Постанова

Іменем України

03 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 207/4765/15-ц

провадження № 61-2827 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,

заінтересовані особи: акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_1 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 жовтня 2021 року у складі судді Бистрової Л. О. та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 19 січня 2022 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О.В., Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулось до суду із заявою про заміну стягувача правонаступником у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Заява мотивована тим, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 500970320 від 26 січня 2015 року у розмірі 37 093,75 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 25 455,23 грн; заборгованості по відсотках - 2 649,37 грн; заборгованості по комісії - 6 189,15 грн; штраф - 2 800 грн та 1 218 грн судового збору.

Вказувало, що 14 листопада 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило, а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі, за договором кредиту № 500970320 від 26 січня 2015 року, укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1

26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (далі - ТОВ «ФК «Веста») було укладено договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило, а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі, за договором кредиту № 500970320 від 26 січня 2015 року.

16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі, за договором кредиту № 500970320 від 26 січня 2015 року.

Посилаючись на те, що відбулась заміна кредитора у зобов`язанні на підставі статей 512 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», ТОВ «Вердикт Капітал» просило суд замінити вибулого стягувача ПАТ «Альфа-Банк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» з виконання рішення суду у справі № 207/4765/15-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 жовтня 2021 року заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі задоволено.

Замінено вибулого стягувача ПАТ «Альфа-Банк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» за рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року у справі № 207/4765/15-ц, яким на користь ПАТ «Альфа-Банк» з ОСОБА_1 стягнуто кредитну заборгованість у розмірі 37 093,75 грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 25 455,23 грн; заборгованість по відсотках у розмірі 2 649,37 грн; заборгованість по комісії у розмірі 6 189,15 грн; штраф у розмірі 2 800 грн та судові витрати.

Суд першої інстанції, урахувавши вимоги статей 512 ЦК України,

442 ЦПК України та 15 Закону України «Про виконавче провадження», дійшов висновку, що ТОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником первісного стягувача (ПАТ «Альфа-Банк»), а тому наявні підстави для задоволення заяви та його заміни.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 19 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 жовтня 2021 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована доведеністю заявником, що саме він наразі є правонаступником ПАТ «Альфа-Банк», а звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 жовтня 2021 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 19 січня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну вибулого стягувача відмовити.

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, крім того, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 207/4765/15-ц із Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм процесуального права, зокрема, щодо неврахування доводів апеляційної скарги під час розгляду справи судом першої інстанції за відсутності учасника справи, не повідомлення належним чином про дату та час судового засідання; неправильне застосування норм матеріального права, а саме: статті 512 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Судами попередніх інстанцій не враховано, що ПАТ «Альфа-Банк» правом на пред`явлення виконавчого листа до виконання до органів державної виконавчої служби не скористалося, а отже за відсутності виконавчого провадження відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну стягувача правонаступником. Крім того, виконавчий документ з виконання рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року у справі № 207/4765/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» кредитної заборгованості втратив виконавчу давність, а ухвалення оскаржуваних судових рішень може стати підставою для видачі судом першої інстанції новому кредитору дубліката виконавчого листа з порушенням строку виконавчої давності.

Вказував, що суд апеляційної інстанції не здійснив будь-якої оцінки процесуальних порушень судом першої інстанції щодо ОСОБА_1 , а саме щодо вчинення перешкод у доступі до правосуддя, оскільки останнього фактично позбавлено права на судовий захист, у судове засідання 08 жовтня 2021 року він не викликався та не отримував заяви стягувача з доданими до неї матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 500970320 від 26 січня 2015 року у розмірі 37 093,75 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 25 455,23 грн; заборгованості по відсотках в розмірі 2 649,37 грн; заборгованості по комісії - 6 189,15 грн; штраф - 2 800 грн, а також судові витрати по справі.

14 листопада 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило, а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі, за договором кредиту № 500970320 від 26 січня 2015 року, укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1

26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» укладено договір факторингу № 2019-1К1/Веста, згідно з яким

ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Веста» право вимоги

до боржників за договорами, у тому числі, за договором кредиту № 500970320 від 26 січня 2015 року.

16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, за яким

ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги

до боржників за договорами, у тому числі, за договором кредиту № 500970320 від 26 січня 2015 року, де боржником є ОСОБА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України визначено, щопереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

З огляду на статтю 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

На підставі пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Із справи відомо, що на розгляді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебувала заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну стягувача ПАТ «Альфа-Банк» правонаступником ТОВ «Вердикт Капітал» з виконання рішення суду у справі № 207/4765/15-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ухвалою від 08 жовтня 2021 року заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну стягувача розглянув по суті заявлених вимог (а. с. 217-218, т. 1).

Разом з тим, доказів про направлення ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи на 08 жовтня 2021 року матеріали справи не містять.

Отже, боржник не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції на 08 жовтня 2021 року, судове рішення суду першої інстанції ухвалене за його відсутності.

Процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи стосовно нього порушені через його непоінформованість про дату і час розгляду справи в суді першої інстанції.

Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 посилався на не повідомлення його судом першої інстанції про судове засідання.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, а й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення.

Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені під час розгляду справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції.

Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2022 року у справі № 692/565/21, від 04 травня 2022 року у справі № 759/15052/19, від 01 червня 2022 року у справі № 2-1673/2010.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналіз постанов Касаційного цивільного суду підтверджує, що застосування пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є однаковим, передбачуваним та послідовним.

В апеляційній скарзі боржник посилався на неповідомлення його про час і місце розгляду справи, проте суд апеляційної інстанції зазначені доводи проігнорував.

Суд апеляційної інстанції не перевірив належного повідомлення боржника про розгляд справи судом першої інстанції та не звернув уваги на пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, яким передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, а тому дійшов неправильного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із процесуальних підстав, решта доводів касаційної скарги щодо суті заяви не переглядаються і не оцінюються.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.

Колегія суддів зауважує, що, під час нового судового розгляду, суду апеляційної інстанції слід врахувати висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, якого дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21 щодо підстав заміни сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні; висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), відповідно до якого при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 19 січня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович