ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 211/3448/21

адміністративне провадження № К/990/19436/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого-судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції УПП в Дніпропетровській області Зайцева Олександра Васильовича, Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року (суддя-доповідач Шальєва В. А., судді: Білак С. В., Юрко І. В.),

І. Суть спору

У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до сержанта поліції УПП в Дніпропетровській області Зайцева Олександра Васильовича, Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, у якому просив скасувати постанову у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 28 травня 2021 року серії ЕАН № 4271579 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, зафіксоване не в автоматичному режимі.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що вказану постанову він вважає незаконною, так як правил дорожнього руху він не порушував. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчать про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.

ІІ. Установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судове рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення.

28 травня 2021 року поліцейським роти № 1 батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області сержантом поліції Зайцевим О. В. винесено постанову серії ЕАН № 4271579 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною другою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Відповідно до змісту цієї постанови убачається, що 28 травня 2021 року о 09:18 год. по вул. Бузинова, 2б в м. Кривому Розі транспортний засіб BMW 3281 НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову сержанта поліції УПП в Дніпропетровській області Зайцева О. В. від 28 травня 2021 року серії ЕАН № 4271579 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною другою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Уважаючи таке судове рішення протиправним, 04 травня 2022 року Полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року. При цьому, у апеляційній скарзі відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію оскаржуваного рішення отримав лише 25 квітня 2022 року разом з адвокатським запитом від адвоката Морозова В. Ю. Раніше таке судове рішення відповідач від суду не отримував.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2022 року апеляційну скаргу Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року у справі № 211/3448/21 (2-а/211/43/21), в якій зазначити інші (поважні) підстави для поновлення строку.

На виконання вимог цієї ухвали, 04 липня 2022 року відповідач надав заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що повний текст оскаржуваного рішення ним отримано разом з адвокатським запитом 25 квітня 2022 року. До 25 квітня 2022 року ані відповідачам, ані третій особі копія судового рішення від Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області не надходила. Крім того, апелянт зауважив, що загальний аналіз статті 286 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) дає підстави для висновку, що на відміну від частини п`ятої статті 270 КАС України, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року у справі № 211/3448/21 (2-а/211/43/21) за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції УПП в Дніпропетровській області Зайцева О. В., Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач у строк, установлений ухвалою суду від 17 червня 2022 року, не усунув недоліки апеляційної скарги у частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для такого поновлення.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

26 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 КАС України.

03 квітня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі Полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

На обґрунтування позиції скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушено вимогу частини п`ятої статті 251 КАС України щодо вручення судового рішення, оскільки ані відповідачами, ані третьою особою не було отримано рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року. Про наявність такого рішення відповідачу стало відомо лише 25 квітня 2022 року після отримання адвокатського запиту від представника ОСОБА_1 , у якому в додатках містилося згадане судове рішення.

При цьому, відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 квітня 2019 року у справах № 212/2354/18, № 214/2338/18, від 19 червня 2019 року у справах № 191/2416/18, № 191/2261/18, № 175/4952/18, від 16 серпня 2019 року у справі № 205/9089/2018, від 04 вересня 2019 року у справі № 201/1557/19, від 04 квітня 2019 року у справі № 391/609/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 522/17819/17, від 17 вересня 2019 року у справі № 202/672/19, від 25 вересня 2019 року у справі № 191/954/19, від 07 жовтня 2019 року у справі № 202/1083/19 та зазначає, що загальний аналіз статті 286 КАС України дає підстави для висновку про те, що нею, на відміну від частини п`ятої статті 270 КАС України, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України. Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін. Уважає, що посилання суду апеляційної інстанції на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції на вебсайті призначеного для пошуку та перегляду документів Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднено 01 грудня 2021 року, і відповідач не був позбавлений права ознайомлення з його текстом, є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Положення статті 286 КАС України врегульовують особливості провадження категорії справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

За приписами частини четвертої статті 286 КАС України установлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Частина друга статті 295 КАС України визначає, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення .

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

При цьому, за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

VІ. Висновки Верховного Суду

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач лише 04 травня 2022 року подав апеляційну скаргу на рішення Довгінцевського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року, проголошене без його участі (його представника), у справі з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

У матеріалах справи міститься супровідний лист суду першої інстанції про направлення відповідачам рішення суду від 29 листопада 2021 року, однак доказів вручення цього рішення відповідачам чи третій особі матеріали справи не містять.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не усунуті недоліки апеляційної скарги, а саме не подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не зазначено об`єктивних та поважних причин пропуску такого строку. Суд апеляційної інстанції уважає, що з врахуванням того, що судове рішення було постановлено 29 листопада 2021 року, апеляційну скаргу на таке рішення суду подано з пропуском строку, встановленого частиною четвертою статті 286 КАС України, оскільки встановлений законом десятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення з урахуванням опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01 грудня 2021 року сплинув 11 грудня 2021 року.

Верховний Суд уважає помилковими такі висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Стаття 286 КАС є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Однак загальний аналіз статті 286 КАС дає підстави для висновку про те, що нею, на відміну від частини п`ятої статті 270 КАС, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

Крім того, у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17 квітня 2019 року у справах № 212/2354/18, № 214/2338/18, від 19 червня 2019 року у справах № 191/2416/18, № 191/2261/18, № 175/4952/18, від 16 серпня 2019 року у справі № 205/9089/2018, від 27 лютого 2020 року у справі № 201/1557/19, від 04 квітня 2019 року у справі № 391/609/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 522/17819/17, від 17 вересня 2019 року у справі № 202/672/19, від 25 вересня 2019 року у справі № 191/954/19, від 07 жовтня 2019 року у справі № 202/1083/19 (які, в свою чергу, зазначає скаржник у своїй касаційній скарзі), і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від таких висновків.

Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України із метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

Відтак, покладені в основу оскаржуваного судового рішення висновки суду апеляційної інстанції є передчасними.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 29 листопада 2021 року, зареєстровано 30 листопада 2021 року, оприлюднено 01 грудня 2021 року.

Натомість, суд апеляційної інстанції не перевірив матеріали даної адміністративної справи на наявність доказів та відомостей, що можуть свідчити про направлення копій рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року на адресу відповідачів і третій особі та отримання останніми цієї копії судового рішення.

Водночас, у матеріалах даної адміністративної справи відсутні належні докази направлення оскаржуваного апелянтом судового рішення на адресу відповідачів після його проголошення, що свідчить про порушення судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень.

Крім того, факт оприлюднення рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень не може встановити момент належного ознайомлення учасника справи зі змістом такого рішення, водночас і у випадках, коли судом порушено порядок проголошення та вручення (надсилання) копій судового рішення.

Норми КАС України не містять вичерпного переліку поважних причин для поновлення процесуального строку, такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи.

Колегія суддів вважає, що ненаправлення судового рішення судом може унеможливити учасника справи скористатись правом на оскарження такого рішення. Порушення порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судового рішення судом може позбавити можливості учасника справи вчасно підготувати скаргу та скерувати її у визначені строки, що за сукупності обставин може слугувати поважною причиною для поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 207/1711/19.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції підлягає задоволенню, а ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року скасувати.

Справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова