ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024року

м. Київ

справа № 211/7642/21

провадження № 51-7757 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041720000689, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Первомайське Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2023 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 місяців.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано і ухвалено свій, яким ОСОБА_8 призначено покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців. В решті вирок суду залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_8 засуджено за те, що він, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс в кількості 61 сліп пакетів та зберігав при собі з метою особистого вживання. В подальшому, 05 жовтня 2021 року ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту, прибув на АДРЕСА_1 , де о 18:18 год останнього затримано працівниками поліції та під час обшуку було вилучено вищезазначений наркотичний засіб, масою, відповідно до висновку експерта, в перерахунку на суху речовину 0, 424 г.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції з підстави невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Вважає, що апеляційним судом допущено неправильне застосування положень статей 50 65 66 КК України при призначенні засудженому покарання через не врахування ступеня суспільної небезпеки, всіх позитивних даних, які його характеризують та дають підстави для призначення більш м`якого покарання.

Захисник під час касаційного розгляду підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Під час касаційного розгляду прокурор вважала за необхідне касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Винуватість ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 1 309 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Так, ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке згідно з вимогами ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до вимог статей 50 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 , дотримався наведених вимог матеріального права.

Так, у своїй апеляційній скарзі прокурор наводив доводи щодо м`якості призначеного ОСОБА_8 покарання та вважав, що засудженому слід призначити більш суворе покарання. Зокрема, вважав, що засудженому необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки.

Апеляційний суд частково погодився із зазначеними доводами і скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та обрав інший, більш тяжкий вид покарання у виді обмеження волі. При цьому, призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд дав належну оцінку ступеню тяжкості вчиненого злочину, виходячи не лише з визначених у ст. 12 КК України формальних критеріїв, а і з особливостей конкретного кримінального правопорушення. Зокрема, апеляційний суд узяв до уваги те, що ОСОБА_8 вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів, кількість цього наркотичного засобу, посередню характеристику останнього, притягнення раніше до кримінальної відповідальності, зокрема, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, однак, відповідно до ст. 89 КК України, раніше не судимого, не працевлаштованого.

Разом із тим, виконуючи приписи ст. 65 цього Кодексу, суд зважив на обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, оскільки засуджений добровільно розповів про всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, визнав вину повністю, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Повною мірою врахувавши вказані обставини, суд апеляційної інстанції усупереч твердженням захисника, належно умотивувавши своє рішення, визнав їх такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, правильно призначив ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців, тобто в межах не наближених до максимально визначених санкцією статті.

У контексті наведеного не можна визнати спроможними та переконливими доводи касаційної скарги захисника стосовно невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого через суворість.

Вирок апеляційного суду у відповідній частині є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 420 КПК України.

Призначене ОСОБА_8 покарання відповідає приписам статей 50 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, домірним вчиненому. Правових підстав вважати призначене засудженому покарання явно несправедливим через суворість і недостатнім для досягнення його мети колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування вироку апеляційного суду, не встановлено.

За таких обставин, касаційна скарга захисника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3