ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 207/3261/21

провадження № 61-13668св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - приватний нотаріус Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Касицька Людмила Миколаївна,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Космачевської Т. В., Халаджи О. В., від 28 червня 2023 рокуі виходив з наступного.

Основний зміст позовних вимог

1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та її матір`ю ОСОБА_4 .

2. Свої вимоги заявниця мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в

с. Новопетриківка, Великоновосілківського району Донецької області, про що

22 лютого 2021 року складено відповідний актовий запис № 43 та виконкомом Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . Після смерті її матері відкрилась спадщина. За місцем відкриття спадщини приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Касицькою Л. М. була заведена спадкова справа № 67431016.

3. 25 червня 2021 року нею до приватного нотаріуса Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Касицької Л. М. було подано заяву про прийняття спадщини. Однак, приватний нотаріус Касицька Л. М. повідомила, що у зв`язку з тим, що у наданих ОСОБА_1 документах наявна розбіжність, а саме: у її свідоцтві про народження, виданому 28 вересня

1955 року виконкомом Новопетриковської сільської ради депутатів трудящих Старомлинівського району Сталінської області, серія НОМЕР_2, ім`я її матері помилково вказано ОСОБА_5 замість ОСОБА_4 . Наявна розбіжність в імені її матері у свідоцтві про народження не надає можливості їй документально підтвердити родинні відносини з померлою ОСОБА_4 , а саме, що вона,

ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_4 . Також приватним нотаріусом їй було повідомлено, що вказана обставина унеможливлює отримання нею спадщини після смерті матері.

4. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт родинних відносин, а саме, що вона являється донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено юридичний факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , є рідною матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що подана заява

ОСОБА_1 підлягає до задоволення, оскільки заявниця надала достатньо доказів на підтвердження факту родинних відносин між нею та її матір`ю -

ОСОБА_4 . Встановлення факту родинних відносин між заявницею та її матір`ю має для заявниці юридичне значення і необхідне для подальшого оформлення спадщини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, задоволено.

8. Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року скасовано. Заяву

ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний нотаріус Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Касицька Л. М. про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами залишено без розгляду.

9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, щосуд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 ,оскільки не встановив коло спадкоємців померлої ОСОБА_4 та не перевірив, чи впливатиме на їх права та обов`язки рішення суду про встановлення факту родинних відносин. За життя ОСОБА_4 залишила заповіт, яким заповіла сину ОСОБА_7 земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер.

ОСОБА_2 є донькою померлого, відповідно його право спадкування за законом і за заповітом перейшло до неї за правом представлення. Отже у цій справі існує спір про право.

Короткий зміст касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

10. У вересні 2023 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, а рішення Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року залишити в силі.

11. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі

№ 504/2457/15-ц, постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року

у справі № 336/709/18-ц, від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112,

від 04 листопада 2019 року у справі № 542/401/18, від 16 січня 2020 року

у справі № 925/1600/16, від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13,

від 10 вересня 2020 року у справі № 757/66808/19-ц, від 14 квітня 2021 року

у справі № 205/2102/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19,

від 17 червня 2021 року у справі № 626/2547/19, від 09 червня 2022 року у справі № 367/6780/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 180/2132/21, від 31 травня 2023 року у справі № 308/12227/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

12. У касаційній скарзі, заявницявказує, що апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі із значним пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не навів переконливих аргументів для наявності підстав поновлення процесуального строку.

13. Заявниця стверджує, що апеляційний суд, дійшовши висновку про наявність спору про право, не вказав чи існував такий спір на дату ухвалення рішення суду першої інстанції, в чому суть такого спору, не навів жодних обставин, які підтверджують наявність спору про право. Висновки апеляційного суду ґрунтуються виключно на припущеннях. Існування спору має бути реальним, а не гіпотетичним.

14. Заявницязвертає увагу на те, що у цій справі суд апеляційної інстанції, прийнявши до розгляду апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, взагалі не з`ясував, чи прийнято оскаржуване рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Апеляційним судом було неправильно застосовано до спірних правовідносин положення частини другої статті 352 ЦПК України.

15. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2024 року справу розподілено судді-доповідачу.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (матір заявці), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22 лютого 2021 року.

17. Після її смерті відкрилась спадщина. За місцем відкриття спадщини приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Касицькою Л. М. була заведена спадкова справа № 67431016.

18. ОСОБА_1 , 25 червня 2021 року подала до приватного нотаріуса Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Касицької Л. М. заяву про прийняття спадщини.

19. Однак, приватний нотаріус Касицька Л. М. повідомила, що у зв`язку з тим, що у наданих ОСОБА_1 документах наявна розбіжність, а саме: у її свідоцтві про народження, виданому 28 вересня 1955 року виконкомом Новопетриковської сільської ради депутатів трудящих Старомлинівського району Сталінської області, серія НОМЕР_2, ім`я її матері вказано ОСОБА_5 замість ОСОБА_4 , та було повідомлено, що вказана обставина унеможливлює прийняття заявницею спадщини після смерті матері.

20. ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_4 , про що було видано свідоцтво про народження та в книзі записів актів громадянського стану про народження від 11 вересня 1931 року зроблено відповідний запис № 165.

21. 24 вересня 1955 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_9 , про що в книзі записів актів громадського стану зроблено відповідний запис за № 17. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_4.

22. ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_9 народилася ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане 28 вересня

1955 року, серія НОМЕР_2 .

23. 07 серпня 1976 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_11 , про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу від 07 серпня 1976 року зроблено запис № 12. Після укладення шлюбу було присвоєно прізвище ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

24. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

25. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

26. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

27. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

28. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

29. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

30. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

31. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

32. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

33. Подібний висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження

№ 14-726цс19).

34. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

35. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

36. Не погодившись з рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року, ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, звернулась з апеляційною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції не встановив коло спадкоємців померлої ОСОБА_4 та не перевірив, чи впливатиме на їхні права та обов`язки рішення суду про встановлення факту родинних відносин, внаслідок чого допустив порушення частини четвертої статті 315 ЦПК України.

37. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_2 вказувала на те, що за життя ОСОБА_4 залишила заповіт, яким заповіла сину ОСОБА_7 земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер. Заявниця зазначала, що є донькою померлого, а відповідно його право спадкування за заповітом перейшло до неї за правом представлення. ОСОБА_1 не повідомила нотаріуса про наявність спадкоємця - онуки ОСОБА_2 , яка мала бути залучена до участі у справі. Згідно з доводами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не має права на спадкування у зв`язку з наявністю заповіту.

38. Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

39. Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія) (стаття 1276 ЦК України).

40. З урахуванням встановлених у цій справі обставин, а також поданих ОСОБА_2 доказів до суду апеляційної інстанції щодо права на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , апеляційний суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що рішення суду першої інстанції може вважатися таким, що стосується права та інтересів ОСОБА_2 , яка є спадкоємицею за заповітом після смерті свого батька в порядку спадкової трасмісії.

41. Враховуючи приписи частини другої, першої статті 354 ЦПК України апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_2 участі у суді першої інстанції не брала, а рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року вона отримала засобами поштового зв`язку 18 квітня 2023 року, що підтверджується відповідними доказами (поштовий конверт, супровідний лист суду першої інстанції) (а. с. 49, 50).

42. Заявниця не навела об`єктивних доводів на підтвердження того, що ОСОБА_2 знала, або ж могла знати про оскаржуване рішення суду першої інстанції раніше.

43. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

44. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

45. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

46. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

47. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

48. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

49. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

50. Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

51. В апеляційний скарзі ОСОБА_2 звертала увагу на те, що за життя

ОСОБА_4 залишила заповіт, яким заповіла своєму сину ОСОБА_7 (батьку ОСОБА_2 ) земельну ділянку. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.

ОСОБА_2 є донькою померлого, а тому його право на спадкування за заповітом перейшло до ОСОБА_2 у порядку спадкової трансмісії.

52. Звертаючись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини,

ОСОБА_1 не повідомила нотаріуса про наявність спадкоємця ОСОБА_4 -

ОСОБА_2 , яка не була залучена до участі у цій справі.

53. Окрім зазначеного, ОСОБА_2 заперечує право ОСОБА_1 на спадкування після смерті ОСОБА_4 .

54. Заочним рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18 січня 2022 року у справі № 220/1690/21, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено у повному обсязі. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю три місяця для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

55. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між нею та її матір`ю ОСОБА_4 без розгляду, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, щоза наявності заповіту та заперечень спадкоємця за заповітом, який прийняв спадщину, щодо встановлення юридичного факту, який пов`язаний з реалізацією права на спадкування, такий факт не може бути встановлений у порядку окремого провадження.

56. Слід також звернути увагу на те, що ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду з відповідним позов в порядку позовного провадження, враховуючи наявний спір між спадкоємцями, залучивши до участі у справі всіх зацікавлених осіб.

57. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального чи порушенням норм процесуального права.

58. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які послалася заявниця у касаційній скарзі.

59. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

60. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович