ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 210/8061/13-ц

провадження № 61-24876 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року в складі Вікторович Н. Ю. та на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року в складі колегії суддів Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і з уточненням позовних вимог просила стягнути з відповідачів на її користь у рівних частинах 69 039,49 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 499 380 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього - 568 419,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що під час відпочинку влітку 2002 року в дитячому державному оздоровчому таборі «Парус» ОСОБА_2 , необережно штовхнувши кімнатні двері, спричинив їй середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації горбистої нігтьової фаланги другого пальця лівої кисті.

Уважає, що такі ушкодження вона отримала внаслідок бездіяльності та недбалого ставлення до виконання своїх обов`язків працівниками ДОТ «Парус» КДГМК «Криворіжсталь» - директором ДОТ «Парус» ОСОБА_3 , педагогом-організатором ОСОБА_4 , організаторами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та лікарем ОСОБА_7 , які не проконтролювали дії та поведінку ОСОБА_2 .

У відкритті кримінального провадження щодо посадових осіб ДОТ «Парус» КДГМК «Криворіжсталь» відмовлено в зв`язку з відсутністю складу злочину.

Із 08 квітня 2014 року правонаступником КДГМК «Криворіжсталь» є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Історія справи

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю та недоведеністю.

Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції виходив із того, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про покладення на позивача обов`язку доведення вини відповідача в завданні позивачу шкоди не ґрунтується на нормах матеріального права, а винна поведінка працівників підтверджується матеріалами справи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що факт спричинення позивачу тілесних ушкоджень середньої тяжкості малолітнім ОСОБА_2 підтверджений складеним первинною організацією профспілки Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» аком № 6 від 03 грудня 2002 року про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ, що стався 22 червня 2002 року з ОСОБА_1 відповідно до якого комісія відповідальних осіб не вбачає.

Відповідно до повторно складеного первинною організацією профспілки Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» акту № 7 від 18 березня 2004 року установлено недопущення працівниками дитячого оздоровчого табору (ДОТ) «Парус» порушення посадових інструкцій та вимог «Інструкції по організації безпечного відпочинку дітей та праці співробітників ДОТ», які би призвели до настання нещасного випадку з позивачем.

Працівники ДОТ «Парус» - директор ОСОБА_3 , педагог-організатор ОСОБА_4 , організатори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , лікар ОСОБА_7 станом на 22 червня 2002 року були працівниками первинної організації профспілки Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», правонаступником якої є відокремлена юридична особа Первинна оганізація профспілки трудящих металургійної та гірничо-добувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Проте, в їх діях/бездіяльності відсутній склад злочину у вигляді невиконання або неналежного виконання професійних чи службових обов`язків щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, і це підтверджено чинними судовими рішеннями у кримінальній справі, у зв`язку з чим суд першої інстанції зробив висновок про недоведеність їх вини у спричиненні позивачеві ушкодження здоров`я та безпідставність позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно до статей 440 440-1441 446 ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 червня 2016 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» як власника ДОТ «Парус», працівники якого не були працівниками ПАТ.

Вважаючи, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, зокрема і щодо відсутності в діях посадових осіб ДОТ «Парус» дисциплінарного проступку, апеляційний суд погодився і з висновком про відсутність їх вини у спричиненні матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1 , та безпідставність і недоведеність позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2016 року позивач подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 січня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року дана справа призначена до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Указує, що висновок судів не ґрунтується на встановлених обставинах справи і нормах закону, що регулює спірні правовідносини.

Заперечення на касаційну скаргу

У березні 2017 року до до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на дану касаційну скаргу від ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", у якому відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Представник відповідача вказував, що ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки вихователі табору не перебували в трудових відносинах із КДГМК «Криворіжсталь», правонаступником якого є це товариство.

Зазначав, що висновок судів про недоведеність позовних вимог відповідає обставинам справи, оскільки належними та допустимими доказами підтверджується факт відсутності вини в діях працівників табору.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 22 червня 2002 року в дитячому оздоровчому таборі «Парус» смт Лазурне Херсонської області КДГМК «Криворіжсталь» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була травмована дверима спальної кімнати, які штовхнув малолітній ОСОБА_2 , і їй були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді травматичної ампутації горбистої нігтьової фаланги другого пальця лівої кисті.

Постановою старшого оперуповноваженого Саксаганським PB КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 07 серпня 2002 року відмовлено в відкритті кримінальної справи щодо малолітнього ОСОБА_2 за фактом необережного заподіяння ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень на підставі пункту 5 статті 6 КПК України як відносно особи, яка не досягла на час вчинення суспільно-небезпечного діяння 14-ти річного віку.

Згідно з постановою Саксаганського РВ Криворізького ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 16 липня 2003 року про відмову в відкритті кримінального провадження щодо посадових осіб ДОТ «Парус» в їх діях убачається склад дисциплінарного проступку, що виражається в послабленні контролю за дотриманням трудової дисципліни підлеглими працівниками.

24 вересня 2003 року постанова помічника прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу від 16 липня 2003 року скасована та порушено кримінальну справу № 70039145 у відношенні працівників дитячо-оздоровчого табору «Парус» за ознаками злочину, передбаченого ст. 137 ч. 2 КК України.

У кримінальній справі неодноразово приймалися та скасовувалися постанови про її закриття на підставі пункту 2 статті 6 КПК України.

Відповідно до постанови старшого слідчого СВ Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05 квітня 2013 року про закриття кримінального провадження в зв`язку з відсутністю складу злочину в діях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 невиконання або неналежне виконання професійних обов`язків щодо охорони життя і здоров`я неповнолітніх дітей внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення - не вбачається, так як ними не були порушені вимоги пункту 2.5 посадової інструкції педагога організатора ДОТ «Парус» КДГМК «Криворіжсталь».

У постанові зазначено, що організатори загону № 12 ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не залишали дітей загону № 12 одних без нагляду, вони весь час перебували з дітьми. Після закінчення урочистої лінійки супроводжували дітей в спальний корпус табору, де розпустили дітей по своїх кімнатах для переодягання та підготовки до морського купання. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 фізично не могли бути в цей час в усіх кімнатах дітей загону. Нещасний випадок з ОСОБА_1 стався через 2 хвилини після того, як дітей розпустили по кімнатах. Із цього часового фактору не можна вважати, що діти були залишені без нагляду організаторів.

Також установлено, що в діях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відсутні ознаки неналежного виконання службових обов`язків щодо охорони життя і здоров`я неповнолітніх дітей внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо вони спричинили інші тяжкі наслідки, а саме відсутня об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого частиною другою статті 137 КК України.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року, скарга ОСОБА_9 на постанову старшого слідчого СВ Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05 квітня 2013 року залишена без задоволення.

Суд погодився з висновком старшого слідчого про відсутність в діях/бездіяльності вихователя та організаторів складу злочину, передбаченого частиною другою статті 137 КК України, оскільки травмування ОСОБА_1 сталося внаслідок дій малолітнього ОСОБА_2 через дві хвилини після того, як організатори та діти розійшлися по кімнатах для переодягання для морського купання; травмування дитини не пов`язане з порушенням правил безпеки чи експлуатації спортивних снарядів, спеціального обладнання без обов`язкового нагляду педагогів (вихователів, організаторів, тренерів тощо), ОСОБА_1 була травмовано дверима спальної кімнати, які штовхнула інша дитина.

При цьому суд урахував, що за фактом спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень первинною організацією профспілки Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» проведено розслідування та складено акт № 6 від 03 грудня 2002 року про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ, відповідно до п. 14 якого «Висновки комісії» комісія по даному нещасному випадку відповідальних осіб не вбачає.

Відповідно до довідки первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 17 березня 2016 року на роботу в первинну профспілкову організацію КДГМК «Криворіжсталь» на час зміни в липні 2002 року в ДОТ «Парус» КДГМК «Криворіжсталь» прийняті працівники: ОСОБА_5 - на посаду організатора; ОСОБА_6 - на посаду організатора; ОСОБА_4 - на посаду педагога-організатора; ОСОБА_3 - на посаду директора; ОСОБА_7 - на посаду лікаря.

При здійсненні розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 , який стався 22 червня 2002 року, винних дій указаних працівників при виконанні ними своїх трудових (службових) обов`язків не встановлено, за цей випадок вони не притягувались до дисциплінарної або інших видів відповідальності.

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником КДГМК «Криворіжсталь». Профспілка трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» інстанції залучена до участі в справі співвідповідачем за клопотанням позивача.

Позиція Верховного Суду

Мотивувальна частина

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення не у повній мірі відповідають зазначеним вимогам закону.

У справі, що переглядається, заявлена вимога про відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою у 2002 році, у зв`язку з чим правильним є висновок судів про застосування до спірних правовідносин норм ЦК УРСР у чинній на момент спричинення шкоди редакції.

Відповідно до статті 440 ЦК УРСР шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Шкода, заподіяна правомірними діями, підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 4401 ЦК УРСР моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи заподіювача шкоди, фізичних чи моральних страждань потерпілого та інших негативних наслідків, але не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Згідно з частиною другою статті 446 ЦК УРСР якщо неповнолітній, який не досяг п`ятнадцяти років, заподіяв шкоду в той час, коли він перебував під наглядом учбового, виховального або лікувального закладу, вони несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їх вини.

Отже, відповідальною особою за шкоду, заподіяну неповнолітнім у віці до п`ятнадяти років, є учбовий, виховальний або лікувальний заклад, під наглядом якого він перебував у час заподіяння шкоди.

Тлумачення частини другої статті 446 ЦК УРСР свідчить, що заклад, під наглядом якого перебував неповнолітній, зобов`язаний відшкодувати шкоду, якщо вона виникла внаслідок нездійснення ними належного контролю за неповнолітнім під час знаходження його під їх наглядом.

Суди встановили, що в момент заподіяння шкоди малолітній ОСОБА_1 заподіювач шкоди, як і сама потерпіла, перебували під наглядом дитячого оздоровчого табору «Парус» КДГМК «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а тому відповідальною за завдану ОСОБА_1 шкоду особою є ДОТ «Парус» КДГМК «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування завданої ОСОБА_1 шкоди ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з якими передчасно погодився апеляційний суд, не грунтуються на встановлених судами обставинах та нормах закону, у зв`язку з чим оскаржувані рішення в частині відмови у задоволенні позову до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підлягають скасуванню.

Установлені судами обставини перебування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 станом на 22 червня 2002 року в трудових відносинах із профспілкою КДГМК «Криворіжсталь», правонаступником якої є відповідач - профспілка трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», не мають правового значення для вирішення спору, адже відповідальною за завдану неповнолітньою особою шкоду є заклад, під наглядом якого перебувала особа, яка завдала шкоди.

З огляду на наведене висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правильним, проте, мотивами відмови слід вважати наведені у цій постанові.

При залишенні без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» апеляційний суд: не звернув уваги, що заклад має відшкодовувати шкоду за нездійснення ним належного контролю за неповнолітнім під час перебування його під наглядом закладу; не встановив наявність чи відсутність обставин, за яких заклад не відповідає за шкоду; не з`ясував, у чому полягає шкода, з чого виходить позивач, обгрунтовуючи розмір відшкодування як майнової, так і компенсації моральної шкоди, якими доказами підтверджуються обставини, на які позивач посилається в обгрунтування своїх вимог.

Суд касаційної інстанції відповідно до статті 400 ЦПК України не може встановлювати обставини, які не були встановлені оскарженими рішеннями, та оцінювати докази, у зв`язку з чим та з урахуванням наведеного справа в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до частини третьої статт 411 ЦПК України підлягає направленню на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 13 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» змінити в редакції мотивів цієї постанови.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування майнової та моральної шкоди скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є. В. Коротенко

Є. В. Краснощоков