Постанова
Іменем України
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 210/5346/19
провадження № 61-19835св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Криворіжгаз»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Коломоєць Ольга Георгіївна, на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі судді Хлистуненко О. В., від 06 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 03 листопада 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Криворіжгаз» (далі - АТ «Криворіжгаз») про захист прав споживачів.
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивований тим, що вони є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 , де облік споживання газу здійснювався за допомогою лічильника
«GALLUS - 2000U». Стверджували, що своєчасно та в повному обсязі сплачували та сплачують вартість послуг з постачання газу, самовільного втручання в роботу газового лічильника не допускали, а контролери
АТ «Криворіжгаз», які здійснюють чергові перевірки показань газових лічильників, протягом досить тривалого періоду жодних порушень не виявили і не зафіксували.
14 травня 2019 року представники відповідача прибули до домоволодіння позивачів з метою направлення газового лічильника «GALLUS - 2000U» на позачергову повірку. Проте, у позивачів не було можливості надати представникам АТ «Криворіжгаз» доступ до газового лічильника у період з 7:30 до 20:00 год, у зв`язку з їх відсутністю дома. Представники відповідача склали акт № 220/1 від 14 травня 2019 року про порушення, в якому зазначили про підозру на несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу прихованими методами, а саме: змінено конструкцію відлікового механізму.
18 травня 2019 року у домоволодінні позивачів сталась крадіжка невідомими особами, під час якої був викрадений, крім іншого майна, й газовий лічильник. На місце події було викликано поліцію, яка зафіксувала цей факт. Цього ж дня, ОСОБА_1 звернувся до відділу поліції з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
18 травня 2019 року представниками відповідача було складено акт
№ 220/2 про порушення, в якому зазначено, що споживач в телефонному режимі повідомив, що невідома особа викрала лічильник газу та ним викликано наряд поліції. Виїздом на місце події було встановлено, що лічильник газу демонтовано, охоронна пломба відсутня, є виток газу.
23 травня 2019 року комісією з розгляду акту про порушення прийнято рішення, оформлене протоколом № 38, про задоволення акту та виконання нарахування за необлікований об`єм природного газу в розмірі
43 235,50 грн, у зв`язку з недоставленням споживачами газового лічильника на експертизу.
З нарахуванням необлікованого об`єму природного газу позивачі не погоджуються з огляду на те, що експертиза лічильника газу не проводилась.
Крім того, відповідно до пункту 1 глави 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРС), розрахунок за необлікований об`єм природного газу мав би бути здійснений AT «Криворіжгаз» за період з 14 листопада 2018 року по 14 травня 2019 року.
Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати незаконними дії АТ «Криворіжгаз» зі складання акта експертизи лічильника газу
від 23 травня 2019 року, визнати незаконними дії АТ «Криворіжгаз» зі складання протоколу № 38 від 23 травня 2019 року та скасувати вказаний протокол, зобов`язати АТ «Криворіжгаз» здійснювати облік спожитого газу в домоволодінні АДРЕСА_1 , на підставі показань газового лічильника.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що експертиза лічильника газу не проводилась, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. При цьому суд врахував, що за збереження і цілісність лічильника відповідає власник (користувач), а недоставка газового лічильника на експертизу має розглядатись як підтвердження підозр щодо несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки з настанням відповідних наслідків.
Щодо періоду розрахунку за необлікований об`єм природного газу, то відповідачем правильно здійснено нарахування з 14 листопада 2018 року (за шість місяців до виявлення порушення) по 14 травня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Коломоєць О. Г., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
01 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Коломоєць О. Г. подала касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 03 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду.
У лютому 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказує, що позивачі не доставили лічильник газу на експертизу через його крадіжку, а посилання судів на те, що позивачами не оскаржено постанову про закриття кримінального провадження є безпідставними, оскільки це право, а не обов`язок позивачів.
Судами не врахована відсутність вини позивачів у недоставлені лічильника на експертизу.
При цьому положення пункту 6 глави 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, яким визначено факт недоставки на експертизу пакувального пакета має розглядатися як підтвердження фактів (підозр), визначених у протоколі, з відповідними наслідками, передбаченими цим Кодексом, направлені на захист прав та інтересів лише відповідача.
Також вважає, що апеляційний суд порушив право позивачів на справедливий розгляд справи, відмовивши у задоволенні клопотання про залучення письмових доказів, які свідчать про те, що лічильник газу не було доставлено на експертизу через його крадіжку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві, поданому в лютому 2022 року, АТ «Криворіжгаз», посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.
Наголошує, що споживач відповідальний за збереження та цілісність газового лічильника, та його недоставляння на експертизу має розглядатись як підтвердження підозр щодо несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки.
Звертає увагу, що у кримінальному проваджені за фактом викрадення газового лічильника були проведені всі необхідні слідчі дії, проте не встановлено особу, яка вчинила крадіжку, і провадження закрито. Вважає, що позивачами не доведено викрадення газового лічильника.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Домоволодіння АДРЕСА_1 належить позивачам на праві спільної сумісної власності.
В домоволодінні облік споживання газу здійснювався за допомогою лічильника «GALLUS - 2000U», заводський номер U04110175.
14 травня 2019 року представниками АТ «Криворіжгаз» за адресою:
АДРЕСА_1 , було складено акт про порушення № 220/1 від 14 травня 2019 року, яким встановлено порушення Кодексу: «пункту 7 глави 9 розділу Х, підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. Підозра на несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу прихованими методами, а саме: змінено конструкцію відлікового механізму. Недопуск представників оператора ГРМ до зняття лічильника на експертизу». Зазначений акт позивач ОСОБА_1 підписав, окремо зауваживши, що не було можливості відкрити двері (працює з 07:30 до 20:30 год).
18 травня 2019 року представники оператора ГРМ повторно вийшли за адресою споживача та встановили порушення Кодексу: «18 травня
2019 року споживач в телефонному режимі повідомив, що невідома особа вкрала лічильник газу та ним викликано наряд поліції. Виїздом на місце події було встановлено, що лічильник газу демонтований, охоронна пломба відсутня, з патрубка до лічильника є виток газу. Дані технічного архіву відсутні. Наявне газове обладнання: ОП «Імергаз 2х конт. 24 кв.», ВП-2 «Електролюкс», що розміщено у прибудові до житлового будинку. ВТД відсутня». Встановлена інвентарна заглушка 25 мм під пломбу № 511055088. Вказані факти зафіксовані в акті № 220/2 від 18 травня
2019 року. Акт підписано споживачем без зауважень.
Згідно з відповіддю Довгинцівського відділення поліції, в ЄРДР було зареєстроване кримінальне провадження № 12019040720000842
від 08 червня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, яке закрито постановою від 02 червня
2020 року, на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з встановленою відсутністю складу кримінального правопорушення.
За результатами розгляду акту про порушення на засіданні комісії, що відбулось 23 травня 2019 року та оформленого протоколом № 38, за участі споживача ОСОБА_1 , на підставі пункту 6 глави 10 розділу X Кодексу ГРС, у зв`язку з недоставлянням споживачами газового лічильника на експертизу, прийнято рішення про задоволення акту та виконання нарахування за необлікований об`єм природного газу за період
з 14 листопада 2018 року (за шість місяців до виявлення порушення)
по 14 травня 2019 року (виявлення порушення та демонтаж засобу вимірювальної техніки) в розмірі 43 235,50 грн.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правовідносини, які склалися між сторонами у справі, регулюються Кодексом ГРС, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 619 (далі - Положення).
У відповідності до пункту 1 глави 6 розділу X Кодексу ГРС власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Приписами пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС визначено види порушень споживача, внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, до яких, зокрема, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Несанкціонованим втручанням в роботу засобу вимірювальної техніки/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), в наслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (пункт 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС).
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.
Згідно підпункту 3.1.3 Положення лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі в таких випадках: у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника.
Абзацом третім пункту 6 глави Х розділу X Кодексу ГРС визначено, що факт пошкодження пломби або недоставка на експертизу пакувального пакета має розглядатися як підтвердження фактів (підозр), визначених у протоколі, з відповідними наслідками, передбаченими цим Кодексом.
Пунктом 4 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Згідно пунктом 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
У розглядуваній справі встановлено, що 14 травня 2019 року представниками АТ «Криворіжгаз» було виявлено підозру на несанкціоноване втручання позивачами в роботу лічильника газу прихованими методами та складено відповідний акт про порушення.
Представниками АТ «Криворіжгаз» було ініційовано проведення експертизи лічильника природнього газу, проте експертиза не відбулась, у зв`язку з недоставлянням споживачами лічильника на експертизу.
23 травня 2019 року за результатами розгляду акта про порушення комісією прийнято рішення про задоволення акту про порушення та виконання нарахування за необлікований об`єм природного газу за період
з 14 листопада 2018 року (за шість місяців до виявлення порушення) по
14 травня 2019 року (виявлення порушення та демонтаж засобу вимірювальної техніки).
Кримінальне провадження № 12019040720000842 розпочате за заявою ОСОБА_1 за частиною першою статті 185 КК України було закрито за відсутності складу кримінального правопорушення.
Встановивши вказані обставини та оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом права позивачів на справедливий розгляд справи, є безпідставними, оскільки за змістом частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках.
Розгляд справи в суді першої інстанції тривав із жовтня 2019 року до липня 2021 року, а отже сторони мали достатньо часу для надання доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень в передбаченому процесуальним законом порядку.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
За таких обставин, Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, оскільки суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини, які мають значення для її вирішення, ухвалили судові рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411
ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Коломоєць Ольга Георгіївна, залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта