Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 212/7836/17
провадження № 61-15618св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року у складі судді Пустовіта О. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 09 липня 2019 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П.,
Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (далі -
ПАТ «Криворізька теплоцентраль»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ «Криворізька теплоцентраль») про визнання наказу незаконним.
Позовна заява мотивована тим, що вона працювала на посаді генерального директора Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (далі - ДП «Криворізька теплоцентраль», правонаступником якого є ПАТ «Криворізька теплоцентраль», на підставі контракту від 08 червня 2016 року № 4-2016.
22 червня 2017 року її звільнено з посади генерального директора на підставі пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі -
КЗпП України) відповідно до наказу по підприємству від 22 червня
2017 року № 184-к та наказу Фонду державного майна України від 22 червня 2017 року № 1019.
Зазначала, що наказом від 27 червня 2017 року № 350 «Про приведення
у відповідність документів», на підставі акта про службове розслідування та з метою приведення у відповідність нормам чинного законодавства документообігу на підприємстві при відстороненні від роботи (посади) працівника без збереження заробітної плати, виконуючий обов`язки генерального директора розпорядився визнати недійсними графи табелів робочого часу, що відображають фактично відпрацьований нею час, замість цього «вважатиправильним» відсутність її на робочому місці з відповідним зазначенням в табелях обліку робочого часу, за період відсторонення
від посади.
Вважала, що відповідно до ухвал Дзержинського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року,
від 27 березня 2017 року та від 29 травня 2017 року її було відсторонено
від посади генерального директора ДП «Криворізька теплоцентраль», а не від роботи.
Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним наказ ПАТ «Криворізька теплоцентраль» від 27 червня 2017 року № 350 «Про приведення у відповідність документів».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивача було відсторонено від посади у період з 13 лютого по 22 травня 2017 року та
з 29 травня по 21 червня 2017 року на виконання судових рішень, у зв`язку
з чим вона не виконувала та не могла виконувати своїх посадових обов`язків у цей період, а тому внесення змін до табелів обліку робочого часу, з урахуванням цих даних, не суперечить вимогам чинного трудового законодавства України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки в період відсторонення від посади позивач не мала права на нарахування заробітної плати, тому оскаржуваний наказ не суперечить вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 28 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2020 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що посилання судів на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є безпідставним, оскільки цей закон застосовується в тих випадках, коли шкоду було завдано незаконними діями, в тому числі і суду. Вважає, що суд не урахував рішення про її відсторонення без збереження заробітної плати.
Зазначає, що вже після її звільнення, роботодавцем видано незаконний наказ 27 червня 2017 року № 350 «Про приведення у відповідність документів», яким порушено її конституційні права, при цьому до моменту видачі оскаржуваного наказу заробітна плата в період відсторонення її від посади їй нараховувалась і виплачувалась.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року АТ «Криворізька теплоцентраль» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 червня 2016 року між Фондом державного майна України, який
є суб`єктом управління ДП «Криворізька теплоцентраль», правонаступником якого є ПАТ «Криворізька теплоцентраль» в особі голови Фонду Білоуса І. О. та ОСОБА_1 укладений контракт № 4-2016 про призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора ДП «Криворізька теплоцентраль», правонаступником якого є ПАТ «Криворізька теплоцентраль», на термін
з 08 червня 2016 року по 08 червня 2019 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади генерального директора та голови ліквідаційної комісії
ДП «Криворізька теплоцентраль», правонаступником якого є ПАТ «Криворізька теплоцентраль», строком на два місяці.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року ОСОБА_1 продовжено строк відсторонення від займаної посади генерального директора та голови ліквідаційної комісії ДП «Криворізька теплоцентраль», правонаступником якого є ПАТ «Криворізька теплоцентраль» строком до 22 травня 2017 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2017 року ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади генерального директора та голови ліквідаційної комісії
ДП «Криворізька теплоцентраль», правонаступником якого є ПАТ «Криворізька теплоцентраль», строком до 21 червня 2017 року.
Наказом Фонду державного майна України від 20 червня 2017 року № 1019 ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора ПАТ «Криворізька теплоцентраль» з 22 червня 2017 року.
Наказом ПАТ «Криворізька теплоцентраль» від 22 червня 2017 року № 184-к ОСОБА_1 звільнена за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, припинення дії контракту.
Наказом ПАТ «Криворізька теплоцентраль» від 27 червня 2017 року № 350 «Про приведення у відповідність документів», на підставі акту про службове розслідування та з метою приведення у відповідність нормам чинного законодавства документообігу на підприємстві при відстороненні
від роботи (посади) працівника без збереження заробітної плати, визнано недійсними позначення в рядках табелів робочого часу генерального директора ПАТ «Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_1 за період відсторонення від роботи з 13 лютого по 22 травня 2017 року
та з 29 травня по 21 червня 2017 року, та у графах «всього виходів в днях за місяць» та «всього годин відпрацьовано», вважати правильним:
в рядках табелів обліку робочого часу генерального директора
ПАТ «Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_1 за період відсторонення
від роботи з 13 лютого по 22 травня 2017 року та з 29 травня по 21 червня 2017 року відмітку з позначкою «і» та в графах «всього виходів в днях за місяць» та «всього годин відпрацьовано», табелів обліку робочого часу генерального директора ПАТ «Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_1 за період відсторонення від роботи з 13 лютого по 22 травня 2017 року та
з 29 травня по 21 червня 2017 року - кількість «0».
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Пред`являючи позов, ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідно до ухвал Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року, від 27 березня 2017 року та від 29 травня 2017 року її було відсторонено від посади генерального директора ДП «Криворізька теплоцентраль», а не від роботи, тому просила визнати незаконним наказ ПАТ «Криворізька теплоцентраль» від 27 червня 2017 року № 350 «Про приведення у відповідність документів».
За змістом частин першої та другої статті 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину -щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалами Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відсторонено позивача від займаної посади.
На виконання ухвал Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Фондом державного майна України видано накази:
від 20 лютого 2017 року № 265 про відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови комісії з припинення ДП «Криворізька теплоцентраль» строком на два місяці з моменту набрання ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року законної сили;
від 20 лютого 2017 року № 266 про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади генерального директора ДП «Криворізька теплоцентраль» строком на два місяці з моменту набрання ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року законної сили;
наказом від 13 квітня 2017 року № 661 про продовження строку відсторонення ОСОБА_1 від посади генерального директора
ДП «Криворізька теплоцентраль» в межах строку досудового розслідування, а саме до 22 травня 2017 року (а.с. 159-161 т. 1).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2017 року відсторонено ОСОБА_1 від посади генерального директора та голови комісії з припинення ПАТ «Криворізька теплоцентраль» до 21 червня 2017 року. Виконання ухвали покладено на Прокуратуру Дніпропетровської області (а.с. 38 т. 1).
Тобто відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади відбулося
в порядку статей 154 та 157 КПК України.
Отже, у період відсторонення від посади позивач не мала права на нарахування заробітної плати, а тому її доводи щодо порушення оспорюваним наказом її права на оплату праці є необґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Ураховуючи вимоги статті 94 КЗпП України, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що в ухвалах суду про відсторонення її від посади та
в наказах Фонду державного майна України - не міститься формулювання відсторонення «без збереження заробітної плати», є безпідставними.
Чинним законодавством не передбачено нарахування заробітної плати посадовій особі, яку відсторонено від посади на підставі ухвали слідчого судді/суду в межах кримінального провадження, такому працівнику заробітна плата не нараховується з дати відсторонення працівника від посади (винесення розпорядження), проставляючи відповідні відмітки
у табелі обліку робочого часу.
Табель обліку робочого часу має відображати фактичні дані щодо виконаної працівником роботи, періоду перебування на роботі та є первинною формою для обліку робочого часу.
ОСОБА_1 була відсторонена від посади генерального директора та голови комісії з припинення ДП «Криворізька теплоцентраль» у період
з 13 лютого по 22 травня 2017 року та з 29 травня по 21 червня 2017 року, тому дії роботодавця щодо коригування табелю обліку робочого часу останньої у відповідності до фактичного відсторонення її від роботи
є правомірними, а отже, підстави для скасування оспорюваного наказу відсутні.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає
у випадках: постановлення виправдувального вироку суду; встановлення
в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; закриття справи про адміністративне правопорушення.
Отже, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади) не передбачена можливість збереження заробітної плати за період відсторонення від посади. Натомість цим законом передбачено право на відшкодування шкоди за рахунок держави, яке виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
У разі доведення незаконності відсторонення посадовій особі має бути відшкодований заробіток, який вона втратила внаслідок незаконних дій, суми, сплачені ним у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги, моральна шкода.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився
і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що відсторонення позивача від займаної посади проводилось у порядку, передбаченому нормами КПК України, на підставі ухвал суду, які були винесені в рамках кримінального провадження. У період відсторонення від посади позивач не мала права на нарахування заробітної плати, тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу ПАТ «Криворізька теплоцентраль» від 27 червня 2017 року № 350 «Про приведення
у відповідність документів».
Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк