ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №210/5129/17 (2-а/210/72/18)

адміністративне провадження №К/9901/6577/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВЕСТ» на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (колегія суддів: Шальєва В.А., Білак С.В., Малиш Н.І.) від 06 лютого 2019 року у справі № 210/5129/17 (2-а/210/72/18) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВЕСТ» до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2018 року у справі №210/5129/17 (2-а/210/72/18) у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВЕСТ» до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протоколу про правопорушення в сфері містобудівної діяльності відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВЕСТ» на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2018 року по справі №210/5129/17 (2-а/210/72/18) повернуто скаржнику без розгляду.

06 грудня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДВЕСТ» повторно подано апеляційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2018 року до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2019 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВЕСТ» залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки при перевірці апеляційної скарги суддею встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог статті 295 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема відсутній документ про сплату судового збору та причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними.

04.02.2019 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВЕСТ» подані директором ТОВ «БУДВЕСТ» Стрельцовим О.М., та представником ТОВ «БУДВЕСТ» Фустіченко Анною Вікторівною про усунення недоліків апеляційної скарги, та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, також до заяви додано квитанцію №53811 від 25.01.2019 року про сплату судового збору в розмірі 4557,00 грн.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження обгрунтована поданням апеляційної скарги та її поверненням ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2018 року у зв`язку з порушенням порядку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Також позивач вказує на періодичну відсутністю юриста ТОВ «БУДВЕСТ».

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВЕСТ» повернуто.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому недоліки, визначені ухвалою від 09 січня 2019 року не усунуті.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що вперше апеляційну скаргу подано у строки, встановлені КАС України, проте її повернуто, оскільки подано безпосередньо до суду , а не через суд першої інстанції. В подальшому, отримавши ухвалу про повернення позивач скористався своїм правом на повторне подання апеляційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 10 жовтня 2018 року.

Копію рішення суду першої інстанції отримано позивачем 18 жовтня 2018 року.

Проте апеляційна скарга подана позивачем 06 грудня 2018 року, що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою поза межами строку встановленого ст. 295 КАС України.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Як встановлено судом апеляційної інстанції позивачем вперше подана апеляційна скарга 14 листопада 2018 року.

Проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2018 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду, оскільки остання подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції та за відсутності функціонування Єдиної телекомунікаційної системи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справах «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine), заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010р. та «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine), заява №39766/05, рішення від 07.07.2011р. ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 розділу Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.

Після повернення апеляційної скарги позивач, не зволікаючи, подав повторно апеляційну скаргу через суд першої інстанції. Інші недоліки, вказані в ухвалі від 09.01.2019 усунуті, зокрема, судовий збір сплачено у встановленому розмірі.

З огляду на це, в контексті обставин справи, суд повинен звертати увагу на усі доводи відповідача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку відповідача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у поновленні строків на апеляційне оскарження та повертаючи апеляційну скаргу, належним чином не врахував доводів позивача, не з`ясував, не дослідив та не дав правової оцінки наведеним позивачем обставинам, що призвело до порушення права позивача на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (в аспекті доступу до суду).

Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВЕСТ» задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук