Постанова
Іменем України
31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 208/2692/16-ц
провадження № 61-3261св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Трейд»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Трейд» на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року у складі судді: Похвалітої С. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Трейд» (далі - ТОВ «Бі Трейд») про захист авторського права та виплату компенсації, у якому просила стягнути з відповідача на її користь компенсацію у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, яка на дату звернення з позовною заявою становила 13 780 грн, за кожне правопорушення, зокрема: за перекручення авторського дизайну; за відтворення авторського дизайну у матрицях для виготовлення печива; за відтворення авторського дизайну шляхом виробництва; за оприлюднення авторського дизайну шляхом продажу; за розповсюдження у торговій мережі; стягнути штраф у розмірі 10 відсотків від суми компенсації, який на дату звернення становив 6 890 грн; заборонити відповідачу використовувати, змінювати або спотворювати будь-яким способом зображення дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повністю або їх частин при виробництві, при продажі, у рекламі та інше, у тому числі шляхом розміщення зображень на формах для випікання кондитерських виробах та шляхом розміщення зображень в Інтернеті; конфіскувати у відповідача матриці і ротори для випічки кондитерських виробів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та контрафактні вироби.
На обґрунтування позову посилалася на те, що її матері ОСОБА_2 з 1967 року належали авторські права на дизайн « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відповідно до свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 17 квітня 2012 року № НОМЕР_1 , виданого Державною службою інтелектуальної власності України. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 11 грудня 2013 року державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори, вона є спадкоємцем майна її матері. Спадщина складається, зокрема з майнових прав авторського права на розробку дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Зазначала, що вона встановила факт незаконного використання відповідачем авторського права на дизайн « ІНФОРМАЦІЯ_1 » при виготовленні, оприлюдненні та розповсюдженні у торговій мережі печива « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вона вчиняла дії на захист своїх прав у позасудовому порядку та надіслала ТОВ «Бі Трейд» претензію, у якій заборонила відповідачу виробництво, продаж, постачання та рекламу печива « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») у розробленому автором дизайні. Проте відповідач на претензію не відповів.
Рішенням Заводського ра йонного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Бі Трейд» на користь ОСОБА_1 13 780 грн - компенсацію у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, 21 448,80 грн - витрати на проведення експертизи. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висновком експерта встановлено, що мало місце відтворення твору «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у печиві « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що виготовлене на підприємстві ТОВ «Бі Трейд», тому відповідач порушив майнові права позивачки, яка успадкувала авторські права ОСОБА_2 на дизайн « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки компенсації у розмірі 13 780 грн. Решту позовних вимог суд першої інстанції визнав необґрунтованими. Зазначив, що ОСОБА_1 особисто не є автором твору, а лише є спадкоємцем майнових прав авторського права ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11 грудня 2013 року, тобто права позивачки порушуються відповідачем лише з цієї дати, оскільки промисловий зразок відповідача від 2014 року має відтворення авторського твору.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, з урахуванням висновку експертизи, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, оскільки встановив факт порушення авторського права позивачки.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У травні 2019 року ТОВ «Бі Трейд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 439 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перекручення твору є порушенням особистих немайнових прав, тому матеріальна шкода не відшкодовується, оскільки немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності (частина третя статті 423 ЦК України). Позивачка не надала належних доказів на підтвердження перекручування відповідачем авторського дизайну твору «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Надані ОСОБА_1 докази, зокрема копії фотокарток печива, товарні чеки його придбання, посвідчення про якість товари, є недопустимими доказами, оскільки відсутні їх оригінали. Висновок експерта від 19 вересня 2016 року № 209/16 не містить доказів виготовлення
ТОВ «Бі Трейд» печива «ІНФОРМАЦІЯ_2». Оскаржуваними рішеннями порушено авторське право ОСОБА_4 , який є автором твору «Розробка дизайну «Печиво» « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
У вересні 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просила касаційну скаргу ТОВ «Бі Трейд» залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у травні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що ОСОБА_2 з 1967 року є автором твору «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 17 квітня 2012 року № НОМЕР_1 , виданого Державною службою інтелектуальної власності України.
Зазначене свідоцтво видане ОСОБА_2 на підставі її заяви до Державної служби інтелектуальної власності України № НОМЕР_5 про реєстрацію авторського права на твір «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визначено галузь творчої діяльності - мистецтво, зазначено об`єкти авторського права, до яких належить твір - літературні та художні твори, твори образотворчого мистецтва. ОСОБА_2 надала опис твору, наданого на реєстрацію: «Дизайн печива «Дніпро» відображає його значення долі українського народу. Прямокутна форма збільшена, напис посередині великими літерами і поверхня у вигляді високих дніпровських хвиль підкреслює його велич. Об`єднання хвиль в оригінальний орнамент символізує його об`єднуюче значення».
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 11 грудня 2013 року, виданим державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори Ужвою Т. М., спадкоємцем за заповітом майнових авторських прав авторського права ОСОБА_2 на твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є ОСОБА_1 .
Також встановлено, що учасник ТОВ «Бі Трейд» ОСОБА_4 має свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 зареєстроване у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 25 листопада 2015 року за № НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_3 на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який виданий 19 жовтня 2016 року Державною службою інтелектуальної власності України.
Відповідно до заяви від 18 серпня 2016 року № НОМЕР_4 твір «Дизайн печива «ІНФОРМАЦІЯ_2» є зображенням авторського оригінального дизайну печива торгової марки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », твір може бути використаний у процесі та для виготовлення печива « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Згідно з висновком експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 19 вересня 2016 року № 209/16 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності за клопотанням ОСОБА_1 , встановлено, що має місце відтворення твору «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 17 квітня 2012 року № НОМЕР_1 , виданого Державною службою інтелектуальної власності України, або його частини, яка може використовуватися самостійно, у печиві «ІНФОРМАЦІЯ_2», що виготовлене на підприємстві ТОВ «Бі Трейд», за виключенням зображення одного елемента.
Відповідно до статті 7 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII«Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон № 3792-XII) суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Статтями 435 437 ЦК України та статтею 11 Закону № 3792-XII визначено, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору, а авторське право виникає з моменту створення твору.
Згідно зі статтею 29 Закону № 3792-XII майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.
Відповідно до статей 440 441 ЦК України, статті 15 Закону № 3792-XII до майнових прав автора належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, а саме дозволяти або забороняти, зокрема, розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом, а також подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.
Згідно зі статтею 50 Закону № 3792-XII порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14, 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39-41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42, 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав визначені статтею 52 Закону № 3792-XII.
Відповідно до пунктів «г», «е» частини другої статті 52 Закону № 3792-XII(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених пунктом «г» цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
У абзаці 4 пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» судам роз`яснено, що відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести виконання вимог
Закону № 3792-XII при використанні ним об`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 1166 ЦК України).
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням висновку експертизи, встановив, що має місце відтворення твору «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 » або його частини, яка може використовуватися самостійно, у печиві «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке виготовлене на підприємстві ТОВ «Бі Трейд», за виключенням зображення одного елемента. ТОВ «Бі Трейд» не надало належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при використанні об`єкта авторського права відповідач не порушив вимоги Закону № 3792-XII. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачка, яка є спадкоємцем авторського права на твір «Розробка дизайну « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та майнові права якоїє порушеними, має право на стягнення компенсації.
Посилання заявника на те, що відповідно до статті 439 ЦК України перекручення твору є порушенням особистих немайнових прав автора, а тому позивачка не має права на відшкодування шкоди є помилковим, оскільки частиною другої статті 439 ЦК України визначено, що у разі смерті автора недоторканність твору охороняється особою, уповноваженою на це автором. За відсутності такого уповноваження недоторканність твору охороняється спадкоємцями автора, а також іншими заінтересованими особами. Відповідно до статей 440 441 ЦК України, статті 15 Закону № 3792-XII до майнових прав автора належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Тому позивачка як спадкоємець ОСОБА_2 має право на виплату їй компенсації за порушення її майнових авторських прав.
Доводи заявника про те, що позивачка не надала належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог та що висновок експерта є неналежним доказом зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Доводи касаційної скарги про те, що оскаржуваними судовими рішеннями порушено права ОСОБА_4 , який не був залучений до участі у справі, суд не бере до уваги, оскільки ОСОБА_4 за захистом своїх порушених прав до судів апеляційної та касаційної інстанцій не звертався. Крім того, предметом спору у цій справі є захист авторських прав позивачки, які їй належали станом на час пред`явленням позову (квітень 2016 року) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 11 грудня 2013 року, а свідоцтво, на яке посилається заявник, видане ОСОБА_4 у жовтні 2016 року, тобто після пред`явленням позову.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають та зводяться до власного тлумачення норм права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Трейд» залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
С. О. Погрібний