№ 212/1739/22 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

07 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 212/1739/22

провадження № 61-9113св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу адвоката Коваленка Романа Анатолійовичав інтересах ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року у складі суддів Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У травні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2022 року.

Заяву мотивувала тим, що 07 квітня 2022 року Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви 25 березня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Під час видачі цього наказу суд не врахував наявність рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 травня 2017 року про зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 до 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття. На теперішній час рішення суду є чинним, не скасоване та перебуває на виконанні.

З 12 червня 2008 року дитина зареєстрована разом з матір`ю ОСОБА_2 , місце проживання дитини з батьком не визначалося.

Крім того, на утриманні ОСОБА_2 перебуває ще одна неповнолітня дитина.

Викладені обставини не були предметом дослідження, суд не надавав їм оцінку, і вони є підставою для скасування судового наказу.

На підставі викладеного ОСОБА_2 просила суд:

1.Скасувати судовий наказ Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, виданий 07 квітня 2022 року, про стягнення з неї на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 березня 2022 року і до повноліття дитини.

2. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з неї аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходів (заробітку), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття відмовити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалою від 25 травня 2022 року заяву задовольнив.

Скасував судовий наказ від 07 квітня 2022 року № 212/1739/22 (провадження № 2-н/212/376/22) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання заяви 25 березня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходів (заробітку), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття відмовив.

Суд першої інстанції виходив з того, що при видачі судового наказу від 07 квітня 2022 року, суду не було відомо про наявність судового рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 грудня 2011 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь її матері ОСОБА_2 .

Зазначив, що так само не було відомо суду про рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 травня 2017 року про зменшення розміру аліментів на користь ОСОБА_2 на неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/5 частини усіх видів доходу ОСОБА_1 .

Дійшов висновку про те, що наведені заявником обставини є нововиявленими, оскільки під час розгляду заяви про видачу судового наказу, враховуючи особливий порядок розгляду цієї категорії заяв та відсутність процесуальної можливості боржника заперечити проти заявленої вимоги, навести свої доводи та надати відповідні докази, зазначені обставини не були і не могли бути предметом дослідження суду.

Вважав, що наведені ОСОБА_2 обставини мають істотне значення для вирішення питання стягнення аліментів на дитину.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На ухвалу місцевого суду адвокат Троценко О. М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 30 серпня 2022 року апеляційну скаргу адвоката Троценка О. М. в інтересах ОСОБА_1 задовольнив.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року скасував та ухвалив нову постанову.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовив.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що в порядку наказного провадження вирішуються безспірні вимоги, передбачені статтею 161 ЦПК України, без перевірки обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 168 ЦПК України).

Обставини, на які посилався заявник, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки, беззаперечно, були відомі ОСОБА_1 на час розгляду заяви про видачу наказу, вони не підлягають дослідженню під час вирішення питання про стягнення аліментів в порядку наказного провадження, не можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2022 року адвокат Коваленко Р. А. в інтересах ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу адвокат Коваленко Р. А. в інтересах ОСОБА_2 мотивував тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду в постанові від 15 січня 2020 року у справі № 263/2998/19.

Зазначав про недобросовісність дій ОСОБА_1 у зв`язку з його зверненням до суду з заявою про видачу судового наказу за умови існування іншого рішення, про яке він суд не повідомив, що порушує права ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини.

На думку заявника, апеляційний суд повинен виходити з того, що за відсутності нововиявлених обставин, суд першої інстанції мав постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вважає, що незалежно від форми процесуального документу (ухвала чи постанова), яку суд першої інстанції постановив з порушенням норм процесуального права (за відсутності нововиявлених обставин), апеляційний суд в межах своїх повноважень повинен скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до місцевого суду, до повноважень якого входить розгляд заяв про перегляд рішень за нововиявленими обставинами по суті.

Послалася на те, що норми ЦПК України не передбачають право суду апеляційної інстанції постановити ухвалу про задоволення такої заяви чи відмову у її задоволенні.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою від 30 вересня 2022року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою від 28 листопада 2022 рокуВерховний Суд призначив справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням від 20 грудня 2011 року у справі № 2-3086/11 Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину задовольнив.

Стягнув з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітної плати, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 жовтня 2011 року на дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її повноліття на користь матері ОСОБА_4 .

Рішенням від 04 травня 2017 року у справі № 212/7189/16-ц Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позов ОСОБА_1 частково задовольнив.

Зменшив розмір аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягнуті за рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 грудня 2011 року.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/5 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття.

Це рішення набрало законної сили 20 грудня 2017 року.

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 07 квітня 2022 року видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання заяви 25 березня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Межі розгляду справи судом

Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Отже, обставини на які посилається заявник не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки ці обставини беззаперечно були відомі ОСОБА_1 на час розгляду справи, вони не підлягають дослідженню під час вирішення питання стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а тому не можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Верховний Суд не погодився із висновками апеляційного суду, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

За змістом статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб або заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Згідно із частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду, апеляційний суд виходив з того, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 не є нововиявленими, що, в свою чергу, виключає можливість перегляду судового наказу.

Верховний Суд не погодився із таким висновком апеляційного суду.

Аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами.

Разом із цим, у відповідності до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, серед іншого, ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, при розгляді цієї справи, з метою належного виконання судом покладеного на нього цивільним процесуальним законодавством обов`язку щодо здійснення захисту порушеного права заявника, необхідним є врахування конкретних обставин цієї справи щодо неможливості одночасного існування двох судових наказів із тотожних підстав, застосування загальних засад цивільного права - принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.

При цьому зазначаючи, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 не є нововиявленими, оскільки ці обставини беззаперечно були відомі ОСОБА_1 на час розгляду справи та скасовуючи із цих підстав ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд не звернув увагу, що положенням пункту 4 частини першої статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Суди встановили наявність обставини, яка суттєво впливає на прийняте судом рішення, а саме, що двічі набули чинності судові рішення про вирішення спору між тими ж сторонами про той самий предмет стягнення коштів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .

Ця обставина, з огляду на пункт 2 частини першої статті 186 ЦПК України принципово унеможливлює видачу судового наказу щодо того ж предмету між тими ж особами.

Крім того, це свідчить про наявність спору про визначення місця проживання неповнолітньої дитини.

Отже, місцевий суд ухвалив правильне й справедливе рішення про скасування судового наказу № 212/1739/22 (2-н/212/376/22) від 07 квітня 2022 року та відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 .

Крім цього, Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частин другої, третьої та сьомої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Тлумачення вищенаведених положень статті 429 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд після скасування районним судом рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог має перевірити законність такого судового рішення, та, відповідно до положень статті 374 ЦПК України, прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

При цьому суд апеляційної інстанції повинен виходити із того, що за відсутності нововиявлених обставин, суд першої інстанції мав постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тому незалежно від форми процесуального документу (ухвала чи постанова), яку суд першої інстанції постановив з порушенням норм процесуального права (за відсутності нововиявлених обставин), апеляційний суд в межах своїх повноважень повинен скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого у цій справі віднесено вирішення питання про розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті.

Норми ЦПК не передбачають права суду апеляційної інстанції постановляти ухвалу про задоволення такої заяви чи відмову у її задоволенні.

Такі висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 554/325/16-ц та від 13 листопада 2019 року у справі № 2610/12441/2012.

Зважаючи на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги та її задоволення, а також скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За подання касаційної скарги ОСОБА_2 сплатила 496,20 грн судового збору, а тому з урахуванням того, що її касаційна скарга задоволена та ухвала суду першої інстанції залишена в силі, з ОСОБА_1 на її користь підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 через адвоката Коваленка Романа Анатолійовича задовольнити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року скасувати.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року залишити в силі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 496,20 грн судових витрат за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук