ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 208/2664/18

провадження № 51-1963 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 лютого 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040160000049, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 квітня 2011 року за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 317, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі; 2) вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 травня 2017 року за ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ст.ст. 75 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 лютого 2022 року ОСОБА_7 засуджено: за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 4 місяці з конфіскацією майна, яке його власністю; за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Відповідно до ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 травня 2017 року у виді 2 місяців позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2022 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він будучи особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені статтями 309 317 КК України, діючи повторно, з метою незаконного збагачення шляхом вчинення незаконного збуту психотропної речовини «метамфетамін» на початку лютого 2018 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , при невстановлених слідством обставинах та з невстановлених інгредієнтів, незаконно виготовив невстановлену кількість психотропної речовини «метамфетамін», яку почав зберігати за вказаною адресою з метою збуту.

14 лютого 2018 року, приблизно о 18:04 год, перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_7 незаконно збув за 85 грн ОСОБА_8 медичний шприц з рідиною прозорого кольору масою 1,0077 г., що містила психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0205 г, яку цього ж дня ОСОБА_8 в присутності двох понятих, добровільно видала працівникам поліції.

Крім того, 14 березня 2018 року, в період часу з 15:05 год до 16:12 год, співробітниками поліції проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено скляний флакон з рідиною масою 15,0077 г, яка містила психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін масою 0,3917 г, яку він незаконно зберігав без мети збуту.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості останнього і вичерпанням можливості їх отримати.

Обґрунтовуючи свої вимоги вказує, що вирок ґрунтується на доказах, отриманих, на його думку, з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що заява благодійної організації, на підставі якої були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, не містить відомостей про її реєстрацію та інших необхідних реквізитів, в зв`язку з чим не могла бути підставою для відкриття кримінального провадження. Наводить доводи щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує, що слідчі, які здійснювали досудове розслідування за ч. 2 ст. 307 КК України, не мали повноважень на це, оскільки в матеріалах справи відсутня відповідна постанова. Також стверджує, що ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 шприц із водою, а не психотропною речовиною. На думку захисника, в даному кримінальному провадженні мала місце провокація злочину.

Не погоджується з ухвалою апеляційного суду та вважає, що всупереч вимогам ст. 419 КПК України, при розгляді апеляційної скарги не було надано належних відповідей на всі доводи його апеляційної скарги та необґрунтовано залишено її без задоволення.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор під час касаційного розгляду, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі стороною захисту доводів, просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.

Розглядаючи касаційну скаргу, суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, а доводи щодо неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на що, крім іншого, посилається захисник, не можуть бути предметом перегляду в касаційному суді.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 309 КК України, суд першої інстанції зробив на підставі досліджених безпосередньо під час судового розгляду доказів та в основу обвинувального вироку поклав: показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , надавши їм відповідну та об`єктивну оцінку і з яких слідує, що ОСОБА_8 придбала у ОСОБА_7 за 85 гривень психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які в березні 2018 року проводили обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , в ході якого було виявлено та вилучено пристрій для вживання марихуани, скляна пляшка з речовиною, медичний шприц та гроші; дані протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11 січня 2018 року, відповідно до якого, свідок ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_7 , як чоловіка, який займається збутом психотропних речовин, показання свідка ОСОБА_16 , який працював оперуповноваженим Камянського ВП та підтвердив, що на початку 2018 року від реабілітаційного центру «Новий час» надійшла заява про збування ОСОБА_7 наркотиків. Проаналізувавши та дослідивши дані протоколу огляду речей та документів від 14 лютого 2018 року, протоколу огляду покупця та вручення грошових коштів від 14 лютого 2018 року, протоколу огляду добровільно виданих предметів від 14 лютого 2018 року, протоколу про результати проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину від 15 лютого 2018 року, протоколу про результати проведення НСРД - аудіо-відео контролю особи від 07 березня 2018 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Отже, висновок про доведеність винуватості ОСОБА_7 у незаконному придбанні та збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, особою, яка раніше була засуджена за вчинення злочину, передбаченого статтями 309 317 КК України, суд зробив дослідивши усі інші надані стороною обвинувачення докази, надавши кожному з них належну оцінку в аспекті ст. 94 КПК України на предмет належності, допустимості, достовірності та їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Вирок суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника, апеляційний суд, розглянувши кримінальне провадження в межах, визначених ст. 404 КПК України та у порядку, встановленому ст. 405 цього Кодексу, належним чином перевірив доводи, викладені стороною захисту про недоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів, які аналогічні доводам його касаційної скарги, дав на них вичерпні відповіді і з цих питань умотивовано відмовив у задоволенні апеляційних вимог, навівши переконливі аргументи, які ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Зокрема, апеляційний суд перевірив версію сторони захисту про те, що ОСОБА_7 передав особі, яка виконувала роль закупниці, шприц заповнений водою та обґрунтовано визнав їх безпідставними, оскільки факт збуту ОСОБА_7 саме психотропної речовини підтверджується висновком експертизи психотропних речовин № 1/8.6/831 від 21 лютого 2018 року, відповідно до якого, надана на дослідження рідина, масою 1,0077 г., добровільно видана ОСОБА_8 , містить психотропну речовину «метамфетамін», маса якого в перерахунку на суху речовину, складає 0,0205 г

Апеляційний суд правильно вказав, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена доказами, які доповнюють один одного, є взаємоузгодженими, належними та допустимими і, в своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Вказаний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції, ретельно перевірив та належно оцінив аналогічні зазначеним у касаційній скарзі доводи сторони захисту щодо недопустимості деяких доказів, а також з приводу можливої, на думку захисника, провокації злочину, відсутності повноважень слідчих на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018040160000049 та відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР на основі заяви благодійної організації і відкинув їх як безпідставні.

Колегія суддів погоджується з наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції та вважає, що сторона захисту у своїй касаційній скарзі не навела переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність постановлених у цьому кримінальному провадженні судових рішень.

Ухвала апеляційного суду є належно вмотивованою та обґрунтованою, її зміст відповідає вимогам статей 370 419 КПК України, у ній наведено мотиви, з яких виходив цей суд, та положення закону, якими він керувався при постановленні рішення.

Даних і обставин, які б давали підстави вважати, що у даному випадку мали місце провокація чи фальсифікація доказів, колегією суддів при перегляді судових рішень також не встановлено.

Таким чином, при розгляді кримінального провадження в судах були встановлені та досліджені всі обставини, з`ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, висновки суду про винуватість ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, у вироку належним чином мотивовані, ґрунтуються на сукупності зібраних та всебічно оцінених доказах, в зв`язку з чим колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги захисника є безпідставними та необґрунтованими.

Тому, зважаючи на те, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень щодо ОСОБА_7 , колегією суддів не встановлено, касаційна скарга захисника ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 07 лютого 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2022 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3