Постанова

Іменем України

01 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 212/2922/16-ц

провадження № 61-5683св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року у складі судді Ваврушак Н. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про порушення прав споживачів та зобов`язання виконати умови договору.

Позов мотивовано тим, що 25 квітня 2012 року між сторонами укладено договори № 55/ІІ, № 56/ІІ на комплексне архітектурне і художнє оформлення надмогильної споруди та поховання. Відповідач ФОП ОСОБА_2 , згідно умов укладеного договору зобов`язалась у строк до 05 липня 2012 року виконати роботи замовні роботи, за обумовлену плату на кладовищі «Ново-Краматорівка». У 2013 року позивач ОСОБА_1 виявила недоліки у виконаній роботі та встановила, що роботи виконані ФОП ОСОБА_2 не у повному обсязі, а саме щодо переулаштування металевого столу та лавки, також виявлено пошкодження поверхні столу ударами молоту. В результаті неякісного виконання, споруда почала руйнуватись - почали відпадати бокові плитки, плитки покриття покладені нерівно, мають значні виступи. Внаслідок природних явищ (дощі, мороз та інші) було зруйновано оздоблення надмогильної споруди, а саме: повідпадали з місця установки гранітні « Плавники ».

На думку ОСОБА_1 , через неякісну установку, тобто недостатню кількість кріпильного матеріалу було знято та викрадено гранітний стіл та гранітна лавка з надмогильної споруди. Під час виконання робіт, ФОП ОСОБА_2 пошкоджено дві надгробні плити. З приводу усунення недоліків позивач декілька разів зверталась до відповідача, яка частково визнала претензії. Крім того, позивачем виявлено, що розмір заливки армованого бетоном поховання перевищує розміри родинних поховань, що перешкоджає ОСОБА_1 належним чином зареєструвати родинне поховання.

ОСОБА_1 просила зобов`язати ФОП ОСОБА_2 безоплатно усунути недоліки, а саме:

- закріпити належним чином відповідно до стандартів стовби та плавники;

- замінити дві надгробні плити над могилою ОСОБА_3 ;

- заміни три бракованих плитки «Габро»;

- встановити відсутні та відставші від основи замощення бокові гранітні накладки;

- усунути подряпини на пам`ятнику ОСОБА_4 ;

- перекласти плитки покриття замощення відповідно до стандартів а також вирівняти шви між ними;

- встановити відсутні гранітний стіл та лавку на зазначеному поховані;

- встановити якісно металевий стіл та лавку відповідно у мов договору.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довела, які недоліки були нею виявлені, коли саме вони були виявлені, протягом трьох років позивач не зверталась із заявою до відповідача щодо усунення виявлених недоліків.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

12 березня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права,просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судами неправильно застосовано Закон України «Про захист прав споживачів» та статі 847 853 ЦК України. Заявник також вказує на порушення судами норм процесуального права, що полягає в наданні неправильної оцінки доказам, наявних в матеріалах справи та покладенні обов?язку доказування на позивача.

Доводи інших учасників справи

30 квітня 2019 року ФОП ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у кому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 рокузалишити без змін.

Додаткові аргументи заявника

20 травня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 12 лютого 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

16 квітня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, врахувавши аргументи, наведені у відповіді на відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24 квітня 2012 року ОСОБА_5 уклала з ФОП ОСОБА_2 яка діяла на підставі свідоцтва про державну реєстрацію договір № 55/п на комплексне архітектурне та художнє оформлення поховання.

За умовами укладеного договору ФОП ОСОБА_2 прийняла на себе зобов`язання виконати заливку армованим бетоном поховання шляхом укладення за узгодженням сторін гранітної плитки та встановити надмогильну споруду за індивідуальним узгодженим проектом. Об`єм робіт додатково зазначено в замовленні № 55/11. Строк виконання робіт визначено останнім платежем здійсненого замовником - тобто ОСОБА_1 однак не раніше ніж 05 липня

2012 року. ОСОБА_1 зобов`язалась сплатити вартість робіт шляхом надання попередньої оплати в розмірі 50 % вартості робіт, решту - після виконання робіт. Вартість робіт за цим договором становить 21 285,00 грн.

24 квітня 2012 року ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_2 яка діяла на підставі свідоцтва про державну реєстрацію СПД - ФО договір № 56/п на комплексне архітектурне та художнє оформлення надмогильної споруди предметом якого було виконання з боку ФОП ОСОБА_2 художнього оформлення надмогильної споруди з природного каменю за індивідуальним, узгодженим проектом, а ОСОБА_1 зобов`язалась сплатити узгоджену вартість робіт за цим договором у розмірі 3 425,00 грн (в тому числі: 1 425,00 грн - вартість комплектуючих,

2 000,00 грн - художнє оформлення) шляхом внесення попередньої оплати, та решту - після виконання робіт.

Згідно узгодженого сторонами розрахунок вартості робіт за обома договорами, що були укладені між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_2 , а також додано додатковий обсяг робіт по виготовленню та установці в раніше залитий бетон столу та лавки вартість яких за домовленістю сторін становить 1 865,00 грн (стіл - 865,00 грн, установка - 80,00 грн, лавка - 790,00 грн, установка - 120,00 грн).

Загальна вартість робіт за договорами складає 24 710,00 грн які ОСОБА_1 сплатила згідно квитанцій: № 005268 від 25 квітня 2012 року - 10 000,00 грн,

№ 005288 від 26 травня 2012 року - 8 000,00 грн, № 004971 від 13 вересня

2012 року - 6 660,00 грн. Разом було сплачено - 24 660,00 грн.

У 2015 році ОСОБА_1 виявила недоліки у виконаній ФОП ОСОБА_2 роботі, а також факт пошкодження металевого столу та лавки, виявила відсутність металевого кута який раніше до початку виконання робіт перебував на місці поховання, виявлено руйнування споруди, викрадення гранітного столу та лавки з місця поховання через неналежне його кріплення та інше. Відповідач ФОП ОСОБА_2 відмовилась усунути недоліки.

Комісією КП «Ритуал Сервіс Плюс» за заявою позивача 05 листопад 2015 року складено акт комісійного обстеження, згідно якого виявлено перевищення допустимих розмірів родинного поховання, які передбачені пунктом 28 «Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань». Також зазначено, що при візуальному огляді надмогильних споруд спостерігаються тріщини та подряпини, відсутня 1 бокова накладка та 4 відстають від основи замощення. В центральній частині знаходяться 4 вертикальні металеві прути на місці раніше встановлених лавки та столу (зі слів ОСОБА_1 ) які були викрадені невідомими особами, по факту викрадення ОСОБА_1 27 липня 2015 рок звернулася до поліції.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем умов укладеного договору на комплексне архітектурне і художнє оформлення надмогильної споруди та поховання.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Частина перша статті 847 ЦК України передбачає, що підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи та про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Пунктом 12 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотним недоліком є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: 1) він взагалі не може бути усунутий; 2) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; 3) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

У той же час пункт 15 статті 1 Закону встановлює, що недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною другою статті 853 ЦК України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Аналіз положень наведеної статті дає підстави для висновку, що її положення регламентують дії замовника щодо прийняття роботи підрядника у цілому, після її завершення.

За змістом частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України)

Відповідно до статті 80 цього Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.

Ураховуючи, що позивач не надав достовірних та достатніх доказів на підтвердження неналежної якості виконаних підрядником робіт, іншого істотного порушення ним договорів підряду, що тягнуло б для замовника неможливість досягнення цілей договору, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог, оскільки позивача прийнявши виконані роботи та здійснивши після їх прийняття повний розрахунок за виконану роботу, підтвердила їх виконання у повному обсязі та обумовленої якості. Саме по собі відсутність акту виконаних робіт не може бути доказом неналежної якості , або не виконання умов укладеного договору.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України 2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня

1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня

2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 01 листопада 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 12 лютого 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 01 листопада 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 12 лютого 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська