Постанова

Іменем України

18 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 212/7513/20

провадження № 61-2981св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,

третя особа - первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 15 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П.,

Барильської А. П., Бондар Я. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа - первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», у подальшому перейменованого на акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - АТ «Криворізький залізорудний комбінат», АТ «Кривбасзалізрудком»), третя особа - первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України АТ «Криворізький залізорудний комбінат», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що наказом від 11 липня 2011 року № 1296-к його переведено інженером 1-ої категорії виробничого відділу дільниці № 40 шахти «Октябрська», що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці.

Наказом від 02 липня 2020 року № 2861 «Про внесення змін до штатних розписів по структурним підрозділам комбінату та апарату управління комбінату» визначено, що з 04 вересня 2020 року зі штатного розпису шахти «Октябрська» виключаються три штатні одиниці, серед яких підлягають скороченню посада заступника директора з виробництва, заступника головного інженера з буропідривних робіт та посада інженера 2-ої категорії шахти «Октябрська».

Наказом від 14 вересня 2020 року № 1626-к позивача було звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Разом із тим, відповідно наказом від 02 липня 2020 року № 2861 «Про внесення змін до штатних розписів по структурним підрозділам комбінату та апарату управління комбінату» не передбачено виключення зі штатного розпису такої посади як «інженер 1-ї категорії», яку займав ОСОБА_1 .

Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників - випуск № 1 «Професії працівників», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року

№ 336 зі змінами та доповненнями, чітко розмежовано роботу інженера, інженера 2-ої категорії, інженера 1-ої категорії та провідного інженера. Різні кваліфікаційні вимоги до працівників за різною категорією вказують на те, що посада «інженер 1-ої категорії» не є тотожною із посадою «інженер 2-ої категорії», тобто вказані посади є окремими штатними одиницями, що фактично має бути відображено в штатному розкладі підприємства.

Крім того, роботодавцем порушено процедуру звільнення позивача, оскільки первинною профспілковою організацією було надано відмову щодо можливості звільнення ОСОБА_1 .

Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати недійсним та скасувати наказ в. о. голови правління

АТ «Криворізький залізорудний комбінат» від 14 вересня 2020 року

№ 1626-к «Про звільнення», на підставі якого звільнено

ОСОБА_1 у порядку пункту 1 частини першої статті

40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників;

- поновити ОСОБА_1 на роботі в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на посаді інженера 1-ої категорії виробничого відділу дільниці № 40 шахти «Октябрська»;

- стягнути з АТ «Криворізький залізорудний комбінат» середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту звільнення до моменту ухвалення рішення у справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 вересня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у роботодавця відбулися зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності та штату працівників на підприємстві.

АТ «Криворізький залізорудний комбінат» під час скорочення штату як роботодавець запропонував позивачу посади, які були вільними на час скорочення штату та які відповідають кваліфікації, досвіду, стану здоров`я позивача, що свідчить про недопущення відповідачем порушення трудових прав та гарантій ОСОБА_1 , визначених частиною другою статті 40, частиною третьою статті 49-2 КЗпП України.

На думку суду першої інстанції, зайняття позивачем посади інженера 1-ої категорії при наявності в штатному розписі підприємства штатної одиниці інженера 2-ої категорії не суперечить нормам чинного законодавства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним та скасовано наказ в. о. голови правління

АТ «Криворізький залізорудний комбінат» від 14 вересня 2020 року № 1626-к «Про звільнення».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера 1-ої категорії виробничого відділу дільниці № 40 шахти «Октябрська» АТ «Криворізький залізорудний комбінат» із 14 вересня 2020 року.

Стягнуто з АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь

ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за період із 15 вересня 2020 року до 15 лютого 2022 року у розмірі

170 617,44 грн.

Стягнуто з АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судові витрати у справі у розмірі 6 367,53 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наказом від 02 липня 2020 року № 2861 «Про внесення змін до штатних розписів по структурним підрозділам комбінату та апарату управління комбінату» не приймалося рішення щодо скорочення штатної посади інженера 1-ої категорії виробничої дільниці № 40 шахти «Октябрська», яку займав ОСОБА_1 , а тому відсутні правові підстави для звільнення позивача із займаної посади, що свідчить про неправомірність дій

АТ «Криворізький залізорудний комбінат» при видачі наказу від 14 вересня 2020 року № 1626-к «Про звільнення» інженера 1-ої категорії виробничої дільниці № 40 шахти «Октябрська» ОСОБА_1 на виконання вказаного наказу, яким скорочено посаду інженера 2-ої категорії виробничої дільниці

№ 40 шахти «Октябрська».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15 березня 2022 року АТ «Криворізький залізорудний комбінат» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У липні 2022 року справу № 212/7513/20 передано до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті

400 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на підстави оскарження, визначені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції порушив принцип самостійності ініціативи суб`єктів господарювання, право визначати структуру підприємства та його штатний розпис, що свідчить про втручання суду в господарську діяльність акціонерного товариства, оскільки для виконання оскаржуваного судового рішення АТ «Криворізький залізорудний комбінат» зобов`язане ввести у штатний розпис штатну одиницю інженера 1-ої категорії виробничого відділу шахти «Октябрська», хоча такої штатної одиниці на підприємстві не було.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно не дослідив обставини та докази справи, зокрема, витяги зі штатних розписів виробничого відділу шахти «Октябрська», відповідно до яких у роботодавця дійсно відбулися зміни в організації виробництва та вивільнення 1 одиниці робочого місця - інженера виробничого відділу, що свідчить про правомірність дій АТ «Криворізький залізорудний комбінат» та дотримання норм трудового законодавства при звільненні позивача.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 із 11 липня 2011 року до

14 вересня 2020 року працював у виробничому відділі дільниці № 40 шахти «Октябрська» АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на посаді інженера

1-ої категорії (наказ про переведення від 11 липня 2011 року № 1296-к)

(а. с. 7, т. 1).

Згідно з випискою зі штатного розпису шахти «Октябрська» на 10 липня

2010 року (дату видання наказу № 1296-К про переведення) загальна кількість штатних одиниць по виробничому відділу - 6, серед яких 5 одиниць диспетчерів та 1 одиниця інженера 2-ої категорії (а. с. 63-68, т. 1).

Наказом від 02 липня 2020 року № 2861 «Про внесення змін до штатних розписів по структурним підрозділам комбінату та апарату управління комбінату» з метою оптимізації чисельності працівників підприємства, підвищення економічної ефективності діяльності комбінату, зниження собівартості продукції, забезпечення стабільності виробництва, зменшення показників собівартості продукції, підвищення рівня її конкурентної спроможності, підвищення продуктивності праці на одного працівника, раціонального використання трудових ресурсів та фонду оплати праці, виключено з 04 вересня 2020 року із штатних розписів структурних підрозділів апарату управління комбінату по шахті «Октябрська» наступні штатні одиниці: заступник директора з виробництва - 1 штатна одиниця; заступник головного інженера з буропідривних робіт - 1 штатна одиниця; інженер 2-ої категорії - 1 штатна одиниця. Усього виключається по апарату управління шахти 3 штатні одиниці. Усього виключається по структурним підрозділам комбінату 12 штатних одиниць (а. с. 10, 11, т. 1).

06 липня 2020 року ОСОБА_1 був ознайомлений із наказом та зробив відмітку про свою незгоду з ним, про що свідчить лист ознайомлення

(а. с. 51, т. 1).

Згідно з випискою із штатного розпису шахти «Октябрська» на 04 вересня

2020 року загальна кількість штатних одиниць по відділу 6, серед яких 5 одиниць диспетчерів та 1 одиниця інженера 2-ої категорії (а. с. 75-79).

Згідно з випискою із штатного розпису шахти «Октябрська» на 01 вересня 2020 року загальна кількість штатних одиниць по відділу - 5, серед яких

5 одиниць диспетчерів (а. с. 75-79, т. 1).

06 липня 2020 року ОСОБА_1 був ознайомлений із вакансіями

АТ «Криворізький залізорудний комбінат», проте згоду на переведення на жодну з них він не надав (а. с. 51, т. 1).

14 липня 2020 року ОСОБА_1 було вручене попередження про вивільнення та запропоновані вакантні робочі місця станом на дату ознайомлення з вказаним попередженням, проте ОСОБА_1 не надав згоду на переведення (а. с. 61, т. 1).

07 серпня 2020 року, 04 вересня 2020 року, 11 вересня 2020 року

ОСОБА_1 було повторно запропоновано вакантні посади, але ОСОБА_1 не надав згоду на переведення (а. с. 70-87, т. 1).

27 серпня 2020 року АТ «Криворізький залізорудний комбінат» звернулося до первинної профспілкової організації НПГУ АТ «Криворізький залізорудний комбінат», членом якої був ОСОБА_1 , із поданням про надання згоди на звільнення позивача (а. с. 54, т. 1).

Відповідно до наданої відповіді від 11 вересня 2020 року № 76 первинна профспілкова організація не надала згоду на звільнення ОСОБА_1

(а. с. 52, 53, т. 1).

14 вересня 2020 року ОСОБА_1 було повторно запропоновано вакантні посади станом на день звільнення, але ОСОБА_1 у день звільнення обрати для переведення жодну з запропонованих посад бажання не виявив (а. с. 47, т. 1).

Згідно з наказом від 14 вересня 2020 року № 1626-к ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті

40 КЗпП Україниу зв`язку із скороченням штату працівників.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Власник або уповноважений ним орган вправі на свій розсуд вносити зміни до штатного розпису, в тому числі має право зменшити чисельність посад, здійснити звільнення працівників, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, чисельність інших посад.

Визначення юридичної особи, поняття та порядок ліквідації чи реорганізації юридичної особи містяться у статтях 80 104 111 ЦК України, статтях 62 66 79 92 ГК України. Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Верховний Суд, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, неодноразово наголошував на тому, що вирішуючи питання дотримання норм трудового законодавства у спірних правовідносин, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 753/7661/18,

від 12 серпня 2021 року у справі № 487/989/20, від 24 березня 2021 року у справі № 757/46273/17-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 235/4593/19.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника, а власник буде вважатися таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Разом із тим, вирішуючи спір про поновлення працівника на роботі, звільненого у порядку пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суд зобов`язаний у першу чергу перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення штату або чисельності працівників) і не досліджує питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників.

Таким чином, при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

У справі, що переглядається, судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах із АТ «Криворізький залізорудний комбінат» у період із

11 липня 2011 року до 14 вересня 2020 року, працюючи у виробничому відділі дільниці № 40 шахти «Октябрська» АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на посаді інженера 1-ої категорії (наказ про переведення

від 11 липня 2011 року № 1296-к).

Наказом АТ «Криворізький залізорудний комбінат» від 02 липня 2020 року

№ 2861 «Про внесення змін до штатних розписів по структурним підрозділам комбінату та апарату управління комбінату» з метою оптимізації чисельності працівників підприємства, підвищення економічної ефективності діяльності комбінату, зниження собівартості продукції, забезпечення стабільності виробництва, зменшення показників собівартості продукції, підвищення рівня її конкурентної спроможності, підвищення продуктивності праці на одного працівника, раціонального використання трудових ресурсів та фонду оплати праці, виключено з 04 вересня 2020 року із штатних розписів структурних підрозділів апарату управління комбінату наступні штатні одиниці, зокрема, по шахті «Октябрська»: апарат управління шахти: заступник директора з виробництва - 1 штатна одиниця; заступник головного інженера з буропідривних робіт - 1 штатна одиниця; виробничий відділ: інженер 2-ої категорії - 1 штатна одиниця. Разом виключається

3 штатні одиниці.

Зазначене свідчить про факт проведення підприємством скорочення чисельності штату працівників.

Разом із тим, ураховуючи той факт, що 11 липня 2011 року ОСОБА_1 переведено на посаду інженера 1-ої категорії, а скороченню відповідно до наказу від 02 липня 2020 року № 2861 підлягала посада інженера 2-ої категорії, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача із займаної посади та неправомірність дій АТ «Криворізький залізорудний комбінат»при видачі наказу від 14 вересня 2020 року № 1626-к «Про звільнення» інженера 1-ої категорії виробничої дільниці № 40 шахти «Октябрська» ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 15 Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, для інженерів встановлюються кваліфікаційні вимоги:

- інженер 1-ої категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); для магістра - без вимог до стажу роботи, спеціаліста - стаж роботи за професією інженера 2-ої категорії - не менше 2 років.

- інженер2-ої категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера - не менше 1 року.

- інженер:повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи.

Таким чином, посада інженера 1-ої категорії та інженера 2-ої категорії є самостійними посадами та окремими штатними одиницями.

Встановивши, що роботодавцем не приймалося рішення щодо скорочення посади інженера 1-ої категорії виробничої дільниці № 40 шахти «Октябрська» АТ «Криворізький залізорудний комбінат», суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що звільнення позивача відбулося з порушенням норм трудового законодавства у зв`язку з відсутністю правових підстав для звільнення позивача із займаної посади та неправомірністю дій АТ «Криворізький залізорудний комбінат» при видачі наказу № 1626-к

від 14 вересня 2020 року «Про звільнення» інженера 1-ої категорії виробничої дільниці № 40 шахти «Октябрська» ОСОБА_1 на виконання наказу

від 02 липня 2020 року № 2861 від 02 липня 2020 року «Про внесення змін до штатних розписів по структурним підрозділам комбінату та апарату управління комбінату», яким скорочено посаду інженера 2-ої категорії виробничої дільниці № 40 шахти «Октябрська».

У зв`язку із зазначеним, встановивши порушення трудових прав

ОСОБА_1 , апеляційний суд обґрунтовано вважав наявними правові підстави для відновлення його порушених прав та інтересів шляхом поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому, такий висновок не свідчить про вирішення судом питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників, що лежить поза межами компетенції суду, оскільки судом досліджувалося питання наявності підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату (посади, яку займав позивач відповідно до наказу про переведення на посаду), а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними та відхиляються колегією суддів.

Доводи касаційної скарги про те, що висновок апеляційного суду зроблено без належного з`ясування дійсних обставин справи, без надання оцінки доказам у справі, зокрема, витягам зі штатних розписів виробничого відділу шахти «Октябрська», є безпідставними та зводяться до переоцінки доказів у справі, що у силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) сформульовано правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Таким чином, Верховний Суд є судом права, а не судом фактів, позбавлений можливості самостійно встановлювати обставини справи, не встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також досліджувати докази справи, змінюючи їх оцінку.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин як в матеріальному, так і в процесуальному сенсі, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції, спрямовані на переоцінку доказів у справі, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Оскаржуване судове рішення містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко