ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2025 року
м. Київ
справа №207/1966/24
адміністративне провадження № К/990/34264/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Єресько Л.О., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 207/1966/24
за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024, постановлену у складі: судді-доповідача Кругового О.О., суддів Шлай А.В., Добродняк І.Ю.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач) з вимогою: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00488390 від 05.03.2024, якою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення.
2. Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.07.2024 у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору; залишено без руху апеляційну скаргу та запропоновано позивачці усунути її недоліки шляхом подання документу про сплату судового збору.
5. Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що підставою для звільнення особи від сплати судового збору є скрутне матеріальне становище і саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення відповідних фактів.
6. Суд апеляційної інстанції зауважив, що як на підставу для звільнення від сплати судового збору скаржниця посилалася на те, що на час вторгнення рф на територію України вона проживала в місті Маріуполі, де її рідний брат у 2022 році отримав важкі поранення, внаслідок яких триває його лікування, зокрема закордоном.
7. Водночас, як зазначив суд апеляційної інстанції, апеляційна скарга не містить доказів, які б підтверджували рівень доходів скаржниці, здійснення нею витрат на лікування брата, наявність родинних зв`язків між нею та ОСОБА_2 , а також доказів, які б підтверджували, що лікування ОСОБА_2 триває станом на 2024 рік.
8. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання скаржниці про звільнення від сплати судового збору та повернуто їй апеляційну скаргу з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 169 КАС України (у разі, якщо скаржник не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк).
9. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що на виконання ухвали від 07.08.2024 від позивачки 14.08.2024 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що вона не має змоги сплатити судовий збір у зв`язку з лікуванням її брата.
10. На підтвердження зазначеного клопотання, скаржницею подано копії свідоцтв про народження, копію свідоцтва про шлюб, медичні документи стосовно лікування її брата ОСОБА_2 закордоном. Водночас, як зазначив суд апеляційної інстанції, скаржницею не надано документів, які б підтверджували її майновий стан, зокрема, довідки про рівень доходів, а також доказів, які б підтверджували, що скаржниця повністю або частково оплачувала лікування її брата чи понесла інші витрати, пов`язані з перебуванням брата закордоном у зв`язку з лікуванням.
11. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на підставі наданих позивачкою документів неможливо встановити її скрутний майновий стан, а також перевірити її твердження про неможливість сплати судового збору в цій справі.
12. Суд апеляційної інстанції зауважив, що тягар доказування обставин скрутного матеріального становища покладається на зацікавлену особу. Урахувавши, що скаржницею не надано до суду належних і допустимих доказів її скрутного матеріального становища, суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність підстав для звільнення її від сплати судового збору.
13. Установивши, що станом на 28.08.2024 скаржниця не виконала вимог ухвали від 07.08.2024 та не сплатила судовий збір, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність визначених у пункті 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстав для повернення апеляційної скарги.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
14. Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка зазначила, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив їй у звільненні від сплати судового збору та не розглянув її клопотання в частині зменшення судового збору.
16. Так, позивачка зазначає, що поряд із вимогами звільнити від сплату судового збору її клопотання містило також вимогу розглянути можливість зменшення або розстрочення сплати судового збору, на яку суд апеляційної інстанції не відреагував.
17. Позивачка також зазначає, що приєднала до клопотання вичерпні докази, які підтверджують, що її родина перебуває у складних життєвих обставинах внаслідок повномасштабного вторгнення рф, що є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру чи розстрочення його сплати.
18. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подавав.
19. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 06.09.2024. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Єресько Л.О., Смоковичу М.І.
20. Ухвалою Суду від 18.10.2024 (після усунення недоліків) відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права
21. Відповідно до частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
22. Ставки судового збору, порядок його сплати, підстави для звільнення від сплати судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
23. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
24. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
25. Згідно з частиною першою статті 133 КАС України Суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
26. Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
27. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
28. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
29. Частинами першою, другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
30. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
IV. Позиція Верховного Суду
31. У цій справі суд апеляційної інстанції повернув позивачці апеляційну скаргу, оскільки вважав, що позивачка не довела свого скрутного матеріального становища як умови для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
32. У контексті доводів касаційної скарги, Суд зазначає, що КАС України та Закон № 3674-VI установлює сплату судового збору як передумову звернення до суду, а тому судовий збір повинен бути сплачений до подачі процесуальної заяви до суду, зокрема апеляційної скарги, як однієї з передбачених законом підстав для відкриття судового провадження. Установлюючи сплату судового збору передумовою звернення до суду, законодавець як гарантію права на звернення до суду встановив пільги зі сплати судового збору (стаття 5 Закону № 3674-VI), а також можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати (стаття 8 Закону № 3674-VI).
33. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
34. Установивши скрутний майновий стан як критерій для звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру), законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися зазначені обставини.
35. Водночас сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки / відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).
36. Так, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 зазначено, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
37. У постанові Верховного Суду у справі від 29.09.2021 у справі № 160/12251/20 зазначено, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
38. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 120/3505/22, від 02.11.2023 у справі № 120/6039/22, від 18.01.2024 у справі № 520/495/23.
39. Розвиваючи указаний підхід Верховний Суд у постанові від 08.08.2024 у справі № 295/14365/19 зазначив, що Державний реєстр фізичних осіб - платників податків створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 1 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822; далі - Положення).
Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу V Положення до Державного реєстру включаються:
- дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованого та / або виплаченого доходу; сума нарахованого та / або перерахованого податку; сума нарахованого та / або перерахованого військового збору; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
- відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Отже, у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків повинні міститися відомості про всі доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.
40. Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що як на підставу для звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру позивачка посилалася на скрутне матеріальне становище, пов`язане із переїздом з окупованого Маріуполя, а також лікуванням рідного брата, який отримав важкі травми внаслідок обстрілів, на реабілітацію / лікування якого зосереджені всі ресурси родини.
41. Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження указаних обставин позивачка надала документи, які підтверджують родинні зв`язки з ОСОБА_2 та його перебування в США на лікуванні, в тому числі станом на день звернення до суду апеляційної інстанції.
42. Водночас, як правильно установив суд апеляційної інстанції, до клопотання про звільнення від сплати судового збору (зменшення його розміру) позивачка не надала доказів, які б підтверджували, що її майновий стан у поєднанні з особистою участю в оплаті витрат, пов`язаних із реабілітацію рідного брата, не дозволяє їй сплатити судовий збір у цій справі.
43. Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру).
44. Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що приєднаних позивачкою доказів до клопотання про звільнення від сплати судового збору недостатньо для висновку про те, що її майновий стан виключає можливість сплати судового збору у цій справі, адже позивачка не надала жодних доказів, які б підтверджували отримані нею доходи, зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
45. Доводи позивачки про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права внаслідок нерозгляду її клопотання в частині зменшення судового збору, Суд відхиляє.
46. Як убачається з матеріалів справи, клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору дійсно містило альтернативну вимогу зменшити розмір судового збору у разі неможливості звільнення від його сплати. Проте самостійних доводів на підтримку вказаної альтернативної вимоги, які б не оцінювалися судом апеляційної інстанції під час розгляду вимоги про звільнення від сплати судового збору, позивачка в мотивувальній частині клопотання не наводила.
47. Беручи до уваги, що умовою зменшення розміру судового збору, як і звільнення від його сплати, є майновий стан сторони, а позивачкою не було надано доказів, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, відсутність в рішенні суду апеляційної інстанції оцінки тих самих доказів, але в контексті альтернативних вимог про зменшення розміру судового збору, не є тим порушенням процесуального закону, що може бути підставою для скасування судового рішення з направленням справи для продовження розгляду.
48. Посилання позивачки на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/263/23 суд також відхиляє як такі, що не стосуються обставин цієї справи.
49. Так, у справі № 990/263/23 Велика Палата Верховного Суду розв`язувала окремі питання застосування статті 133 КАС України та статті 8 Закону № 3674-VI, пов`язані з відстроченням сплати судового збору юридичній особі у випадку, коли таке клопотання обумовлене не скрутним майновим станом (відсутністю коштів на рахунках), а неможливістю розпорядження ними внаслідок застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції».
50. Саме у цьому контексті Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норми частини першої статті 133 КАС України та норми частини першої статті 8 Закону № 3674-VI щодо відстрочення (розстрочення) сплати судового збору є самостійними і не конкурують між собою, і що можливість особи розпоряджатися своїми коштами та майном повинна враховуватися судами під час оцінки фінансового (майнового) стану цієї особи при вирішенні питань, пов`язаних зі сплатою судового збору.
51. Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній справи не висловлювалася щодо особливостей вирішення судом клопотань про звільнення від сплати судового збору, які містять альтернативну вимогу про зменшення судового збору з тих самих підстав, а також щодо доказів, якими повинні підтверджуватися обставини скрутного матеріального становища.
52. Зауваження позивачки про неправильне обчислення судом апеляційної інстанції розміру судового збору, який підлягав сплаті під час звернення з апеляційною скаргою, внаслідок незастосування понижуючого коефіцієнту « 0,8» за подання процесуальних документів в електронній формі, правильності висновків суду апеляційної інстанції про недоведеність позивачкою підстав для звільнення від сплати судового збору не спростовують.
53. Положеннями частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
54. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
55. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
VII. Судові витрати
56. Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
57. Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
58. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
59. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 залишити без змін.
60. Судові витрати не розподіляються.
61. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: Л.О. Єресько
М.І. Смокович