО» за його зобов`язаннями перед ПАТ «Промінвестбанк» за кредитами шляхом надання в іпотеку належного ТОВ «АВІТО» нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір іпотеки від 30 серпня 2010 року № 216/08/1-10, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І. І. за реєстровим № 9408, укладений між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «АВІТО». В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 не була учасником ТОВ «АВІТО», то цей спір не належить до корпоративного спору та може вирішуватися судом загальної юрисдикції, рішення загальних зборів учасників ТОВ «АВІТО» в порушення вимог частини першої статті 60 Закону України «Про господарські товариства», оформлене протоколом від 20 липня 2010 року № 38, прийняте за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, на момент прийняття рішення всі активи ТОВ «АВІТО» перебували у податковій заставі, а отже, відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не могли бути передані в іпотеку. Визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого було укладено оспорюваний договір іпотеки, також вказує на недійсність останнього. Цим договором іпотеки забезпечено виконання більш ніж одного зобов`язання (двох різних зобов`язань за двома різними кредитними договорами), а тому він не відповідає та суперечить статтям 1, 7, 11 Закону України «Про іпотеку»; вказаний договір іпотеки є змішаним договором, з елементами договору про задоволення вимог іпотекодержателя та договору оренди землі, а тому договір іпотеки мав містити істотні умови і договору оренди землі; у договорі іпотеки в порушення статті 628 ЦК України, частини другої статті 120 ЗК України та статті 15 Закону України «Про оренду землі» не зазначені всі встановлені законом його істотні умови.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо зобов`язання ТОВ «АВІТО» укласти договір оренди нерухомого майна, суд керувався принципом свободи договору та відсутністю доказів досягнення згоди між ТОВ «АВІТО» та ОСОБА_1 у попередньому договорі оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 року щодо усіх істотних умов основного договору, зокрема щодо ідентифікації приміщень, що підлягали передачі в оренду, та розміру орендної плати, а також відсутності у статті 635 ЦК України такого правового наслідку порушення взятого на себе в попередньому договорі зобов`язання щодо укладення основного договору, як спонукання до його укладення в судовому порядку.

Суд першої інстанції виходив з того, що часткове задоволення зустрічного позову, в частині визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «АВІТО» та договору іпотеки від 30 серпня 2010 року, враховуючи підстави, зазначені ТОВ «АВІТО» для розірвання попереднього договору, виключає задоволення первісного позову товариства.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення окремих вимог зустрічного позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного договору іпотеки та кредитних договорів, виконання зобов`язання за якими забезпечено цим договором, рішення загальних зборів від 20 липня 2010 року, яке прийнято 7 років тому, не стосується виникнення між нею та ТОВ «АВІТО» жодних правовідносин, а отже, умови оспорюваного договору іпотеки та вказане рішення загальних зборів не стосуються її прав та обов`язків, тому не можуть вважатися порушеними. Обраний спосіб захисту порушеного, на її думку, права (визнання рішення загальних зборів учасників ТОВ «АВІТО» та договору іпотеки недійсними), за якими вона не є стороною та які не вчинялися щодо її прав та обов`язків, не є способом захисту порушеного права ОСОБА_1 , оскільки наслідки недійсності вказаних рішення та договору іпотеки не поширюються на її права.

Апеляційний суд зазначив, що, захищаючи порушені права ОСОБА_1 , суд першої інстанції не звернув уваги, що згідно з умовами оспорюваного договору іпотеки в іпотеку ПАТ «Промінвестбанк» передане нерухоме майно загальною площею 6 611 кв. м, попередній договір передбачав умови передання в майбутньому в оренду ОСОБА_1 нежитлові приміщення загальною площею 100 кв. м, що є неспівмірним з порушеними правами банку та непорушеними правами ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Галантос» про залучення до участі у справі процесуального правонаступника.

Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ «Галантос» не було учасником правовідносин на момент ухвалення оспорюваного рішення загальних зборів, жодним чином не впливало на прийняття зазначеного рішення, а тому не може бути правонаступником усіх прав та обов`язків, що належали ТОВ «АВІТО» в загальному розумінні правонаступництва юридичної особи. Таким чином, процесуальне правонаступництво, а саме, перехід прав та обов`язків позивача за первісним позовом й відповідача за зустрічним позовом від ТОВ «АВІТО» до ТОВ «Галантос» на стадії апеляційного розгляду справи не передбачено чинним законодавством.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У листопаді 2019 року ТОВ «Галантос» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило суд скасувати постанову та ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив фактичних обставин справи та не врахував, що спірні правовідносини стосуються майна, право власності на яке перейшло від ТОВ «АВІТО» до ТОВ «Галантос», а тому мало бути залучено до розгляду справи, проте апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання товариства про залучення його як правонаступника ТОВ «АВІТО».

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила суд скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення її вимог та залишити в силі рішення першої інстанції в частині вирішення цих вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив фактичних обставин справи та не врахував, що обраний нею спосіб захисту своїх прав є правильним, ОСОБА_1 є заінтересованою особою щодо договору іпотеки та рішення загальних зборів, власний інтерес якої полягає у тому, щоб сторони правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість реалізації ОСОБА_1 її прав щодо укладення основного договору оренди. Попередній договір оренди та лист власника про відмову укласти основний договір оренди через наявність іпотеки і є порушенням прав та законних інтересів ОСОБА_1 .

У грудні 2019 року від ПАТ «Промінвестбанк» до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «Галантос», в яких банк просив залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані рішення апеляційного суду - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 14 листопада 2019 року та 15 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційні скарги у цій справі подані у листопаді 2019 року, а тому вони підлягають розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Частиною першою статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що усуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг та відзивів на них, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги ТОВ «Галантос» підлягають частковому задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «АВІТО», оформленим протоколом від 20 липня 2010 року № 38, надано згоду виступити майновим поручителем ТОВ «АВІТО ДНІПРО» за зобов`язаннями перед ПАТ «Промінвестбанк» за кредитами та про делегування повноважень на підписання відповідного іпотечного договору.

30 серпня 2010 року між ТОВ «АВІТО» та ПАТ «Промінвестбанк» укладений договір іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого на забезпечення вимог ПАТ «Промінвестбанк», що випливають з кредитних договорів, ТОВ «АВІТО» передало в іпотеку нерухоме майно - будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі адміністративний корпус загальною площею 1198,9 кв. м (т. 1, а. с. 19-23).

11 квітня 2016 року між ТОВ «АВІТО» та ОСОБА_1 укладений попередній договір оренди нерухомого майна, за умовами якого сторони зобов`язалися не пізніше 1 (одного) календарного року з моменту його укладення на умовах і в порядку, передбачених цим договором, укласти договір оренди нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: офісних приміщень площею 30 кв. м та складських приміщень площею 70 кв. м.

Предметом спору за первісним позовом є вимоги про розірвання попереднього договору оренди нерухомого майна від 11 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ «АВІТО» та ОСОБА_1 , а за зустрічним позовом - про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки та зобов`язання укласти основний договір оренди нерухомого майна.

Предметом апеляційного перегляду було рішення суду першої інстанції в частині задоволення частини зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки. Рішення апеляційного суду щодо вирішення указаних вимог є предметом касаційного перегляду за касаційними скаргами ТОВ «Галантос» та ОСОБА_1 .

Встановлено, що на стадії апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою ПАТ «Промінвестбанк» предмет іпотеки за договором купівлі-продажу від 27 червня 2018 року перейшов у власність ТОВ «Галантос» (т. 3, а. с. 11-12).

ТОВ «Галантос» у клопотанні від 17 липня 2019 року просило апеляційний суд залучити його до участі у справі як процесуального правонаступника.

Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ «Галантос» не було учасником правовідносин на момент ухвалення оспорюваного рішення загальних зборів, жодним чином не впливало на прийняття зазначеного рішення, а тому не може бути правонаступником усіх прав та обов`язків, що належали ТОВ «АВІТО» в загальному розумінні правонаступництва юридичної особи, отже, процесуальне правонаступництво, а саме, перехід прав та обов`язків позивача за первісним позовом й відповідача за зустрічним позовом від ТОВ «АВІТО» до ТОВ «Галантос» на стадії апеляційного розгляду справи, не передбачено чинним законодавством.

З таким висновком погодитися не можна з огляду на таке.

Згідно із пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в судах апеляційної та касаційної інстанцій конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України,де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всіх у сукупності прав та обов`язків до правонаступника, однак є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За змістом цієї норми до особи, до якої перейшло право власності на майно, обтяжене іпотекою, навіть у випадках, коли до її відома не було доведено інформації про обтяження майна іпотекою, переходять усі права та обов`язки іпотекодавця.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-2026цс16.

Предметом спору у цій справі, крім іншого, є визнання договору іпотеки недійсним.

Отже, встановивши, що на стадії апеляційного розгляду справи до ТОВ «Галантос» перейшли всі права та обов`язки іпотекодавця, апеляційний суд відповідно до вимог статті 55 ЦПК України мав залучити ТОВ «Галантос» до участі у справі як правонаступника ТОВ «АВІТО».

Натомість суд апеляційної інстанції у порушення вимог статті 55 ЦПК України відмовив у залученні до апеляційного розгляду ТОВ «Галантос», чим порушив як його процесуальні права, так і права інших учасників справи на розгляд справи в суді апеляційної інстанції з участю усіх належних учасників.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Тому оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню.

Водночас на часткове задоволення вимог касаційної скарги ТОВ «Галантос» оскаржувана постанова апеляційного суду в частині вирішення вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, оскільки апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції здійснено без залучення ТОВ «Галантос» як часткового правонаступника ТОВ «АВІТО».

Інші доводи касаційної скарги ТОВ «Галантос», як і доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про неправильність вирішення по суті спору не заслуговують на уваги, оскільки апеляційний суд переглядав справи без усіх належних учасників справи, що є самостійною підставою для скасування судових рішень.

Отже, апеляційний суд у порушення вимог статей 55 229 263 352 367 ЦПК України не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, зазначених обставин справи та вимог закону не врахував, не перевірив та не встановив, хто є власником нежитлових приміщень, які є предметом спору на час апеляційного перегляду справи, безпідставно відмовив у залученні до участі у справі правонаступника.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, постанова та ухвала Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року підлягають скасуванню, а справа в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно з урахуванням суті спірних правовідносин перевірити доводи ТОВ «Галантос» щодо процесуального правонаступництва згідно з вимогами статті 55 ЦПК України.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржувані рішення апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос» задовольнити частково.

Постанову та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року скасувати, а справу в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору іпотеки направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик